Ухвала

від 27.10.2022 по справі 947/9228/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1382/22

Справа № 947/9228/22 1-кс/947/9180/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2022 року м. Одеса

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса матеріали кримінального провадження №12020165500001311 від 20.10.2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 20 вересня 2022 року відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Добровеличківки Новоукраїнського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, як підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст. 362 КК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеною ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеса від 20 вересня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020165500001311 від 20.10.2020 року та продовжено відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" в межах строку досудового розслідування до 18 листопада 2022 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням захисник-адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою подано без належного підтвердження обґрунтованості та без дотримання норм чинного законодавства, вважає що зазначена ухвала є необґрунтованою та ухваленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, а висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що підозра ОСОБА_8 у скоєнні нею будь якого кримінального правопорушення, не обґрунтована, стороною обвинувачення не доведено, що дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за будь яке кримінальне правопорушення. Також вважає, що слідчим суддею, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, не встановлено наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, і на які вказує слідчий, прокурор.

Не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України,так як їх наявність ґрунтується на припущеннях.

Просить ухвалу слідчого судді від 20.09.2022 року щодо продовження його підзахисній ОСОБА_8 запобіжного заходу тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про продовження відносно ОСОБА_8 запобіжного заход у виді тримання під вартою відмовити.

Інші учасники судового провадження ухвалу про застосування запобіжного заходу не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти апеляційних вимог, думку адвоката, який підтримав апеляційну скаргу, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідност. 404 КПК України- суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. 131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Запобіжні заходи (як заходи кримінального провадження) у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 29 Конституції України, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначенихКПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (суд враховує роз`яснення «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» - запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного).

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні; ч.3 ст. 26 КПК принцип диспозитивності передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами.

Апеляційний суд вважає, що прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.

Колегія суддів доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування додані до клопотання слідчого докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України.

Апеляційний судвважає,що слідчийсуддя дійшовправильного таобґрунтованого висновкупро те,що жоденз більшм`якихзапобіжних заходіваніж триманняпід вартоюна даномуетапі досудовогорозслідування незможе запобігтизаявленим слідчимиорганами,ризикам,зокрема слідчимсуддею вірновстановлено,що ОСОБА_8 підозрюється увчиненні тяжкихкримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.3ст.190,ч.3ст.362 ККУкраїни.КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років,що тяжкість покарання, яке може й загрожувати, у разі визнання винуватим, може спонукати її до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого вона підозрюється.

Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України..

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що зазначені ризики не зменшились та не зникли на момент ухвалення оскаржуваної ухвали.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йокало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Апеляційний суд вважає, що вид запобіжного заходу у виді тримання під вартою є пропорційним ризикам у кримінальному провадженні за ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України, оскільки обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується доказами у даному кримінальному провадженні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя першої інстанції діяв у спосіб та у межах законодавства, дійшов обґрунтованого висновку про доведення слідчим СВ та прокурором наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України відносно ОСОБА_8 , що вказані ризики,які встановленніслідчим суддеюпід часзастосування запобіжногозаходу щодо ОСОБА_8 не зниклита незменшилися ізалишаються реальнимиі триваючими,продовжують об`єктивноіснувати та доходить переконання, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний ОСОБА_8 забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час проведення досудового провадження, для запобігання ризикам при здійсненні процесуальних дій для завершення досудового розслідування.

Аналізуючи сукупність наведених вище обставин, зазначені адвокатом ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 в апеляційній скарзі доводи щодо скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду не встановлено, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги адвоката, колегія суддів не знаходить.

Також не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного під вартою, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрювано ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне за наслідками апеляційного розгляду прийняти рішення, яким ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 20.09.2022 року - залишити без зміни, подану захисником-адвокатом ОСОБА_7 апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 20 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020165500001311 від 20.10.2020 року та продовжено відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 18 листопада 2022 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: