33/159
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 33/159 27.09.07 р.
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амадей»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Чотири плюс»
про стягнення 24 216,01 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Бабич О.М. –представник за довіреністю № б/н від 20.06.2007 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадей»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Чотири плюс»про стягнення заборгованості в сумі 24 216,01 грн. за контрактом № 056 від 25.10.2006 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений контракт № 056 від 25.10.2006 року відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання провести рекламну компанію в інтересах відповідача у встановлений строк, за умови дотримання останнім фінансової дисципліни та інших своїх договірних зобов'язань.
Предметом даного контракту є рекламна компанія, що передбачає оренду відповідачем окремих рекламних площин на певний період часу за умови надання позивачем повного переліку додаткових послуг, що пов'язані з проведенням рекламної кампанії (поклейка, фотомоніторинг, екстендери тощо).
Згідно п. 3.4.1 контракту замовник зобов'язаний вчасно та в повному обсязі проводити розрахунки з виконавцем за послуги відповідно до вимог розділу 4 цього контракту.
Пунктом 4.7 контракту передбачено, що по кожному місяцю рекламної компанії, що вказаний у відповідному додатку, замовник здійснює 100% передплату послуг по цьому контракту протягом трьох банківських днів з моменту отримання (в тому числі, по факсу) рахунок-фактури від виконавця.
Позивачем відповідачу було надано рахунки-фактури:
- № 163 від 25.10.2006 року на суму 10 859,46 грн.,
- № 179 від 28.11.2006 року на суму 9 309,83 грн.
Сторонами були підписані акти виконаних робіт по проведенню рекламної компанії:
- № 01 від 30.11.2006 року на суму 10 859,46 грн.,
- № 02 від 31.12.2006 року на суму 9 309,83 грн.
Відповідачем один раз було проведено часткову оплату послуг виконавця за рекламну компанію листопаду 2006 року згідно рахунку № 163 від 25.10.2006 року в сумі 5 000,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявна банківська виписка від 27.10.2006 року.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 1.04.2007 року, який підписаний сторонами та наявний в матеріалах справи сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 15 169,29 грн.
Розмір основного боргу на момент подання позовної заяви становить 15 169,29 грн.
В ході судового розгляду представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15 654,71 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 249,36 грн. –трьох відсотків річних від простроченої суми, 8 311,94 грн. –пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 242,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Представником позивача заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахуванням штрафних санкцій судом.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 15 169,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дії відповідача, з несплати заборгованості за поставлений товар є порушенням грошових зобов'язань, взятих на себе стороною за договором, а тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.
Пункт 6.2.5 Контракту передбачає, що у випадку порушення терміну оплати, передбаченого цим контрактом та додатками до нього замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від загальної суми поточного боргу за кожен робочий день затримки оплати.
Відповідно до ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частини 2 статті 343 ГК України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, сума пені за перерахунком суду в розмірі 1 285,86 грн. підлягає задоволенню.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотки річних в сумі 249,36 грн. та індексу інфляції в розмірі 485,42 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Чотири плюс» (юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 20, кв. 7; фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 18; п/р 26006598 в ОАО АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 30113780) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Амадей» (юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; фактична адреса: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 10а, а/с 215, п/р 26009346631 в ФКД ВАТ «Інпромбанк», МФО 322864; ЄДРПОУ 32526542) суму основного боргу 15 169 (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 29 коп., пеню в сумі 1 285 (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 36 коп., індекс інфляції в сумі 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн. 42 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 242 (двісті сорок дві) грн. 16 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 17 550 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 09 коп.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2007 |
Оприлюднено | 30.10.2007 |
Номер документу | 1062800 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні