Ухвала

від 18.09.2022 по справі 140/6033/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6033/22 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління ДПС у Волинській області про зобов`язання вчинити дії; визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління ДПС у Волинській області про скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію від 16.07.1992, номер запису 21861750000001077 від 10.09.2012; визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-850-50 від 06.02.2020.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацами четвертим-шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).

Водночас за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначатипорядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в десять днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)зєдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) зєдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20.

З матеріалів справи видно, що спірна вимога датована 06.02.2020 була вручена поштою 12.02.2020, що вбачається із листа Головного управління ДПС у Волинській області від 15.08.2022 №7701/6/03-20-24-03, однак з адміністративним позовом позивач звернулася лише 14.09.2022.

Таким чином, позивач пропустила строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.

Однак позивач не вказала у позовній заяві поважних причин, з яких вона пропустила встановлений процесуальним законом строк звернення до суду.

У позовній заяві вказує, що про спірну вимогу дізналася, ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, а саме постановою від 19.07.2021 у ВП №65976059 про арешт коштів.

Однак, суд зазначає, що долучена постанова про арешт коштів не є підставою для висновку про те, що саме 19.07.2021 є днем, коли позивачка дізналася про існування спірної вимоги.

Окрім того, як вбачається із даних «Автоматизованої системи діловодства спеціалізованого суду» позивач повторно звертається до суду із вимогою про скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію від 16.07.1992, номер запису 21861750000001077 від 10.09.2012.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 у справі №140/15028/21 (суддя: Денисюк Р.С.) позовну заяву ОСОБА_1 до Локачинської районної державної адміністрації Волинської області про зобов`язання вчинити дії, - повернуто позивачу.

Зі змісту ухвали суду від 08.06.2022 у справі №140/15028/21 вбачається, що підставою повернення позовної заяви стала заява позивача про залишення позову без розгляду.

При цьому, звертаючись повторно до суду із даною вимогою, позивач не вказала у позовній заяві поважних причин, з яких вона пропустила встановлений процесуальним законом строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, суд звертає увагу, що заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не подано.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту три частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано одночасно вимоги які містять майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб:з 1 січня - 2481 гривень.

Тож позивач має сплатити за 1 вимогу немайнового характеру 992,40 грн. (2481,00 грн х 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу) та 992,40 грн за вимогу майнового характеру на загальну суму 37788,74 грн (2481,00 грн х 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу), всього - на суму 1984,80 грн.

До позовної заяви додано платіжне доручення від 13.09.2022 №109Т004DPR про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн, тобто у меншому розмірі як це передбачено законом, а тому позивачу потрібно доплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вищезазначеним вимогам статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку, а також докази сплати судового збору в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління ДПС у Волинській області про зобов`язання вчинити дії; визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Мачульський