Ухвала

від 16.09.2022 по справі 947/9228/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1272/22

Справа № 947/9228/22 1-кс/947/8562/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2022 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2022 року задоволено клопотання слідчого та в рамках кримінального провадження №12020165500001311, відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном до 23 вересня 2022 року.

Крім того визначено заставу у розмірі 605 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1501005 (один мільйон п`ятсот одна тисяча п`ять) гривень.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2022 року відносно ОСОБА_8 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначив, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Натомість, фактично стороною обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі не зазначено виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень.

Також слідчим суддею не встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

При цьому ризик того, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування є надуманим стороною обвинувачення, необгрунтованим та не підтверджується жодними матеріалами досудового розслідування, зокрема долученими слідчим до клопотання. Жодних доказів або матеріалів, які б свідчили про ухилення від досудового розслідування ОСОБА_8 під час проведення слідчих дій, органом досудового розслідування не надано.

Долучена органом досудового розслідування до матеріалів клопотання копія повістки про виклик від 30 серпня 2022 року є заповненим, жодним чином не зареєстрованим бланком процесуального документу. Дана повістка не відправлялась ОСОБА_8 , та остання жодним чином не була повідомлена про проведення слідчої дії зазначеної в змісті повістки.

Також, стороною обвинувачення долучено до матеріалів клопотання копію повідомлення у порядку ст.111 КПК України від 29 серпня 2022 року, однак слідчим ні в клопотанні, ні в інших копіях матеріалів долучених до клопотання, не долучено та не надано суду підтвердження щодо вжиття заходів слідчим, щодо відправлення даного процесуального документу.

Крім того, органом досудового розслідування долучено до матеріалів клопотання рапорти старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області від 31 серпня 2022 року, які на думку сторони захисту не є процесуальними документами, оскільки вони є формальними, за своїм змістом не відповідають дійсності та створені слідчим безпосередньо перед подачею клопотання про обрання запобіжного заходу, а тому не можуть бути враховані судом.

Також, на думку сторони захисту, слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник зазначає, що слідчим під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не враховані та не надана правова оцінка обставинам, передбаченим ст.178 КПК України на які посилалась сторона захисту.

Крім того слідчим суддею не враховано факт добровільної явки підозрюваної до суду для участі у розгляді клопотання слідчого.

На думку захисника наявність ризиків грунтується на припущеннях, а не на доказах, а підозра викликає сумніви з приводу її обгрунтованості, у зв`язку із чим відсутні мета і підстави для застосування запобіжного заходу.

Також вказує, що визначений ОСОБА_8 розмір застави є непомірним для підозрюваної. При цьому слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не досліджено майновий стан ОСОБА_8 , а стороною обвинувачення не надано жодних документів та доказів, які б свідчили про необхідність визначення саме такої суми застави.

Крім цього вказує, що слідчий суддя безпідставно послався на наявність відносно ОСОБА_8 інших кримінальних проваджень, оскільки це порушує презумпцію невинуватості, та на ризик скоєння іншого злочину, який відсутній в клопотанні слідчого.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, захисників, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього згідно з положеннями ст.178 КПКУкраїни, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, слідчий суддя, з огляду на положення ч.2-4 ст.194 КПК Українизобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст.194 КПК України. У разі, якщо прокурор не доведе недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має правозастосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. У разі, якщо прокурор не доведе, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею177 КПК України а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом.

На переконання колегії суддів, застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя в повній мірі дотримався наведених вимог кримінального процесуального законодавства.

Так, матеріали провадження свідчать, що СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020165500001311 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачениих ч.3 ст.190, ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України.

31 травня 2022 року в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України, а саме у пособництві в придбанні права власності на майно та заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а також у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, зберігається на носіях такої інформації, особою, яка має право доступу до неї, вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчим суддею належним чином перевірено питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Разом із цим, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їх кримінальних правопорушень стороною обвинувачення серед іншого надано:

- протокол допиту в якості свідка ОСОБА_10

- протокол допиту в якості свідка ОСОБА_11

- протокол допиту в якості свідка ОСОБА_12

- отримані в ході тимчасового доступу документи, що перебувають у володінні КП «БТІ Одеської міської ради», щодо права володіння на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ;

- документи які перебувають у володінні Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради щодо юридичних осіб, які пов`язані з об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ;

- отримані в ході тимчасового доступу документи реєстраційних справ об`єктів нерухомого майна;

- відповіді комунальних служб державних органів;

- відповідь від ПП «Глав Інвест Груп»;

- протоколи огляду будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення №101, м.Одеса, вул.Мала Арнаутська, 71-А, АДРЕСА_2 .

Виходячи з наявних матеріалів, суд погоджується з висновком слідчого судді про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Відхиляючи доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, суд звертає увагу, що на цьому етапі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходe суд не оцінює докази за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення.

Стандарт доказування обґрунтованості підозри не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

При цьому слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Твердження апеляційноїскарги захисникапро те,що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не встановив відповідні обставини щодо обгрунтованості підозри, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, а також аудіозапису судового засідання до відповідних висновків, щодо існування обгрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов в результаті дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, що були долучені до клопотання та вивчені слідчим суддею в судовому засіданні.

Доводи захисника з приводу того, що стороною обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі не зазначено виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки зміст клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_13 від 31 серпня 2022 року відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Що стосується питання існування ризиків, які були заявлені стороною обвинувачення, то суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Як вже зазначалося, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд апеляційної інстанції використовує для перевірки існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_8 .

Згідно з матеріалами провадження сторона обвинувачення вказувала на існування ризику того, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів провадження погодився із такими доводами слідчого та встановив існування зазначеного ризику.

Перевіривши матеріали провадження, у відповідності із доводами апеляційної скарги захисника, в якій заперечується доведеність існування заявленого ризику, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками слідчого судді із вказаного питання.

Так, враховуючи відомості про вид та характер інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, їх тяжкість, вид та міру покарання, що загрожує останній у разі визнання винною у вчиненні вказаних злочинів (найбільш тяжкий злочин, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_8 - ч.3 ст.190 КК України, передбачає покарання у видіпозбавленням волі на строк від трьох до восьми років), відомості про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, раніше не судима, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 31 серпня 2022 року надано дозвіл на її затримання, оскільки остання переховувалася від органів досудового розслідування та суду, покидала територію України, з огляду також на те, що ОСОБА_8 також повідомлено про підозру в інших кримінальних провадженнях, наявні достатні підстави вважати, що заявлений стороною обвинувачення ризик дійсно існує.

Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (найбільш тяжкий злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , передбачає покарання у видіпозбавленням волі на строк від трьох до восьми років).

Враховуючи викладене посилання апеляційної скарги захисника на те, що стороною обвинувачення не підтверджено належними доказами існування ризику переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів вважає непереконливими.

Інші доводи в апеляційній скарзі захисника щодо відсутності ризику переховування були предметом перевірки суду першої інстанції та оцінені в сукупності з іншими доказами.

Що стосується твердження захисника про те, що ОСОБА_8 добровільно з`явилася до суду, що підтверджується відповідною заявою, то суд апеляційної інстанції вказані доводи до уваги не приймає, оскільки з наявної в матеріалах провадження заяви ОСОБА_8 не зрозуміло дату її написання та дату судового засідання на яке остання з`явилася, оскільки у відповідних датах містяться виправлення (т.2 а.п.27).

Також слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим судом.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд враховує те, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на встановлені в кримінальному провадженні обставини, а також враховуючи наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , та встановлений ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленому ризику.

Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 не є для неї безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги адвоката не знайшли свого підтвердження та не спростовують вірність висновків слідчого судді, щодо наявності правових підстав для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Що стосується питання обґрунтованості розміру застави, то суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

При вирішенні питання щодо визначення та помірності розміру застави (як альтернативи триманню під вартою) слідчий суддя зазначив, що враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваної, у зв`язку з чим дійшов висновку, що достатньою для запобігання встановленим ризикам буде застава в розмірі 606 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1501005 грн.

Перевіряючи наведені доводи, колегія суддів враховує наступне.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 КПК України (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частин 5 статті 182 КПК України). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абзац 2 частин 5 статті 182 КПК України).

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів наслідком яких стало набуття у власність певними особами майна вартістю 4760000 грн. Суд вважає, що виключність випадку обумовлюється самими обставинами вчинення кримінальних правопорушень. З огляду на зазначене, суд вважає, що при визначенні розміру застави ОСОБА_8 слідчий суддя обгрунтовано вийшов за межі максимально встановленого КПК України розміру застави.

Поруч із цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при перевірці питання щодо існування ризиків можливої неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси вийшов за межі клопотання сторони обвинувачення та встановив існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України ( можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується), на який слідчий у своєму клопотанні не посилався.

Таким чином, з огляду на положення ч.1 ст.194 КПК України, посилання слідчого судді на існування вказаного ризику є безпідставними, у зв`язку із чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Враховуючи викладене, з огляду на вказані недоліки, що були допущені слідчим суддею, оскільки матеріалами провадження підтверджується існування обгрунтованої підозри, щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, запобігти якому можливо лише шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд апеляційної інстанції відповідно до своїх повноважень, передбачених ч.3 ст.407 КПК України вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 23 вересня 2022 року, із визначенням розміру застави в розмірі 605 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1501005 грн., яка з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан підозрюваної буде необхідною і достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної у разі внесення застави.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.177, 404, 405, 407, 409, 411, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07 вересня 2022 року відносно ОСОБА_8 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_15 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020165500001311від 20.10.2020 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали обчислюється з моменту затримання особи 06.09.2022 року та припиняє свою дію 23.09.2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 605 (шістсот п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 501 005 (один мільйон п`ятсот одна тисяча п`ять) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA308201720355299001001086720, код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача ДКСУ м.Київ, код банку отримувача:

820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрювану звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрювану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3