Постанова

від 07.09.2022 по справі 260/2688/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 рокуСправа № 260/2688/20 пров. № А/857/10094/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Затолочного В.С., Кушнерика М.П.

при секретарі судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 ,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області та Державна інспекція архітектури та містобудування України, про знесення самочинного будівництва, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року (суддя Плеханова З.Б., м.Ужгород, повний текст складено 30 травня 2022 року),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Керівника Ужгородської окружної прокуратури (далі Прокуратура, Керівник відповідно) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі Виконавчий комітет, Міська рада відповідно) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просив зобов`язати відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:43:001:0322 (далі Житловий будинок, Земельна ділянка відповідно).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила Закарпатська обласна прокуратура (далі Обласна прокуратура), яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що позивачем на Земельній ділянці збудовано Житловий будинок у три поверхи без отримання погоджень та дозволів щодо забудови Земельної ділянки, що має наслідком визнання його самочинним будівництвом, яке підлягає знесенню.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Розгляд справи просив проводити у його відсутності та відсутності його представника.

Інші учасники справи в судове засідання не надіслали своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не надано доказів порушення зведеним Житловим будинком суспільних інтересів або прав інших осіб, Державі або суспільству.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (далі Інформаційна довідка, Реєстр) встановлено, що Земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 , на підставі поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:43:001:0279.

В ході огляду Земельної ділянки в рамках розслідування кримінального провадження за №42020071030000070 від 22.05.2020 встановлено, що на Земельній ділянці по АДРЕСА_2 , збудовано Житловий будинок у три поверхи.

Моніторингом реєстру містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок Міської ради та реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДАБІ) встановлено, що будь-яких даних щодо отримання погоджень та дозволів щодо забудови Земельної ділянки не знайдено.

На лист повідомлення від 06.07.2020 №07-34-99-4635ВИХ-20 Міська рада повідомила Місцеву прокуратуру, що ОСОБА_1 звернувся із заявою та відповідним пакетом документів для отримання адміністративної послуги (будівельного паспорта) забудови Земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Оскільки на даній Земельній ділянці вже споруджений житловий будинок, який побудований без жодної належним чином оформленої документації, то він вважається самовільно збудованим. На підставі цього, Міська рада надала згоду Місцевій прокуратурі на представництво інтересів держави в особі Виконавчого комітету для звернення до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.

Згідно заяви відповідача від 20.11.2020 Земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:43:001:0322 та земельна ділянка площею 0,0169 з кадастровим номером 2110100000:43:001:0342 об`єднана в одну земельну ділянку з подальшим формуванням земельної ділянки площею 0,0500 га з кадастровим номером 2110100000:43:001: 0343 (далі Земельна ділянка 0343), що підтверджується витягом з Реєстру від 24.11.2020 №233813985.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цій справі вирішено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та не заперечується учасниками справи.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 687-XIV), будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі ЦК) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі:

1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб,

2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Водночас, положення статті 38 Закону №3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють право відповідного суб`єкта владних повноважень на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню позову про знесення самочинно збудованого об`єкта передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Вказана позиція сформована Верховним Судом в постанові від 28 листопада 2018 року у справі №815/2311/15.

У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18) цей Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

В контексті спірних відносин апеляційний суд враховує те, що відповідач маючи право власності на спочатку на Земельну ділянку, а потім на Земельну ділянку 0343, без жодних дозвільних документів збудував Житловий будинок. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що відповідач намагався вирішити питання щодо дозвільної документації (вже після того як Житловий будинок був збудований), однак його питання не було розглянуто, і Земельна ділянка 0343 містить площу 0,05 га, що вже на час судового розгляду справи не є підставою порушення відповідних норм на які посилався позивач у позові, є неприйнятними та відхиляються судом апеляційної інстанції, так як зважаючи на наведені вище законодавчі норми, які судом першої інстанції повністю проігноровані та витлумачені в користь відповідача, чітко вказано, що самочинним вважається будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Збільшення площі Земельної ділянки за рахунок приєднання Земельної ділянки 0343 не виключає той факт, що ОСОБА_1 здійснив будівництво Житлового будинку без відповідного документа, який дає право виконувати такі будівельні роботи.

Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги покликання суду першої інстанції на те, що прокурор по суті спору змінив предмет позову, що допускається лише шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання, оскільки та обставина, що Земельній ділянці внаслідок її об`єднання з іншою земельною ділянкою присвоєно один кадастровий номер 2110100000:43:001:0343, не змінює той факт, що на Земельній ділянці 0343 знаходиться об`єкт самочинного будівництва (Житловий будинок), який і становить предмет позову у даній справі, а саме вимоги щодо його знесення за рахунок відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції підтримує доводи скаржника, що відповідачем здійснено будівництво Житлового будинку без відповідного документа, що дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, що підтверджуються зібраними у цій справі доказами.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що станом на час апеляційного розгляду справи суду апеляційної інстанції, а також представнику апелянта достовірно не відомо який адресний номер присвоєний Житловому будинку, що розміщений на Земельній ділянці 0343, так як згідно інформаційної довідки Архітектурно-планувального бюро Комунального підприємства Міської ради від 07.12.2020 №1643 ОСОБА_1 на його заяву повідомлено, що проектованому житловому будинку на Земельній ділянці 0343 можливо надати адресу АДРЕСА_3

Вказані вище обставини свідчить про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , що розташований на Земельній ділянці 0343.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року скасувати та прийняти постанову якою позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:43:001:0343.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді В. С. Затолочний М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 15 вересня 2022 року.