Рішення

від 15.09.2022 по справі 127/10458/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10458/22

Провадження № 2/127/1276/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом відповідно до якого просив стягнути з КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.01.2021 по 20.05.2022 у сумі 76 680,06 грн, та моральну шкоду у сумі 30 000 грн. Мотивував заявлені вимоги тим, що постановою Вінницького апеляційного суду визнано наказ незаконним та скасовано про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Цим же рішенням суду поновлено його на посаді сторожа комунального закладу та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Станом на дату звернення позивача до суду рішення суду в частині поновлення на роботі не виконано, а отже у позивача виникає право вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника на підставі ст. 236 КЗпП України.

Ухвалою суду від 23.05.2022 провадження у справі відкрито та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив у якому спростовував позов зазначивши, що 26.09.2019 року було проведено реорганізацію КЗ «ІНВАСПОРТ», новим штатним розписом посада сторожа не передбачена. Постановою закрито виконавче провадження про поновлення на роботі позивача, жодного кримінального провадження не має, отже позов має ознаки відсутності предмету спору та може бути повернений.

Судом встановлено, що Постановою Вінницького апеляційного суду від 24.12.2019 визнаний незаконним та скасований наказ про звільнення № 71-К від 14.12.2018 року. ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді сторожа КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт». Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Даним рішенням також встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 220,98 грн. Постановою Верховного суду від 18.05.2020 касаційну скаргу КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» залишено без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду від 24.12.2019 залишено без змін.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2021 де сторони були учасиками встановлено ряд обставин, які мають значення для вирішення цієї справи, а саме: постановою державного виконавця від 20.02.2020 року за невиконання без поважних причин рішення суду на боржника КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» (ЄДРПОУ 13307071) було накладено штраф на користь держави 5 100 грн. та зобов`язано боржника виконати судове рішення протягом 10 робочих днів, боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 10.04.2020 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення державного виконавця Центрального відділу ДВС м.Вінниці Жовмір Ю.П. про невиконання КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» рішення суду від 24.12.2019 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді сторожа. За даною заявою було порушене кримінальне провадження № 12020020010001025 від 06.05.2020 року за ст. 382 ч. 1 КК України.

Постановою Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 12.09.2020 року було закрите кримінальне провадження № 12020020010001025 від 06.05.2020 року за відсутності у діях керівника КЗ «Інваспорт» ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України.

26.10.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області постанова про закриття кримінального провадження від 12.09.2020 року скасована.

12.11.2020 року Центральним ВДВС у м. Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) виконавче провадження № 61153802 про поновлення ОСОБА_1 на роботі завершене 12.11.2020 року відповідно до п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

01.12.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ ВВП ГУНП у Вінницькій області Рябцева І.В. у кримінальному провадженні №12020020010001025. Зобов`язано слідчого провести повне та об`єктивне досудове розслідування кримінального провадження.

Також судом встановлено, що рішенням Вінницької обласної ради від 26.09.2019 року № 864 була проведена реорганізація КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт». Змінено найменування закладу та місцезнаходження, затверджено Статут КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт». Надано термін для здійснення відповідних організаційно-правових заходів, пов`язаних із реорганізацією, включаючи скорочення персоналу та розробку з затвердження нового штатного розпису.

Стороною відповідача не спростовувалась та обставина, що ОСОБА_1 до цього часу на роботі не поновлений, а отже рішення суду не виконане.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до вимог частини 7 статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом трьох робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення встановленого строку повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України визначено: у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У п. 34 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу оголошення в судовому засіданні. У роботодавця виникає обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи воно буде оскаржуватись. Відповідно до ст. 236 КЗпП України затримкою виконання такого рішення необхідно вважати невидання роботодавцем наказу про поновлення на роботі негайно, після його проголошення.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків (така правова позція міститься у постанові Верховного суду в справі № 521/1892/18).

У випадку затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, з роботодавця стягується середній заробіток за час затримки (постанова ВС від 24.01.2019 року у справі № 760/9521/15-ц, постанова ВС № 752/25588/17 від 11.06.2020 року).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Як зазначено в Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Виплати нараховуються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на кількість календарних днів за цей період.

Враховуючи наведені обставини суд вважає, що наявність рішення суду про поновлення позивача на роботі, яке відповідачем не виконане, в силу ст. 236 КЗпП України є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі у сумі 347 (кількість робочих дні)*220,98 (середній заробіток) =76680,04 грн. Також стороною відповідача не доведено той факт, що на даний час слідчим ГУНП не проводяться слідчі дії в рамках кримінального провадження.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Разом з тим ОСОБА_1 не довів належними доказами спричинення йому моральної шкоди, причинного зв`язку між діями відповідача і моральною шкодою, а також наслідками, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Розподіл витрат на надання правничої допомоги вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 суду не надав доказів витрат на правничу допомогу суд вважає за необхідне відмовити у цій частині вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 992,40 грн., що був сплачений ОСОБА_3 за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника.

Керуючись ст.ст. 235, 236 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 15, 16, 22, 23 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до комунального закладу «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з комунального закладу «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.01.2021 по 20.05.2022 у сумі 76680 (сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень 06 копійок.

Стягнути з комунального закладу «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Комунальний заклад «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт», адреса: м. Вінниця, вул. Я. Шепеля, 23, код ЄДРПОУ 13307071.

Повний текст судового рішення складено 16.09.2022.

Суддя: