Постанова

від 14.09.2022 по справі 340/334/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 340/334/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Артем»

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року (суддя Черниш О.А.) по справі №340/334/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Артем» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и В:

ТОВ «АПК-Артем» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000083305 від 22.01.2020 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами документальної планової виїзної перевірки, оформленої актом №18/11-28-33-05/37324614 від 27.12.2019 року, за висновками якої при нарахуванні (утриманні) податку на доходи фізичних осіб з сум виплат заробітної плати не в грошовій формі позивачем не застосовувався коефіцієнт, передбачений пунктом 164.5 статті 164 ПК України, внаслідок чого не нараховано (занижено) податок на доходи фізичних осіб в сумі 7760, 63 грн. Позивач не погоджувався з такими висновками контролюючого органу та стверджував, що на підприємстві не проводилася виплата заробітної плати в натуральній формі, а здійснювався продаж продукції в рахунок заробітної плати, тож підстави для застосування такого коефіцієнту відсутні. З цих підстав просив позов задовольнити.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які, за позицією суду, свідчать про те, що в перевіреному періоді підприємство здійснювало виплату заробітної плати як в грошовій так і в натуральній формі, у зв`язку з чим підприємство було зобов`язано, при визначенні бази оподаткування при виплаті доходу в не грошовій формі, застосовувати коефіцієнт, передбачений п.164.5 ст.164 ПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Фактично позиція позивача полягає у тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про виплату заробітної плати в натуральній формі. Позивач наголошує на тому, що на підприємстві не проводилася виплата заробітної плати в

натуральній формі, а здійснювався продаж продукції в рахунок заробітної плати, що свідчить про відсутність підстав для застосування коефіцієнту, передбаченого п.164.5 ст.164 ПК України оскільки відсутня база оподаткування у вигляді доходу нарахованого (наданого) в натуральній формі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області у грудні 2019 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "АПК-Артем" з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, а також дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 14.03.2012 року по 30.09.2019 року, про що складено акт №18/11-28-33-05/37324614 від 27.12.2019 року.

Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, порушення пп. 14.1.156, п.14.1 ст.14, пп.164.1.1 п.164.1, п. 164.5 ст.164, пп.168.1.1.п.168.1 ст.168, п.176.2 "а" ст. 176 ПК України, внаслідок чого ненараховано (занижено) податок на доходи фізичних осіб в сумі 7855, 68 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2016 року в сумі 46, 87 грн.; листопад 2016 року в сумі 23, 17 грн.; грудень 2016 року в сумі 25, 01 грн.; січень 2017 року в сумі 1, 57 грн.; березень 2017 року в сумі 18, 41 грн.; квітень 2017 року в сумі 20,52 грн.; травень 2017 року в сумі 24,84 грн.; червень 2017 року в сумі 19, 44 грн.; серпень 2017 року в сумі 137,83 грн.; вересень 2017 року в сумі 134, 98 грн.; жовтень 2017 року в сумі 163, 45 грн.; листопад 2017 року в сумі 216,04 грн.; грудень 2017 року в сумі 7,76 грн.; січень 2018 року в сумі 48, 98 грн.; лютий 2018 року в сумі 36,52 грн.; березень 2018 року в сумі 48, 89 грн.; квітень 2018 року в сумі 152,94 грн.; травень 2018 року в сумі 175, 03 грн.; червень 2018 року в сумі 1139, 80 грн.; липень 2018 року в сумі 143, 81 грн.; серпень 2018 року в сумі 249, 06 грн.; вересень 2018 року в сумі 1168 грн.; жовтень 2018 року в сумі 745, 44 грн.; листопад 2018 року в сумі 289, 93 грн.; грудень 2018 року в сумі 194, 73 грн.; січень 2019 року в сумі 14, 71 грн.; лютий 2019 року в сумі 241, 22 грн.; березень 2019 року в сумі 306, 06 грн.; квітень 2019 року в сумі 540, 10 грн.; травень 2019 року в сумі 618, 07 грн.; червень 2019 року в сумі 592, 63 грн.; липень 2019 року в сумі 466, 19 грн.; серпень 2019 року в сумі 403, 63 грн.; вересень 2019 року в сумі 596, 37 грн., та відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 1537,45 грн.

Така позиція контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, полягає в такому.

Так, у ході документальної перевірки контролюючий орган установив, що ТОВ "АПК-Артем" виплачувало заробітну плату працівникам не в грошовій формі (продуктами харчування та сільгосппродукцією). При нарахуванні (утриманні) податку на доходи фізичних осіб з сум виплат не в грошовій формі ТОВ "АПК-Артем" не застосовувався коефіцієнт, передбачений пунктом 164.5 статті 164 ПК України. Внаслідок цього позивачем у період з 01.06.2019 року по 30.09.2019 року занижено базу оподаткування та податок на доходи фізичних осіб в сумі 7855, 68 грн.

На підставі акту ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0000083305 від 22.01.2020 року, яким ТОВ "АПК-Артем" за порушення пп.14.156 п.14.1 ст.14, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. "а" п.176.2 ст.176 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 15 113, 17 грн., з яких 7760, 63 грн. - за податковим зобов`язанням, 5815, 09 грн. - за штрафними санкціями, 1537,45 грн. - пеня.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про оплату праці", якою установлені форми виплати заробітної плати, заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов`язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, заробітна плата, як винагорода за виконану роботу, може виплачуватися як в грошовій формі так і в формі натуральної оплати.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Пунктом 164.3 статті 164 ПК України передбачено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Отже, заробітна плата виплачена як у грошовій формі так і в натуральній формі оплати є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

При цьому, згідно з пунктом 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Отже, при нарахуванні (наданні) доходу у не грошовій формі (натуральній оплаті) позивач був зобов`язаний визначити базу оподаткування з урахуванням коефіцієнту, передбаченого п.164.5 ст.164 ПК України.

У спірному випадку судом першої інстанції зроблено висновок про те, що в перевіреному періоді підприємство здійснювало виплату заробітної плати як в грошовій так і в натуральній формі, що свідчить про необхідність застосування вказаного коефіцієнту при визначенні бази оподаткування.

Заперечуючи такі висновки суду першої інстанції, позивач посилається на те, що підприємстві не проводилася виплата заробітної плати в натуральній формі, а здійснювався продаж продукції в рахунок заробітної плати, що свідчить про відсутність підстав для застосування коефіцієнту, передбаченого п.164.5 ст.164 ПК України оскільки відсутня база оподаткування у вигляді доходу нарахованого (наданого) в натуральній формі.

Така позиція позивача фактично була і підставою заявленого позову.

Суд першої інстанції, визначивши суть спірних відносин між сторонами, обгрунтовано вказав на те, що розрахункові відомості по заробітній платі ТОВ "Артем" за період з 01.06.2019 року по 30.09.2019 року, особові рахунки, аналіз субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою", свідчать про те, що підприємством у цей період здійснювалася як грошова, так і натуральна форма виплати заробітної плати.

Дійсно, в розрахункових відомостях, відносно працівників підприємства, поряд із загальною сумою нарахованої заробітної плати та сплаченої в грошові формі, зазначено про виплату частини заробітної плати в натуральній формі.

Тобто, надана позивачем звітність підтверджує факт часткової виплати нарахованої заробітної плати у натуральній формі.

Саме ці відомості були прийняті до уваги контролюючим органом при визначенні бази оподаткування доходу, який надано працівникам у не грошовій формі.

Отже, встановивши факт надання працівникам доходу у не грошовій формі, як натуральну форму оплати праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позиції контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на дохід фізичних осіб через не застосування коефіцієнту, передбаченого п.164.5 ст.164 ПК України, при визначенні бази оподаткування під час виплати такого доходу.

Посилання позивача на те, що для оплати праці у не грошовій формі (натуральній) закон передбачає певні умови (ст..23 Закону України «Про оплату праці»), суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, та обставина, що на підприємстві у 2016 - 2019 роках не був укладений колективний договір, у якому були б закріплені зобов`язання з виплати зарплати в натуральній формі, не спростовує того факту, що на підприємстві у вказаний період здійснювалася часткова виплата працівникам заробітної плати натурою (продукцією, наданням послуг).

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, суть спірних відносин між сторонами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Артем» залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року по справі №340/334/20 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 15.09.2022

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк