Постанова

від 15.09.2022 по справі 756/12598/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/12598/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5860/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

суддя-доповідач Слюсар Т.А.

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2022 року про залишення без задоволення заяви про виправлення описки у складі судді Диби О.В.,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , Київський психоневрологічний інтернат, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про поновлення дієздатності особі,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, заінтересовані особи: орган опіки і піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , Київський психоневрологічний інтернат, орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описок.

Заяву обґрунтовував тим, що в тексті судового рішення помилково вказано, що:

- «у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про поновлення його цивільної дієздатності», оскільки вирішувалось питання про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_3

- у рішенні ОСОБА_3 визначено заінтересованою особою, що, на думку заявника, є опискою, оскільки 22.11.2019 останній подавав заяву про поновлення йому дієздатності, тому має процесуальний статус заявника та особи, відносно якої вирішується питання про поновлення дієздатності.

- у реченні «Враховуючи викладене, зважаючи на те, що надані заявником є недостатніми для постановлення окремої ухвали, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяв ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали» пропущено підмет, що призвело до втрати змісту такого речення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2022 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нове рішення яким виправити допущені описки.

Не погоджується з висновок суду стосовно того, що описки є несуттєвими, оскільки вони спотворюють рішення суду, яке має бути об`єктивним.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У відповідності до вимог статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про передачу справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Частиною 3 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Так, ОСОБА_1 звертаючись у суд із заявою просить за змістом виправити описку в рішенні, де визнати заявником ОСОБА_3 , оскільки вирішувалось питання про поновлення його цивільної дієздатності.

Між тим з матеріалів справи убачається, що заяву про поновлення дієздатності подано та підписано ОСОБА_1 , який вказав себе заявником та опікуном ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 у даному випадку є заінтересованою особою.

Не є опискою й те, що роблячи висновок районний суд у реченні «Враховуючи викладене, зважаючи на те, що надані заявником є недостатніми для постановлення окремої ухвали, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяв ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали» пропущено підмет, оскільки попередньо чітко зазначено, що відсутні докази на постановлення окремої ухвали.

Отже, доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення або призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, підстав для скасування ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги немає.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: