Постанова

від 13.01.2023 по справі 120/6229/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6229/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало П.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

13 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Калинівської міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Інфоресурс АГ" до Калинівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про часткове визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2022 позивач, приватне акціонерне товариство "Інфоресурс АГ" (ПрАТ "Інфоресурс АГ"), звернулося в суд з позовом до Калинівської міської ради (відповідача), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради (пункт 1.130) від 02.12.2021 № 2999 "Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок" в частині надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що значна частина бажаної для третьої особи земельної ділянки комунальної власності не є вільною, що виключає можливість її безоплатної приватизації без отримання згоди користувача на вилучення земельної ділянки в порядку, визначеному законом.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що 17.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Калинівської міської ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної форми власності площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради (за межами населеного пункту). До клопотання було додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, сформовані за допомогою Публічної кадастрової карти України. За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 надано відповідний дозвіл, оскільки не встановлено підстав для відмови у його наданні.

Також зазначає, що частиною сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою і таких підстав на час розгляду клопотання ОСОБА_1 не існувало.

Водночас звертає увагу, що у ДЗК відсутні відомості про реєстрацію за ПрАТ "Інфоресурс АГ" права користування (оренди) на земельну ділянку площею 3,000 га на території колишньої Сальницької сільської ради, і такій земельній ділянці не був присвоєний кадастровий номер на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Вважає, що позивач не надає жодних доказів, які б підтверджували, що орендована ним земельна ділянка за місцем розташування перетинається (збігається) із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, яка була сформована на замовлення третьої особи.

Також вказує на недоліки технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_2 на підставі укладеного з позивачем договору № 430 від 08.07.2022, які у своїй сукупності додатково свідчать про те, що земельна ділянка, на яку розроблялася зазначена документація, та земельна ділянка, що відводиться у власність ОСОБА_1 , є різними земельними ділянками.

24.11.2022 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача, який не підписаний, тому залишається без розгляду.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ "Інфоресурс АГ" зареєстроване як юридична особа 23.01.1997 (код ЄДРПОУ 21665079). Основний вид господарської діяльності товариства (на сьогодні) згідно з КВЕД: 68.20 "надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".

На підставі розпорядження Калинівської РДА від 12.11.2007 № 507 та договору на виконання робіт від 30.11.2007 № 9046-07, Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК" на замовлення позивача у 2008 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди акціонерного товариству "Інфоресурс АГ" на земельну ділянку площею 3,000 га для ведення підсобного сільського господарства на території Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту), яка була погоджена із землекористувачами та органами, що здійснюють контроль за використанням та охороною земель.

Розпорядженням Калинівської РДА від 02.06.2008 № 246 вищезазначену технічну документацію затверджено та вирішено надати в оренду позивачу строком на 49 років для ведення підсобного сільського господарства земельну ділянку загальною площею 3,000 га із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі Сальницької сільської ради за межами населеного пункту с. Сальник.

15.09.2008 між Калинівською РДА (орендодавець) та АТ "Інфоресурс АГ" (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2008 за № 040887500132. Відповідно до умов цього договору позивачу у платне строкове (на 49 років) користування передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,000 га із земель запасу на території Сальницької сільської ради (за межами населеного пункту).

Факт передачі позивачу вказаної земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 15.09.2008, який підписаний сторонами правочину.

З моменту передачі земельної ділянки позивач сплачує за користування нею орендну плату. Наприклад, згідно з поданою податковою декларацію з плати за землю, ПрАТ "Інфоресурс АГ" задекларувало до сплати у 2022 році орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальному розмірі 149382,08 грн, в тому числі за земельну ділянку площею 3,000 га, номер державної реєстрації права оренди 040887500132 від 22.12.2008.

Як зазначає позивач, з метою винесення меж орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) для установлення паркану, в липні 2022 року ПрАТ "Інфоресурс АГ" замовило у ФОП ОСОБА_2 технічну документацію щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, переданої в оренду для ведення підсобного сільського господарства площею 3,000 га на території Сальницької сільської ради. У зв`язку з цим відомості про земельну ділянку підлягали внесенню до ДЗК для присвоєння ділянці кадастрового номера.

Втім, 26.07.2022 державним кадастровим реєстратором Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держеокадастру у Хмельницькій області Якимчук Л.М. прийнято рішення № РВ-6800096942022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК, яким рекомендовано уточнити межі земельної ділянки, яка реєструється, або внести зміни до меж вже сформованих земельних ділянок, зокрема земельної ділянки площею 2,00 га за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260.

При цьому, згідно з висновком кадастрового реєстратора щодо перевірки електронного документа, земельна ділянка, відомості про яку заявник бажає внести до ДЗК, перетинається із земельними ділянками, які вже внесені до ДЗК, зокрема із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, площа збігається на 58.4601%.

На запит адвоката позивача від 29.07.20222 № 29-07/2022, Калинівська міська рада листом від 03.08.2022 № 03-14-822 повідомила, що рішенням 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради від 02.12.2021 № 2999 гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Сальницького старостинського округу Калинівської міської ради. На підставі цього рішення виготовлено проєкт землеустрою, а відповідній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521687500:02:002:0260. Водночас проєкт землеустрою радою не затверджувався та земельна ділянка у приватну власність не передавалась.

До вказаного листа відповідач додав копію витягу з рішення 16 сесії 8 скликання Калинівської міської ради (пункт 1.130) від 02.12.2021 № 2999 "Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок".

Крім того, на запит адвоката позивача, листом від 01.08.2022 № 0-2-0.3, 17-982 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало позивачу копію проєкту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за межами с. Сальник на території Калинівської міської ради.

Відтак, дізнавшись про оскаржуване рішення та вважаючи, що таким рішенням відповідач неправомірно та без згоди позивача надав третій особі дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, більша частина якої перебуває у законному користуванні (оренді) ПрАТ "Інфоресурс АГ", позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьоїстатті 242 КАС Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом положень ч. 4 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

За правилами ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як визначено пунктом "б" частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Водночас порядок набуття такого права регламентований главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, положеннями статті 118 ЗК України встановлено чіткий перелік документів, які повинні додаватися до клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, а також конкретні підстави для відмови громадянину у наданні такого дозволу.

Разом з тим необхідно враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином, безоплатна приватизація земельних ділянок, що вже перебувають у законному користуванні інших осіб можлива лише після припинення права користування цими земельними ділянками в порядку, визначеному законом.

Підстави припинення зазначеного права врегульовані главою 22 Земельного кодексу України, які поділяються на добровільні та примусові.

Зокрема, статтею 141 ЗК України передбачено, що вилучення земельної ділянки є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Наведене положення кореспондується з нормами частини шостої статті 118 ЗК України, якою установлено обов`язок заявника додати до клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Також, зазначене погодження є необхідним у випадку, якщо безоплатна приватизація стосується земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і їх право користування не припинено у визначеному законом порядку.

Це пояснюється тим, що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні іншої особи, не вважається вільною, а тому безоплатна приватизація такої земельної ділянки апріорі неможлива без отримання згоди законного землекористувача на її вилучення.

З цією метою частина шоста статті 118 ЗК України містить обов`язкові вимоги щодо того, які саме документи є необхідними для отримання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою, в тому числі вимогу про надання заявником погодження землекористувача у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб.

Разом з тим, статтями 95-96 ЗК України закріплено права та обов`язки землекористувачів, до яких закон відносить як постійних землекористувачів, так і орендарів земельних ділянок.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, чинне земельне законодавство гарантує орендарям та постійним користувачам земельних ділянок захист їх права на користування землею.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 116 та ч. 6 ст. 118 ЗК України, вимога щодо надання погодження землекористувача спрямована на захист прав землекористувачів (орендарів та постійних землекористувачів) від протиправного втручання в їх право користування земельною ділянкою.

Відтак погодження землекористувача є обов`язковим, якщо клопотання про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою стосується земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і таке право не припинено у визначеному законом порядку.

Водночас подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недоліків, які об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення документації із землеустрою є самостійною підставою для відмови.

У разі ж перебування бажаної для заявника земельної ділянки у користуванні іншої особи, до клопотання про надання дозволу на розроблення відповідного виду документації із землеустрою, обов`язковим є долучення погодження землекористувача, яке у подальшому може бути підставою для припинення такого речового права.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним рішенням від 02.12.2021 № 2999 (пункт 1.130) Калинівська міська рада надала гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності на території Сальницького старостинського округу за рахунок земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПрАТ "Інфоресурс АГ" на підставі договору оренди землі від 15.09.2008, реєстраційний запис № 040887500132 від 22.12.2008, без отримання погодження позивача на вилучення відповідної земельної ділянки.

Зокрема, під час розгляду справи відповідач та третя особа не заперечили того факту, що в оренді у позивача на законних підставах перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 3,000 га із земель запасу на території Сальницької сільської ради (за межами населеного пункту). Крім того, цей факт повністю підтверджується наявними у справі доказами.

Також встановлено, що спірним є питання про те, чи дійсно земельна ділянка, щодо якої третій особі ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту земелустрою, співпадає (повністю або частково) із тією земельною ділянкою, якою користується позивач на правах орендаря.

Зміст основних доводів як відповідача, так і третьої особи зводиться до того, що це різні земельні ділянки. Натомість позивач наполягає на тому, що більша частина земельної ділянки, що відводиться у власність третьої особи, є саме тієї земельною ділянкою, що перебуває у законному користуванні товариства.

Разом з тим встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення, на замовлення третьої особи ОСОБА_1 , в грудні 2021 року було виготовлено проєкт землеустрою, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521687500:02:002:0260. Однак, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 та установленою законом в квітні 2022 року забороною на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності до припинення (скасування) такого стану, вищезазначений проєкт землеустрою відповідачем не затверджено.

В свою чергу позивач, маючи намір винести межі орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) для установлення паркану, в липні 2022 року замовив у ФОП ОСОБА_2 виконання робіт з виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), переданої ПрАТ "Інфоресурс АГ" в оренду для ведення підсобного сільського господарства площею 3,000 га на території Сальницької сільської ради.

25.07.2022 відповідна технічна документація подана державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей про земельну ділянку до ДЗК та присвоєння ділянці кадастрового номера.

Натомість, рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-6800096942022 від 26.07.2022, прийнятим за результатами розгляду технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки ПрАТ "Інфоресурс АГ" площею 3,000 га на території Сальницької сільської ради, відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК та рекомендовано уточнити межі земельної ділянки, яка реєструється, або внести зміни до меж вже сформованих земельних ділянок, зокрема земельної ділянки площею 2,00 га за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що земельна ділянка, яку передбачається зареєструвати, на 58,4601% збігається із земельною ділянкою за кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, тобто земельною ділянкою, що відводиться у власність гр. ОСОБА_1 .

Разом з тим, висновком державного кадастрового реєстратора, який є спеціально уповноваженою посадовою особою у системі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та має вищу землевпорядну (або юридичну) освіту і необхідний стаж землевпорядної (або юридичної) роботи підтверджено факт перетинання (збігу) більшої частини земельної ділянки, щодо якої відповідач надав третій особі ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою, із земельною ділянкою, що перебуває в оренді у позивача ПрАТ "Інфоресурс АГ".

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що орендована позивачем земельна ділянка і земельна ділянка, щодо якої ФОП ОСОБА_2 розробив технічну документацію, є різними земельними ділянками.

Так, з наданих позивачем документів встановлено, що на території колишньої Сальницької сільської ради ПрАТ "Інфоресурс АГ" орендує лише дві земельні ділянки площею 12,2014 га та площею 3,000 га. Ці ділянки розташовані за межами населеного пункту та межують одна з одною. Відтак немає жодних підстав для сумніву у тому, що технічна документація розроблялася саме на одну з цих ділянок і саме на ту земельну ділянку, що має площу 3,000 га.

При цьому, зі змісту технічної документації ФОП ОСОБА_2 видно, що вона розроблена з метою встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) саме тієї земельної ділянки, що була передана ПрАТ "Інфоресурс АГ" в оренду згідно з договором від 15.09.2008 для ведення підсобного сільського господарства загальною площею 3,000 га, і що така документація розробляється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди АТ "Інфоресурс АГ" на земельну ділянку площею 3,000 га для ведення підсобного сільського господарства на території Сальницької сільської ради, яка була розроблена Вінницькою регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та затверджена розпорядженням Калинівської РДА від 02.06.2008 № 246.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується колегією суддів, звичайне наочне порівняння обох зазначених вище технічних документацій однозначно засвідчує, що ці документації розроблені щодо однієї і тієї ж земельної ділянки. Водночас наявні у документаціях плани, схеми прив`язки до місцевості, опис меж та координати поворотних точок земельної ділянки навіть без спеціальних знань дають змогу зробити висновок про те, що йдеться саме про земельну ділянку, що була передана в оренду позивачу та перебуває у його користуванні.

Слід також зазначити, що як встановлено кадастровим реєстратором та відображено у відповідному рішенні про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК, присвоїти такій земельні ділянці кадастровий номер неможливо, оскільки вона знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0521687500:02:002:0260, тобто ділянки, що відводиться у власність гр. ОСОБА_1 .

Також, про збіг вказаних ділянок свідчить характерна обставина проходження через земельну ділянку лінії електропередач напругою 110 кВТ та наявність у зв`язку з цим відповідної охоронної зони. Цей факт відображений у всіх трьох технічних документаціях (2008, 2021 та 2022 рр.), а сама ЛЕП та охоронна зона довкола неї чітко проглядається на усіх планах (схемах) земельної ділянки, що містяться у такій документації, в тому числі на кадастровому плані вже сформованої земельної ділянки за № 0521687500:02:002:0260.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що технічна документація, яка подавалася державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей до ДЗК, стосувалася саме земельної ділянки загальною площею 3,000 га, наданої ПрАТ "Інфоресурс АГ" в оренду для ведення підсобного сільського господарства на території Сальницької сільської ради за договором оренди землі від 15.09.2008.

Таким чином, наведене у сукупності дає суду достатні підстави дійти до переконання, що оскаржуваним рішенням відповідач надав третій особі дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок землі, що перебуває у законному користуванні позивача, без його погодження, що суперечить вимогам чинного законодавства та, звичайно, порушує права та інтереси позивача, як землекористувача.

Отже, значна частина бажаної для третьої особи земельної ділянки комунальної власності не є вільною, що виключає можливість її безоплатної приватизації без отримання згоди користувача на вилучення земельної ділянки в порядку, визначеному законом.

Доводи апеляційної скарги про наявність недоліків у технічній документації, що була розроблена на замовлення позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , не спростовують вищезазначених висновків суду та переважно стосуються якості оформлення земельної документації і можуть свідчити про наявні під час її оформлення помилки.

Також доводи апеляційної скарги, що спірна земельна ділянка вважається вільною, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення в ДЗК та у Публічній кадастровій карті України була відсутня інформація про те, що ця ділянка перебуває у користуванні (оренді), колегія суддів вважає помилковими, оскільки ПрАТ "Інфоресурс АГ" на законних підставах набуло право оренди на земельну ділянку, яке було реєстроване у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2008 за № 040887500132. Також позивач є платником орендної плати за таку земельну ділянку, кошти від якої спрямовуються саме до бюджету Калинівської міської ради.

При цьому, з набранням чинності Закону України "Про Державний земельний кадастр" позивач не був зобов`язаний вчиняти якихось додаткових дій для внесення відомостей до ДЗК щодо свого права користування земельною ділянкою, оскільки процес перенесення інформації з ДРЗ у ДЗК мав відбутися автоматизовано.

Колегія суддів наголошує, що обов`язок відповідача з`ясувати статус земельної ділянки перед прийняттям рішення згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України випливає, з одного боку, із його повноважень як уповноваженого органу місцевого самоврядування та розпорядника землями комунальної власності, а з іншого, обумовлюється тим, що відсутність погодження землекористувача у випадку, якщо земельна ділянка не є вільною, так само як і подання громадянином документів, які не оформлені належним чином та не відповідають встановленим до них вимогам, є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу, про що судом зазначалося вище.

Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, Калинівська міська рада до розгляду клопотання третьої особи підійшло формально і без належної правової оцінки поданих на розгляд документів, та ухвалила спірне рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, не переконавшись при цьому, що бажана для заявника земельна ділянка є вільною та не перебуває у будь-чиєму законному користуванні.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, чинне земельне законодавство гарантує орендарям та постійним користувачам земельних ділянок захист їх права на користування землею.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 116 та ч. 6 ст. 118 ЗК України, вимога щодо надання погодження землекористувача спрямована на захист прав землекористувачів (орендарів та постійних землекористувачів) від протиправного втручання в їх право користування земельною ділянкою.

При цьому, погодження землекористувача є обов`язковим, якщо клопотання про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою стосується земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і таке право не припинено у визначеному законом порядку.

Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 826/765/17, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі статті 118 ЗК України може бути надано лише на вільну земельну ділянку.

Крім того колегія суддів враховує висновок Верховного Суду у постановах від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а та від 06.06.2019 у справі № 804/4435/16 , згідно якого недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, документи, що подаються з метою отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, повинні бути належним чином оформлені, відповідати встановленим до них вимогам, а їх зміст повинен давати можливість перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у наданні дозволу, встановлених нормами ч. 7 ст. 118 ЗК України.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Калинівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Cудді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.