Постанова

від 13.09.2022 по справі 2-1870/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 2-1870/11 головуючий у суді І інстанції Кравченко М.В.

провадження № 22-ц/824/4164/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №07-359/06-А від 01 вересня 2006 року у розмірі 414 268 грн. 39 коп. та заборгованість за кредитним договором №07-359/06-А-Л від 01 вересня 2006 року у розмірі 51 757 грн. 02 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2006 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №07-359/06-А, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні ресурси в сумі 60 240 грн. з терміном погашення до 01 вересня 2012 року з оплатою по процентній ставці 14,5 % річних. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі. В свою чергу, відповідач скористалася кредитними коштами та свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, систематично порушувала виконання умов, про що неодноразово попереджалася, внаслідок чого виникла заборгованість. В забезпечення зобов`язань між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави автомобіля, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Степаненко Д.О. 01 вересня 2006 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №07-359/06-А-Л. Банк виконав перед відповідачем зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, відкривши відповідачу кредитну лінію з встановленим лімітом на суму 4 208 грн. з оплатою по процентній ставці 19 % річних. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд не направив їй копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з копіями доданих до неї матеріалів, що позбавило її надати суду заперечення на позов та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про час та день розгляду справи, зворотні повідомлення про те, що відповідач повідомлений належним чином. Відповідач вказує на те, що позовна заява подана з пропуском строку позовної давності з огляду на те, що заборгованість відповідача зі сплати тіла кредиту виникла з 11 квітня 2008 року, заборгованість зі сплати відсотків та пені з 11 липня 2007 року. Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом 28 жовтня 2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Відповідач також вказує на те, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення вказав про те, що ОСОБА_1 не надала суду докази та не посилалася на доказ, який би спростував викладені в рішенні суду висновки. Однак, відповідач на спростування висновків, викладених в рішенні суду, надала копії квитанцій про оплату нею сум по кредитному договору, які спростовують розрахунки позивача. Надані відповідачем квитанції є доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не були враховані судом, оскільки відповідач була позбавлена можливості бути присутньою в судових засіданнях у зв`язку з неналежним її повідомленням.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АНСУ» вказує про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не може бути задоволена. Правонаступник позивача вказує на те, що твердження відповідача про те, що судом не було досліджено та встановлено її місце реєстрації/проживання, що в подальшому позбавило її права отримати копію судового рішення та оскаржити його в суді не відповідають дійсності. Оскільки суд першої інстанції фактично направляв документи відповідачу за наявними відомими йому адресами. Також, неотримання кореспонденції та повернення їх з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить про зловживання процесуальними правами відповідача за для ухилення від виконання свої зобов`язань перед банком та неповагу до суду. Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, ТОВ «АНСУ» вказує про те, що твердження відповідача про те, що нею було надано до суду квитанції про сплату за кредитним договором, не містять під собою жодного обґрунтування. Також, ТОВ «АНСУ» вказує на те, що позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки останній платіж відповідачем було здійснено 27 лютого 2009 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 01 вересня 2006 року між Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №07-359/06-А, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні ресурси в сумі 60 240 грн. з терміном погашення до 01 вересня 2012 року з оплатою по процентній ставці 14,5 % річних (а.с.9-15).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №07-359/06-А станом на 28 липня 2011 року становить 414 268 грн. 39 коп., з яких: 46 318 грн. 73 коп. - основна сума боргу по кредиту; 24 087 грн. 69 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами; 5 301 грн. 12 коп. - заборгованість по нарахованій комісії; 338 560 грн. 85 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії. (а.с. 34-37).

01 вересня 2006 року між Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №07-359/06-А-Л та до зазначеного договору 29 жовтня 2007 року була укладена додаткова угода №1, відповідно до умов яких, банк виконав перед відповідачем зобов`язання в повному обсязі, відкривши відповідачу кредитну лінію з встановленим лімітом на суму 3 788 грн. 35 коп. з оплатою по процентній ставці 19 % річних (а.с.17-24).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №07-359/06-А-Л станом на 28 липня 2011 року становить 51 757 грн. 02 коп., з яких: 3 443 грн. 35 коп. - основна сума боргу по кредиту; 2 446 грн. 85 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами; 45 866 грн. 82 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту. (а.с. 38-39).

29 березня 2019 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» замінено на його правонаступника ТОВ «Ансу».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в односторонньому порядку не виконувала зобов`язання за кредитними договорами.

Однак, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2006 року ОСОБА_1 отримала кредитні ресурси в «Банк «Фінанси та Кредит» на строк до 01 вересня 2012 року у розмірі 60 240 грн. Також, 01 вересня 2006 року «Банк «Фінанси та Кредит» відкрив відповідачу кредитну лінію з встановленим лімітом на суму 3 788 грн. 35 коп.

Відповідач не виконувала зобов`язання за кредитними договорами, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість. Вказані обставини відповідачем не спростовані, а, відтак, позовні вимоги банку є обґрунтованими.

Разом з тим, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення та оскаржуючи рішення в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказувала про те, що позовна заява подана з пропуском строку позовної давності та просила відмовити у задоволенні позову із зазначених підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Разом з тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд позбавив відповідача можливості подати таку заяву, не вирішивши клопотання про продовження строку на його подачу.

Так, суд першої інстанції, всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розглянувши справу у відсутність відповідача, не повідомивши її взагалі про час та місце розгляду справи, чим фактично позбавив її доступу до правосуддя, не надавши їй можливості заперечувати проти доводів позивача, подати відзив та докази, на підставі яких вона заперечує проти доводів позивача.

Відтак, ОСОБА_1 з об`єктивних причин не мала можливості заперечити проти позову, у тому числі, з підстав пропуску строку позовної давності.

З зазначених підстав заява відповідача про застосування строку позовної давності у відповідності до вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України має бути врахована судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 256, 257, 258, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем у підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, надано до суду першої інстанції розрахунки заборгованості за кредитними договорами (а.с. 34-39).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що позивачем нараховано відповідачу заборгованість за період з вересня 2006 року по 28 липня 2011 року. Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у жовтні 2011 року, тобто, з пропуском трирічного строку, а, відтак, вимоги щодо стягнення заборгованості з вересня 2006 року до 27 липня 2008 року задоволенню не підлягають.

Також, позивачем нараховано пеню за кредитними договорами за період з вересня 2006 року по 28 липня 2011 року. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у жовтні 2011 року, а, відтак, вимоги щодо стягнення заборгованості з вересня 2006 року до 27 жовтня 2010 року задоволенню не підлягають через пропуск строку позовної давності.

Заборгованість по основній сумі боргу за кредитним договором №07-359/06-А від 01 вересня 2006 року складає 46 318 грн. 73 коп. Однак, відповідно до наданого суду розрахунку вбачається, що сума у розмірі 5 628 грн. була утворена у період з 11 квітня 2008 року по 10 листопада 2008 року, тобто, за межами строку позовної давності. А, відтак, заборгованість по основному боргу, що утворилася в межах трирічного строку позовної давності складає 40 690 грн. 73 коп. (46 318,73 - 5 628) (а.с.35).

Щодо нарахованої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами у розмірі 24 087 грн. 69 коп., то вказана сума нарахована в межах строку позовної давності, оскільки останній платіж по відсотках відповідачем було здійснено 27 лютого 2009 року. (а.с.34)

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Враховуючи зазначене, вимога щодо стягнення нарахованої заборгованість по відсотках у розмірі 24 087 грн. 69 коп. підлягає задоволенню.

В той же час, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи представника позивача, що сплата відповідачем одного платежу за відсотками, перериває позовну давність за іншими нарахованими щомісячними платежами за тілом кредиту, комісією, пенею, які нараховувались та не сплачувались щомісячно.

Так, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України висловлену у постанові від 05 квітня 2017 року у справі №6-522цс17 та у постанові Верховного Суду №753/20228/14-ц від 23 жовтня 2019 року.

Щодо нарахованої щомісячної комісії за кредитним договором, то така сума заборгованості підлягає стягненню в межах трирічного строку, що в сумі складає 4 337 грн. 28 коп. (120,48 (щомісячна комісія відповідно до кредитного договору)*36(місяців)).

Відповідно до розрахунку заборгованості, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по основному боргу нарахована позивачем у межах заявленого ним періоду у розмірі 194 463 грн. 48 коп. Разом з тим, зазначена сума нарахована за межами строку позовної давності. Відтак, сума, що нарахована у межах строку позовної давності, тобто, за період починаючи з 17 листопада 2010 року по 27 липня 2011 року, у загальному розмірі становить 72 593 грн. 16 коп. (7718,40 + 8224,92 + 8474,16 + 7879,20 + 9262,08 + 8626,92 + 9471,12 + 9720,36 + 3 216) (а.с.36).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по нарахованих відсотках нарахована в межах строку позовної давності, тобто, за період з 13 січня 2010 року по 27 липня 2011 року, у розмірі 72 715 грн. 42 коп. (а.с.36)

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по щомісячній комісії нарахована в межах строку позовної давності, тобто, за період з 13 січня 2010 року по 27 липня 2011 року, у розмірі 16 897 грн. 32 коп. (а.с.37)

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Оскільки сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по основному боргу, відсотках, комісії значно перевищують заборгованість по основному боргу, апеляційний суд приходить до висновку про можливість її зменшення до суми збитків, тобто, до суми заборгованості у зв'язку з наявністю якої нарахована зазначена пеня.

Отже, нарахована позивачем пеня:

- за несвоєчасне погашення тіла кредиту підлягає зменшенню до розміру основного боргу, що складає 40 690 грн. 73 коп.;

- за несвоєчасне погашення заборгованості по нарахованих відсотках підлягає зменшенню до суми заборгованості по нарахованих відсотках, що складає 24 087 грн. 69 коп.;

- за несвоєчасне погашення заборгованості по щомісячній комісії підлягає зменшенню до суми заборгованості по комісії, що складає 4 337 грн. 28 коп.

Таким чином, загальний розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії, що має бути стягнутий з відповідача складає 69 115 грн. 70 коп.

Враховуючи зазначене, сума заборгованості за кредитним договором №07-359/06-А від 01 вересня 2006 року, яка підлягає стягненню у загальному розмірі складає 138 231 грн. 40 коп., з яких: 40 690 грн. 73 коп. - основна сума боргу; 24 087 грн. 69 коп. - заборгованість по відсотках; 4 337 грн. 28 коп. - заборгованість по нарахованій щомісячній комісії; 69 115 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії (а.с. 34-37).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість по основній сумі боргу за кредитним договором №07-359/06-А-Л від 01 вересня 2006 року складає 3 443 грн. 35 коп. Відповідно до наданого розрахунку вбачається, що сума у розмірі 2 070 грн. була утворена 11 вересня 2008 року, тобто, за межами строку позовної давності. А, відтак, заборгованість по основному боргу складає 1 373 грн. 35 коп. (3443,35 - 2070) (а.с.38).

Відповідно до розрахунку, заборгованість по відсотках по вказаному кредиту складає 2 446 грн. 85 коп. Однак, розмір відсотків у розмірі 654 грн. 24 коп. нараховано за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, тобто, частково за межами строку позовної давності. Таким чином, відсотки, що підлягають стягненню, мають бути нараховані з 28 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Що складає 116 грн. 19 коп. Враховуючи зазначене, стягненню підлягають нараховані відсотки за період з 28 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року, що складає 1797 грн. 49 коп. (116,19+1681,30) (а.с.38).

Відповідно до наданого розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості по основному боргу, її розмір був нарахований за період з 14 квітня 2008 року по 11 березня 2010 року, тобто, за межами річного строку, а, відтак, стягнення заборгованості в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до розрахунку заборгованості, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по нарахованих відсотках нарахована у загальному розмірі 15 623 грн. 14 коп. Разом з тим, сума, що нарахована в межах строку позовної давності, тобто, за період з 28 жовтня 2010 року по 27 липня 2011 року, у загальному розмірі складає 5 927 грн. 29 коп. (625,25 + 602,31 + 392,02 + 230,11 + 656,84 + 650,71 + 645,13 + 729,08 + 560,14 + 835,70) (а.с.39).

У відповідності до вимог ст. 551 ЦК України така сума також підлягає зменшенню до суми заборгованості по відсотках, яка складає 1797 грн. 49 коп.

Враховуючи зазначене, сума заборгованості за кредитним договором №07-359/06-А-Л від 01 вересня 2006 року, яка підлягає стягненню у загальному розмірі складає 4 968 грн. 33 коп., з яких: : 1 373 грн. 35 коп. - заборгованість за основним боргом; 1 797 грн. 49 коп. - заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами; 1 797 грн. 49 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказувала на те, що наданий позивачем розрахунок в суді першої інстанції є невірним, оскільки позивачем не були враховані квитанції, згідно яких відповідач частково погашала заборгованість за кредитними договорами.

Однак, такі доводи відповідача є необґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідно до квитанцій №16 на суму 2927 грн. 66 коп., №17 на суму 372 грн. 52 коп., №18 на суму 488 грн. 17 коп. (а.с.155-157) платежі були здійснені на оплату страхових платежів за договорами №336, №ВВ/1235674, №382 від 30 жовтня 2007 року, що ніяким чином не відноситься до погашення заборгованості за кредитними договорами. Що стосується квитанції №2241-31 від 07 лютого 2008 року на суму 1000 грн., то такий платіж було враховано позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами (а.с.34-35).

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2 943 грн. (2 823 грн. за вимогу майнового характеру + 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення).

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (31%), а саме у розмірі 912 грн.

Однак, оскільки позивач, при подачі позовної заяви недоплатив судовий збір, то різниця недоплаченої суми підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 211 грн.

При подачі апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі 4 414 грн. 50 коп. (2 943*150%).

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з позивача пропорційно до відмовленої частини позовних вимог (69%), а саме у розмірі 3 046 грн. Однак, оскільки відповідач при подачі апеляційної скарги недоплатила судовий збір, то різниця недоплаченої частини судового збору підлягає стягненню з позивача на користь держави у розмірі 316 грн. (3046-2730).

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2011 року скасувати та прийняти постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу», місце знаходження - вул. Лейпцігська, 3-А, м. Київ, ідентифікаційний код: 36757541 заборгованість за кредитним договором №07-359/06-А від 01 вересня 2006 року, а саме: 40 690 грн. 73 коп. - основної суми боргу за кредитом; 24 087 грн. 69 коп. - заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 4 337 грн. 28 коп. - заборгованості по нарахованій щомісячній комісії; 69 115 грн. 70 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії, що в загальному розмірі складає - 138 231 (сто тридцять вісім тисяч двісті тридцять одна) гривня 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу», місце знаходження - вул. Лейпцігська, 3-А, м. Київ, ідентифікаційний код: 36757541, заборгованість за кредитним договором №07-359/06-А-Л від 01 вересня 2006 року, а саме: 1 373 грн. 35 коп. - заборгованості за основним боргом; 1 797 грн. 49 коп. - заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами; 1 797 грн. 49 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, що в загальному розмірі складає 4 968 (чотири дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 33 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу», місце знаходження - вул. Лейпцігська, 3-А, м. Київ, ідентифікаційний код: 36757541, на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2 730 грн. (дві тисячі сімсот тридцять).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу», місце знаходження - вул. Лейпцігська, 3-А, м. Київ, ідентифікаційний код: 36757541, у дохід держави судовий збір у розмірі 316 (триста шістнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 211 (двісті одинадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2022 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.