Ухвала

від 20.01.2022 по справі 925/997/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 січня 2022 року м. Черкаси справа № 925/997/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Довганя К.І. з секретарем судового засідання Дяченко Т.В., за участі представників: стягувача Капустіна М.Р., за довіреністю; боржника не з`явився; третьої особи-1 на стороні позивача Охріменка Р.О., адвокат за довіреністю; від відділу державної виконавчої служби не з`явився; третя особа- 2 на стороні відповідача не з`явився; третя особа-3 на стороні відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГ-Жашківський цукровий завод» про визнання незаконною постанови державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Дударя Н.С. про повернення виконавчого документу стягувачу від 06.10.2021 по виконавчому провадженню № 58153678 та її скасування у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГ-Жашківський цукровий завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ІНВЕСТ-2002»</a>,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»</a>,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВС-2012»,

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХТРАСТ-КР»,

про витребування майна із чужого незаконного володіння:

ВСТАНОВИВ:

26.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «ВІГ-Жашківський цукровий завод» в особі ліквідатора арбітражної керуючої Носань Н.С. надійшла скарга від 23.10.2021 № 02-30/535, в якій скаржнк просив суд:

- визнати постанову старшого державного виконавця Голосїївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дударя Нікіти Сергїїйовича про повернення виконавчого провадження стягувану від 06.10.2021 по виконавчому провадженню № 58153678 - незаконною.

- скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місії Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дударя Нікіти Сергїїйовича про повернення виконавчого провадження стягувану від 06.10.2021 по виконавчому провадженню №58153678.

Скаржник обґрунтовує викладені у скарзі доводи тим, що державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із тим, що ним, в ході здійснення виконавчих дій по цьому виконавчому провадженню не було виявлено будь-якого майна для звернення стягнення на нього в рахунок погашення боргу. Ліквідатор банкрута вважає, що державним виконавцем не було вжито усіх можливих виконавчих дій, спрямованих на погашення заборгованості стягувача.

Скаржник вважає, що державним виконавцем не було вжито усіх можливих виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження, спрямованих на погашення заборгованості стягувача.

Ухвалою суду від 28.12.2021 розгляд скарги перенесено судове засідання на 21 січня 2022 року.

Представник від Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився.

Представник стягувача (скаржника) та представник третьої особи1 в судовому засіданні скаргу підтримали, просили її суд задовольнити.

Представники від боржника та від третіх осіб-2, -3 в судове засідання не з`явилися, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

За приписами ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вислухавши представників скаржника та третьої особи-1, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа № 04/5026/803/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГ-Жашківський цукровий завод» (далі - ТОВ «ВІГ-Ж.Ц.З.»), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражну керуючу Носань Н.С.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.10.2018 у справі №925/997/17 стягнуто з ТОВ «БУД 1НВЕСТ-2002» на користь ТОВ «ВІГ-Ж.Ц.З.» 12 021,77 грн. витрат на сплату судового збору.

На виконання вказаного рішення суду видано наказ від 12.12.2018.

На поштову адресу ліквідатора банкрута надійшла постанова Голосїївського ВДВС у. м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) від 06.10.2021 по виконавчому провадженню № 58153678 про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із тим, що в ході здійснення виконавчих дій по даному виконавчому провадженню не було виявлено будь-якого майна для звернення стягнення на нього в рахунок погашення боргу. Виконавчий документ повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У вказаній постанові було встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження виявити активи, кошти, майно боржника не виявилося можливим. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб та про номери рахунків, відкритих юридичними особами та або фізичними особами - підприємцями - за боржником значаться відкритими рахунки. Постановою накладено арешт на кошти боржника, які значаться на відкритих рахунках. Згідно відповіді банківських установ залишки коштів на рахунках боржника відсутні. Платіжні вимоги також повернулися у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках. Згідно відповіді МВС України - відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Нерухоме майно за боржником зареєстрованим не значиться - згідно інформаційної довідки з РРПННМ.

Доказів вчинення виконавчих дій державним виконавце по ПВ №58153678 до суду не подано.

Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження встановлені ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження.

Їх перелік є цілком достатній для своєчасного виконання судового рішення при належному виконанні виконавцем своїх обов`язків під час здійснення виконавчих дій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Також відсутні докази проведення періодичних перевірок майнового стану боржника у строки встановлені Законом.

Частина 3 статті 13 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виставлення відповідних платіжних вимог на списання коштів.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що державний виконавець не здійснював виїзд за адресою місцезнаходження для встановлення наявності майна, на яке може бути зверенене стягнення.

Відповідно до ч.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про наявність обставин, передбачених п. 2-6 ч. 1 ст. 37 Закону державний виконавець складає акт. Проте, натомість, будь-яких актів, які б посвідчували факт відсутності у боржника майна, достатнього для погашення боргу перед стягувачем, державним виконавцем не додано.

Доводи стягувача, що викладені ним у своїй скарзі державний виконавець належними та допустимими доказами не спростував.

Ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Ч.1 ст.5 Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

За приписами ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Зазначена норма кореспондується з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Зокрема, частиною 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено перелік заходів примусового виконання рішень.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Ч.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

За правилами ч.2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Суд бере до уваги, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» встановлено низку прав державного виконавця, які кореспондуються із його обов`язком щодо вжиття всіх можливих заходів стосовно примусового виконання судового рішення, а тому попри наявність диспозитивності в діях державного виконавця щодо обрання виконавчих дій, вона не може зводитись до обмеження лише певною низкою дій, які державний виконавець суб`єктивно вважає достатніми в межах того чи іншого виконавчого провадження.

Акти, які складаються в силу положень ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа на підставах, передбачених п.п. 2-6 ч. 1 ст. 37 Закону, в матеріалах справи відсутні.

Згідно статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно зі статтею 2 цього Закону обов`язковість виконання судового рішення є однією із основних засад виконавчого провадження.

Отже, суд приходить до висновку, що державним виконавцем своєчасно (у строки встановлені Законом) не було вжито всіх передбачених Законом заходів, щодо розшуку майна боржника та виконання судового наказу, в зв`язку з чим суд визнає скаргу обґрунтованою.

За приписами ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Невиконання судового рішення та несвоєчасне вчинення державним виконавцем передбачених законом дій безпосередньо порушує право стягувача за виконавчим документом.

Суд зауважує, що норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби/приватних виконавців. Ааналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/64/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2021 у справі № 905/2214/14-908/5734/14, від 15.07.2021 у справі № 924/408/19.

Таким чином, суд вважає, що скарга підлягає до часткового закловолення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГ-Жашківський цукровий завод» в особі ліквідатора арбітражної керуючої Носань Н.С. про визнання незаконною постанови державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Дударя Н.С. про повернення виконавчого документу стягувачу від 06.10.2021 по виконавчому провадженню № 58153678 та її скасування задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову старшого державного виконавця Голосїївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дударя Нікіти Сергїїйовича про повернення виконавчого провадження стягувану від 06.10.2021 по виконавчому провадженню № 58153678.

Зобов`язати державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58153678 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області по справі № 925/997/17 із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження.

В решті вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань