Ухвала

від 19.09.2022 по справі 914/1441/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.09.2022 Справа№914/1441/22

Суддя Запотічняк О.Д., розглянувши матеріали

позовної заяви: Приватного підприємства «СІМАТ», м. Львів,

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА», Львівська обл.,

м. Буськ

про: стягнення 538 637,59 грн

встановив:

Приватне підприємство «СІМАТ» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА» про стягнення 538 637,59 грн .

Ухвалою від 14.07.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 09.08.2022.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. Так, зокрема ухвалою від 22.08.2022 суд призначив розгляд справи на 20.09.2022.

19.09.2022 року позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (Вх.№ 2987/22).

Відповідно до ч.1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, ПП «СІМАТ» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, транспортні засоби, грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА» до вирішення господарським судом справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Заява мотивована тим, що відповідач у встановлений договором строк не виконав основне зобов`язання за Договором поставки № 210611 від 11.06.2021 року. Не вчасно та лише частково оплатив поставлений товар, в результаті чого заборгованість у ТОВ «ОЛНОВА» перед ПП «СІМАТ» становить 538 637,59 грн.

Позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме не накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, транспортні засоби, грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах, що належать ТОВ «ОЛНОВА» в межах позовних вимог, істотно ускладнить виконання рішення суду. Позивач вважає, що відповідач ухиляється від вирішення питання щодо оплати поставленого товару шляхом ненадання відповіді на претензію позивача, відгуку на позовну заяву та не забезпечення участі в ході розгляду справи, а тому існують ризики свідомого невиконання рішення суду, щодо оплати поставленого товару. Сума, яка пред`явлена до стягнення є значною та наявність інших значних боргових зобов`язань Відповідача перед третіми особами унеможливить виконання рішення суду.

Крім того, позивач зазначає, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/4085/21 за позовом ОСОБА_1 до Спільного українсько-німецького підприємства «Олнова» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання повернути майно вартістю 240 253,25 Євро. Однак, у зв`язку з тим, що сторони у справі № 914/4085/21 уклали мирову угоду про передачу даного спору на вирішення Міжнародного Комерційного Арбітражного суду, позов був залишений без розгляду. Вказаний факт свідчить про наявність значних боргових зобов`язань Відповідача перед іншими суб`єктами господарювання.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 №16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом цієї норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19.

Разом із цим, частинами 1, 2 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Сам факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Принцип змагальності, закріплений у статті 2 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів та майна у значному розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що саме лише посилання на наявність заборгованості відповідача перед позивачем не є належною підставою для накладення арешту на грошові кошти та рухоме чи нерухоме майно відповідача.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18 зазначено, що відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Водночас, звернувшись з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача у банківських установах, позивачем не надано інформації про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

Крім того, посилання позивача на справу № 914/4085/21, яка свідчить про наявність значних боргових зобов`язань Відповідача перед іншими суб`єктами господарювання не беруться судом до уваги, оскільки у справі № 914/4085/21 відповідачем є Спільне українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Олнова» (код ЄДРПОУ 22421742), натомість у даній справі відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА» (код ЄДРПОУ 43394616), яке є іншою юридичною особою, з іншим унікальним ідентифікаційним номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та не може відповідати за зобов`язаннями Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Олнова» по справі № 914/4085/21. Не заслуговує на увагу суду твердження позивача, що ігнорування відповідачем претензії, відгуку на позовну заяву та незабезпечення в судове засідання уповноваженого представника є підставою для накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, кошти і транспортні засоби.

Щодо накладення арешту на все нерухоме, рухоме майно та транспортні засоби то суду невідома наявність у Відповідача вказаного майна, його кількість та вартість, що в рази може перевищувати суму заборгованості.

Аналіз наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на усі банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно і транспортні засоби Відповідача, не дає підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову.

Позивачем не надано суду жодних доказів які б підтверджували факт, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Водночас, позивач не надає жодних доказів своїх припущень.

Виходячи зі змісту заяви та доказів, наявних у матеріалах доданих до заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів достатньо не обґрунтована.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви Приватного підприємства «СІМАТ» (Вх.№ 2987/22) про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству «СІМАТ» у задоволенні заяви (Вх.№ 2987/22) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №914/1441/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Запотічняк О.Д.