Постанова

від 05.09.2022 по справі 756/12598/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/12598/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5860/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

суддя-доповідач Слюсар Т.А.

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 01 грудня 2021 року у складі судді Диби О.В.,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , Київський психоневрологічний інтернат, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про поновлення дієздатності особі,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, заінтересовані особи: орган опіки і піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , Київський психоневрологічний інтернат, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 .

Заява обґрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2006 ОСОБА_3 визнано недієздатним.

09.08.2012 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.08.2012 заявника призначено опікуном недієздатного ОСОБА_3 .

Вказано що протягом п`яти років, які заявник виконував обов`язки опікуна, ОСОБА_3 не виявляв ознак слабоумства, був розсудливим, розмірковував логічно та послідовно. На день звернення до суду із заявою недієздатний перебуває у Київському психоневрологічному інтернаті та медичні працівники інтернату відмічають стабільність недієздатного та вказують на його спокійну поведінку.

Заявник вважає, що психічний стан недієздатного ОСОБА_3 значно поліпшився, у нього відновилась здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Враховуючи викладене, просив поновити дієздатність ОСОБА_4 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове, яким заяву задовольнити.

Вказано, що судом не об`єктивно відмовлено у виклику і допиті свідків, не досліджено докази, що мають значення для справи, не викликано та не надано можливості експертам безпосередньо в суді продемонструвати неспроможність ОСОБА_3 керувати і усвідомлювати своїми діями, не надано оцінку фактам неправдивих свідчень і показань, фальсифікації доказів і спростування результатів СПЕ ОСОБА_3 , а також не надано можливості за клопотанням заявника повернутися до дослідження матеріалів справи, надати додаткові пояснення та заключне слово, не долучено до матеріалів справи історію хвороби ОСОБА_3 , яка надана експертами СПЕ незаконно, в позасудовий спосіб та використана у висновку СПЕ про психологічну неспроможність ОСОБА_3 .

Вказано, що висновок експертів СПЕ від 04.01.2021 є суперечливим, неправдивим, необ`єктивним та упередженим щодо ОСОБА_3 , а тому прийняття його судом, як доказу у справі є порушенням норм матеріального права. Даний висновок не містить жодного точного наукового описання симптомів «тяжкого психічного розладу», станів афектації, позитивних симптомів (маячні, галюцинацій, порушень мислення і мовлення) у ОСОБА_3 .

До апеляційної скарги ОСОБА_1 приєднався ОСОБА_3 .

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, ОСОБА_2 та представника органу опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, які просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Інші учасники справи не з`явилися, про дату, місце та час якого, судом повідомлялися належним чином, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд справи за їх відсутності.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до довідки серії КИЕ-1 №032064, виданої Спеціалізованою психіатричною медико-соціальною експертною комісією №2 (МСЕК) від 09.11.2001 ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи безстроково ( а.с. 190 на звороті т.1).

Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи №754 від 2005 року встановлено, що ОСОБА_3 страждає на параноїдну шизофренію, безперевно-прогредієнтний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром, явища апатико-дисоціативного дефекту (F-20.00). За своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 87-89 т.3).

Згідно Акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №64 від 21.02.2006 ОСОБА_3 виявляє ознаки шизофренії, параноїдної форми, безперевно-прогредієнтний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром /згідно МКБ-10: F-20.0/ та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 112-119 т.1).

Актом повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи №108 від 21.06.2007 убачається що в ОСОБА_3 наявний хронічний стійкий психічний розлад: шизофренія, безперервний тип перебігу, параноїдна форма, параноїдний синдром (параноїдна шизофренія, безперервний перебіг - в редакції Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду). Внаслідок хронічного стійкого психічного розладу ОСОБА_3 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 48-86 т.3).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2006 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.08.2012 за №2610/15389/2012 над недієздатним ОСОБА_3 встановлено опіку та призначено його опікуном ОСОБА_1 (а.с. 4 на звороті т.1).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.06.2014 за №761/15788/14-ц ОСОБА_4 також призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_2 (а.с. 94 на звороті т. 2).

З виписки медичної карти №2112 пацієнта стаціонару, ОСОБА_3 у період з 03.04.2014 по 04.07.2014 був госпіталізований до ТМО «Психіатрія» у м. Києві з діагнозом шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, параноїдний синдром, виражений апатико-дисоціативний дефект /F-20.00/. Госпіталізований у зв`язку з агресивними тенденціями до оточуючих (а.с. 137, звороті т. 2).

Згідно Виписки з медичної карти №5654 пацієнта стаціонару ОСОБА_3 у період з 23.08.2015 по 15.12.2015 був госпіталізований до ТМО «Психіатрія» у м. Києві з діагнозом шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, параноїдний синдром, виражений апатико-дисоціативний дефект /F-20.00/. Госпіталізований у зв`язку з агресією до сестри, погрожував їй ножем та завдав тілесних ушкоджень (а.с. 55 на звороті т.1).

Також з довідки Довідки №06-36, виданої 12.01.2018, з 16.12.2015 встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться на повному державному забезпеченні у Київському психоневрологічному диспансері та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Страждає на психічне захворювання з 1986 року. Багаторазово проходив лікування у психіатричних лікарнях. Має ІІ групу інвалідності безстроково. За період перебування у закладі значних змін у психічному стані підопічного не спостерігалось (а.с. 56-57 т.1).

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо поновлення дієздатності ОСОБА_3 , районний суд виходив з того, що відсутні підстави вважати, що останній одужав чи його психічний стан покращився настільки, що він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

З таким висновком колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Цивільне законодавство, визначаючи фізичну особу як учасника цивільних правовідносин, виходить з наявності у фізичної особи цивільної правоздатності та дієздатності (ст. ст. 24,25,30 ЦК України).

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і не може обмежуватись. Обсяг цивільної дієздатності регламентується законодавством відповідно до віку фізичної особи, який є юридичним фактом цивільного права. Обсяг дієздатності може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, передбачених законом.

Цивільна дієздатність є важливою складовою правосуб`єктності фізичної особи, що дозволяє їй виступати учасником цивільних відносин у повній мірі, своїми діями набувати цивільних прав та виконувати цивільні обов`язки.

В окремих випадках, визначених актами цивільного законодавства, особа може бути обмежена у дієздатності або взагалі визнана недієздатною.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Тому в обґрунтування своєї позиції учасники справи та суд можуть використовувати будь-яке рішення, ухвалене з цього питання проти будь-якої держави.

Так, у справі "Станев проти Болгарії' ЄСПЛ вказав, що право звертатися до суду щодо поновлення дієздатності є одним із найважливіших прав для відповідних осіб, адже у разі ініціювання такої процедури вона буде вирішальною для всіх прав і свобод, на які впливає визнання недієздатності. Стаття 6 § 1 Конвенції повинна тлумачитися як така, що в принципі гарантує кожному, кого було оголошено обмежено дієздатним, прямий доступ до суду з метою розгляду питання про поновлення своєї дієздатності.

При розгляді таких справ необхідно враховувати доводи конкретної заяви та вживати всі передбачені цивільним процесуальним законом засоби для з`ясування об`єктивних обставин, які можуть свідчити про поновлення у особи здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч. 4 статті 300 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

У відповідності до п. 2 ч. 1 статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Між тим, остання стаття процесуального кодексу врегульовує усі випадки надання оцінки експертному висновку у сукупності з іншими доказами, але щодо питання дієздатності такому висновку надається першочергове значення та перевага, оскільки суд без такого висновку неспроможний самостійно надати оцінку психічного стану здоров`я, оскільки не компетентний в цьому питання, на що і вказує статті 105 ЦПК України, покладаючи на суд обов`язок призначати у подібних справах відповідну експертизу.

На користь вказаному слугують роз`яснення, надані у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" із змінами та доповненнями, в справах про поновлення дієздатності є обов`язковим проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді. Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.

Отже, Пленум Верховного Суду України наполягає на вирішальному значенні висновку експертизи.

Відповідно до висновку № 1 від 04.01.2021 проведеної по справі експертами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи стаціонарної судово-психіатричної експертизи, у теперішній час ОСОБА_3 виявляє ознаки шизофренії параноїдної, змішаний тип дефекту (згідно з МКХ-10, шифр F20.5). За своїм психічним станом у теперішній час останній не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 225-242 т. 3).

Колегія суддів враховує й те, що у судовому засіданні під час розгляду справи районним судом експерти Подкаменний В.В. та Колесник Р.Г. , які входили у склад комісії під час проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3 , підтримавши висновок, пояснили, що при проведенні експертизи ними було взято до уваги усю медичну документацію, надану судом й стан здоров`я останнього та зазначили, що за результатами проведення експертизи встановлено, що з урахуванням характеру та ступеню психічних розладів, що носять стійкий хронічних характер, ОСОБА_3 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до матеріалів, судово-психіатрична експертиза щодо ОСОБА_3 проведена комісією висококваліфікованих спеціалістів одного з провідних закладів судовао-психіатричних досліджень, які мають тривалий стаж експертної роботи, пов`язаної з психіатричним дослідженнями.

Долучений до справи висновок експертизи є повним, належно обґрунтованим та мотивованим, узгоджується з вимогами Закону України «Про експертизу» та Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженої наказом міністерства охорони здоров`я України 08.05.2018 № 865 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.06.2018 № 719/32171, й підстав для сумніву у об`єктивності якого не встановив суд. Не вбачає таких і колегія суддів.

Таким чином, районний суд обґрунтовано прийняв до уваги висновок судово-психіатричної експертизи, на підставі чого правильно вирішив заяву, зазначивши, що доказів про повне одужання ОСОБА_3 суду не надано, а вказаний висновок, навпаки, свідчить про зворотнє.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що долучений до справи висновок судово-психіатричної експертизи є неповним, необ`єктивним, а тому є підстави до поновлення дієздатності ОСОБА_3 .

Вимоги апеляційної скарги про постановлення по справі окремої ухвали, ретельно перевірялися судом першої інстанції, вони отримали належну оцінку у рішенні й обґрунтовано визнані безпідставними.

Скаржником не надано суду належних та допустимих доказів порушення чинного законодавства, що слугувало б підставою до постановлення по справі окремої ухвали.

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду вимог заяви, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення для справи.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до пункту 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування, з доводів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачає.

За таких обставин, відповідно до вимог статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: