Рішення

від 07.09.2022 по справі 759/18934/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/113/22 Єдиний унікальний № 759/18934/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2022 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді: Кухти В.О.,

за участі секретарів Ватоліної О.С., Долматової М.О.,

з участю первісного позивача ОСОБА_1 , первісного відповідача ОСОБА_2 , її представника адвоката Возного М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визначення місця проживання дитини та способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, -

В С Т А Н О В И В :

Первісний позивач звернувся до суду з позовною заявою до первісного відповідача, в якій після збільшення позовних вимог просить: зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши порядок участі у вихованні ОСОБА_1 , малолітнього сина ОСОБА_3 без згоди дитини та без присутності матері дитини ОСОБА_2 та інших осіб наступним чином: з дня вступу рішення в законну силу, щомісяця кожну другу та четверту суботу з 12.00 по 15.00 год.; щорічно під час літніх канікул один місяць - липень ( з 01 по 31 липня) для спільного відпочинку батька та сина; щорічно під час зимових свят - з 10.00 год. 2 січня до 18.00 год. 7 січня для спільного відпочинку батька та сина; на день народження ОСОБА_4 - три години спільного святкування батька та сина у місцях визначених за бажанням дитини. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього з первісним відповідачем народився син ОСОБА_3 . 25.02.2020 року він зареєстрував шлюб з відповідачем, який було розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2021 року. Після укладання шлюбу вони всі разом проживали в його квартирі, яка належить йому на праві спільної часткової власності, за адресою: АДРЕСА_1 . Їх син зареєстрований за вказаною адресою. В червні 2021 року первісний відповідач переїхала з його квартири та забрала їх сина. Вказує на те, що первісний відповідач постійно чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, його систематичні телефонні дзвінки ігнорує, та своїми діями порушує його право на спілкування та участь у вихованні його сина.

Первісний відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позову заяву до ОСОБА_1 , в якій просить: визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання матері, а саме: АДРЕСА_2 ; визначити способи участі ОСОБА_1 , у вихованні сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце та час їхнього спілкування шляхом періодичних побачень батька з сином в присутності матері, ОСОБА_2 або бабусі, ОСОБА_5 , за місцем проживання дитини в смт. Олишівка з урахуванням бажання дитини, режиму дня та стану здоров`я дитини кожну другу та четверту суботу місяця з 12.00 год до 14 год. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 неї з відповідачем народився син ОСОБА_3 . З 25.02.2020 року по 19.07.2021 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. До цього часу вони тривалий час фактично проживали однією сім`єю. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2021 року шлюб між ними було розірвано. З часу розірвання шлюбу між нею та первісним позивачем виникають спори з приводу місця проживання дитини та способу і режиму спілкування батька з дитиною. Місце проживання дитини зареєстроване за місцем реєстрації первісного позивача за адресою: АДРЕСА_1 , однак з серпня 2021 року вона з дитиною фактично проживає в будинку, який належить їй на праві спільної часткової власності, за адресою: АДРЕСА_2 . За місцем проживання їх дитина відвідує дитячий заклад та вже має усталені соціальні зв`язки. Вказує на те, що дитина перебуває на її утриманні, відповідач участі у вихованні та розвитку дитини не приймає. Будь-яких перешкод первісному позивачу у спілкуванні з дитинною, його участі у її вихованні вона не чинить. Зважаючи на поведінку первісного позивача, його схильність до вживання спиртних напоїв, а також насилля як психічного так і фізичного, за що неодноразово останній притягувався до адміністративної відповідальності, та безвідповідальність в цілому, як наслідок страх дитини спілкуватися з батьком, вона вважає, що запропонований нею спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною буде найкраще відповідати інтересам їх дитини.

Первісним позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить зустрічні позовні вимоги первісного відповідача в частини визначення місця проживання дитини задовольнити, а в частині способу участі його у вихованні та спілкуванні з дитиною відмовити. Вказує на те, що проти проживання їх сини з первісним відповідачем не заперечує, проте заперечує проти фактичного проживання їх сина з бабусею та іншими особами, оскільки як сама зазначає первісний відповідача, вона постійно працює та проживає у м. Києві, проте дитину вивезла до АДРЕСА_2 . Твердження первісного відповідача про вчинення домашнього насильства відносно неї, є суперечливими, оскільки постановою Київського апеляційного суду було скасовано постанову Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2021 року, в якій наведені дійні обставини того, що відбувалось між сторонами, а саме конфлікт щодо порядку виховання дитини. Звертаю увагу суду, що він ніколи жодних протиправних дій не вчиняв відносно свого малолітнього сина. Вказує на те, що результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Представником первісного відповідача подано відзив на заяву про збільшення позовних вимоги, в якому просить відмовити в задоволенні позову первісного позивача, оскільки зважаючи на обставини викладені в зустрічній позовній заяві, запропонований первісним відповідачем спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною буде найкраще відповідати її інтересам.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_2 є її донької. На даний час вона з сином ОСОБА_4 провживає у неї в смт.Олишівка. Дитина усім забезпечена, ОСОБА_1 допомоги не надає. У дитини спогад про батька пов`язаний лише з травмою пальця. Спілкуватися дитині з батьком вона з донькою не забороняє, але дитина сама не хоче. Зі свого будинку вона доньку не виганяла.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що одного разу під час святкування у Матвієнків, ОСОБА_1 необережно поводився зі старшим сином ОСОБА_2 - ОСОБА_7 і впав разом з ним, хоча всі просили його бути обережним.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що є батьком ОСОБА_1 і його син пробував зустрітися з дитиною, але ОСОБА_2 не надавала такої можливості. Він телефонував онуку, але йому відповіли, що онук не хоче з ним спілкуватися. Передавали трубку комусь, але він не впевнений, що то був його онук.

Первісний позивач в судовому засіданні свій позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись обставини викладені в ньому, а зустрічну позовну заяву просить задовольнити частково, посилаючись на обставини викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Первісний відповідач та її представник в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримали, посилаючись на обставини викладені в ній, а в задоволенні первісного позову просять відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог.

Третя особа - Служба у справах дітей Олишівської селищної ради в судове засідання не забезпечила явку свого представника, надала суду висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Олишівської селищної ради 25.07.2022 року за № 20.

Заслухавши покази свідків, пояснення первісного позивача, первісного відповідача, та її представника,дослідивши обставини справи, суд вважає, що первісна позовна заяву та зустрічна позовна заява підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Згідно з ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

В постанові Верховного суду від 22.12.2021 року по справі № 554/1124/20, викладено висновок, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, кожна сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 25.02.2020 року, який було розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2021 року по справі № 759/13687/21, яке набрало законної сили 20.08.2021 року /а.с.5,53-54/.

З представленої копії свідоцтва про народження /а.с.9/, слідує, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Київ. Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2020 року по справі № 759/16696/20, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170,00 грн. Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 11.09.2020 приблизно о 00 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство щодо своєї дружини - ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої /а.с.67-68/.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.11.2021 року по справі № 759/18325/21, постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 звільнений від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і йому оголошено усне зауваження, скасовано та закрито провадження в справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Цією постановою встановлено, що відомості в протоколі про адміністративне правопорушення про погрози забрати дитину з вересня 2020 року не відповідають дійсності, оскільки до 28 травня 2021 року подружжя проживало спільно, що ними не заперечується. Пояснення потерпілої та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані працівникам поліції та в суді апеляційної інстанції, лише свідчать про неприязні стосунки, які склалися між ними як колишнім подружжям, та існування спору з приводу участі батька у вихованні дитини /а.с.77-81/.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року по справі № 759/21366/20, скасовано судовий наказ від 07.12.2020 року по справі № 759/21366/20 за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання дитини. Відмовлено у видачі судового наказу у справі № 759/21366/20 за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання дитини. Роз`яснено ОСОБА_2 її право звернутись до суду з тими ж самими вимогами у порядку позовного провадження /а.с.82-85/.

Первісний позивач ОСОБА_1 зареєстрований з 11.11.1977 року в квартирі загальною площею 28,53 кв.м. (1/2 частка якої належить йому на праві власності) за адресою: АДРЕСА_1 , /а.с.7,8/. Працює на посаді мерчендайзера в ТОВ «Виннні Традиції України» з 26.10.2020 року та за місцем роботи характеризується позитивно /а.с.10/. В період з жовтня 2020 року по травень 2021 року включно отримав дохід в сумі 27760,61 грн. /а.с.6/.

Разом з первісним позивачем зареєстрований з 23.02.2018 року його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.63/.

Первісний відповідач ОСОБА_2 зареєстрована з 26.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.55/, а фактично проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку загальною площею 59,4 кв.м. (1/5 частка якого належить їй на праві власності), за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.56,57,61/. Працює на посаді «представник торговельний 3-ї категорії відділу збуту» в ТОВ «Бетта» з 28.12.2021 року та в період з 28.12.2021 року по 15.01.2022 року отримала дохід в сумі 3188,42 грн /а.с.73/. За місцем проживання характеризується позитивно/а.с.60/. Не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра /а.с.62/.

Згідно довідки Олишівської селищної ради від 06.09.2021 року за № 913, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , згідно акту обстеження від 03.09.2021 року, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та разом з нею за вказаною адресою зареєстровані, проживають та знаходяться на її утриманні діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - син напівсирота; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) /а.с.57,59/.

Відповідно до довідки з Олишівського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Бджілка» від 03.09.2021 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує дошкільний заклад з 09.08.2021 року. Заклад відвідує систематично, пропусків, запізнень не було. Дитина забезпечена необхідним приладдям для навчально-розвивальної діяльності, всім необхідним для відвідування закладу. ОСОБА_10 та бабуся ОСОБА_11 постійно спілкуються з вихователями, цікавляться навчанням та вихованням дитини, переймаються його успіхами /а.с.66/.

Згідно висновку органу опіки та піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Олишівської селищної ради від 25.07.2022 року за № 20, доцільно визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.183-184/.

Первісний позивач ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів щодо створення матеріально-побутових умов для проживання його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у відзиві на зустрічну позовну заяву не заперечував щодо проживання дитини разом з первісним відповідачем.

За таких обставин, враховуючи вік дитини та позицію його батька, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, та приходить до висновку про задоволення зустрічних позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини разом з первісним відповідачем ОСОБА_2 ..

Щодо позовних вимог сторін про визначення способу участі батька у вихованні дитини, суд дійшов висновку, що між сторонами склались конфліктні стосунки, які призвели до розірвання шлюбу. З досліджених аудіо та відеозаписів, наданих сторонами, випливає неможливість їх спільного проживання та спільного виховання дитини.

Дитина проживає з матір`ю в смт. Олишівка, де й відвідує дитячий заклад, на доволі значній відстані від м.Києва, де проживає батько. Ці обставини є об`ктивними та позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дитиною. При визначенні порядку та способу спілкування батька з дитиною особливу увагу слід приділити віку дитини, якій на час винесення рішення, ще не виповнилося п`яти років. Такий вік виключає можливість транспортування дитини в м.Київ, відриваючи дитину від матері, до місця проживання ОСОБА_1 для побачення з дитиною чи спільного відпочинку на тривалий час. Крім того, графік побачень з дитиною повинен бути передбачуваний для планування розпорядку дня дитини та її навчання. Отже, оптимальним є варіант спілкування ОСОБА_1 з сином за місцем проживання дитини у час який вказує він по суботах, тобто з 12.00 по 15.00 кожну другу та четверту суботу місяця. Зважаючи, знову ж таки на вік дитини, для забезпечення її потреб такі побачення иають проходити в присутності матері або бабусі.

Тому суд дійшов висновку що первісний та зустрічний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню та первісному позивачу ОСОБА_1 слід визначити спосіб участі у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як систематичні побачення, в присутності матері, ОСОБА_2 , або бабусі, ОСОБА_5 , за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: щомісяця кожну другу та четверту суботу з 12.00 по 15.00 год.

Враховуючи, що позовні вимоги первісного та зустрічного позову носять немайновий характер, підлягають частковому задоволенню, але вимоги ОСОБА_2 незадоволені лише в незначній частині тривалості побачень, то при стягненні судових витрат пропорційно задоволених вимог, судовий збір в сумі 908,00 грн. слід стягнути з первісного позивача на користь первісного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 153, 157, 159, 160-161, СК України, ст. 8,11,12 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце поживання: АДРЕСА_2 ), про визначення способу участі батька у вихованні дитини задовольнити частково.

Зустріну позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце поживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визначення місця проживання дитини та способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як систематичні побачення, в присутності матері, ОСОБА_2 , або бабусі, ОСОБА_5 , за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: щомісяця кожну другу та четверту суботу з 12.00 по 15.00 год.

У задоволенні іншої частини первісного позову та зустрічної позовної заяви відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день складення повного судового рішення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19.09.2022 року.

Суддя В.О.Кухта