Рішення

від 14.09.2022 по справі 907/267/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/267/22

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", вул. Погорєлова, 2, м. Ужгород, код ЄДРПОУ - 05448610,

до відповідача: Фермерського господарства "Ренет", вул. Ференца Раковці, буд. 75, с. Пийтерфолво Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 33129934,

про стягнення 30972,36 грн.

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

За участі представників сторін:

від позивача - Кривка Микола Володимирович, адвокат (посвідчення № 21/2223 від13.08.2019 року)

від відповідача - Вереш Атилло Йосипович, (закордонний паспорт № НОМЕР_1 ), голова фермерського господарства, особисто

в с т а н о в и в:

АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" звернулось до суду з позовом до ФГ "Ренет" про стягнення вартості фактично спожитої потужності над фактично оплаченою замовленою потужністю в розмірі 30 972,36 грн.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 16.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

19.05.2022 на адресу суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від представника відповідача адвоката Бочкора Анатолія Петровича.

Також 19.05.2022 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи у порядку загального провадження, в якому представник відповідача вказує, що відповідач категорично заперечує факт замовлення потужності у позивача, оскільки розрахунок потужності здійснювався самим позивачем без погодження розміру замовленої потужності із споживачем природного газу - ФГ "Ренет". Відповідач вказує, що у примірниках документів ФГ "Ренет", підписаних позивачем, у графі "замовлена потужність" не зазначено розмір замовленої потужності, відтак він припускає, що позивач обґрунтовує свою правову позицію на основі сфальсифікованих документів.

Ухвалою суду від 23.05.2022 клопотання відповідача задоволено. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначене на 16.06.2022 року. Встановлено сторонам строки для подачі до суду заяв по суті справи.

01.06.2022 на адресу суду надійшло клопотання про продовження строку подання відзиву на позовну заяву, яке ухвалою суду від 02.06.2022 задоволено, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 15.06.2022 включно.

15.06.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенню позову АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" про стягнення вартості фактично спожитої потужності над фактично оплаченою замовленою потужністю в розмірі 30 972,36 грн., мотивуючи відсутністю доказів про споживання у 2021 році потужності в розмірі 19068,75м.куб., але наявними доказами про споживання лише 427,45м. куб. природного газу.

Ухвалою суду від 16.06.2022 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.07.2022 для надання позивачем до справи відповіді на відзив протягом 10 днів, а відповідачеві - для надання, за необхідності, заперечень.

04.07.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій він просить долучити її до матеріалів справи та позовні вимоги задовольнити з урахуванням доводів, які вказані в даній відповіді на відзив, а саме, що відповідачем не надано доказів того, що ним не спожито більшої потужності ніж була замовлена.

Ухвалою суду від 05.07.2022 за підсумками підготовчого засідання закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд справи по суті на 06.09.2022 та встановлено відповідачеві строк 15 днів для підготовки та подачі заперечень.

20.07.2022 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від відповідача в якому він просить відмовити в задоволенні позову АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" до ФГ "Ренет" про стягнення вартості фактично спожитої потужності на фактично оплаченою замовленою потужністю в розмірі 30 972.36 грн. з тих же підстав, що викладені раніше - відсутності доказів про перевищення відповідачем замовленої потужності.

За підсумками судового засідання 06.09.2022 оголошено перерву до 15.09.2022 року для надання позивачем письмових пояснень щодо предмету спору - перевищення потужності та підстав позову.

15.09.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника позивача, в яких він просить долучити їх до матеріалів справи №907/267/22 і позовні вимоги задовольнити також з урахуванням доводів, викладених у додатках до даних поясненнях, а саме - копіях витягів з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо використання природного газу ФГ "Ренет" за 2021 рік.

За підсумками судового засідання 15.09.2022 суд відхилив подані до письмових пояснень позивача докази до справи №907/267/22 з урахуванням приписів ч. 8 ст. 80 ГПК України не бере їх до уваги, завершив розгляд справи та після виходу з нарадчої кімнати проголосив вступну і резолютивну частини рішення.

І. Суть спору за позицією Позивача.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" звернулось до суду з позовом до ФГ "Ренет" про стягнення вартості фактично спожитої потужності над фактично оплаченою замовленою потужністю в розмірі 30 972,36 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 01.01.2016 між ним та відповідачем укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви -приєднання №09420X3LPYAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - Типовий договір). Фактична адреса здійснення господарської діяльності - Закарпатська область, с. Неветленфолу, вул. Маяковського, 25. Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.1. договору, позивач взяв на себе обов`язок надати відповідачу послуги із розподілу природного газу, а відповідач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Також, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що якщо на дату розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання, фактичний обсяг споживання сумарно по всіх об`єктах цього споживача або об`єкту, який було вилучено із заяви-приєднання, буде перевищувати оплачену річну замовлену потужність поточного календарного року з урахуванням місяця, у якому розірваний договір або вилучений об`єкт із заяви-приєднання, споживач зобов`язаний у 10 - денний строк з дня виставлення рахунку сплатити оператору різницю між вартістю фактично використаної потужності та вартістю оплаченої річної замовленої потужності.

Так, позивач вказує, що фактичні витрати відповідача протягом січня - листопада 2021 року, склали 19 515,28 м. куб. (фактично спожита потужність). Річна замовлена потужність на 2021 рік - 5471,03 м. куб. Обсяг оплаченої річної замовленої потужності становить 5015,11 м. куб. Відтак, перевищення фактичного обсягу використаної потужності над величиною оплаченої річної замовленої потужності споживача становить - 14 500,17 м. куб. Відповідно, 14 500,17 м. куб. х 2,136 грн. (тариф з ПДВ) = 30 972,36 грн. Тобто, різниця між вартістю фактично використаної потужності та вартістю оплаченої річної замовленої потужності, складає 30 972,36 грн., що і стало предметом стягнення в порядку позовного провадження.

До подання позовної заяви, позивачем направлявся відповідачу (споживачу) рахунок щодо сплати заборгованості, що підтверджується листом, рахунком, звітом про фактичне використання потужності. Однак, як вказує позивач, в порушення умов договору, відповідач належно не виконав своє зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 30 972,36 грн. на день звернення до суду з даною позовною заявою.

На підставі вищенаведеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість, а саме вартість перевищення фактично спожитої потужності над фактично оплаченою замовленою потужністю за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 30 972,36 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

У відповіді на відзив, позивач вказував, що відповідач жодним чином не спростував позовні вимоги та не надав взагалі жодних доказів на підтвердження своїх заперечень чи доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості в частині перевищення замовленої потужності. Зазначає також, що відповідачем факт споживання природного газу та надання послуги з розподілу природного газу не заперечується. Позивач вказує, що норма Кодексу ГРМ, яка стосується обов`язку споживача (відповідача) сплатити різницю між вартістю фактично використаної потужності та вартості оплаченої річної замовленої потужності, є імперативною та розширеному тлумаченню не підлягає.

ІІ. Позиція Відповідача у справі.

15.06.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову про стягнення вартості фактично спожитої потужності над фактично оплаченою замовленою потужністю в розмірі 30 972.36 грн.

Відповідач не погоджується з пред`явленими позовними вимогами, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним.

ФГ "Ренет" зазначає, що позивач додає обсяг спожитого газу в розмірі 18 398,98 м. куб. за січень 2021 року, 293,33 м. куб. за лютий 2021 року, 155,34 м. куб. за квітень 2021 року, 84,74 м. куб. за жовтень 2021 року, 47,91 м. куб. за листопад 2021 року - в загальному розмірі 19 068, 75 м. куб. Відповідний обсяг лише зафіксований позивачем в додатку до позову "Фактичний відбір природного газу протягом 2021 року", проте жодного доказу, в тому числі, але не виключно, актів приймання-передачі природного газу за перелічені місяці 2021 року матеріали справи не містять. Відповідач також вказує, що зокрема долучений позивачем акт №ЗК00117303 від 30.09.2021 приймання - передачі природного газу за вересень 2021 року на 19,08 м. куб. не є належним доказом, оскільки не містить підпису посадової особи відповідача, а також не скріплений печаткою останнього.

Тобто, за твердженням відповідача, позивач безпідставно зазначає, що фактичні витрати ФГ "Ренет" протягом січня - листопада 2021 року склали 19 515,28 м. куб., тому що матеріалами справи підтверджується обсяг спожитого ним у 2021 році газу лише в розмірі 427,45 м. куб.

Крім того, відповідач вказує, що водночас річна замовлена потужність на 2021 рік - 5471,03 м. куб. - не заперечується позивачем.

Відповідач підкреслює, що не допускав у 2021 році перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої, а у позивача відсутні будь-які підстави пред`являти позов про стягнення суми перевищення і ним в даному випадку не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин існування у відповідача заборгованості в розмірі 30 972,36 грн.

Також, відповідач у своєму запереченні на відповідь на відзив зазначає додатково, що пред`явлена у даній справі вимога про стягнення суми перевищення перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із обов`язком позивача довести факт перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої. Відповідач вказує, що між ним з позивачем були укладені договори від 15.10.2019 №42AP880-5912-19 та від 01.01.2021 №42AP880-603-21, копії яких долучає до даних заперечень. Відповідач підкреслює, що за даними договорами матеріали справи не містять ані актів приймання-передачі природного газу, ані доказів направлення таких актів йому. Таким чином, відповідач зазначає, що за відсутності доказів споживання відповідачем природного газу за вказаними вище договорами як наслідок не підтверджується і висновки про перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої.

Також, відповідач вказує, що здійснюючи власну господарську діяльність використовує також інші види палива (окрім газу), зокрема обладнання для спалювання біомаси, що він підтверджує долученими доказами до даних заперечень.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

3.1. Судом встановлено, що постановою №2498 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір, а. с. 11 - 25).

Згідно п. 1.1. Типового договору, цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Відповідно до п. 1.3. Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦКУ на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 2.1. Типового договору передбачено, що за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

У пункті 3.3. Типового договору вказано, що споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Згідно п. 5.2. Типового договору, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Пунктом 6.1. Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно п. 6.3. Типового договору, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

3.2. Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 11.11.2021 відповідачем був направлений лист до позивача про необхідність негайного розірвання договору розподілу природного газу від 01.01.2016 (а. с. 26).

19.11.2021 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору розподілу природного газу від 01.01.2016 (а. с. 27), якою сторони домовились розірвати з 19.11.2021 зазначений договір. Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що з моменту розірвання договору, зобов`язання сторін припиняються, крім обов`язку здійснити повний розрахунок за договором відповідно до положень глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ.

У матеріалах справи відсутні належним чином завірену копію заяви - приєднання від 01.01.2016 №09420X3LPYAP016 до умов договору розподілу природного газу, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві.

Суд приймає заперечення відповідача як більш вірогідні, що ним заяви - приєднання від 01.01.2016 №09420X3LPYAP016 не надсилалося та не підписувалося.

Втім, суд зазначає, що це не спростовує виникнення між сторонами договірних відносин на 2021 рік, за який позивач стверджує про перевищення замовленої потужності.

3.3. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 30.11.2021 - 18.04.2022, складеної позивачем (а. с. 28), загальна заборгованість відповідача складає 30 972,36 грн.

09.12.2021 на адресу відповідача був направлений лист про необхідність погашення заборгованості у розмірі 30 972,36 грн. (а. с. 29), до якого додатками долучались:

- рахунок на оплату №61062478 від 07.12.2021 (а. с. 30) на суму 30 972,36 грн.;

- акт №ЗКЯ81056970 наданих послуг від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 30 972,36 грн. (а с. 31). Суд вказує, що даний акт підписаний лише уповноваженим представником позивача, підпис та печатка споживача (відповідача) відсутній.

- звіт про фактичне використання потужності від 30.11.2021 (а. с. 32), яким передбачено, що фактично спожитою потужністю відповідача є 19 515,28 м. куб., а різницею між фактично спожитою та сплаченою замовленою потужністю є 14 500,17 м. куб.

22.12.2021 на адресу відповідача була направлена повторна вимога про оплату вартості перевищення фактично спожитої потужності над фактично оплаченою замовленою потужністю при розірванні договору розподілу природного газу (а. с. 36 - 39), в якому позивач просить у 7-денний термін з дня отримання вимоги здійснити оплату у розмірі 30 972,36 грн.

3.4. Позивачем також долучений до матеріалів додаток у вигляді "Фактичний відбір природного газу протягом 2021 року" (а. с. 40), який підписаний лише уповноваженим представником позивача. Згідно даних цього додатка, загальний об`єм спожитого природного газу відповідачем у 2021 році складає 19 515,28 м. куб. Згідно цього додатку до заяви споживання за січень місяць 2021 року вказано у об`ємі 18398,98м. куб. Втім, матеріали справи не містять доказів на підтвердження цього об`єму споживання відповідачем.

Крім того, позивачем долучений додаток "Фактичний відбір природного газу протягом газового періоду 2019-2020 років, що підписаний представником позивача. Річна замовлена потужність на 2021 рік" (а. с. 41), згідно даних якої річна замовлена потужність складає 5471,03 м. куб. в об`ємі фактичного споживання природного газу відповідачем з 01.10.2019 по 30.09.2021 року.

Суд зазначає, що дані документи є підписаними лише уповноваженим представником позивача. На документах відсутні підписи та печатка уповноваженого представника відповідача. Доказів про фактичне споживання за 2019-2020 роки позивачем не надано. Втім цей факт визнається відповідачем як достовірний (вірогідний).

Згідно даних розрахунку (а. с. 42 - 43), складеного позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача складає 14 500,17 м. куб., тобто 30 972,36 грн.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучені зокрема акти приймання - передачі природного газу за наступні періоди:

- за вересень 2021 року (а. с. 44) - у розмірі 19,08. м. куб. Даний акт не підписаний уповноваженим представником відповідача;

- за липень 2021 року (а. с. 45), підписаний обома уповноваженими представниками сторін - у розмірі 83,76 м. куб.;

- за червень 2021 року (а. с. 46), підписаний обома уповноваженими представниками сторін - у розмірі 83,57 м. куб.;

- за травень 2021 року (а. с. 47), підписаний обома уповноваженими представниками сторін - у розмірі 83,64 м. куб.;

- за березень 2021 року (а. с. 48), підписаний обома уповноваженими представниками сторін - у розмірі 176.48 м. куб.;

Таким чином, беручи до уваги дані долучених до справи актів приймання - передачі природного газу, підтвердженим обсягом споживання природного газу відповідачем за спірний період є об`єм у 427,45 м. куб. за договором від 01.01.2016 року.

3.5. 01.01.2021 відповідачем, як ним стверджується, було підписано заяву - приєднання (а. с. 142) до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) щодо об`єкта, який знаходиться за адресою: 90365, Закарпатська область, Виноградівський район, Неветленфолу, вул. Маяковського, 25.

Також, 01.01.2021 між сторонами був підписаний договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а. с. 143 - 149).

15.10.2019 також був підписаний договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а. с. 150 - 155).

Сторонами не долучено до матеріалів справи актів приймання - передачі природного газу за даними договорами, які б підтверджували споживання відповідачем додаткового об`єму природного газу.

3.6. Дослідивши долучені сторонами докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки до матеріалів справи позивачем не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність актуальної заборгованості відповідача перед ним у розмірі 30 972,36 грн.

Позивачем згідно наданих доказів доведено лише споживання об`єму в розмірі 427,45 м. куб. від умовно замовленої потужності на 2021 рік, яка складає 5 471,03 м. куб.

При цьому суд виходить з того, що між сторонами існував договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а. с. 143 - 149), умови якого є однаковими з договором від 01.01.2016 року, який сторонами припинено.

Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке.

3.7. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.

Цивільний кодекс України.

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

Стаття 509. Поняття зобов`язання та підстави його виникнення.

1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання.

1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов`язання.

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Стаття 599. Припинення зобов`язання виконанням.

1. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 626. Поняття та види договору.

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629. Обов`язковість договору.

1. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 631. Строк договору.

1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Господарський кодекс України.

Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов`язань.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов`язань.

1. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

3. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

4. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

5. Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

6. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

7. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

8. Управлена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Закон України "Про ринок природного газу" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 даного Закону, суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник і споживач.

Пунктом 17 ч. 1. ст. 1 даного Закону, визначено, що оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону, оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором.

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 (далі - Постанова).

Даною Постановою затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Згідно з п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу, договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;

Пунктом 2 глави 6 розділу 6 Кодексу визначено, що Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півтора кратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

У випадку якщо річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.

3.8. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Як вже зазначалося вище та як підтверджується матеріалами справи, загальний обсяг спожитого газу за спірний період згідно поданих позивачем актів складає 427,45 м.куб. Даний об`єм спожитого газу підтверджується обома сторонами, про що свідчить підписані з обох сторін акти приймання - передачі природного газу.

До вказаного позивач також додає обсяг спожитого газу за періоди січень - листопад 2021 в загальному розмірі 19 068.75 м. куб. Однак, підтверджуючих актів приймання - передачі природного газу, позивач не надав. Відповідний обсяг лише зафіксований позивачем в додатку до позову "Фактичний відбір природного газу протягом 2021 року", що не може вважатись належним та допустимим доказом на виконання приписів ст. 76 - 79 ГПК України. Відповідно, заявлений позивачем розмір фактично спожитої потужності за 2021 в об`ємі 19 068,75 м. куб., що є еквівалентним 30 972,36 грн., не знайшов документального підтвердження належними доказами.

Позивачем визнається спожитий об`єм природного газу в обсязі 427,45 м. куб., який не перевищує замовленої потужності на 2021 рік в розмірі 5471,03 м. куб.

Пунктом 2 глави 6 розділу 6 Кодексу визначено, що Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. Однак, у випадку якщо річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.

Таким чином, суд робить висновок, що наданими позивачем документами не підтверджується вчинення відповідачем перевищення обсягу замовленої річної потужності по його об`єктах в 2021 році, а відтак, позовні вимоги з наведеного позивачем предмету та підстав до задоволення не підлягають.

Щодо обґрунтованості рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ІV. Розподіл судових витрат.

Згідно платіжного доручення №30506 від 03.05.2022 (а. с. 10) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, судові витрати слід покласти на позивача згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повний текст судового рішення складений 19.09.2022 року.

Суддя П.Д. Пригуза