Постанова

від 29.08.2022 по справі 903/6/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 903/6/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2022

та ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.01.2022

у справі № 903/6/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

Учасники справи:

керуючий реалізацією майна боржника - Самчук А. М.;

від АТ "Держексімбанк України" - Мірчук В. В.;

1. Рух справи

1.1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.01.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Самчука А. М.

1.2. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 задоволено заяву Акціонерного товариства "Укрексімбанк" та визнано його грошові вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 166 763 876,96 грн (з них: 26 911 488,69 грн - заборгованість за кредитами, 26 571 249,35 грн - заборгованість за процентами, 113 271 337,92 грн - пеня, 5 261,00 грн - судові витрати по справам згідно з кредитними договорами, 4 540,00 грн - судовий збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника).

1.3. Постановою Господарського суду Волинської області від 25.05.2021, яка залишена без змін постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 та Верховного Суду від 09.11.2021:

- відмовлено у клопотанні АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття провадження у справі (просив закрити, оскільки майно боржника було зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредитором);

- фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника. Керуючим реалізацією майна у справі призначено арбітражного керуючого Самчука А. М.

1.4. 08.12.2021 керуючий реалізацією майна боржника Самчук А. М. звернувся до суду з клопотанням №02-10/396, в якому на підставі статті 132 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) просив виключити з складу ліквідаційної маси неліквідні активи банкрута ОСОБА_1 , а саме: частку в статутному капіталі ТОВ "Виробничо-торгова фірма "НОРТ" (далі - ТОВ "ВТФ "НОРТ"), через вкрай низьку вартість цього активу.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.01.2022, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2022, клопотання керуючого реалізацією майна Самчука А.М. задоволено, виключено зі складу ліквідаційної маси боржника частку в статутному капіталі ТОВ "ВТФ "НОРТ" номінальною вартістю 25 000,00 грн.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що майновий актив боржника (частка в статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" ринковою вартістю 01 грн) є неліквідним, дохід від його реалізації істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів та підлягає виключенню з ліквідаційної маси на підставі статті 132 КУзПБ.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі

3.1. Під час процедури реалізації майна встановлено, що боржнику належить 50% повністю сформованої частки у статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" (Волинська обл., місто Луцьк, пр. Волі, 39-а, код ЄДРПОУ 13351959) номінальною вартістю 25 000,00 грн.

3.2. За наданим суду висновком, складеним ПП "Каштан", ринкова вартість корпоративних прав (50%) на статутний капітал ТОВ "ВТФ" Норт", що належать ОСОБА_1 , станом на 01.03.2021 без ПДВ складає 01,00 грн.

3.3. В звіті зазначено, що:

- згідно з даними балансу товариства станом на 31.12.2020 активом підприємства є дебіторська заборгованість на загальну суму 145 000,00 грн, що виникла на підставі контрактів від 1999 року, укладених з фірмою "KRYS-LAND SARL" (Франція). Арбітражний суд 18.02.2000 вирішив зобов`язати фірму "KRYS-LAND SARL" (Франція) сплатити товариству 18 139,90 дол. США. Проте, станом на 2021 рік рішення не виконано. Строк давності невиконаного рішення більше 20 років, тому така заборгованість є безнадійною, а корисність такого активу вичерпана;

- пасив товариства складає 18 700,00 грн, з яких: поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 1 100 грн; поточна кредиторська заборгованість за розрахунками зі страхування - 4 900 грн; поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці - 12 700 грн.

3.4. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру боржників в реєстрі наявні 3 записи щодо виконавчих проваджень про стягнення коштів з ТОВ "ВТФ" Норт" (документ про стягнення виданий Луцьким об`єднанням управління ПФУ у Волинській області).

3.5. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 року рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на день постановлення ухвали місцевим господарським судом складав 6 500,00 грн, а тому вартість одного майнового об`єкта, що може бути виключений з ліквідаційної маси боржника, не повинна перевищувати 65 000,00 грн.

3.6. Враховуючи, що ринкова вартість 50% частки боржника у статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" складає 1,00 грн, суди дійшли висновку про можливість віднесення даного активу до категорії "неліквідного", оскільки дохід від його реалізації істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів, та виключи цю частку з ліквідаційної маси.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. 23.06.2022 АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.01.2022, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Самчука А. М. про виключення майна зі складу ліквідаційної маси.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. На даний час відсутній висновок Верховного Суду про застосування норм статті 132 КУзПБ. Водночас, на переконання скаржника, аналіз структури названої статті дає підстави для висновку про те, що кожна наступна частина цієї статті може застосовуватися тільки у разі виконання умов попередньої частини, а тому суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи задовольняє нагальні потреби боржника та членів його сім`ї майно, яке підлягає виключенню і лише після встановлення цих обставин, суди могли застосувати частини другу та третю статті 132 КУзПБ, чого у даному випадку судами зроблено не було.

5.2. Оскільки частка в статутному капіталі юридичної особи не належить до майна, що задовольняє нагальні потреби боржника, суди безпідставно не застосували положення частини першої статті 132 КУзПБ, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

6. Касаційне провадження

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2022 касаційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.01.2022 у справі № 903/6/21 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а саме: надати суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

6.2. 26.07.2022 до Верховного Суду надіслано заяву про усунення недоліків, до якої додане платіжне доручення про сплату судового збору.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України", призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2022 о 15:15.

6.4. 29.07.2022 до Верховного Суду надійшла заява арбітражного керуючого Самчука А. М., в якій він просив Суд проводити судове засідання, призначене на 16.08.2022, за його відсутності.

6.5. 15.08.2022 до Верховного Суду надійшла заява АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

6.6. Подана заява була задоволена Судом, про що постановлено відповідну ухвалу від 15.08.2022, за змістом якої вирішено забезпечити участь представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Валерія Мірчука у судовому засіданні у справі №903/6/21, призначеному на 16.08.2022, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.

6.7. В судовому засіданні 16.08.2022 представник скаржника підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити.

6.8. В судовому засіданні 16.08.2022 було оголошено перерву до 30.08.2022 о 15:30.

6.9. 18.08.2022 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Самчука А. М. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

6.10. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 подану заяву було задоволено, вирішено забезпечити участь арбітражного керуючого Самчука А.М. у судовому засіданні у справі №903/6/21, призначеному на 30.08.2022, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.

6.11. В судовому засіданні 30.08.2022 представник скаржника підтримав пояснення, надані у попередньому судовому засіданні, просив Суд касаційну скаргу задовольнити. Арбітражний керуючий заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій справі без змін.

6.12. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Об`єктом касаційного перегляду є рішення судів попередніх інстанцій про виключення за клопотанням керуючого реалізацією майна боржника із складу ліквідаційної маси неліквідних активів банкрута ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 132 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

7.2. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до невірного застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень вказаної вище статті КУзПБ.

7.3. Надаючи оцінку доводам скаржника, з огляду на приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, Верховний Суд зазначає наступне.

7.4. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлюються нормами КУзПБ.

7.5. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

7.6. Загальні норми статті 6 КУзПБ визначають перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою цієї статті Кодексу до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника (що вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом).

7.7. Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

7.8. Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

7.9. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.01.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів.

7.10. Постановою Господарського суду Волинської області від 25.05.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та визнано її банкрутом, введено процедуру погашення боргів боржника. Керуючим реалізацією майна у справі призначено арбітражного керуючого Самчука А.М.

7.11. Відповідно до статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.

7.12. За змістом частини першої, другої статті 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

7.13. Під час процедури реалізації майна встановлено, що боржнику належить 50% частки у статутному капіталі ТОВ "ВТФ "Норт" номінальною вартістю 25 000,00 грн. Частка сформована повністю.

7.14. Згідно з наданим суду звітом про незалежну оцінку майнових прав, складеного ПП "Каштан-ЛВ", станом на 01.03.2021 ринкова вартість належних ОСОБА_1 корпоративних прав у розмірі 50% на статутний капітал ТОВ "ВТФ "Норт" без врахування ПДВ складає 1 гривню.

7.15. Звертаючись до місцевого господарського суду з клопотанням про виключення майна із складу ліквідаційної маси, керуючий реалізацією зазначав про неліквідність майна, посилаючись на відомості поданих декларацій про майновий стан банкрута ОСОБА_1 та акти інвентаризації майна.

7.16. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив вказане клопотання, вказавши про те, що з огляду на ринкову вартість вказаного майнового активу, останній є неліквідним і дохід від його реалізації істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим він підлягає виключенню з ліквідаційної маси на підставі статті 132 КУзПБ.

7.17. Заперечуючи висновки судів попередніх інстанцій, скаржник в касаційній скарзі наголошував на неправильному застосуванні судами положень частини другої статті 132 КУзПБ під час розгляду клопотання керуючого реалізацією майна боржника, оскільки вважає, що суди повинні були попередньо застосувати частину першої вказаної статті та з`ясувати обставини щодо того, чи є майно, про виключення якого заявлено вимоги, необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї.

7.18. Колегія суддів вважає наведені доводи скаржника такими, що ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні норм статті 132 КУзПБ, з огляду на наступне.

7.19. У процедурі погашення боргів боржника здійснюється формування ліквідаційної маси та вирішуються пов`язані з цим питання, зокрема щодо отримання дозволу на продаж окремих видів майна боржника, виключення зі складу ліквідаційної маси, реалізація майна боржника тощо.

7.20. Відповідно до частини першої, другої статті 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що КУзПБ містить певні обмеження щодо майна боржника, за рахунок якого можна погасити його борги.

7.21. В статті 132 КУзПБ встановлений порядок виключення окремих майнових об`єктів боржника - фізичної особи із складу ліквідаційної маси, згідно з частиною першою якої суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність виключити із складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї.

7.22. Відповідно до частини другої статті 132 КУзПБ господарський суд має право виключити із складу ліквідаційної маси майнові об`єкти вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів.

7.23. За змістом частини третьої статті 132 КУзПБ загальна вартість майна боржника, що виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї статті, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

7.24. Відтак, наведені положення статті 132 КУзПБ визначають чіткі критерії до майнових об`єктів боржника, у разі відповідності яким вказані об`єкти можуть бути виключені судом із складу ліквідаційної маси за клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

7.25. Твердження в касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи задовольняє нагальні потреби боржника та членів його сім`ї майно, яке підлягає виключенню і лише після встановлення цих обставин могли застосувати частини другу та третю статті 132 КУзПБ, є помилковим та таким, що ґрунтується на довільному тлумаченні скаржником вказаної норми.

7.26. За висновком колегії суддів, положення статті 132 КУзПБ підлягають застосуванню в залежності від характеристик (виду) майна боржника. Так, у випадку частини першої названої статті має враховуватися пов`язаність майна із потребами боржника або членів його сім`ї, а положення частини другої застосовуються з урахуванням вартісної характеристики майна боржника (ліквідності) та істотного впливу отриманих від реалізації такого майна коштів на задоволення вимог кредиторів.

7.27. Таким чином, частини першої та другої статті 132 КУзПБ можуть застосовуватися окремо одна від одної, а не у послідовному порядку (тобто, спочатку частина перша, а потім друга і третя частини статті), як помилково вважає скаржник, оскільки визначальним для застосування тієї чи іншої частини названої статті є встановлення різновиду майна боржника за притаманними конкретному майновому об`єкту певними суттєвими характеристиками (ознаками), які не випливають одна з іншої та не поєднані між собою.

7.28. Звертаючись до суду з клопотанням відповідно до статті 132 КУзПБ, заявник самостійно визначає підстави для виключення майна боржника із ліквідаційної маси. В свою чергу суд, розглядаючи вказане клопотання, досліджує та встановлює такі ознаки/характеристики цього майна, за наявності яких майно можна буде беззаперечно кваліфікувати як таке, що підлягає виключенню зі складу ліквідаційної маси боржника за правилами частини першої або другої статті 132 КУзПБ.

7.29. Як вбачається з матеріалів справи, керуючий реалізацією майна боржника звернувся до суду з клопотанням про виключення майна із складу ліквідаційної маси на підставі частини другої статті 132 КУзПБ, обґрунтовуючи свої вимоги низькою ринковою вартістю цього майна, його неліквідністю.

7.30. Врахувавши наведене у клопотанні обґрунтування та перевіривши його на відповідність наявним у справі матеріалам, суди попередніх інстанцій погодилися із заявником та дійшли висновку про те, що спірне майно боржника є неліквідним, дохід від його реалізації істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів, а тому таке майно підлягає виключенню з ліквідаційної маси саме на підставі частини другої статті 132 КУзПБ.

7.31. Заперечуючи вказаний висновок судів попередніх інстанцій з підстав незастосування судами частини першої статті 132 КУзПБ, скаржник не обґрунтував та не довів, що спірне майно (корпоративні права боржника) може бути віднесене до категорії майна, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї, а відтак не довів порушення судами попередніх інстанцій норм згаданої статті.

7.32. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми частини другої статті 132 КУзПБ та відхиляє протилежні доводи касаційної скарги як такі, що не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

8.2. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

8.3. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні. Відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Розподіл судових витрат

9.1. Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.01.2022 у справі №903/6/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк