Постанова

від 15.09.2022 по справі 804/2708/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 804/2708/18

касаційне провадження № К/9901/5269/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 (головуючий - суддя Білак С.В. (доповідач), судді: Юрко І.В., Шальєва В.А.)

у справі № 804/2708/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 05.02.2018 № UA110000/2018/400002/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2018 № UA110180/2018/00009;

- стягнути з відповідача завдану шкоду у розмірі 13214,83 грн за понаднормове використання автотранспорту, завданої прийняттям незаконного рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2017 № UA110000/2018/400002/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.02.2018 на підставі Контракту від 05.05.2016 № СН 019/16, Специфікації від 15.12.2017 № 9 до митного оформлення було надано ЕМД від 02.02.2018, в якій заявлена митна вартість товару (промислова арматура для трубопроводів в асортименті), загальною вартістю 1250873,70 грн, що дорівнює 44883,31 доларів США за ціною договору (контракту). Разом із ЕМД були подані усі необхідні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Відповідач протиправно ухвалив рішення від 05.02.2018 № UA110000/2018/400002/2 про коригування митної вартості товарів внаслідок чого сума податків склала 733438,13 грн, що зазначено у графі 48 «Нарахування платежів» Декларації форми МД-2 від 06.02.2018. Позивач отримав відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару, що підтверджуються карткою відмови за № UA110180/2018/0009.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи зазначені в повідомленні № 1 митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 02.02.2018 № UA110180/2018/401896, неподання додаткових документів відповідно до сформованого митницею переліку, непідтвердження якісних характеристик імпортованого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення витрат відповідно до положень частини десятої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до Митного кодексу України. Документи, надані позивачем до митної декларації № UA110180/2018/401896 від 02.02.2018, містять суттєві розбіжності щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу та під час гарантійних зобов`язань, дії відповідача щодо коригування є правомірними.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 в адміністративній справі №804/2708/18 скасовано. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 05.02.2018 № UA110000/2018/400002/2 про коригування митної вартості товарів. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2018 № UA110180/2018/00009. Стягнуто з бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» витрати по сплаті судового збору в розмірі 18804,40 грн. Стягнуто з бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма Топстар» витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. В іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що до митної декларації № UA110180/2018/401896 від 02.02.2018 позивачем подано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим рішення від 05.02.2018 № UA110000/2018/400002/2 про коригування митної вартості товарів, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2018 № UA110180/2018/00009 підлягає скасуванню. Сам факт неподання додаткових документів декларантом без належного обґрунтування митницею, як таких, що можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару, їх неподання не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 і залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2018.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Дніпропетровська митниця ДФС посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у наданих декларантом до митного оформлення основних документах, що підтверджують заявлену митну вартість: специфікації № 9 від 15.12.2017 та комерційному рахунку № 09/2017 від 15.12.2017 містяться розбіжності щодо ваги нетто (різниця складає 89 кг). Крім того, до митного оформлення надані банківські платіжні документи: свіфт від 02.11.2017 на суму 13101 доларів США та свіфт від 11.01.2018 на суму 31782,22 доларів США. Свіфт датований 02.11.2017 має відмітки банку 01.11.2017, що викликає сумніви у його достовірності. У свіфт від 02.11.2017 підставою для оплати зазначено проформу-інвойс від 30.10.2017 № 09/2017, яку декларантом не надано до митного оформлення. Схема щодо відсоткової оплати встановлена умовами контракту № СН019/16 та специфікації № 9 до цього контракту покупцем не була дотримана. Крім того, в страховому полісі РУІЕ201712009600Е28748 від 13.12.2017, який було надано під час митного оформлення товарів, відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та зазначено інвойс №09/2017, який виданий 15.12.2017, пізніше, ніж сам поліс. Позивачем також не було надано перекладу митної декларації країни відправлення, а у наданому до митного оформлення коносаменті від 15.12.2017 № ZIMUXNG1604448 відсутні підпис та печатка уповноваженого представника. Крім того, за результатами проведеною митницею перевірки відстеження контейнерів встановлено наявність перевантаження товарів з морського судна СRETE I на ZIM Dalian/48 у порту Qingdao Китай, що може свідчити про наявність додаткових транспортних витрат, однак зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення. Отже, на думку відповідача, рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийнято митницею у відповідності до норм чинного законодавства.

Крім того, відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції неправомірно стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС витрати по сплаті судового збору в розмірі 18804,40 грн, оскільки при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6321,40 грн та за подання апеляційної скарги - 9482,10 грн, що в сумі складає 15803,50 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі №804/2708/18.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції. Зазначив, що позивачем подано всі необхідні документи до митної декларації № UA110180/2018/401896 від 02.02.2018 на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до пункту 2.1 контракту від 05.05.2016 № СН019/16 номенклатура, кількість, ціна товару, що постачається, узгоджуються у Специфікаціях (інвойсах) на кожну партію товару та являються невід`ємною частиною контракту. Відповідно до Специфікації № 9 від 15.12.2017 товар поставлявся поштучно, у зв`язку з чим доводи щодо розбіжностей у вазі нетто є необґрунтованими. Крім того, декларантом у графі 44 ЕМД щодо визначення виробника товару було вказано код 4104, яким є KANG DА PIPE FITTINGS CO., LTD, а свіфт від 02.11.2017 є достовірний, оскільки кошти внесено платником до банку 01.11.2017, а переказано на рахунок постачальника 02.11.2017. Крім того, недоліки в страховому полісі РУІЕ201712009600Е28748 від 13.12.2017, який було надано під час митного оформлення товарів, не може свідчити про заниження митної вартості товарів та висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких мотивів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма Топстар» подало до митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС ЕМД від 02.02.2018 № UA110180/2018/401896 для здійснення митного оформлення товару - вироби з чавуну, нержавіючої сталі - промислова арматура для трубопроводів в асортименті. Зазначений товар ввезений позивачем на митну територію України на підставі Специфікації від 15.12.2017 № 9 до Контракту від 05.05.2016 № СН 019/16, укладеного позивачем з компанією KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на товар 1 - на рівні 1,15 доларів США/кг; товар 2 - на рівні 1,45 доларів США/кг; товар 3 - на рівні 8,85 доларів США/кг; товар 4 - на рівні 4,79 доларів США/кг.

Разом із ЕМД були подані документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, а саме: контракт № СН019 від 05.05.2016; специфікацію № 9 від 15.12.2017; рахунок - фактуру (інвойс) від 15.12.2017; пакувальний лист від 15.12.2017; коносамент від 15.12.2017; автотранспортну накладну від 23.01.2018; страховий поліс від 12.12.2017; банківський платіжний документ, що стосується товару, від 02.11.2017; банківський платіжний документ, що стосується товару, від 11.01.2018; сертифікат про походження товару від 25.12.2017; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 01.02.2018; копію митної декларації країни відправлення від 13.12.2017.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, відповідачем встановлено, що у наданих декларантом до митного оформлення основних документах, що підтверджують заявлену митну вартість, специфікації № 9 від 15.12.2017 та комерційному рахунку № 09/2017 від 15.12.2017 зазначені інші вагові характеристики партії товару щодо ваги нетто - 25676,58 кг (різниця складає 89 кг); до митного оформлення надані банківські платіжні документи, свіфт від 02.11.2017 на суму 13101 доларів США та свіфт від 11.01.2018 на суму 31782,22 доларів США. Свіфт датований 02.11.2017 має відмітки банку 01.11.2017, що викликає сумніви у його достовірності. У свіфт від 02.11.2017 підставою для оплати зазначено проформу-інвойс від 30.10.2017 №09/2017, яку декларантом не надано до митного оформлення; до митного оформлення надано страховий поліс РУІЕ201712009600Е28748 від 13.12.2017, у якому відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт: відповідна графа у полісі не заповнена. У наданому страховому полісі зазначений інвойс № 09/2017, який виданий 15.12.2017, тобто пізніше ніж сам поліс - 13.12.2017. За результатами контролю співставлення встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару №2 (код товару 7307931100) - 1,4501 доларів США/кг., рівень митної вартості ідентичного товару, самостійно заявленої декларантом та раніше визнаного митними органами, з урахуванням виробника товару KANG DA PIPE FITTINGS CO., LTD, торгівельної марки KANG DA, комерційних умов поставки CIF Одеса, імпортованих за тим же зовнішньоекономічним контрактом № СН019/16 від 05.05.2016 за ціною угоди на рівні 2,3264 доларів США/кг (митна декларація від 07.08.2017 № UA110180/2017/409840).

Дніпропетровською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 06.02.2018 № UA110180/2018/00009, якою відмовлено в митному оформленні товарів за митною декларацією № UA110180/2018/401896 від 02.02.2018 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2018 № UA110000/2018/400002/2.

Підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за митною декларацією № UA110180/2018/401896 від 02.02.2018 в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості стали розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, та ненадання декларантом документів згідно зі сформованим переліком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За правилами частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем подано митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованих товарів. Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони зовшнішьоеокономічного контракту від 05.05.2016 № СН019/16 узгодили у Специфікації № 9 від 15.12.2017 вартість партії товару, що постачається, з вагою нетто 25676,58 кг та вартістю 44883,31 доларів США.

Декларантом за ЕМД від 02.02.2018 №UA110180/2018/401896 заявлені наступні відомості у митній декларації: вага брутто товару 25900 кг, вага нетто - 25765,58 кг, митна вартість оцінюваної партії товару 44883,31 доларів США. Зазначені відомості щодо ваги нетто містяться у пакувальному листі та експортній декларації країни відправлення (Китай).

Проте, у наданих декларантом до митного оформлення основних документах, що підтверджують заявлену митну вартість, специфікації № 9 від 15.12.2017 та комерційному рахунку № 09/2017 від 15.12.2017 зазначені інші вагові характеристики партії товару щодо ваги нетто - 25676,58 кг (різниця складає 89 кг).

Отже, зазначене свідчить про суперечність даних у товаросупровідних документах, наданих декларантом до митного оформлення, та відомостях у основних документах митного оформлення, у зв`язку з чим відповідач обґрунтовано мав сумнів у митній вартості задекларованих товарів.

Суд також зазначає про наявність суперечностей у наданих під час митного оформлення банківських платіжних документах: свіфт від 02.11.2017 має відмітки банку 01.11.2017, а підставою для оплати по ньому зазначено проформу-інвойс від 30.10.2017 № 09/2017, яку декларантом не надано до митного оформлення.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги щодо сумніву у дійсності страхового полісу РУІЕ201712009600Е28748 від 13.12.2017, наданого позивачем під час митного оформлення, оскільки в ньому відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, відповідна графа у полісі не заповнена. У наданому страховому полісі зазначений інвойс № 09/2017, який виданий 15.12.2017, тобто пізніше ніж сам поліс - 13.12.2017.

Крім того, судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки доводам відповідача щодо неналежного оформлення коносаменту від 15.12.2017 № ZIMUXNG1604448, в якому нема підпису і печатки уповноваженого представника, відсутності сертифікатів якості на товари та перекладу митної декларації країни відправлення, наявності можливих додаткових транспортних витрат у зв`язку з перевантаженням товарів з морського судна СRETE I на ZIM Dalian/48 у порту Qingdao Китай.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що декларантом у графі 44 ЕМД щодо визначення виробника товару було вказано код 4104, яким є KANG DА PIPE FITTINGS CO., LTD, що спростовує доводи касаційної скарги про незазначення у наданих до митного оформлення основних документах: специфікації, інвойсу та контракті, виробника товару KANG DА PIPE FITTINGS CO., LTD.

Колегія суддів також вважає неналежним посилання відповідача на недотримання позивачем схеми щодо оплати товару, встановленої умовами контракту № СН019/16 та специфікації № 9 до цього контракту, оскільки зазначені обставини не є ціноутворюючими факторами та не можуть вплинути на формування митної вартості товарів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 19.02.2019 у справі № 804/1316/16, від 21.01.2020 у справі № 804/428/16, від 11.09.2020 у справі № 804/1211/16.

Досліджуючи обставини щодо наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, колегія суддів встановила, що такі розбіжності мали місце, були істотними, відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів та не спростовані позивачем.

Враховуючи зазначені розбіжності, неподання додаткових документів відповідно до сформованого митницею переліку, непідтвердження якісних характеристик імпортованого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення витрат відповідно до положень частини десятої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не міг бути застосований відповідно статті 58 МК України.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за резервним методом, тобто дотримане правило послідовності застосування методів, визначене МК України.

Посилання позивача на той факт, що відповідачем неправомірно застосовано резервний метод митної вартості, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

При цьому, висновки суду апеляційної інстанції щодо порушення відповідачем норм митного законодавства стосовно найближчого часу, за який мають братися митні декларації для порівняння, є невірними, оскільки за результатами проведеного співставлення, митницею взято митну вартість ідентичних товарів максимально наближену за часом до експорту задекларованого товару

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2018 №UA110000/2018/400002/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2018 №UA110180/2018/00009 прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Дніпропетровської митниці ДФС.

Верховний Суд дійшов висновку, що Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2018, яке відповідає закону.

Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 скасувати, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова