КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2022 року м. Київ
Справа №2-2116/09
Апеляційне провадження №22-ц/824/3544/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на рішення Святошинського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді П`ятничук І.В. 11 червня 2009 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» про визнання права власності на частку в об`єкті будівництва,
В С Т А Н О В И В
У травні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати за нею майнові права на об'єкт інвестування; а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказувала на те, що 08 серпня 2005 року між нею та відповідачем укладено договір доручення № 1314-2. У відповідності до п.п. 1.1, 1.2 договору доручення, позивач доручає, а відповідач зобов`язується від імені та за рахунок доручителя профінансувати спорудження об`єкта нерухомості передбаченого в п.1.2 договору, а після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію надати довірителю документи необхідні для послідуючого об`єкта нерухомості у власність, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . На виконання п.п.1.1 та 1.2 договору доручення вона свої фінансові зобов`язання щодо інвестування об`єкта будівництва виконала у повному обсязі, що підтверджується довідкою про 100% оплату об`єкту інвестування. У відповідності до п.1.2 договору термін введення будинку в експлуатацію встановлено - 4 квартал 2006 року, проте станом на час розгляду справи вказаний будинок в експлуатацію не введений, та їй у власність не переданий. Враховуючи наведене вона вимушена звернутись за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» про визнання права власності на частку в об`єкті будівництва - задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням особа, яка не брала участь у розгляді справи - ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», 29 листопада 2021 року директором товариства подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду реальним обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин справи. Представник ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», вказує на те, що вони участі у розгляді справи не брали, проте, оскаржуване рішення суду безпосередньо впливає на їх законні права та інтереси, що є підставою для апеляційного оскарження рішення суду. Зазначає, що 16 квітня 2014 року постановою Господарського суду м. Києва (справа № 910/12257/13) було визнано банкрутом ТОВ «БІК «Інтербудінвест», яке здійснювало будівництво будинку по АДРЕСА_2 . Відповідно до Договору поруки від 20 вересня 2012 року, що укладений між Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, ТОВ «БІК «Інтербудінвест» та ТОВ «ІБФ «АВМ» останнє здійснює добудову будинку за АДРЕСА_2 . Так, після визнання Господарським судом м. Києва від 16 квітня 2014 року (справа № 910/12257/13) банкрутом - ТОВ «БІК «Інтербудінвест» на виконання пункту п. 4.3 Договору поруки від 20 вересня 2012 року до ТОВ «ІБФ «АВМ» перейшли всі права та обов`язки за Договором № 19/3-32-ЖІ7 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по АДРЕСА_2 від 10 лютого 2005 року.
Саме ТОВ «ІБФ «АВМ» на виконання Договору № 19/3-32-ЖІ7 від 10 лютого 2005 року, Договору поруки від 20 вересня 2012 року має добудувати будинок та іншу нерухомість за адресою АДРЕСА_2 в якому знаходиться квартира АДРЕСА_3 , яка є предметом спору в цій справі. Отже, саме ТОВ «ІБФ «АВМ» взяло на себе всі зобов`язання ТОВ «БІК «Інтербудінвест», перед ОСОБА_2 по Договору доручення №131/1-2 від 08 серпня 2005 року, та виконувало функції Замовника житлового комплексу.
Щодо незгоди з рішенням суду вказує на те, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Аналогічний висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19) та у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15.
Таким чином, як право власності, так і майнові права у ОСОБА_1 на об`єкт незавершеного будівництва, а саме: квартиру АДРЕСА_4 не виникали.
Також вказує на те, що судом встановлено спосіб захисту прав, який є неефективним, оскільки виходячи з виду зобов`язання, яке виникло на підставі Договору доручення №131/1-2 порушене право інвестора підлягає захисту шляхом зобов`язання забудовника виконати умови укладеного між сторонами договору. Таким чином судом першої інстанції порушено норми матеріального права та задоволено вимоги позивача всупереч нормам ЦК України. Також представник ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» в апеляційній скарзі зазначає попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які скаржник поніс, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - до 15 000,00 грн.
Беручи до уваги вищевикладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
В відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» закрити, оскільки вказаним судовим рішенням питання про їх права та обов`язки не вирішувалось.
Представник ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» у відзиві на апеляційну скаргу просить у мотивувальній частині судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги встановити факт припинення дії поруки, встановленої договором від 20 вересня 2012 року. Відмовити ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник особи, яка не брала участь у розгляді справи - ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» адвокат Тарасов С.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про задоволення заявлених ними вимог.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Сторона позивача повторно звернулась з клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав перебування позивача за межами України у зв`язку з введенням воєнного стану. Проте, враховуючи, що таке клопотання заявлено повторно, вказане клопотання заявлено представником позивача, а причини його неявки суду не вказані, з метою додержання розумних строків розгляду справи, і наявністю письмово викладеної позиції сторони позивача у відзиві на апеляційну скаргу, вказане клопотання залишено апеляційним судом без задоволення, ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання.
Відповідач ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» причини неявки свого представника не повідомили, однак свою позицію стосовно апеляційної скарги подали в письмовому вигляді.
Тому, керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, на стадії апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушено її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції встановлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав та обов`язків, виходячи з ухваленого рішення.
В обґрунтування підстав звернення з апеляційною скаргою Представник ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», вказує на те, що вони участі у розгляді справи не брали, проте, оскаржуване рішення суду безпосередньо впливає на їх законні права та інтереси, що є підставою для апеляційного оскарження рішення суду. Зазначає, що 16 квітня 2014 року постановою Господарського суду м. Києва (справа № 910/12257/13) було визнано банкрутом ТОВ «БІК «Інтербудінвест», яке здійснювало будівництво будинку по проспекту Перемоги, 131 у м. Києві. Відповідно до Договору поруки від 20 вересня 2012 року, що укладений між Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, ТОВ «БІК «Інтербудінвест» та ТОВ «ІБФ «АВМ» останнє здійснює добудову будинку за АДРЕСА_2 . Так, після визнання Господарським судом м. Києва від 16 квітня 2014 року (справа № 910/12257/13) банкрутом - ТОВ «БІК «Інтербудінвест» на виконання пункту 4.3 Договору поруки від 20 вересня 2012 року до ТОВ «ІБФ «АВМ» перейшли всі права та обов`язки за Основним договором Договір № 19/3-32-ЖІ7 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по АДРЕСА_2 від 10 лютого 2005 року.
Перевіряючи обставини справи, апеляційним судом встановлено, що 08 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» був укладений договір доручення № 131/1-2, за умовами якого ОСОБА_1 доручила, а ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» зобов`язалось від імені та за рахунок доручителя профінансувати спорудження об`єкта нерухомості (двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 ), а після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію надати довірителю документи необхідні для послідуючого оформлення об`єкта нерухомості у власність /т.1 а.с.6-9,81-83,173-181/.
Сторонами в ході розгляду справи судом першої інстанції визнані обставини виконання позивачем свої договірних зобов`язань, а саме 100% оплату об`єкту інвестування, та невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, передачі довірителю документів необхідних для оформлення об`єкта нерухомості у власність.
Оспорюваним рішенням, яке ухвалено 11 червня 2009 року, визнано за позивачем майнові права на об`єкт інвестування, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Господарського суду м. Києва від 16 квітня 2014 року у справі № 910/12257/13 ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та завершено підприємницьку діяльність /т.1 а.с.84-91/.
Відповідно до Договору поруки від 20 вересня 2012 року, що укладений між Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» та ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» останнє поручилось перед кредиторами (Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України) виконати зобов`язання боржника ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» в повному обсязі, що вникли з Договору № 19/3-32-ЖІ7 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по АДРЕСА_2 від 10 лютого 2005 року. У відповідності до п.1 Основного договору його предметом є будівництво в порядку пайової участі житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими, офісними приміщеннями та автопаркінгом за адресою: АДРЕСА_2 /т.1 а.с.118-121/.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18 липня 2022 року у справі № 910/12257/13 відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» до Служби безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, та ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» про визнання поруки припиненою.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» створено та зареєстровано в даному реєстрі 05 березня 2012 року /т.1 а.с.73,149-150/.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи апеляційним судом запис про ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» не виключений, юридична особа не припинена.
Отже з наведених обставин справи вбачається, що у даній справі предметом спору є договір доручення № 131/1-2 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» 08 серпня 2005 року. ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ»не є стороною цього договору. ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» є поручителем за зобов`язаннями ТОВ «БІК «Інтербудінвест», згідно з договором поруки від 20 вересня 2012 року, що укладений з Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України. Тобто ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ»стало відповідальним за зобов`язаннями ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» з моменту укладення договору поруки, а саме з 20 вересня 2012 року. Саме ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» було створено 05 березня 2012 року. А отже рішенням суду ухваленим 11 червня 2009 року не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ».
Наявність порушених прав, є основною умовою для здійснення судового захисту, за відсутності якої такий захист не здійснюється. Враховуючи наведені обставини, не вбачається і наявності порушеного законного інтересу особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, оскільки оскаржуване рішення суду жодним чином не стосується даної особи.
За таких обставин, провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Керуючись ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
У Х В А Л И В
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на рішення Святошинського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді П`ятничук І.В. 11 червня 2009 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» про визнання права власності на частку в об`єкті будівництва - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст ухвали складений 15 вересня 2022 року.
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2022 |
Оприлюднено | 19.09.2022 |
Номер документу | 106285572 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Соколова Вікторія Вячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні