Постанова

від 07.09.2022 по справі 357/8188/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/8188/19 Головуючий в суді І інстанції Кошель Б. І.

Провадження № 22-ц/824/2718/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Примушка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року в даній справі.

В обґрунтування заяви зазначало, що відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» суд дійшов висновку, що, у зв`язку з існуванням наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15.03.2018 року, договори оренди землі не набрали чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цих договорів, тобто ТОВ «Олійникова Слобода» не набуло право оренди за цими договорами, а тому у позивача відсутнє право оренди спірної земельної ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Зазначало, що після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням в даній справі, а саме 25 серпня 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі № 357/9440/20, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2021 року та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував наказ Міністерства № 727/5 від 15.03.2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 за Договором оренди землі.

Вважало, що цей наказ на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності Договору оренди землі і права оренди позивача, що виникло на підставі цього договору, тобто обставина його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. При цьому, про її існування ані ТОВ «Олійникова Слобода», ані іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, і ця обставина була виявлена і встановлена Київським апеляційним судом 25 серпня 2021 року під час прийняття постанови у справі № 357/9440/20.

Вважало, що наведене свідчить про те, що недійсність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року у результаті визнання його незаконним і скасування постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 має усі ознаки нововиявлених обставин, визначені у п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

На підставі викладеного, просило суд задовольнити заяву ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року у справі № 357/8188/19 за нововиявленими обставинами; скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. у повному обсязі; вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ТОВ «Олійникова Слобода» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовувало доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд не врахував, що нововиявленою обставиною у цій справі є саме встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25 серпня 2021 року у справі №357/9044/20 факт незаконності та недійсності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року, при цьому сама постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі №357/9044/20 є доказом, який підтверджує нововиявлені обставини.

Представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» Косяк В.М. завернувся до суду з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається ТОВ «Олійникова Слобода» як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається, оскільки станом на день ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року був чинний, а посилання заявника на постанову Київського апеляційного суду 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, якою визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст. 423 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року залишено без змін.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року, визнано незаконним і скасовано наказ Міністерства № 727/5 від 15.03.2018 року.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статях 424,426 ЦПК України.

Так, як на підставу для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року у справі № 357/8188/19 за нововиявленими обставинами, заявник посилалась на постанову Київського апеляційного суду 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, якою визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року.

Водночас, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Доводи апеляційної скарги, про те, що нововиявленою обставиною є встановлений у постанові Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9044/20 факт незаконності і недійсності Наказу Міністерства № 727/5 від 15.03.2018 року, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

З аналізу наведених процесуальних норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Так, апелянту було відомо про Наказ Міністерства №727/5 від 15 березня 2018 року ще у квітні 2018 році. Саме з квітня 2018 року апелянт оскаржує даний наказ, адже ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року відкрито провадження у справі №826/7336/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

З позовом у даній справі ТОВ «Олійникова Слобода» звернулось до суду у липня 2019 року, тобто після оскарження Наказу Міністерства №727/5 від 15 березня 2018 року.

Таким чином наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, а є новими обставинами, тому вони не можуть бути підставами для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року за нововиявленими обставинами.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, фактично зводяться до переоцінки обставин, які були враховані судом першої інстанції, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Частинами 2,3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. просив стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження зазначених витрат, адвокат Косяк В.М. надав: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1233348; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору № 13 про правничу допомогу, укладений 12 травня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «МКБ Групп» та ТОВ Агрокомплекс «Узин», за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу у справі №357/8188/19 і сторони визначили розмір гонорару в сумі 6 000 грн. та гонорар успіху - 5 000 грн.; копію акту приймання-передачі правничої допомоги від 29 червня 2022 року, згідно з яким ТОВ Агрокомплекс «Узин» надана правнича допомога у вигляді аналізу судової практики, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу; представництво інтересів у суді, вартість якої становить 6 000 грн.; виписка по рахунку АО «МКБ Групп» про сплату ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь АО «МКБ Групп» коштів у розмірі по 6 000 грн.; докази направлення копії відзиву іншим учасникам справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 дійшла висновку, що гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката передбаченого договором про надання правової допомоги, і є дійсним зобов`язанням, яке відповідає ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Оскільки за наслідками розгляду цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ «Олійникова Слобода» без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, то наявні підстави для компенсації понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу особою, яка подала апеляційну скаргу.

З урахуванням наведеного, та відсутності заперечень проти таких вимог з боку іншої сторони, колегія суддів дійшла висновку про доведеність факту понесення ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 000 грн., що є підставою для задоволення вимог відповідача про відшкодування таких витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» залишити без задоволення, а хвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (код ЄДРПОУ 03755360, 09137, Київська обл., Білоцерківський район, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (код ЄДРПОУ 32638214, 09138, Київська обл., Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1-А) витрати на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: