Постанова

від 12.09.2022 по справі 755/799/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 755/799/21

Номер провадження 22-ц/824/7223/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю.

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Марфіної Н.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, про виділ частки зі спільного майна та звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, про виділ Ѕ частки об`єктів рухомого майна, а саме: автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; автомобіля марки LEХUS, модель LX 570, номер шасі НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 , 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 ; автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , якими ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_1 ; звернення стягнення на Ѕ частину об`єктів рухомого майна, а саме: автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; автомобіля марки LEХUS, модель LX 570, номер шасі НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 , 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 ; автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , які належать ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 листопада 2013 року по справі №2-2725/2011, шляхом продажу майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена в ході виконавчого провадження на етапі підготування майна до продажу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі №2-2725/2011 позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ВАТ «Агромаш», задоволено та стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором №08/29/06/КЛТ від 18.08.2006 року в розмірі 45 411 984 грн. 35 коп. На виконання зазначеного рішення, 13 листопада 2013 року судом було видано виконавчий лист. 30 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження №41386995 з виконання зазначеного виконавчого листа. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2016 року у справі №2-2725/2011 замінено стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк». Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року по справі №2-2725/2011 замінено стягувача у виконавчому листі №2-2725/2011 від 13 листопада 2013 року з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Геліос».

Постановою ПВВО м. Києва Д`яченко Є.С. від 11 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № 63571975 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Геліос» залишку заборгованості в сумі 45 398 157 грн. 83 коп. Таким чином, позивач є кредитором відповідача ОСОБА_2 на загальну суму 45 398 157 грн. 83 коп.

Позивач зазначає, що 20 грудня 2013 року між відповідачами у справі зареєстровано шлюб в період перебування у якому, за відповідачем-2 зареєстровано наступні автомобілі: MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; LEХUS, модель LX 570, номер шасі НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 , 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 ; MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 . Вказані автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя, яким вони володіють, користуються та розпоряджаються у рівних частках.

Позивач зазначає, що АТ «Банк Січ» повідомив виконавця, що в період перебування виконавчого листа на виконанні, а саме 09 червня 2020 року, боржник здійснив перерахування зі свого рахунку в цьому банку на свій рахунок у банку Швейцарії коштів в сумі 500 000 доларів США. Зазначене, на думку позивача, свідчить про вчинення боржником заходів для прямого та умисного уникнення виконання рішення суду і приховування майна від виконавців.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року (т. ІІІ а.с. 86-101) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос», відмовлено. Застосовані ухвалою суду від 18 січня 2021 року заходи забезпечення позову, скасовано.

Не погоджуючись в повній мірі з вищевказаним рішенням суду, 18 березня 2022 року ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила змінити мотивувальну частину рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року, в частині висновку щодо визнання транспортних засобів спільним майном подружжя, та визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 автотранспортні засоби: автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, 2013 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 ); автомобіль марки LEХUS, модель LX 570, 2017 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 ); автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, 2016 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 ); покласти судові витрати на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі № 2-2725/2011, позовні вимоги ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 та ВАТ №» Агромаш» заборгованості, задоволено. 20 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. 29 грудня 2020 року між відповідачами укладено шлюбний договір, відповідно до п.2.2. якого, нерухоме та рухоме майно, яке підлягає реєстрації, особисті майнові права, що будуть придбані під час зареєстрованого шлюбу та після підписання даного договору, вважатимуться особистою приватною власністю того з них, на чиє ім`я вони придбані та/або зареєстровані і розпорядження таким майном і особистими майновими правами здійснюється власником на свій розсуд. 05 січня 2021 року ОСОБА_1 придбала та зареєструвала за собою право власності на наступні автомобілі: MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, 2013 року випуску; LEХUS, модель LX 570, 2017 року випуску; MERCEDES-BENZ, модель SL 400, 2016 року випуску. Тобто, вказані автомобілі були придбані скаржником після укладення шлюбного договору, а відтак, вони є особистою приватною власністю скаржника. Крім того, зазначені автомобілі були придбані скаржником за її особисті кошти, отримані нею в позику до укладення шлюбу з відповідачем-1, що свідчить про належність таких автомобілів на праві особистою приватної власності саме скаржнику.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2022 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

13 липня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з відповідними підтвердженнями про направлення його усім учасникам справи.

З вказаного відзиву вбачається, що позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін. Також, позивач просить відмовити скаржнику у прийнятті нових доказів, долучених до апеляційної скарги.

Позивач зазначає, що згідно офіційних публічних джерел інформації, з 17 листопада 2020 року по 21 грудня 2020 року усі спірні транспортні засоби перебували у власності ОСОБА_1 , які мали ті ж номерні знаки, які мають на сьогоднішній день. Доказів на спростування зазначених обставин, матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спірні автомобілі були придбані ОСОБА_1 за особисті кошти. Також позивач вважає, що з метою уникнення виконання рішення суду, відповідачами були укладені та можуть укладатися й в подальшому фраудаторні договори.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Приходько С.В. та представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представник позивача - адвокат Микитенко О.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін.

Третя особа приватний виконавець до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про доставлнення судової повістки-повідомлення на його електронну адресу, у зв`язку з чим, виходячи з положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи у відсутність останнього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року оскаржується в частині висновку суду щодо визнання транспортних засобів спільним майном подружжя, а відтак, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 367 ЦПК України, переглядається судом апеляційної інстанції лише у зазначеній частині.

Доходячи висновку про те, що спірні автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя і їх частки у цьому майні є рівними, суд першої інстанції виходив з того, що вони придбані та зареєстровані на ім`я відповідача ОСОБА_1 (16.08.2017, 02.09.2018, 14.07.2020) після реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та до укладення шлюбного договору. Також, суд зазначив про недоведеність відповідачем ОСОБА_1 факту придбання нею спірних автомобілів саме 05 січня 2021 року, тобто після укладення шлюбного договору, та факту придбання спірних автомобілів за власні кошти відповідача-2.

Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі №2-2725/2011, яке ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року залишено без змін, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ВАТ «Агромаш» на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 45411984,35 грн. (т. І а.с. 65-66; 67-68; 69-70).

На виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі № 2-2725/2011, 13 листопада 2013 року судом видано, на якому міститься відмітка виконавця від 28 вересня 2020 року про часткове стягнення в рахунок погашення боргу 13 826 грн. 52 коп (т. І а.с. 64).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2016 року у справі №2-2725/2011 замінено сторону виконавчого провадження - ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні № 41386995 від 30 грудня 2013 року (т. І а.с. 71).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року, яка постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року залишена без змін, замінено ПАТ «Дельта Банк» як стягувача у виконавчому листі Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року по справі №2-2725/2011 його процесуальним правонаступником - ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» (т. І а.с. 72-73, т ІІ а.с. 216-221).

Листом від 05 лютого 2014 року у межах ВП № 41386995 ОСОБА_2 повідомив державного виконавця про те, що в нього немає майна на яке можна накласти арешт, оскільки все наявне майно перебуває в заставі або заарештоване. Також зазначив, що стосовно нього відкриті і інші ВП №33182433; №32543367; №21044252 (т. ІІ а.с. 20).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. від 28 вересня 2020 року у ВП №41386995, виконавчий лист №2-2725/11 виданий 13 листопада 2013 року Дніпровським районним судом міста Києва повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (т. ІІ а.с. 18-19).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є.С. від 11 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження №63571975 на підставі виконавчого листа №2-2725/11 виданого 13 листопада 2013 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» залишку заборгованості за виконавчим документом в розмірі 45398157,83 грн. (т. І а.с. 74-75).

Згідно інформації про виконавче провадження №63571975 від 05 січня 2021 року:

- 11.11.2020 року приватним виконавцем винесені постанови про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника та про арешт коштів боржника;

- 12.11.2020 року приватний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника ТОВ «Спортивний клуб «Беско-Іванків» у статутному капіталі товариства в розмірі 80%;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника ТОВ «Агрофірма «Буда» у статутному капіталі товариства в розмірі 100%;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника ТОВ «Електрик Марафон Інтернешнл» у статутному капіталі товариства в розмірі 50%;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника ТОВ «Юкрейніан Кола Беверіджис» у статутному капіталі товариства в розмірі 33,3%;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника МП «МНК» в формі ТОВ у статутному капіталі товариства в розмірі 10%;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника ТОВ «Промтехинжиниринг» у статутному капіталі товариства в розмірі 45%;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника ТОВ «Скай Рай Дизайн» у статутному капіталі товариства в розмірі 45%;

- 17.11.2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника, а саме частку учасника ТОВ «Компанія Хелпік» у статутному капіталі товариства в розмірі 34%;

- 30.11.2020 року прийнято постанову про арешт майна боржника, а саме: нежилі приміщення загальною площею 261,00 кв.м. (літ Г) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 23.12.2020 року винесено постанову про розшук майна боржника, а саме належних боржнику коней (Т. 1, а.с. 76-79).

20 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб (т. І а.с. 80-81).

Згідно даних РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві від 27 листопада 2020 року, станом на 26 листопада 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровані наступні транспортні засоби:

- Облікова картка № НОМЕР_13 від 16.08.2017: власник - ОСОБА_1 ; попередній власник - ОСОБА_1 (д.н.з. НОМЕР_3 ); автомобіль марки MERCEDES-BENZ; модель G 63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2013 року випуску; дата первинної реєстрації - 16.05.2013 року; попередній д.н.з. НОМЕР_14 ;

- Облікова картка № НОМЕР_15 від 18.09.2018: власник - ОСОБА_1 ; попередній власник - ОСОБА_1 (д.н.з НОМЕР_6 ); автомобіль марки LEХUS, модель LX 570, номер шасі НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 , 2017 року випуску; дата первинної реєстрації - 18.09.2018 року;

- Облікова картка № НОМЕР_16 від 14.07.2020: власник - ОСОБА_1 ; попередній власник - ОСОБА_1 (д.н.з НОМЕР_9 ); автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , 2016 року випуску; дата первинної реєстрації - 23.05.2018 року; попередній д.н.з. НОМЕР_17 (т. І а.с. 99-100).

За змістом копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів:

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_1 05.01.2021 року, дата першої реєстрації 16.05.2013 року;

- автомобіль марки LEХUS, модель LX 570, номер шасі НОМЕР_4 , 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_1 05.01.2021 року, дата першої реєстрації 18.09.2017 року;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова НОМЕР_7 , 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , зареєстрований за ОСОБА_1 05.01.2021 року, дата першої реєстрації 23.05.2018 року (т. ІІ, а.с. 87).

29 грудня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюбний договір, відповідно до п. 2.2. якого, нерухоме та рухоме майно, яке підлягає реєстрації, особисті майнові права, що будуть придбані під час зареєстрованого шлюбу та після підписання даного договору, вважатимуться особистою приватною власністю того з них, на чиє ім`я вони придбані та/або зареєстровані і розпорядження таким майном і особистими майновими правами здійснюється власником на власний розсуд (т ІІ а.с. 88-89).

До апеляційної скарги скаржником долучено копію листа ОСОБА_5 від 01 лютого 2022 року та копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Долучаючи докази до апеляційної скарги, скаржник не зазначила та не надала доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї, а тому, під час перегляду оскаржуваного рішення, колегія суддів не бере до уваги долучений скаржником до апеляційної скарги лист. Що стосується копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, то вони вже були долучені до матеріалів справи судом першої інстанції (т. ІІ, а.с. 87), а тому вони будуть досліджуватися судом апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного рішення.

17 серпня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду від ТОВ «ФК «Геліос» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Разом з тим, у поданому клопотанні, товариством не зазначено та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому, під час перегляду оскаржуваного рішення, колегія суддів не бере до уваги долучені ТОВ «ФК «Геліос» до клопотання докази.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з положеннями частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція статті 60 СК України свідчить про застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати в судовому порядку поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається саме на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Верховний Суд у постановах від 16 травня 2022 року у справі № 607/12686/20 (провадження № 61-21523св21), від 08 листопада 2021 року у справі № 607/15394/19 (провадження № 61-10620св21) від 05 лютого 2021 року у справі № 541/2009/19 (провадження № 61-14984 св 20) дійшов висновку про те, що на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведенню.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається

не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Стаття 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

Статтею 97 СК України передбачено, що сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.

Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України (ст. 103 СК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.

Згідно даних РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві від 27 листопада 2020 року, станом на 26 листопада 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровані наступні транспортні засоби: облікова картка № НОМЕР_13 від 16.08.2017: власник - ОСОБА_1 ; попередній власник - ОСОБА_1 (д.н.з. НОМЕР_3 ); автомобіль марки MERCEDES-BENZ; модель G 63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2013 року випуску; дата первинної реєстрації - 16.05.2013 року; попередній д.н.з. НОМЕР_14 ; облікова картка № НОМЕР_15 від 18.09.2018: власник - ОСОБА_1 ; попередній власник - ОСОБА_1 (д.н.з НОМЕР_6 ); автомобіль марки LEХUS, модель LX 570, номер шасі НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 , 2017 року випуску; дата первинної реєстрації - 18.09.2018 року; облікова картка № НОМЕР_16 від 14.07.2020: власник - ОСОБА_1 ; попередній власник - ОСОБА_1 (д.н.з НОМЕР_9 ); автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , 2016 року випуску; дата первинної реєстрації - 23.05.2018 року; попередній д.н.з. НОМЕР_17 .

29 грудня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюбний договір, відповідно до п. 2.2. якого, нерухоме та рухоме майно, яке підлягає реєстрації, особисті майнові права, що будуть придбані під час зареєстрованого шлюбу та після підписання даного договору, вважатимуться особистою приватною власністю того з них, на чиє ім`я вони придбані та/або зареєстровані і розпорядження таким майном і особистими майновими правами здійснюється власником на власний розсуд.

З вказаного вбачається, що автомобілі марки: марки MERCEDES-BENZ; модель G 63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2013 року випуску; LEХUS, модель LX 570, номер шасі НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 , 2017 року випуску; MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , 2016 року випуску придбані та зареєстровані на ім`я ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та до укладення шлюбного договору (29 грудня 2020 року). При цьому, доказів на підтвердження того, що зазначені автомобілі були придбані за особисті кошти ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя і їх частки у цьому майні є рівними.

Посилання скаржника на те, що автомобілі марок: MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, 2013 року випуску; LEХUS, модель LX 570, 2017 року випуску; MERCEDES-BENZ, модель SL 400, 2016 року випуску були придбані скаржником після укладення шлюбного договору, спростовується даними РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві від 27 листопада 2020 року (т. І а.с. 99-100).

Посилання скаржника на те, що автомобілі марок: MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, 2013 року випуску; LEХUS, модель LX 570, 2017 року випуску; MERCEDES-BENZ, модель SL 400, 2016 року випуску були придбані скаржником за її особисті кошти, отримані нею в позику до укладення шлюбу з відповідачем-1, не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: Т.О. Невідома

В.А. Нежура