Ухвала

від 14.09.2022 по справі 308/2521/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 308/2521/20

провадження № 51-2708ск22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника

ОСОБА_5 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 8 червня 2022 року,

встановив:

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня

2020 року затверджено угоди про визнання винуватості від 28 лютого 2020 року, укладені між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 з одного боку та засуджними ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з іншого боку.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2018 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 8 червня 2022 року закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на вищевказаний вирок місцевого суду з тих підстав, що апеляційну скаргу подано на рішення суду, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Судові рішення щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у касаційному порядку не оскаржено.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначають, що суд першої інстанції всупереч

положенням ст. 348 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) не роз`яснив ОСОБА_4 суті обвинувачення, що є порушенням Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини. Зазначають, що судове провадження в суді апеляційної інстанції здійснено без ОСОБА_4 та його захисника, чим порушено право останнього на справедливий суд та гарантовані Конституцією України права та свободи.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 394 КПК встановлено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку, зокрема обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7

ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків угоди.

Як убачається з матеріалів провадження за спільною касаційною скаргою ОСОБА_4 та його захисника, ухвала Закарпатського апеляційного суду від 8 червня 2022 року постановлена згідно з нормами кримінального процесуального закону, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин.

Так, апеляційний суд, належним чином перевіривши та проаналізувавши доводи, зазначені в апеляційних скаргах, надав переконливі відповіді та навів детальні мотиви прийнятого рішення, спростувавши при цьому, твердження ОСОБА_4 , що він не знав про скерування прокурором обвинувального акту разом з угодою про визнання винуватості, не отримував копію оскаржуваного вироку, а також не володів мовою якою ведеться судочинство.

Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що відповідно до журналу судового засідання від 20 травня 2020 року та аудіозапису до нього, після встановлення осіб учасників, оголошення складу суду та права відводу, суд першої інстанції роз`яснив учасникам процесу предмет розгляду ? угоди від 28 лютого

2020 року про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими, з`ясував чи відомо кожному обвинуваченому, з яких підстав вони знаходяться в суді, чи укладали вони з прокурором угоду про визнання винуватості за ч. 3 ст. 185 КК, чи є у них заперечення, заяви чи зауваження щодо підписаної ними угоди, чи добровільно вони підписали угоду з прокурором, чи здійснювався на них тиск або примус, чи підтримують вони угоди і чи бажають, щоб суд їх затвердив, чи може потрібно здійснювати судове провадження в повному обсязі,чи не відмовляються вони від підписаної угоди, чи розуміють обвинувачені наслідки затвердження судом угоди, чи розуміють, що угодою передбачено призначення їм покарання і жоден з учасників процесу, в тому числі і ОСОБА_4 ніяких заперечень або зауважень щодо цього не висловлювали. Затверджені між прокурором та обвинуваченими угоди, підтримали.

Посилання засудженого на те, що він не розумів мову, якою ведеться судочинство в суді першої інстанції, також не знайшли свого підтвердження, оскільки при роз`ясненні змісту та наслідків угоди, ОСОБА_4 не користувався послугами перекладача, який був присутній в судовому засіданні і в повній мірі розумів суть вирішуваного судом питання.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції повністю дотримано вимоги ст. 474 КПК щодо порядку здійснення судового провадження на підставі угоди між прокурором та обвинуваченими про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам КПК, підстав передбачених п. 1 ч. 4

ст. 394 КПК, судом не встановлено.

Згідно сталої практики Верховного Суду посилання на порушення, які не належать до підстав оскарження вироку за угодою про визнання винуватості відповідно до ч. 4

ст. 394 КПК, не доводить права на оскарження такого вироку (постанова від 2 жовтня

2018 року (справа № 523/13129/17, провадження № 51-3421км18, ухвала від 11 жовтня 2018 року (справа № 165/1091/19 ,провадження № 51-5018ск19).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року (справа № 755/10061/18, провадження № 51-1588км19 ) та в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/18), рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку встановлення вже в ході розгляду провадження в апеляційному порядку того, що скаргу подано на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження, підлягає закриттю.

З урахуванням цих обставин, апеляційний суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року .

Крім того, не знайшли свого підтвердження і доводи касаторів про те, що порушено право ОСОБА_4 на справедливий суд, оскільки суд апеляційної інстанції не викликав його до зали судових засідань.

В ухвалі апеляційного суду зазначено, що засуджені ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та його законний представник, потерпілий, представник потерпілого були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, але в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили. Будь-яких клопотань про відкладення судового розгляду на іншу дату до суду апеляційної інстанції від них не надходило. Під час розгляду апеляційних скарг був присутній захисник ОСОБА_10 , який не заперечував проти апеляційного розгляду за відсутності засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

А тому підстав вважати, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та порушив право

ОСОБА_4 на справедливий суд, немає.

Верховним Судом не встановлено обставин, які були б підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції за спільною касаційною скаргою ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за спільною касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 8 червня 2022 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3