Постанова

від 15.09.2022 по справі 200/6506/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 200/6506/20-а

адміністративне провадження № К/9901/36393/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Азовської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2020, ухвалене у складі головуючого судді Михайлик А.С. та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, прийняту у складі колегії суддів: Блохіна А.А. (головуючий), Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В.

І. Суть спору

1. Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПАТ "МК "Азовсталь") звернулося до суду з адміністративним позовом до Азовської митниці Держмитслужби, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА 700050/2019/000090/2 від 21.10.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA 700050/2019/00113 від 21.10.2019.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ "МК "Азовсталь" зазначило, що під час митного оформлення феросплавної продукції, ввезеної на умовах контракту № 089 S-02/554 від 01.08.2015 відповідачем безпідставно відмовлено декларанту позивача в митному оформленні пред`явленого товару за митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту). За змістом позову, на час визначення позивачем митної вартості обмеження застосування методу визначення вартості за ціною контракту, визначені пунктами 1 - 4 ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України та п. а ст. 1 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року були відсутні. На підтвердження правомірності обґрунтованості визначення митної вартості декларантом позивача додані всі необхідні документи, визначені ст. 53 Митного кодексу України. Визначена позивачем митна вартість базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддаються обчисленню, що свідчить про правомірність обрання позивачем методу визначення митної вартості за ціною угоди. Позивач зазначив, що за наявності документів, що підтверджують всі складові визначеної позивачем митної вартості, кількісні та якісні характеристики товару, відповідач мав здійснити оформлення за заявленою декларантом позивача митною вартістю, а тому відмовив у митному оформленні товару, пред`явленого до митного оформлення за митною вартістю, визначеною за ціною угоди, відповідач діяв неправомірно.

3. Позивач зокрема зазначає, що висновки відповідача про неможливість здійснення митного оформлення імпортованого позивачем товару за заявленою позивачем митною вартістю через її невідповідність вартості фероніобію, що публікується світовими інформаційними агентствами, які узагальнюють відомості про ціни на світових біржах, засновані на проведеному порівняльному аналізу заявленої позивачем митної вартості із інформацією сайту ASIAN МETAL. Втім, позивач зауважив на тому, що таке порівняння не відповідає вимогам Розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України, затверджених наказом ДФСУ від 11.09.2015, оскільки наведений інтернет ресурс здійснює аналіз ринкових цін та не містить біржових котирувань, оскільки не здійснює біржової торгівлі,

4. Невідповідність визначеної декларантом митної вартості аналогічного товару за даними сайту ASIAN МETAL не може кваліфікуватися як наявність ризику заявлення неповних/недостовірних відомостей про митну вартість, що викликають сумнів у правильності визначення митної вартості та не є достатньою підставою витребування додаткових документів на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ПАТ "МК "Азовсталь" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00191158. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства позивача є: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1.

6. 01.08.2015 між позивачем (покупець) та METINVEST INTERNATIONAL SA, м. Женева, Швейцарія(продавець) укладено контракт №089LS-02/554 на постачання фероніобію. Згідно умов пункту 1.1. контракту продаж фероніобію покупцю (позивачу) здійснюється на неексклюзивній основі, покупець має прийняти та сплатити товар на умовах, визначених цим контрактом. Пунктом 2.1. контракту встановлено, що в період його дії продавець має поставити покупцю, а покупець має замовити товар у відповідності до Специфікації. Кількість, ціна та технічні характеристики товару мають відповідати специфікаціям до цього контракту, оформлених належним чином обома сторонами, що є невід`ємною частиною договору. За змістом пункту 3.1.1 контракту право власності на товар та ризики переходять до покупця від дати постачання, що є датою відвантаження товару, завантаженого на транспорт транспортної організації, як зазначено в товарно-транспортній накладній (CMR) (том 1 арк. справи 33-43, 44-49).

7. 07.01.2019 сторонами складено та підписано специфікацію №8 до контракту №089LS-02/554 від 01.08.2015, якою сторони узгодили постачання товару фероніобію у кількості 480 МТ +/- 10% в металевих бочках по 250 кг нетто FeNb в кожній за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого фероніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010 (том 1 арк. справи 50-51).

8. 21.10.2019 декларантом позивача - ПАТ "МК "Азовсталь" надано митну декларацію №UA 700050/2019/006473 на отриманий за зазначеним вище контрактом товар: фероніобій марки FeNb 65 (112) зі вмістом чистого ніобію Nb -65,7% - 13080,00 кг. (т. 2 арк. справи 121). В рядку 31 митної декларації наведені розпізнавальні особливості пред`явленого до митного оформ427 846,80 євро, що за курсом 27,899083 грн. за 1 євро становить 11 936 533,38 грн. Разом з митною декларацією №UA 700050/2019/006473 до митного контролю подано супровідні та комерційні документи, що наведені в графі 44 митної декларації, зокрема, сертифікати якості № 27395 від 14.08.2019, б/н від 10.10.2019; пакувальний лист б/н від 09.10.2019; рахунок-фактура (інвойс) № 90023739 від 09.10.2019; автотранспортна накладна № 1905910 від 10.10.2019; декларація про походження товару № 120829 від 10.10.2019; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 29.01.2019; рахунок № 120829 від 10.10.2019; CMR 190510 від 17.10.2019, контракт №089LS-02/554 від 01.08.2015 із додатковими угодами № 3 від 04.07.2016; № 4 від 27.12.2016; № 8 від 18.12.2018; специфікація №8 від 07.01.2019, договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається № 20160331 від 31.03.2016 та СВ/МІ-1 від 01.08.2015, зміна № 1 до специфікації № 16 до контракту від 07.01.2019, специфікація № 16 до контракту від 07.01.2019; договір про надання послуг митного брокера № 089 лт/002/2012 від 22.03.2012, сертифікат ваги від 21.10.2019, калькуляцію вартості товару.

9. 21.10.2019 (9 год. 50 хв.) під час здійснення митного оформлення митної декларації №UA 700050/2019/006473 посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту, в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем за контрактом вплинув на задекларовану декларантом митну вартість (т. 1 арк. справи 30). В зазначеному повідомленні декларанту запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни калькуляцію; 4)копію декларації країни-відправлення. Крім цього, як зазначено в повідомленні, позивач може також надати інші додаткові документи, зокрема, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги; специфікації; прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни походження відправлення, висновки про вартісні характеристики товару, інформацію біржових організацій про вартість товару.

10. На зазначеному повідомленні декларантом позивача вчинений напис про неможливість надати витребувані документи в строки, визначені ст. 53 Митного кодексу України.

11. В повідомленні митного органу декларанту від 21.10.2019 (10 год. 25 хв.) зазначено про ненадання витребуваних до митного оформлення документів: виписки з бухгалтерської документації; каталогу, специфікації; прейскуранту (прайс-листа) виробника товару; довідкову інформацію про вартість товару в країні-експортері або товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та копію митної декларації країни відправлення, а також висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза № 190 від 25.01.2019, що надавався під час попередніх митних оформлень товару за специфікацією № 8 від 07.01.2019 до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015. За результатами опрацювання висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190 та документів, наданих на підтвердження митної вартості заявленої у МД від 21.10.2019 UA700050/2019/006473 встановлені розбіжності, а саме в специфікації № 8 від 07.01.2019 до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 та комерційному рахунку № 120829 від 10.10.2019 зазначено ціна 32,71 Євро за тн на умовах поставки СРТ Маріпоуль; згідно експертного висновку № 190 від 25.01.2019 ціна не фероніобій становить 37,77-38,65 Євро за кг Nb.

12. Відповідно до положень чинних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФСУ від 11.09.2015 № 689 органом доходів та зборів здійснено перевірку відомостей про пред`явлений до митного оформлення товар та розглянуто його в розрізі об`єктів біржової торгівлі, та із врахуванням відомостей сайту ASIAN METAL визначено вартість товару на рівні 505 385,04 Євро, виходячи з вартості 38,638 Євро за кг, визначеної як середню ціну за фероніобій за 10 днів до дня укладення специфікації № 8 за даними сайту ASIAN METAL. Із зазначеним повідомленням ознайомлено декларанта позивача.

13. 21.10.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA700050/2019/000090/2, яким митну вартість пред`явленого позивачем до митного оформлення фероніобію у кількості 13080 кг визначено із застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості в сумі 505 385,04 євро, виходячи з вартості 38,6380 євро за кг (т. 1 арк. справи 26).

14. На зворотному аркуші рішення відповідачем наведені обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

15. За змістом рішення позивачем на вимогу митного органну не надано додаткові документи, а саме: виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та копію митної декларації країни відправлення, а також не надано експертний висновок ДП Укрзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією № 8 від 07.01.2019 до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015.

16. За результатами опрацювання висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190 та документів, наданих для підтвердження митної вартості товару встановлено розбіжності, а саме: у специфікації від 07.08.2019 №8 зазначена ціна товару 32,71 Євро/ кг Nb, а в експертному висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 №190 ціна становить 37,77-38,65 евро/кг Nb. Згідно інформації ASIAN METAL середня вартість 1 кг фероніобію за 10 днів, що передує даті укладення специфікації (з 21.12.2018 по 04.01.2019) становить 38,638 Євро.

17. У зв`язку із наведеним, та враховуючи відмову позивача надати додатково витребувані митним органом документи, митним постом АЗОВСТАЛЬ Донецької митниці ДФС визначено митну вартість за резервним методом на підставі ст. 64 Митного кодексу України із застосуванням інформації мережі ASIAN METAL та висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190.

18. Того ж дня, 21.10.2019, відповідачем прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 700050/2019/00113. В зазначеній картці причиною відмови у митному оформленні товару визначено оформлення рішення про визначення митної вартості №UA700050/2019/000090/2.

19. 21.10.2019 для випуску товару у вільний обіг декларантом позивача надано декларацію №UA 700050/2019/006517зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів визначеною декларантом із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

20. 06.01.2020 на підставі ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України декларант позивача надав додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту (договору), а саме: протокол ТК № 128 Фс від 10.12.2018; прайс-лист price list for 1st quarter 2019 від 01.01.2019; електронне листування представника METINVEST INTERNATIONAL з представником постачальника EUROPE BV про надання знижки; лист ПрАТ МК АЗОВСТАЛЬ від 10.05.2019 № 089 лс-2/1416 про наявність кредиторської заборгованості та відомості про кредиторську заборгованість (витяг із програми). Копії цих документів наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 112-124).

21. Листом від 13.01.2020 № 179/10/7-1-28-05-01 відповідач повідомив декларанта про неприйняття до уваги додатково наданих позивачем документів.

22. Позивач, уважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості № UА 700050/2019/000090/2 від 21.10.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA 700050/2019/00113 від 21.10.2019 протиправними звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

23. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 28.09.2020 позовні вимоги задовольнив повністю.

24. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 03.12.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

25. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

26. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

27. У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказав, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, та просив закрити провадження у справі.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

28. Згідно із статтею 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

29. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

30. Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

31. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

32. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

33. Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

34. При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

35. Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

36. Згідно із частиною другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

37. За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

38. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

39. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.

40. Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

41. Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

42. Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

43. Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

44. Саме в рамках частини третьої статті 53 МК України отримує свою безпосередню формалізацію система додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України). При цьому, витребування додаткових документів має субсидіарний характер. Всі документи, як основні, так і додаткові повинні оцінюватися системно. Контролюючий орган не може формулювати власну позицію на одному конкретному документі, при цьому безпідставно не враховуючи інші.

45. Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

46. Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

47. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

48. Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

49. Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

50. Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

VІ. Оцінка Верховного Суду

51. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про коригування митної вартості № UА 700050/2019/000090/2 від 21.10.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA 700050/2019/00113 від 21.10.2019.

52. За змістом вказаних рішення та картки відмови підставою їх прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу згідно переліку, визначеного частинами 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості. Визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за другорядним методом резервним здійснено через відсутність в митного органу та декларанта інформації, необхідної для застосування інших методів визначення митної вартості.

53. Також підставою для видачі позивачеві обов`язкової письмової вимоги про надання додаткових документів є взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який ймовірно вплинув на заявлену позивачем митну вартість, та виявлена розбіжність в документах, доданих до декларації, а саме відмінність підписів продавця зазначених в контракті та специфікації. Зазначено про необхідність подання документів, що стосуються здійснення оплати за товар.

54. Разом з тим, як установлено судами, позивач, заявляючи митну вартість придбаного у пов`язаної особи товару, на підтвердження того, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості операцій з непов`язаними покупцями ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, надав договір №20160331 від 31.03.2016, укладений між METINVEST INTERNATIONAL SA та CBMM EUROPE BV, на умовах якого METINVEST INTERNATIONAL SA придбав фероніобій, що в подальшому був реалізований позивачу на умовах контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554. В специфікації від 07.01.2019 року №16 до договору №20160331 від 31.03.2016 та зміні 1 до вказаної специфікації сторони узгодили постачання фероніобію від CBMM EUROPE BV до METINVEST INTERNATIONAL SA за ціною 30,30 євро/кг чистого сплаву на умовах СРТ Маріуполь.

55. У наданих позивачем до митної декларації UA700050/2019/006473 документах, зокрема, зовнішньоекономічному договорі № 089LS-02/554 від 01.08.2015, специфікації № 8 від 07.01.2019, рахунку № 120829 від 10.10.2019 йдеться про постачання компанією Metinvest International Sa на користь позивача товару фероніобію FeNb 65 (111) та FeNb 65 (112) за ціною 32,71 Євро за 1кг чистого ніобію у сплаві на умовах СРТ м. Маріуполь, Україна згідно Інкотермс 2010.

56. Жоден з пред`явлених позивачем документів не містить розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість товару або ознак підробки документів, що б могли надати митному органу підстави висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

57. У картці відмови № UA 700050/2019/00113 вказано про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із не підтвердженням митної вартості. Обраний другорядний метод визначення митної вартості.

58. При цьому, дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку що безпідставним є твердження відповідача про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження відмінностей або підробки в підписах продавця в контракті та специфікації до суду не надано.

59. В оскаржуваному рішенні не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизовано яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.

60. Разом з тим, колегія суддів касаційного суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що митниця дійшла помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, оскільки частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Крім цього, витребувана відповідачем калькуляція надавалася позивачем разом і декларацією, у прийнятті якої відповідач відмовив.

61. В свою чергу, при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей.

62. Частинами другою та третьою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

63. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

64. Водночас, як обґрунтовано зазначено судами попредніх інстанцій, сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів на сайті «Asian Metal» не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

65. В свою чергу відповідачем не доведено та не надано жодних аргументів і доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації або на визначення вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що свідчить про недоведення відповідачем правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості.

66. Отже, враховуючи, що товариством надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність відмови митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів.

67. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

68. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

69. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

70. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

71. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

72. Крім того, доводи митниці щодо пропуску позивачем строку звернення до суду також не знайшли свого підтвердження у ході касаційного перегляду справи.

73. Так, предметом оскарження у справі є рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, які датовані 21 жовтня 2019 року.

74. Лист Донецької митниці ДФС України № 179/10/7.1.-28-05-01 від 13 січня 2020 року, яким декларанта було повідомлено про неможливість застосування митної вартості заявленої декларантом, з тих-чи інших причин отриманий ПАТ «Азовсталь» лише 6 травня 2020 року (зі слів позивача), тоді як, до суду він звернувся 26 червня 2020 року.

75. Окрім цього, судами встановлено, що із наданого відповідачем скріну з електронної скриньки неможливо достеменно встановити кому та що саме направлялось митницею, оскільки адресу електронної пошти на скріні не відображено, як і зміст вкладення листа щодо направлення рішення.

76. Тобто, в матеріалах справи відсутні належні докази направлення відповідачем спірного рішення позивачу та докази отримання позивачем спірного рішення до 06.05.2020.

77. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

78. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

79. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року справі № 200/6506/20-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко