Рішення

від 11.09.2022 по справі 120/6229/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 р. Справа № 120/6229/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Марисік В.Ю.,

представника позивачаПриленського І.Г.,

представника відповідачаТрохименка М.В.,

представниці третьої особиПанфілової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Інфоресурс АГ"

до Калинівської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ,

про часткове визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 до суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Інфоресурс АГ" (далі ПрАТ "Інфоресурс АГ") до Калинівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради (пункт 1.130) від 02.12.2021 № 2999 "Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок" в частині надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15.09.2008 між ПрАТ "Інфоресурс АГ" та Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області (далі Калинівська РДА) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2008 № 040887500132. За цим договором позивачу у строкове платне користування на 49 років передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,000 га із земель запасу на території Сальницької сільської ради за межами населеного пункту. Відтоді позивач користується вказаною земельною ділянкою як законний орендар та щорічно сплачує орендну плату до відповідного місцевого бюджету.

Позивач зазначає, що з метою винесення меж орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) для установлення паркану, в липні 2022 року ПрАТ "Інфоресурс АГ" замовило технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку вносилися до Державного земельного кадастру (далі ДЗК). Однак рішенням державного кадастрового реєстратора від 26.07.2022 № РВ-6800096942022 товариству відмовлено у реєстрації земельної ділянки в ДЗК, оскільки встановлено, що земельна ділянка перетинається із земельними ділянками, які вже внесені до ДЗК, а саме має місце перетин ділянки із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, площа співпадає на 58.4601%, та із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0247, площа співпадає на 22.8107%.

На запит позивача листом від 03.08.2022 № 03-14-822 Калинівська міська рада повідомила, що рішенням 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради від 02.12.2021 № 2999 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради. В подальшому на підставі цього рішення виготовлено проєкт землеустрою, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521687500:02:002:0260. Разом з тим проєкт землеустрою не затверджувався та земельна ділянка у приватну власність не передавалась.

Таким чином, як зауважує позивач, на земельну ділянку, що перебуває у його законному користуванні (оренді) і за яку сплачується орендна плата, відповідач надав дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки третій особі, внаслідок чого відповідній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521687500:02:002:0260.

Позивач вважає протиправним оскаржуване рішення Калинівської міської ради, посилаючись на те, що дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки було надано фактично за рахунок земельної ділянки, яка перебуває в оренді ПрАТ "Інфоресурс АГ", але без згоди товариства як законного користувача земельної ділянки. Водночас, на думку позивача, це суперечить вимогам чинного законодавства і безпосередньо порушує його права та інтереси, як землекористувача.

Ухвалою суду від 15.08.2022 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.09.2022. Відповідачу та третій особі встановлено строк для подання відзиву і письмових пояснень щодо позову з дотриманням вимог, передбачених статтею 162 КАС України.

05.09.2022 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що 17.11.2021 гр. ОСОБА_1 звернувся до Калинівської міської ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної форми власності площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради (за межами населеного пункту). До клопотання було додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, сформовані за допомогою Публічної кадастрової карти України. За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 надано відповідний дозвіл, оскільки не встановлено підстав для відмови у його наданні.

Відповідач не заперечує доводів позивача про те, що у разі вилучення земельної ділянки необхідною є письмова згода на це землекористувача, але водночас звертає увагу, що у ДЗК відсутні відомості про реєстрацію за ПрАТ "Інфоресурс АГ" права користування (оренди) на земельну ділянку площею 3,000 га на території колишньої Сальницької сільської ради, і такій земельній ділянці не був присвоєний кадастровий номер на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідач просить суд врахувати, що позивач не надає жодних доказів, які б підтверджували, що орендована ним земельна ділянка за місцем розташування перетинається (збігається) із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, яка була сформована на замовлення третьої особи.

Також відповідач вказує на недоліки технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_2 на підставі укладеного з позивачем договору № 430 від 08.07.2022, які у своїй сукупності додатково свідчать про те, що земельна ділянка, на яку розроблялася зазначена документація, та земельна ділянка, що відводиться у власність ОСОБА_1 , є різними земельними ділянками.

05.09.2022 до суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особа виступила на стороні відповідача та просить суд відмовити у задоволенні позову.

На думку третьої особи, під час прийняття оскаржуваного рішення Калинівська міська рада діяла у межах повноважень та приписів чинного законодавства України, з дотриманням всіх необхідних процедур. При цьому третя особа наголошує, що частиною сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою і таких підстав на час розгляду клопотання ОСОБА_1 не існувало.

Третя особа зазначає, що у ДЗК та в Публічній кадастровій карті України відсутня інформація про те, що бажана для третьої особи земельна ділянка перебуває у приватній власності чи у користуванні (оренді). Отже, така земельна ділянка вважалася вільною, а тому могла бути передана в порядку безоплатної приватизації земель комунальної власності.

Крім того, як вважає третя особа, позивачем не доведено, що оскаржуване рішення стосується саме земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, а також не наведено жодних фактів, які підтверджували порушення таким рішенням прав позивача.

Третя особа звертає увагу, що подана разом з позовною заявою технічна документації, виготовлена на замовлення ТОВ "Інфоресурс АГ" у липні 2022 року, викликає істотні сумніви щодо її коректності та достовірності технічних показників, вказаних у ній. Зокрема, зі змісту технічної документації випливає, що цільове призначення земельної ділянки позивача для ведення підсобного сільського господарства, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості і що документація підлягає передачі для її розгляду на затвердження Ямпільською міською радою. Водночас третя особа зазначає, що якщо провести співставлення технічної документації позивача та третьої особи, то можна чітко відслідкувати відмінності, які дають підстави вважати, що ділянка, на яку ОСОБА_1 розроблено проєкт землеустрою, немає жодного відношення до прав та законних інтересів позивача та земельної ділянки, що перебуває у його користуванні.

Таким чином, третя особа стверджує, що земельна ділянку, на яку претендує ОСОБА_1 , не перебуває в оренді у ПрАТ "Інфоресурс АГ", а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 12.09.2022, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, за ініціативою суду вирішено долучити до матеріалів справи копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку закритому акціонерному товариству "Інфоресурс АГ" для ведення підсобного сільського господарства на території Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області, розроблену Вінницькою регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та затверджену розпорядженням Калинівської РДА від 02.06.2008 № 246.

Ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з того, що відповідні докази стосуються предмета доказування та мають значення для правильного вирішення справи, однак разом з позовною заявою позивачем були надані не в повному обсязі (вибірково). При цьому суд врахував, що одним з принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Принцип офіційності реалізований у багатьох процесуальних нормах, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, в силу приписів якої суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи позов заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Просять суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив таке.

ПрАТ "Інфоресурс АГ" зареєстроване як юридична особа 23.01.1997 (код ЄДРПОУ 21665079). Основний вид господарської діяльності товариства (на сьогодні) згідно з КВЕД: 68.20 "надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".

На підставі розпорядження Калинівської РДА від 12.11.2007 № 507 та договору на виконання робіт від 30.11.2007 № 9046-07, Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК" на замовлення позивача у 2008 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди акціонерного товариству "Інфоресурс АГ" на земельну ділянку площею 3,000 га для ведення підсобного сільського господарства на території Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту), яка була погоджена із землекористувачами та органами, що здійснюють контроль за використанням та охороною земель.

Розпорядженням Калинівської РДА від 02.06.2008 № 246 вищезазначену технічну документацію затверджено та вирішено надати в оренду позивачу строком на 49 років для ведення підсобного сільського господарства земельну ділянку загальною площею 3,000 га із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі Сальницької сільської ради за межами населеного пункту с. Сальник.

15.09.2008 між Калинівською РДА (орендодавець) та АТ "Інфоресурс АГ" (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2008 за № 040887500132. Відповідно до умов цього договору позивачу у платне строкове (на 49 років) користування передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,000 га із земель запасу на території Сальницької сільської ради (за межами населеного пункту).

Факт передачі позивачу вказаної земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 15.09.2008, який підписаний сторонами правочину.

З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не заперечується, що з моменту передачі земельної ділянки позивач сплачує за користування нею орендну плату. Наприклад, згідно з поданою 21.02.2002 податковою декларацію з плати за землю, ПрАТ "Інфоресурс АГ" задекларувало до сплати у 2022 році орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальному розмірі 149382,08 грн, в тому числі за земельну ділянку площею 3,000 га, номер державної реєстрації права оренди 040887500132 від 22.12.2008.

Як зазначає позивач, з метою винесення меж орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) для установлення паркану, в липні 2022 року ПрАТ "Інфоресурс АГ" замовило у ФОП ОСОБА_2 технічну документацію щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, переданої в оренду для ведення підсобного сільського господарства площею 3,000 га на території Сальницької сільської ради. У зв`язку з цим відомості про земельну ділянку підлягали внесенню до ДЗК для присвоєння ділянці кадастрового номера.

Втім, 26.07.2022 державним кадастровим реєстратором Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держеокадастру у Хмельницькій області Якимчук Л.М. прийнято рішення № РВ-6800096942022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК, яким рекомендовано уточнити межі земельної ділянки, яка реєструється, або внести зміни до меж вже сформованих земельних ділянок, зокрема земельної ділянки площею 2,00 га за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260.

При цьому, згідно з висновком кадастрового реєстратора щодо перевірки електронного документа, земельна ділянка, відомості про яку заявник бажає внести до ДЗК, перетинається із земельними ділянками, які вже внесені до ДЗК, зокрема із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, площа збігається на 58.4601%.

На запит адвоката позивача від 29.07.20222 № 29-07/2022, Калинівська міська рада листом від 03.08.2022 № 03-14-822 повідомила, що рішенням 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради від 02.12.2021 № 2999 гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради. На підставі цього рішення виготовлено проєкт землеустрою, а відповідній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521687500:02:002:0260. Водночас проєкт землеустрою радою не затверджувався та земельна ділянка у приватну власність не передавалась.

До вказаного листа відповідач додав копію витягу з рішення 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради (пункт 1.130) від 02.12.2021 № 2999 "Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок".

Крім того, на запит адвоката позивача, листом від 01.08.2022 № 0-2-0.3, 17-982 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало позивачу копію проєкту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за межами с. Сальник на території Калинівської міської ради.

Відтак, дізнавшись про оскаржуване рішення та вважаючи, що таким рішенням відповідач неправомірно та без згоди позивача надав третій особі дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, більша частина якої перебуває у законному користуванні (оренді) ПрАТ "Інфоресурс АГ", позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Згідно із ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені частиною першою статті 19 ЗК України, до яких належать, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

За правилами ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як визначено пунктом "б" частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Водночас порядок набуття такого права регламентований главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом положень ч. 4 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Водночас порядок прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень врегульований Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 17 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету з числа депутатів ради обираються постійні комісії ради (ч. 1 ст. 47 України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 10 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (ч. 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні відповідної ради.

Щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, то такий визначається положеннями статті 118 ЗК України.

Частиною шостою цієї статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, положеннями статті 118 ЗК України встановлено чіткий перелік документів, які повинні додаватися до клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, а також конкретні підстави для відмови громадянину у наданні такого дозволу.

Разом з тим необхідно враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Тобто безоплатна приватизація земельних ділянок, що вже перебувають у законному користуванні інших осіб можлива лише після припинення права користування цими земельними ділянками в порядку, визначеному законом.

Підстави припинення зазначеного права врегульовані главою 22 Земельного кодексу України, які поділяються на добровільні та примусові.

Зокрема, статтею 141 ЗК України передбачено, що вилучення земельної ділянки є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Наведене положення кореспондується з нормами частини шостої статті 118 ЗК України, якою установлено обов`язок заявника додати до клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Таким чином, зазначене погодження є необхідним у випадку, якщо безоплатна приватизація стосується земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і їх право користування не припинено у визначеному законом порядку.

Це пояснюється тим, що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні іншої особи, не вважається вільною, а тому безоплатна приватизація такої земельної ділянки апріорі неможлива без отримання згоди законного землекористувача на її вилучення.

З цією метою частина шоста статті 118 ЗК України містить обов`язкові вимоги щодо того, які саме документи є необхідними для отримання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою, в тому числі вимогу про надання заявником погодження землекористувача у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб.

Статтями 95-96 ЗК України закріплено права та обов`язки землекористувачів, до яких закон відносить як постійних землекористувачів, так і орендарів земельних ділянок.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, чинне земельне законодавство гарантує орендарям та постійним користувачам земельних ділянок захист їх права на користування землею.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 116 та ч. 6 ст. 118 ЗК України, вимога щодо надання погодження землекористувача спрямована на захист прав землекористувачів (орендарів та постійних землекористувачів) від протиправного втручання в їх право користування земельною ділянкою.

Відтак погодження землекористувача є обов`язковим, якщо клопотання про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою стосується земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і таке право не припинено у визначеному законом порядку.

Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 826/765/17, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі статті 118 ЗК України може бути надано лише на вільну земельну ділянку.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а та від 06.06.2019 у справі № 804/4435/16 дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Отже, Верховний Суд акцентує увагу на тому, що клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та додатки до нього мають бути належним чином оформленими. Ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів, так само як і погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою.

Аналогічної правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд (див. постанови від 20.05.2020 у справі № 120/3664/19-а, від 28.07.2020 у справі № 120/3666/19-а, від 27.04.2021 у справі № 120/2493/20-а, від 01.02.2022 у справі № 560/4474/21).

Таким чином, документи, що подаються з метою отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, повинні бути належним чином оформлені, відповідати встановленим до них вимогам, а їх зміст повинен давати можливість перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у наданні дозволу, встановлених нормами ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Водночас подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недоліків, які об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення документації із землеустрою є самостійною підставою для відмови.

У разі ж перебування бажаної для заявника земельної ділянки у користуванні іншої особи, до клопотання про надання дозволу на розроблення відповідного виду документації із землеустрою, обов`язковим є долучення погодження землекористувача, яке у подальшому може бути підставою для припинення такого речового права.

Разом з тим судом встановлено, що оскаржуваним рішенням від 02.12.2021 № 2999 (пункт 1.130) Калинівська міська рада надала гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності на території Сальницького старостинського округу за рахунок земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПрАТ "Інфоресурс АГ" на підставі договору оренди землі від 15.09.2008, реєстраційний запис № 040887500132 від 22.12.2008, без отримання погодження позивача на вилучення відповідної земельної ділянки.

Під час розгляду справи відповідач та третя особа не заперечили того факту, що в оренді у позивача на законних підставах перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 3,000 га із земель запасу на території Сальницької сільської ради (за межами населеного пункту). Крім того, цей факт повністю підтверджується наявними у справі доказами.

Водночас спірним є питання про те, чи дійсно земельна ділянка, щодо якої третій особі ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту земелустрою, співпадає (повністю або частково) із тією земельною ділянкою, якою користується позивач на правах орендаря.

Власне, зміст основних доводів як відповідача, так і третьої особи зводиться до того, що це різні земельні ділянки. Натомість позивач наполягає на тому, що більша частина земельної ділянки, що відводиться у власність третьої особи, є саме тієї земельною ділянкою, що перебуває у законному користуванні товариства.

Оцінюючи відповідні аргументи учасників справи суд враховує, що на підставі оскаржуваного рішення, на замовлення третьої особи ОСОБА_1 , в грудні 2021 року було виготовлено проєкт землеустрою, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521687500:02:002:0260.

Однак, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 та установленою законом в квітні 2022 року забороною на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності до припинення (скасування) такого стану, вищезазначений проєкт землеустрою відповідачем не затверджено.

У свою чергу позивач, маючи намір винести межі орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) для установлення паркану, в липні 2022 року замовив у ФОП ОСОБА_2 виконання робіт з виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), переданої ПрАТ "Інфоресурс АГ" в оренду для ведення підсобного сільського господарства площею 3,000 га на території Сальницької сільської ради.

25.07.2022 відповідна технічна документація подана державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей про земельну ділянку до ДЗК та присвоєння ділянці кадастрового номера.

В цьому контексті суд враховує, що 01.01.2013 набрали чинності Закон України "Про Державний земельний кадастр", постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (далі Порядок) та зміни до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком.

Пункт 15 Порядку визначає, що документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій" та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Пунктом 135 Порядку визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Відповідно до пункту 136 Порядку відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об`єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:

1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку;

3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом:

проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об`єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об`єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку;

внесення до розділу 1 "Земельна ділянка. Загальні відомості" Поземельної книги в електронній формі відповідних записів про скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстави для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дату такого поділу чи об`єднання із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису;

4) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про обмеження у використанні земельної ділянки, яка поділена чи об`єднана з іншою (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої земельної ділянки).

Частиною першою, другою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 4 ст. 24 вказаного Закону для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом 14 днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Судом встановлено, що рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-6800096942022 від 26.07.2022, прийнятим за результатами розгляду технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки ПрАТ "Інфоресурс АГ" площею 3,000 га на території Сальницької сільської ради, відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК та рекомендовано уточнити межі земельної ділянки, яка реєструється, або внести зміни до меж вже сформованих земельних ділянок, зокрема земельної ділянки площею 2,00 га за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що земельна ділянка, яку передбачається зареєструвати, на 58,4601% збігається із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, тобто земельною ділянкою, що відводиться у власність гр. ОСОБА_1 .

Отже, висновком державного кадастрового реєстратора, який є спеціально уповноваженою посадовою особою у системі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та має вищу землевпорядну (або юридичну) освіту і необхідний стаж землевпорядної (або юридичної) роботи підтверджено факт перетинання (збігу) більшої частини земельної ділянки, щодо якої відповідач надав третій особі ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою, із земельною ділянкою, що перебуває в оренді у позивача ПрАТ "Інфоресурс АГ".

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача і третьої особи на те, що орендована позивачем земельна ділянка і земельна ділянка, щодо якої ФОП ОСОБА_2 розробив технічну документацію, є різними земельними ділянками.

По-перше, з наданих позивачем документів вбачається, що на території колишньої Сальницької сільської ради ПрАТ "Інфоресурс АГ" орендує лише дві земельні ділянки площею 12,2014 га та площею 3,000 га. Ці ділянки розташовані за межами населеного пункту та межують одна з одною. Відтак немає жодних підстав для сумніву у тому, що технічна документація розроблялася саме на одну з цих ділянок і саме на ту земельну ділянку, що має площу 3,000 га.

По-друге, зі змісту технічної документації ФОП ОСОБА_2 чітко видно, що вона розроблена з метою встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) саме тієї земельної ділянки, що була передана ПрАТ "Інфоресурс АГ" в оренду згідно з договором від 15.09.2008 для ведення підсобного сільського господарства загальною площею 3,000 га, і що така документація розробляється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди АТ "Інфоресурс АГ" на земельну ділянку площею 3,000 га для ведення підсобного сільського господарства на території Сальницької сільської ради, яка була розроблена Вінницькою регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та затверджена розпорядженням Калинівської РДА від 02.06.2008 № 246.

По-третє, звичайне наочне порівняння обох зазначених вище технічних документацій однозначно засвідчує, що ці документації розроблені щодо однієї і тієї ж земельної ділянки. Водночас наявні у документаціях плани, схеми прив`язки до місцевості, опис меж та координати поворотних точок земельної ділянки навіть без спеціальних знань дають змогу зробити висновок про те, що йдеться саме про земельну ділянку, що була передана в оренду позивачу та перебуває у його користуванні.

Таким чином, суд вважає доведеним, що технічна документація, яка подавалася державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей до ДЗК, стосувалася саме земельної ділянки загальною площею 3,000 га, наданої ПрАТ "Інфоресурс АГ" в оренду для ведення підсобного сільського господарства на території Сальницької сільської ради за договором оренди землі від 15.09.2008.

Водночас, як встановлено кадастровим реєстратором та відображено у відповідному рішенні про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК, присвоїти такій земельні ділянці кадастровий номер неможливо, оскільки вона знаходження в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, тобто ділянки, що відводиться у власність гр. ОСОБА_1 .

Суд також зауважує, що про збіг вказаних ділянок свідчить одна дуже характерна обставина проходження через земельну ділянку лінії електропередач напругою 110 кВТ та наявність у зв`язку з цим відповідної охоронної зони.

Цей факт відображений у всіх трьох технічних документаціях (2008, 2021 та 2022 рр.), а сама ЛЕП та охоронна зона довкола неї чітко проглядається на усіх планах (схемах) земельної ділянки, що містяться у такій документації, в тому числі на кадастровому плані вже сформованої земельної ділянки за № 0521687500:02:002:0260.

Наведене у сукупності дає суду достатні підстави дійти до переконання, що оскаржуваним рішенням відповідач надав третій особі дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок землі, що перебуває у законному користуванні позивача, без його погодження, що суперечить вимогам чинного законодавства та, звичайно, порушує права та інтереси позивача, як землекористувача.

Таким чином, суд встановив, що значна частина бажаної для третьої особи земельної ділянки комунальної власності не є вільною, що виключає можливість її безоплатної приватизації без отримання згоди користувача на вилучення земельної ділянки в порядку, визначеному законом.

Суд відхиляє посилання відповідача та третьої особи на наявність недоліків у технічній документації, що була розроблена на замовлення позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , та вважає, що хоча окремі недоліки у такій документації дійсно мають місце, проте вони не спростовують вищезазначених висновків суду та переважно стосуються якості оформлення земельної документації і пояснюються допущеними під час її оформлення помилками.

Також суд бере до уваги, що відповідна документація оцінювалася державним кадастровим реєстратором, який за результатами її розгляду не прийняв рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки через подання документів не в повному обсязі або через їх невідповідність вимогам законодавства, хоча такі підстави для відмови встановлені законом.

Крім того, при вирішенні справи суд критично оцінює доводи відповідача і третьої особи про те, що спірна земельна ділянка вважається вільною, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення в ДЗК та у Публічній кадастровій карті України була відсутня інформація про те, що ця ділянка перебуває у користуванні (оренді).

Суд враховує (і це ніким з учасників справи не заперечується), що ПрАТ "Інфоресурс АГ" на законних підставах набуло право оренди на земельну ділянку, яке було реєстроване у у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2008 за № 040887500132.

Водночас Державний земельний кадастр запроваджений в Україні значно пізніше, а саме з 01.01.2013, що однак не позбавило позивача прав на таку земельну ділянку, набутих до цього у встановленому законом порядку.

Більше того, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на норми пункти 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", згідно з якими у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Отже, з набранням чинності Закону України "Про Державний земельний кадастр" позивач не був зобов`язаний вчиняти якихось додаткових дій для внесення відомостей до ДЗК щодо свого права користування земельною ділянкою, оскільки процес перенесення інформації з ДРЗ у ДЗК мав відбутися автоматизовано.

Крім того, на думку суду, при умові добросовісної поведінки відповідач міг та повинен був дізнатися, що бажана для третьої особи земельна ділянка (її частина) перебуває у користуванні (оренді), не дивлячись на те, що вона не була зареєстрована у ДЗК та, відповідно, не мала присвоєного кадастрового номеру.

При цьому суд бере до уваги, що позивач є платником орендної плати за таку земельну ділянку, кошти від якої спрямовуються саме до бюджету Калинівської міської ради.

Також обов`язок відповідача з`ясувати статус земельної ділянки перед прийняттям рішення згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України випливає, з одного боку, із його повноважень як уповноваженого органу місцевого самоврядування та розпорядника землями комунальної власності, а з іншого, обумовлюється тим, що відсутність погодження землекористувача у випадку, якщо земельна ділянка не є вільною, так само як і подання громадянином документів, які не оформлені належним чином та не відповідають встановленим до них вимогам, є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу, про що судом зазначалося вище.

Натомість Калинівська міська рада до розгляду клопотання третьої особи підійшло формально і без належної правової оцінки поданих на розгляд документів, та ухвалила спірне рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, не переконавшись при цьому, що бажана для заявника земельна ділянка є вільною та не перебуває у будь-чиєму законному користуванні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з положеннями статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Низка рішень ЄСПЛ містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень, зокрема, наголошується на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі "Якущенко проти України", заява № 57706/10, пункт 28).

Принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23), "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58), "Бендерський проти України" (заява N 22750/02, пункт 42)).

Поряд з цим, ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. The Netherlands" (заява № 16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява № 30850/11, пункт 43). Ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява № 20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява № 4241/03, пункт 54).

Тобто у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього, а мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи.

Отже, перевіривши ключові доводи учасників справи та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню як протиправне. Відтак адміністративний позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов задоволено, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради (пункт 1.130) від 02.12.2021 № 2999 "Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок" в частині надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради.

Стягнути з Калинівської міської ради на користь приватного акціонерного товариства "Інфоресурс АГ" судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Калинівської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: приватне акціонерне товариство "Інфоресурс АГ" (ідентифікаційний код 21665079, місцезнаходження: вул. Пушкіна, 10, м. Вінниця, 21050);

2) відповідач: Калинівська міська рада (ідентифікаційний код 04326106, місцезнаходження: вул. В.Нестерчука, 19, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400);

3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено 16.09.2022.

Суддя Сало Павло Ігорович