Рішення

від 07.09.2022 по справі 922/990/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2022м. ХарківСправа № 922/990/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівське хлібоприймальне підприємство", м.Богодухів (адреса: 62102, Харківська обл., м.Богодухів, вул.Привокзальна Слобідка, 69) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Успіх", с.Лозова (адреса: 62143, Харківська обл., Богодухівський р-н, с.Лозова, вул.Колгоспна, 6) про стягнення 441861,34 грн. за участю представників:

позивача - Чижова А.О. (адвокат, ордер АЕ1142505 від 08.07.22);

відповідача - Коваль О.Ю. (адвокат, довіреність б/н від 08.08.22).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівське Хлібоприймальне Підприємство" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Успіх" про стягнення 441861,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2022 року відкрито провадження у справі №922/990/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.08.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2022 року задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 09.08.2022 року підготовче засідання відкладено на 08.09.2022 року.

Ухвалою суду від 05.09.2022 року задоволено клопотання представника відповідача про його участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Сторонами надані до суду наступні документи:

- клопотання відповідача (вх.№7895 від 08.08.22) про відкладення підготовчого засідання;

- клопотання позивача (вх.№7911 від 08.08.22) про долучення документів, а саме зазначення вірної юридичної адреси позивача;

- клопотання відповідача (вх.№8554 від 19.08.22) про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому зазначено, що відповідач визнає основну заборгованість у сумі 300000,00 грн., та надано платіжні доручення №438 від 08.08.22, №430 від 17.08.22 на підтвердження повної сплати основного боргу. Також відповідач просить суд закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 300000,00 грн., також відповідачем зазначено про сплату 52,01 грн. в рахунок часткового погашення інфляційних нарахувань.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 08.09.2022 року представник позивача позов підтримував, вважав завдання підготовчого провадження виконаними.

Представник відповідача суму основного боргу визнав, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій підтримував. Вважав завдання підготовчого провадження виконаними.

Представники сторін надали спільну заяву про згоду на закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у той самий день, одразу після закриття підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою суду від 08.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі №922/990/22 та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день 08.09.2022 року.

В судовому засіданні 08.09.2022 року представник позивача позов підтримував повністю, щодо зменшення розміру штрафних санкцій заперечував.

Представник відповідача суму основного боргу визнав, надав платіжні доручення на підтвердження сплати суми основного боргу у розмірі 300000,00 грн. та 52,01 грн. інфляційних втрат. Клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій підтримував. Просив суд зменшити розмір пені та 24% річних на 100 відсотків і в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити у повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань задовольнити частково в сумі 46838,70грн., у зв`язку із частковою сплатою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богодухівська Хлібоприймальне підприємство" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Успіх" (відповідач) укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції №37/21 (далі - Договір).

09.10.2021 року між сторонами підписаний Додаток №1 до Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №37/21 від 09.10.2021 року, який встановлює вартість послуг Зернового складу.

10.10.2021 року між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору, відповідно до якої сторони домовились встановити вартість послуги з приймання (пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, соняшник, соя, горох) 1 фізичної тони - 1,02 грн., а також зберігання 1т/доби фізичної маси сільськогосподарської продукції перший місяць 0,06 грн.

18.10.2021 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №2 до договору, відповідно до якої сторони домовились встановити вартість послуг сушіння за 1т/% пониження вологості продукції (соняшника, кукурудзи) - 148,86 грн. з ПДВ.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що поклажодавець передає на зберігання зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (надалі - "Покупця", "Зерно"), а зерновий склад зобов`язується прийняти продукцію на зберігання на умовах, визначених цим договором, та повернути його поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п.1.2. договору предметом цього договору є комплекс послуг, що надаються зерновим складом з приймання, сушки, доробки і знеособлення зернових, зернобобових та олійних культур, що надійшли від поклажодавця, забезпечення їх збереження та відпуск поклажодавцю, на умовах оплати поклажодавцем наданих зерновим складом послуг.

Згідно з п.2.4. договору продукція передається поклажодавцем на зберігання і приймається зерновим складом за адресою: Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівське хлібоприймальне підприємство", 62102, Харківська обл., Богодухівський р-н, м.Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, буд.69.

Відповідно до п.6.4. договору вбачається, що факт виконання послуг за цим договором підтверджується наданими Актами здачі-приймання виконаних робіт (складається кожний місяць), які поклажодавець або його уповноважена особа повинна підписувати.

Позивачем на виконання умов договору прийнято від відповідача на зберігання майно, а саме кукурудзу 3 класу 2021 року врожаю загальною вагою 556,56 т., що підтверджується наступними складськими квитанціями на зерно: №175 від 10.10.21 (серія ББ №326360) вага 73440 кг; №174 від 10.10.21 (серія ББ №326359) вага 29120кг; №204 від 13.10.21 (серія ББ №326389) вага 120380 кг; №187 від 12.10.21 (серія ББ №326372) вага 82540 кг; №237 від 17.10.21 (серія ББ №326422) вага 5540кг; №203 від 13.10.21 (серія ББ №326388) вага 102780 кг; №239 від 17.10.21 (серія ББ №326424) вага 82240 кг; №238 від 17.10.21 (серія ББ №326423) вага 21500 кг; №274 від 20.10.21 (серія ББ №326458) вага 27880 кг; №240 від 17.10.21 (серія ББ №326425) вага 11140 кг.

На виконання умов договору повивачем були надані відповідачу послуги з приймання, сушіння, зберігання, а також переоформлення кукурудзи 3 кл 2021 року врожаю, що підтверджується наступними підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (наданих послуг):

- №128 від 27.10.2021 року на загальну суму 504923,78 грн. з ПДВ, з яких: приймання кукурудза 3кл. 2021 року у кількості 556,56 т. - 473,08 грн., без ПДВ; сушіння кукурудза 3 кл. 2021 у кількості 4572,764 т. - 38682,60 грн., без ПДВ; сушіння кукурудза 3 кл 2021 року у кількості 167,28 т. - 20751,08 грн., без ПДВ; очищення кукурудза 3 кл. 2021 року у кількості 1081,119 т. - 18324,97 грн., без ПДВ; зберігання кукурудза 3 кл. 2021 року у кількості 2061,86 т/доба - 103,09 грн., без ПДВ; оформлення складських квитанцій на зерно кукурудза 3 кл. 2021 року у кількості 10 шт. - 165,00 грн., без ПДВ; переоформлення кукурудза 3кл. 2021 року у кількості 3 опер. - 270,00 грн., без ПДВ;

- №132 від 27.10.2021 року на загальну суму 127,80 грн. з ПДВ, з яких: оформлення складської квитанції на зерно кукурудза 3 кл. 2021 року у кількості 1 шт. - 16,50 грн., без ПДВ; переоформлення кукурудза 3 кл. 2021 року у кількості 1 операція- 90,00 грн., без ПДВ.

Таким чином, протягом жовтня 2021 року зерновим складом було надано поклажодавцю послуг на загальну суму 505051,58 грн. Факт прийняття зерновим складом продукції поклажодавця на зберігання підтверджується відповідними складськими квитанціями, листами, довіреностями та актами переоформлення отриманої зерновим складом продукції.

Пунктом 3.2.2. договору встановлено, що поклажодавець зобов`язаний розрахуватися за надані йому послуги з приймання, сушіння, очищення, зберігання, вентилювання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов`язаних із зберіганням продукції, відшкодовувати вартість складських документів. Поклажодавець протягом 3-х календарних днів з дати отримання Акту виконаних робіт зобов`язаний підписати його (оформити належним чином) та направити зерновому складу. В разі наявності зауважень до Акту виконаних робіт поклажодавець зобов`язаний повідомити зерновий склад про це в письмовій формі протягом 3-х календарних днів з моменту отримання Акту виконаних робіт. В разі неотримання оформленого (підписаного) Акту виконаних робіт, або письмових зауважень до нього - Акт виконаних робіт вважається прийнятим (погодженим) поклажодавцем.

Відповідно до п.6.1. договору поклажодавець зобов`язується оплачувати вартість наданих послуг за тарифами зернового складу. Тарифи на послуги зернового складу встановлені у додатку №1 до договору і є складовою та невід`ємною частиною цього договору (п.6.1.1. договору). Поклажодавець відшкодовує зерновому складу вартість складських документів з ПДВ (п.6.1.2. договору).

Відповідно до п.6.4. договору послуги підприємства з приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження, інші платежі передбачені цим договором або додатками до нього, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання встановленого зерновим складом рахунку, який надсилається поклажодавцю поштою або засобами електронного зв`язку, і надається уповноваженому представнику поклажодавця під розпис або доставляється поклажодавцю будь-яким способом, що свідчить про вручення.

Позивачем на виконання вимог договору було направлено на електронну адресу відповідача, а саме: agrouspex@ukr.net рахунки на оплату. Відповідно до умов договору, відповідач протягом 3-х днів після отримання рахунку зобов`язаних сплатити надані послуги.

Однак, відповідачем надані послуги сплачено частково, у розмірі 205051,58грн., а саме:

11.11.2021 року сплачена сума у розмірі 104923,78 грн.;

11.11.2021 року сплачена сума у розмірі 127,80 грн.;

09.12.2021 року сплачена сума у розмірі 100000,00 грн.

Таким чином, відповідач не здійснив оплату наданих зерновим складом послуг у повному обсязі, чим порушив взяті на себе зобов`язання за укладеним договором.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до розрахунків позивача станом на 20.06.2022 року за відповідачем наявна заборгованість за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №37/2 від 09.10.2021 року у розмірі 441861,34, з яких: 300000,00 грн. - заборгованість за надані послуги за договором; 44357,69 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 50612,94 грн. - 24% річних за користування чужими грошовими коштами; 46890,71грн.- інфляційні витрати.

30.05.2022 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу, але відповіді не отримав.

На день звернення позивача до суду з позовом, заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч.ч.3,4 ст.294 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до ч.1 ст.961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівське Хлібоприймальне Підприємство" прийняло на зберігання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Успіх" зерно, що підтверджується наявними в матеріалах справи складськими квитанціями на зерно.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

Відповідно до п.6.4. договору послуги підприємства з приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження, інші платежі передбачені цим договором або додатками до нього, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання встановленого зерновим складом рахунку, який надсилається поклажодавцю поштою або засобами електронного зв`язку, і надається уповноваженому представнику поклажодавця під розпис або доставляється поклажодавцю будь-яким способом, що свідчить про вручення.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, в силу ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі, відповідачем був повністю оплачений основний борг у розмірі 300000,00 грн., на підтвердження чого відповідачем до суду надані платіжні доручення №438 від 08.08.2022 та №430 від 17.08.2022.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 300000,00 грн. повністю сплачена відповідачем під час розгляду справи, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 300000,00 грн., відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо нарахування пені, 24% річних та інфляційних суд зазначає наступне.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п.7.1. договору).

Відповідно до п.7.2. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання поклажодавцем зобов`язань по оплаті по даному договору, поклажодавець зобов`язаний сплатити зерновому складу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення до дня фактичної їх оплати. У випадку прострочення оплати послуг більш, ніж на 3 календарних дні, поклажодавець зобов`язаний за вимогою зернового складу оплатити за вимогою останнього проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24% річних від вартості неоплачених в установлених строк послуг з дня настання строку оплати послуг до дня їх фактичної оплати.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.7.2. Договору позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 44357,69 грн.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати послуг більш, ніж на 3 календарних дні, поклажодавець зобов`язаний за вимогою зернового складу оплатити за вимогою останнього проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24% річних від вартості неоплачених в установлених строк послуг з дня настання строку оплати послуг до дня їх фактичної оплати.

Позивачем нараховано 50612,94 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки пені та 24% річних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 44357,69 грн. пені та 50612,94 грн. 24% річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі, відповідачем було частково сплачено інфляційні втрати в розмірі 52,01 грн., на підтвердження чого відповідачем до суду надано платіжне доручення №438 від 08.08.2022 року.

Відповідач зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково в сумі 46838,70 грн., у зв`язку із частковою сплатою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума інфляційних втрат частково сплачена відповідачем у розмірі 52,01 грн. під час розгляду справи, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 52,01 грн. відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, перевіривши періоди та суми нарахування інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та задоволення позовних вимог в частині стягнення 46838,70грн. інфляційних, з урахуванням їх часткової сплати відповідачем у розмірі 52,01 грн.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.

Отже, з урахуванням часткової оплати заборгованості під час розгляду справи, позов підлягає частковому задоволенню.

Представник відповідача ТОВ «АГРО-УСПІХ» заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені та 24% річних) на 100%.

Розглянувши відповідне клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Представник відповідача в клопотанні просить суд зменшити розмір пені та 24% річних, нарахованих позивачем, на 100 відсотків і в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити у повному обсязі, посилаючись на воєнний стан в Україні, збитковість підприємства відповідача та надвеликий розмір штрафних санкцій.

Суд зазначає, що можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) є правом суду, передбаченим статтею 233 ГК України та частиною третьою статті 551 ЦК України.

Так, частинами першою та другою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд звертає увагу на те, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Так, укладаючи з позивачем договір складського зберігання сільськогосподарської продукції №37/21 від 09.10.2021 року, який містить умови щодо стягнення штрафних санкцій у разі порушення строків оплати наданих послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Успіх", як поклажодавцем, та беручи на себе відповідні зобов`язання, відповідач, діючи вільно і на власний розсуд, мав усвідомлювати наслідки несвоєчасного проведення такої оплати.

Матеріали справи №922/990/22 не містять доказів, які б давали підстави суду скористатись правом для зменшення розміру штрафних санкцій.

Зокрема, відповідач протягом усього періоду існування простроченої заборгованості, яка виникла ще за декілька місяців до введення воєнного стану в Україні, не звертався до позивача з гарантією оплати боргу, із заявою про відстрочення (розстрочення) сплати боргу, з проханням не нараховувати штрафні санкції, тощо; не надавав документів та будь-яких належних доказів, які б засвідчили той факт, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі; не повідомляв про існування обставин, які вплинули на можливість вчасно розрахуватись за отриману продукцію, не надавав документи, що засвідчували б настання форс-мажорних обставин.

В матеріалах справи наявна претензія позивача, направлена 30.05.2022 року відповідачу, в якій позивач просить сплатити лише суму боргу в розмірі 300000,00грн., та попереджає, що в разі несплати боргу буде звертатися до суду з позовом про стягнення, зокрема й штрафних санкцій.

Поведінка відповідача та його дії, на переконання суду, не свідчать про добросовісність виконання свого обов`язку із оплати наданих йому послуг, оскільки відповіді на вимогу позивача від 30.05.22 року надано не було, а заборгованість погашено лише після звернення позивача до суду із даним позовом.

Окрім того, суд зазначає, що відповідач сам несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а зменшення штрафних санкцій на 100% суттєво зачіпає інтереси позивача.

Приймаючи до уваги наведені норми, беручи до уваги баланс інтересів сторін та враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання перед позивачем, не довів належними доказами виключних обставин для зменшення розміру неустойки, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Успіх" та звільнення його від відповідальності, передбаченої Законом та погодженої у Договорі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та відмовляє в його задоволенні.

При цьому суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з пропозицією добровільного виконання рішення суду шляхом укладення мирової угоди на стадії виконання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73-74, 76-80, 86, 129, 231-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 300000,00 грн. основного боргу та 52,01 грн. інфляційних на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Успіх" (адреса: 62143, Харківська обл., Богодухівський р-н, с.Лозова, вул.Колгоспна, 6; код ЄДРПОУ 32867317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівське Хлібоприймальне Підприємство" (адреса: 62102, Харківська обл., м.Богодухів, вул.Привокзальна Слобідка, 69; код ЄДРПОУ 31834652) заборгованість за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №37/21 від 09.10.2021 року у загальному розмірі 141809,33 грн., з яких: 44357,69 грн. пені; 50612,94 грн. 24% річних; 46838,70 грн. інфляційних втрат, крім того, 2127,14 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "16" вересня 2022 р.

Суддя К.В. Аріт