Рішення

від 21.09.2023 по справі 357/8188/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8188/19

Провадження № 8/357/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

за участю представника заявника адвоката Тетері С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року по справі №357/8188/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і винесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог, історія справи.

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа №357/8188/19 за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і винесення змін до договору оренди землі.

У своїй позовній заяві ТОВ «Олійникова Слобода» просило:

визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0029 загальною площею 1,2 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0030 загальною площею 1,2 га;

скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0029 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44597074 від 13.12.2018 16:19:30;

скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0030 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44596819 від 13.12.2018 16:14:33;

витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0029 загальною площею 1,2 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0030 загальною площею 1,2 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

внести зміни до Договору оренди землі № 13 від 17.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом його викладення у такій редакції.

Позовна заява мотивована тим, що 17.06.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменовано на ТОВ «Олійникова Слобода», укладено договір оренди землі № 13. За цим договором ОСОБА_1 передала Позивачу в оренду земельну ділянку, площею 2,40 га, з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років.

05.09.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. було проведено державну реєстрацію права оренди позивача на дану земельну ділянку на підставі рішення за індексним номером 5623310. Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ «Олійникова Слобода» права користування земельною ділянкою за договором оренди.

За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом останнього №727/5 від 15.03.2018 року скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 за ТОВ «Олійникова Слобода».

05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди цієї земельної ділянки.

ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним.

04.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено договір про розірвання зазначеного договору оренди від 05.03.2018 року. ОСОБА_1 на підставі власної заяви, посвідченої 30.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А., здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 на дві - площею по 1,20 га кожна з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030. 13.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 .

10.12.2018 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельних ділянок № б/н, за яким передала в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030. 13.12.2018 року державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди не спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Позивач вважав, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність, договір оренди є дійсним, а тому права ТОВ «Олійникова Слобода» як законного орендаря підлягають судовому захисту.

14.01.2021 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Оліникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ «Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі (т.2 а.с. 56-67).

11.02.2021 року додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 гривень (т.2 а.с.144-147).

19.05.2021 року постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги ТОВ «Олійникова Слобода» залишені без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2021 року - без змін. Розподілено судові витрати (т.3 а.с. 179-191).

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, історія розгляду заяви.

У вересні 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року по справі №357/8188/19 за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і винесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами (т.3 а.с. 202-209).

В обґрунтування заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Заявник зазначає наступне.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.05.2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода». Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з існуванням наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03 2018 року договір оренди земельної ділянки не набрав чинності, а його сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цього договору, тобто ТОВ «Олійникова Слобода» не набуло право оренди за цим договором, а тому у Позивача відсутнє право оренди спірних земельних ділянок і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цих ділянок в оренду ТОВ «Агрокомплекс «Узин».

Після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням, у справі № 357/9440/20 25.08.2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2021 року у цій справі та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував наказ Міністерства №727/5 від 15.03.2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди позивача на земельну ділянку, яка належала відповідачу ОСОБА_1 за договором оренди землі. Обставина незаконності та недійсності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року, на думку Заявника, є істотною і має вирішальне значення для цієї справи.

Наказ № 727/5 від 15.03.2018 року внаслідок його скасування у судовому порядку, на думку Заявника, не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття Міністерством юстиції України. Цей наказ на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності договору оренди землі і право оренди Позивача, що виникло на підставі цього договору, тобто обставина його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. При цьому, про її існування ані ТОВ «Олійникова Слобода», ані іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, адже на цей момент наказ № 727/5 від 15.03.2018 року ще оскаржувався в судовому порядку і справа №357/9440/20 перебувала на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. Ця обставина, як вже було зазначено, була виявлена і встановлена Київським апеляційним судом після ухвалення судового рішення у цій справі 25.08.2021 року.

Недійсність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року у результаті визнання його незаконним та скасування постановою Київського апеляційного суду від 25.08.2021 року в справі №357/9440/20, на думку Заявника, має усі ознаки нововиявлених обставин, визначені у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, та є підставою для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року. Нововиявленою обставиною у цій справі, на думку Заявника, є саме встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25.08.2021 року факт незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року, а не факт прийняття цієї постанови і не сама постанова.

02.11.2021 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Розподілено судові витрати. (т.4 а.с. 35-44).

08.09.2022 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2021 року - без змін. Розподілено судові витрати (т.4 а.с.151-158).

19.04.2023 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08.09.2022 року скасувано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.4 а.с.231-238).

15.05.2023 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київськлої області заяву ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року по справі №357/8188/19 прийнято до провадження, призначено судове засідання на 15.06.2023 року (т.4 а.с. 246-247).

13.06.2023 року до канцелярії суду представником Заявника подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а також детальний опис послуг, наданих Позивачу в процесі надання професійної правничої допомоги (т.5 а.с. 1-2, 3-8).

15.06.2023 року та 24.07.2023 року судові засідання було відкладено задля повторного виклику представників сторін (т.5 а.с. 28, 45).

16.08.2023 року до канцелярії суду представником Відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» подано клопотання про зменшення судових витрат (т.5 а.с. 62-66).

16.08.2023 року до канцелярії суду представником Відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» подано письмові пояснення, у яких останній просив у задовленні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначив, що строк дії Договору оренди землі закінчився 17.06.2023 року, а відтак, останнє позбавлене можливості захищати свої права через обрання неналежного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. На думку представника ТОВ «Агрокомплекс «Узин», належним способом захисту ТОВ «Олійникова Слобода» є вимога про спонукання до укладення додаткової угоди до Договору оренди землі та про визнання відсутнім права оренди на спірні земельні ділянки ТОВ «Агрокомплекс «Узин» з огляду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі № 143/591/20 (т.5 а.с. 71-75).

16.08.2023 року судове засідання відкладено задля надання можливості представнику Позивача надати заперечення на додаткові пояснення представника Відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» (т.5 а.с. 79, зворот).

14.09.2023 року до канцедярії суду предстанвиком ТОВ «Олійникова Слобода» подано заперечення на додаткові пояснення (т.5 а.с. 91-94).

20.09.2023 року у судовому засіданні представник Заявника вимоги заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року по справі №357/8188/19 підтримала, просила їх задовльнити. Погодилася з неактуальністю позовних вимог про витребування із незаконного володіння та користування земельних ділянок, внесення змін до договору оренди шляхом його викладення у новій редакції.

20.09.2023 року у судове засідання Відповідачі не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (т.5 а.с. 81, 87, 88, 89). Причини неявки суду не повідомили. Відзиву, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від них не надходило.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.1 ст. 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами та, оскільки неявка Відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є повними та достатніми для її розгляду, суд вважає за можливе заяву ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, розглянути за відсутності Відповідачів.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.05.2021 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Оліникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ «Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

Ухвалюючи рішення суди виходили з того, що 17.06.2013 року ОСОБА_1 уклала з Позивачем договір оренди землі №13, за яким передала йому в оренду на десять років земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 (що у грудні 2018 року була розділена на спірні земельні ділянки), та 05.09.2013 року на підставі цього договору державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за Позивачем. Однак вказане рішення було скасоване 15.03.2018 року наказом Міністерства юстиції України № 727/5, прийнятого за колективною скаргою ОСОБА_1 та інших осіб, який на час розгляду цієї справи судом не був скасований. У зв`язку з наявністю наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року суди відмовили у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода», дійшовши висновку, що договір оренди землі № 13 не набрав чинності, а його сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цього правочину, тобто ТОВ «Олійникова Слобода» не набуло права оренди за цим договором, а тому у Позивача відсутнє право оренди спірних земельних ділянок (сформованих внаслідок поділу) і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цих ділянок в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин».

25.08.2021 року постановою Київського апеляційного суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.05.2022 року наказ Міністерства юстиції України від 15.03.2018 року № 727/5 визнано незаконним та скасовано (справа №357/9440/20) (т.3 а.с. 211-220, 221-227).

Під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд керується наступними нормами права України.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Згідно з п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою ст.423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст.423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст. 424, 426 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №4).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до практики Верховного Суду, нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року, у справі №752/4995/17).

Висновки суду за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Постанова Київського апеляційного суду 25.08.2021 року у справі №357/9440/20, якою визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15.03.2018 року №727/5, є істотною обставиною, оскільки вона має суттєве значення для вирішення позову ТОВ «Олійникова Слобода» у цій справі.

Отже, вказана обставина є нововиявленою, існувала на час розгляду цієї справи, однак про неї не було відомо Позивачеві, оскільки вона була встановлена вищезазначеним судовим рішенням у справі № 357/9440/20.

Судові рішення по суті спору у даній справі мотивовані обставинами, встановленими наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2018 року № 727/5, яким задоволена колективна скарга громадян, у тому числі ОСОБА_1 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» на належну ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011, зареєстроване на підставі договору оренди № 13 від 17.06.2013 року). Цей наказ скасований постановою Київського апеляційного суду від 25.08.2021 року.

Нововиявленою обставиною в цій справі є не постанова Київського апеляційного суду від 25.08.2021 року, а обставина, яку суд встановив у цьому судовому рішенні, тобто незаконність/скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2018 року №727/5. Ця обставина є нововиявленою, про яку заявник не знав і не міг знати до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 357/9440/20. При цьому, даний наказ Міністерства юстиції України, що визнаний незаконним і скасований на підставі рішення суду, не породжує жодних правових наслідків з моменту прийняття.

Отже, незаконність наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2018 року №727/5, встановлена постановою Київського апеляційного суду від 25.08.2021 року, є істотною обставиною в цій справі, оскільки її врахування судом першої інстанції під час первісного розгляду справи мало б наслідком ухвалення іншого (протилежного) судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 09.11.2022 року в справі №357/8110/18, від 25.01.2023 року в справі № 357/8166/19.

Отже, за викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом під час розгляду позовної заяви.

17.06.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменовано на ТОВ «Олійникова Слобода», укладено договір оренди землі № 13. За цим договором ОСОБА_1 передала Позивачу в оренду земельну ділянку, площею 2,40 га, з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років (т.1 а.с. 15-16).

05.09.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. було проведено державну реєстрацію права оренди позивача на дану земельну ділянку на підставі рішення за індексним номером 5623310 (т.1 а.с. 20, 21).

За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом останнього №727/5 від 15.03.2018 року скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 за ТОВ «Олійникова Слобода» (т.1 а.с. 29-37, 38).

05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди цієї земельної ділянки. ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним (т.1 а.с. 39-43, 44-45).

04.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено договір про розірвання зазначеного договору оренди від 05.03.2018 року. ОСОБА_1 на підставі власної заяви, посвідченої 30.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А., здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 на дві - площею по 1,20 га кожна з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030. 13.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 (т.1 а.с. 46-49)

10.12.2018 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельних ділянок № б/н, за яким передала в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030. 13.12.2018 року державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди не спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин» (т.1 а.с. 132-134).

25.08.2021 року постановою Київського апеляційного суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.05.2022 року в частині вирішення по суті позову, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15.03.2018 року № 727/5 (справа №357/9440/20) (т.3 а.с. 211-220, 221-227).

Під час розгляду позовної заяви суд керується наступними нормами матеріального та процесуального права України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

Згідно з ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно із ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Стаття 334 ЦК України визначає момент набуття права власності за договором.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За правилами ч. 2 ст. 631 ЦК України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно з ч. 3 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За правилами п. «в», «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, підставою для виникнення права оренди землі є відповідний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, державна реєстрація прав є обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 2 ст. 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа, в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або ос порені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позов обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою, у Державному реєстрі речових права на нерухоме майно є цивільно-правовим. А належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі, а є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, який є неналежним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц).

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Судом встановлено, що згідно з п. 5 Договору оренди землі №13 від 17.06.2013 року, договір укладено на 10 років (т.1 а.с. 15).

Відповідно до п. 37 Договору оренди землі №13 від 17.06.2013 року цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (т.1 а.с. 16).

Отже, у Договорі оренди землі №13 від 17.06.2013 року сторони погодили строк дії, який починає свій перебіг після вчинення двох послідовних дій його підписання та державної реєстрації.

Системний аналіз ст. 125 ЗК України та ч. 4 ст. 334 ЦК України свідчить, що право оренди за договором оренди землі набувається з дня проведення його державної реєстрації.

Судом встановлено, що запис про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Олійникова Слобода», яке виникло згідно з Договором оренди землі №13 від 17.06.2013 року, внесений 05.09.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. про державну реєстрацію іншого речового права права оренди: індексний номер: 5622889 (т.1 а.с. 20).

15.03.2018 року Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України видав наказ № 727/5, яким запис про державну реєстрацію іншого речового права права оренди: індексний номер: 5622889 від 05.09.2013 року скасував. Водночас, судом установлено, що згідно із постановою Київського апеляційного суду від 25.08.2021 року, укзаний наказ визнано незаконним та скасовано.

Згідно із практикою Верховного Суду, зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно права оренди на земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до ст. 125 ЗК України, вважається такою, що не набула відповідного речового права (постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 року, справа № 357/8110/18).

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час укладення ОСОБА_1 із ТОВ «Агрокомплекс «Узин» Договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, земельні ділянки, які є його об`єктом, перебували в оренді за Договором оренди землі №13 від 17.06.2013 року, який вона уклала із ТОВ «Ім. Котовського» (після перейменування - ТОВ «Олійникова Слобода»).

Підписання ОСОБА_1 договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки, в момент, коли був чинний договір оренди цього ж об`єкта, підписаний і зареєстрований за Позивачем раніше, свідчить про порушення прав останнього і необхідність їх захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 387/515/18).

За таких обставин, суд вважає, що майнові права ТОВ «Олійникова Слобода», а саме - право оренди на земельну ділянку загальною площею 2,40 га, з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 (після її поділу із кадастровими номерами: 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030), належну ОСОБА_1 , є порушеними.

Отже, викладене свідчить, що Позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода», про визнання недійсним Договору оренди землі №б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 із ТОВ «Агрокомплекс «Узин» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, оскільки Договір оренди землі №б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 із ТОВ «Агрокомплекс «Узин» визнається недійсним, він не породжує жодних правових наслідків, з моменту його вчинення.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» про скасування рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0029 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44597074 від 13.12.2018 16:19:30 та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0030 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44596819 від 13.12.2018 16:14:33., підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що зміст і характер відносин, які стали підставою для ТОВ «Олійникова Слобода» свідчить, що спір виник між ним і Відповідачами ТОВ «Агрокомплекс «Узин» та ОСОБА_1 з приводу порушення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку.

Отже, державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. є неналежним відповідачем. За таких обставин, в частині позовних вимог до неї суд відмовляє.

Суд критично оцінює твердження представника Відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на те, що на його думку, належним способом захисту прав законних інтересів Позивичач є вимога про спонукання до укладення додаткової угоди до Договору оренди землі та про визнання відсутнім права оренди на Спірні земельні ділянки ТОВ «Агрокомплекс «Узин» із посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі № 143/591/20, з огляду на наступне.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №143/591/20, на який посилається представник Відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин», викладено у справі, яка не є подібною до даної справи.

У постановах від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16 (п. 32), від 25.04.2018 року у справі № 925/3/17 (п. 38), від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16 (п. 40) Велика Палата Верховного Суду вказала, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Також у постановах від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19 (п. 6.30), від 19.06.2018 року у справі № 922/2383/16 (п. 5.5), від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц Великої Палати Верховного Суду зазначила, що під судовим рішенням у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі № 143/591/20 орендодавець земельної ділянки за 6 місяців до закінчення строку дії первісного договору оренди землі, помилково вважаючи, що цей договір припинив свою дію, уклав договір оренди землі з іншим орендарем, тим самим порушивши переважне право первісного орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, яке він не встиг реалізувати до укладення договору оренди землі з новим орендарем. Відтак, висновки Великої Палати Верховного Суду у цій справі стосуються випадків, коли до закінчення строку дії договору оренди землі і строку на реалізацію орендарем переважного права на укладення цього договору на новий строк орендодавець уклав договір оренди землі щодо тієї ж ділянки з іншим орендарем, і, відповідно, застосування у цій ситуації норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі", які регулюють питання реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

У справі, яка розглядається, мають місце відмінні обставини. Так, у даній справі, строк дії Договору оренди землі №13 від 17.06.2013 року закінчився 17.06.2023 року. Однак на момент звернення ТОВ «Олійникова Слобода» до суду з позовом у межах цієї справи (25.07.2019 року) строк дії Договору оренди землі мав би закінчитися через 4 роки і Позивач жодним чином не міг би спрогнозувати, що розгляд цієї справи вийде за розумні строки і завершиться після закінчення строку дії цього договору. Тому на момент звернення до суду у Позивача не було підстав ставити перед судом питання про поновлення Договору оренди землі, який ще не закінчився і не мав би закінчитися у найближчий час, суд першої інстанції під час первісного розгляду справи також не досліджував цю обставину, бо це не було предметом її розгляду. Відповідно, у цій справі немає підстав для застосування норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на які посилається представник Відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Узин» у своїх поясненнях і яких стосуються висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 143/591/20.

Тобто, у межах спірних правовідносин, які складать предмет розгляду даної справи, не відбулося порушення переважного права Товариства на укладення Договору оренди землі на новий строк, як це мало місце у справі №143/591/20, а було порушене його право користуватися переданою йому в оренду ОСОБА_1 земельною ділянкою впродовж дії такого договору.

Відтак, твердження представника Відповідача про необхідність врахування судом висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 143/591/20 є помилковим.

Натомість судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду щодо належних способів захисту в аналогічній ситуації, викладені у постанові від 18.04.2023 року у справі №357/8277/19. У цій справі так само розглядався позов ТОВ «Олійникова Слобода» з аналогічними позовними вимогами до власника орендованої ним ділянки, що була незаконно поділена, і ТОВ «Агрокомплекс «Узин», якому було передано поділені земельні ділянки в оренду за аналогічних обставин. З приводу обрання належного способу захисту в аналогічній ситуації Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди цей договір може бути визнано недійсним, але права первісного орендаря можуть бути повністю поновлені у разі заявлення ним вимоги про витребування земельної ділянки.

Відтак, обрані Позивачем способи захисту є належними відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 357/8277/19, і суд не має підстав для відмови у задоволенні його позовних вимог з підстав обрання неправильного способу захисту.

Водночас, розглядаючи заяву Позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року у цій справі, суд має виходити з обставин, які існують на момент ухвалення цього рішення.

Оскільки строк дії Договору оренди землі №13 від 17.06.2013 року закінчився 17.06.2023 року, задоволення позовних вимог про витребування із незаконного володіння та користування земельних ділянок, а також про внесення змін до договору оренди шляхом його викладення у новій редакції не може захистити права та законні інтереси Позивача, рівно як відмова у задовленні таких позовних вимог не може погіршити його становише.

Указане представником Позивача не заперчується.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог про витребування із незаконного володіння та користування земельних ділянок, внесення змін до договору оренди шляхом його викладення у новій редакції необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, на 50% від заявлених вимог, то пропорційно до розміру задоволених вимог у рівних частках необхідно стягнути з Відповідачів, окрім державного реєстратора, на користь Позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 22065,80 гривень, тобто по 11032,90 гривень з кожного (т.1 а.с. 14, 97, т.2 а.с. 172, т.3 а.с. 210, т.4 а.с. 51, 178).

За правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За результатами розгляду справи відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частино 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Правнича допомога Позивачу надається Адвокатським об`єднанням «ЕВЕРЛІҐАЛ» на підставі Договору про надання правової допомоги № 18/12-10 від 22.12.2018 року (т.1 а.с. 67-71, 72-73, 74-75).

До вказаного Договору 13.09.2021 року його сторонами укладено було Додаткову угоду №21/09/13-5, якою вони доповнили Договір Додатком № 21/09/13-5. Відповідно до п. 2 Додатку № 21/09/13-5 сторони погодили, що Об`єднання надаватиме Клієнту правничу допомогу щодо представництва його інтересів під час перегляду за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року у справі №357/8188/19, розмір винагороди Об`єднання за це становитиме грошову суму в національній валюті України (гривні), еквіваленту 750,00 Євро, крім того ПДВ у сумі, еквівалентній 150,00 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 900,00 Євро. На виконання умов зазначеної угоди АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» було виставлено рахунок №236 від 13.09.2021 року на оплату на суму 28425,88 гривень, що був оплачений Позивачем 23.09.2021 року (т.3 а.с. 229-230, 231).

10.11.2021 року до Договору його сторонами укладено було Додаткову угоду №21/11/10- 3, якою вони доповнили його Додатком №21/11/10-3. Відповідно до п. 2 Додатку № 21/11/10-3 сторони погодили, що Об`єднання надаватиме Клієнту правничу допомогу щодо представництва його інтересів під час апеляційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2021 року у справі № 357/8188/19, розмір винагороди Об`єднання за це становитиме грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 500,00 Євро, крім того ПДВ суму, еквіваленту 100,00 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 600,00 Євро. На виконання умов зазначеної угоди АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» було виставлено рахунок на оплату № 320 від 10.11.2021 року на суму 18124,50 гривень, що був оплачений Позивачем 16.11.2021 року (т.4 а.с. 53-54, 55).

14.09.2022 року до Договору його сторонами укладено було Додаткову угоду №22/14/09- 1, якою вони доповнили його Додатком №22/14/09-1. Відповідно до п. 1 Додатку № 22/14/09-1 сторони погодили, що Об`єднання надаватиме Клієнту правничу допомогу щодо представництва його інтересів під час касаційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 08.09.2022 року у справі № 357/8188/19. При цьому, відповідно до п. 2 Додатку № 22/14/09-1 у разі досягнення позитивного результату, під яким відповідно до п.3 цього Додатку сторони визначили повне або часткове задоволення касаційної скарги Клієнта у справі № 357/8188/19, розмір винагороди Об`єднання становитиме грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 500,00 Євро, без ПДВ. На виконання умов зазначеної угоди АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» було виставлено рахунок на оплату №61 від 08.05.2023 року на суму 20130,10 гривень, що був оплачений Позивачем 11.05.2023 року (т.5 а.с. 9-10, 11).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції у розмірі 30406,01 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: Договору про надання правової допомоги №18/12-10 від 22.12.2018 року, Додаткової угоди №23/01/19-2 від 23.01.2019 року та № 23/01/19-44 від 23.01.2019 року, рахунків на оплату АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» № 55 та № 97 від 23.01.2019 року, платіжних доручень ТОВ «ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА» про оплату, актів приймання-передачі наданих послуг/правової допомоги № 23/01/19-2 та № 23/01/19-44 від 19.01.2021 року (т.1 а.с. 67-71, 72-73, 74-75, 82, 83, 84, 85 т.2 а.с. 181, 182).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20409,48 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: Додаткової угоди №19/01-21-1 від 19.01.2021 року до Договору, рахунку АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» на оплату №8 від 19.01.2021 року, платіжного доручення Товариства №2910 від 21.01.2021 року, акту приймання-передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги № 19/01/21-1 від 24.05.2023 року (т.2 а.с. 168-169, 170, 171 т.5 а.с. 17).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року у справі №357/8188/19 за нововиявленими обставинами в суді першої інстанції у розмірі 28425,88 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: Додаткової угоди №21/09/13-5 від 13.09.2021 року до Договору, рахунку АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» на оплату №236 від 13.09.2021 року, платіжного доручення ТОВ «ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА» №3380 від 23.09.2021 року, акту приймання-передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги №21/09/13-5 від 23.05.2023 року (т.3 а.с. 229-230, 231, т.5 а.с. 13, 15).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2021 року у справі № 357/8188/19 в суді апеляційної інстанції у розмірі 18124,50 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: Додаткової угоди №21/11/10-3 від 10.11.2021 року до Договору, рахунку АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» на оплату №320 від 10.11.2021 року, платіжного доручення ТОВ «ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА» №3915 від 16.11.2021 року, акту приймання-передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги № 21/11/10-3 від 23.05.2023 року (додаток № 8 до клопотання про приєднання доказів від 12.06.2023 року) (т.4 а.с. 53-54, 55, 56, т.5. а.с. 16).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2021 року та постанови Київського апеляційного суду 08.09.2022 року у справі № 357/8188/19 в суді касаційної інстанції у розмірі 20130,10 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: Додаткової угоди № 22/14/09-1 від 14.09.2022 року до Договору, рахунку АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» на оплату №61 від 08.05.2023 року, платіжної інструкції ТОВ «ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА» №66182601 від 11.05.2023 року, акту приймання-передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги № 22/14/09-1 від 08.05.2023 року (додатки № 2-4, № 6 до клопотання про приєднання доказів від 12.06.2023 року) (т.5 а.с. 9-10, 11, 12, 14).

Крім того, у матеріалах справи містяться детальні описи робіт (наданих послуг) та здійснених судових витрат в процесі надання правничої допомоги під час розгляду у суді першої інстанції, а також під час розгляду у суді апеляційної інстанції, а також детальні описи робіт (наданих послуг) та здійснених судових витрат у справі загалом (т.3 а.с. 177-180, т.5 а.с. 3-8).

Загальний розмір підтверджених витрат на професійну правничу допомогу, які поніс Позивач під час розгляду даної справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції становить 117495,97 гривень.

Суд критично оцінює твердження представника ТОВ «Агрокомплекс «Узин» щодо неспівмірності заявленої суми витрат із складністю даної справи, з огляду на те, що дані твердження є необгрунтованими та такими, що спростовуються навяними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону №076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/12876/19.

Таким чином, ураховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, суд приходить до висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 117495,97 гривень є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом та часом послуг у судах різних інстанцій, відповідають критерію розумності їхнього розміру та справедливості. З огляду на часткове задоволення позовних вимог, із Відповідачів, окрім державного реєстратора, у рівних частках на користь Позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у сумі 58747,98 гривень, що становить 50% від заявленої суми витрат, тобто по 29373,99 гривень з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року по справі №357/8188/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і винесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2021 року по справі №357/8188/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі №357/8188/19, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і винесення змін до договору оренди землі задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0029 загальною площею 1,2 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0030 загальною площею 1,2 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0029 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44597074 від 13.12.2018 16:19:30.

Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0030 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44596819 від 13.12.2018 16:14:33.

У задоволенні позовних вимог про витребування із незаконного володіння та користування земельних ділянок, внесення змін до договору оренди шляхом його викладення у новій редакції відмовити.

У задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29373 гривень 99 копійок (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят три гривні 99 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29373 гривень 99 копійок (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят три гривні 99 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судовий збір у розмірі 11032 гривень 90 копійок (одинадцять тисяч тридцять дві гривні 90 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судовий збір у розмірі 11032 гривень 90 копійок (одинадцять тисяч тридцять дві гривні 90 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода, вулиця Центральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03755360.

Відповідачі: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», місцезнаходження: 09138, Київська обл., Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, будинок 1- А, код ЄДРПОУ 32638214.

Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна, місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, село Малі Єрчики, вулиця Леніна, будинок 16.

Повне судове рішення складено 26.09.2023 року.

Суддя В. П. Цукуров