Рішення

від 02.11.2022 по справі 914/1441/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022 Справа № 914/1441/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши матеріали заяви про стягнення судових витрат у справі

за позовом: Приватного підприємства «СІМАТ», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА», Львівська обл.,

м. Буськ

про стягнення 538 637,59 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача :не з`явився;

Приватне підприємство «СІМАТ» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА» про стягнення 538 637,59 грн.

За результатами розгляду справи, 24.10.2022 Господарським судом Львівської області було ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА» на користь Приватного підприємства «СІМАТ» 538 637,59 грн та судовий збір в розмірі 8079,57 грн. Призначено судове засідання щодо розгляду витрат на правову допомогу на 02.11.2022.

28.10.2022 на адресу суду надійшло клопотання (Вх. № 22424/22) представника Позивача про приєднання до матеріалів справи письмових доказів та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 200,00 грн.

В судове засідання 02.11.2022 представники сторін не з`явились, причин не явки не вказали.

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги № 21/ЮО/2020 від 16.10.2020, копію акту про виконані роботи № 5 від 24.10.2022 року; опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору № 21/Ю0/2020 від 16.10.2020 року; копії платіжного доручення № 3531 від 06.06.2022 року та платіжного доручення № 8751 від 26.10.2022 року.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В судовому засіданні 24.10.2022, представником Позивача до оголошення рішення, було заявлено про понесені судові витрати пов`язані із правничою допомогою адвоката.

Заява позивача про долучення доказів про надання правової допомоги, надійшла до суду 28.10.2022.

Отже докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах строків визначених ч.8 ст.129 ГПК України, а їх поданню передувала відповідна заява позивача подана до закінчення судових дебатів.

Крім того, представником ПП «СІМАТ» у позовній заяві було зазначено, про подальшу компенсацію витрат на правничу правову допомогу в сумі 9 000,00 грн. Також зазначено, що повний та точний розрахунок понесених судових витрату зв`язку з вирішенням даного спору буде надано суду по факту їх понесення.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача Приватного підприємства «СІМАТ» представляв адвокат Дячук В.В., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № 21/ЮО/2020 від 16.10.2020.

Як вбачається із укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатом Дячук В.В. договору про надання правової допомоги № 21/ЮО/2020 від 16.10.2020, адвокат взяв на себе зобов`язання надавати послуги представництва та надати правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором.

Відповідно до положень розділу 12 Договору сума гонорару визначається в залежності від об`єму наданої правової допомоги, результатів наданої правової допомоги. Клієнт оплачує Адвокату гонорар виходячи з розрахунку 850,00 грн за 1 годину роботи Адвоката; оплата здійснюється, не рідше ніж за кожні 30 календарних днів, на підставі Акту про виконані роботи Адвоката за цим Договором, що затверджений Клієнтом, починаючи з дня укладення цього Договору, через установу банку, що здійснює розрахунково-касове обслуговування Адвоката за платіжними реквізитами, зазначеними в п.12.3 цього Договору, впродовж 5 банківських днів з моменту підписання Акту про виконані роботи обома Сторонами.

24.10.2022 між зазначеними сторонами було укладено Акт про виконані роботи № 5 до Договору № 21/ЮО/20 про надання правової допомоги, згідно якого адвокатом надані наступні послуги:

- підготовка претензії ПП «СІМАТ» до ТзОВ «ОЛНОВА» щодо невиконання договірних зобов`язань згідно договору поставки продукції № 210611 від 11 червня 2021 року - 2 год.;

- збір матеріалів та підготовка позовної заяви ПП «СІМАТ» до ТзОВ «ОЛНОВА» щодо сплати штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань згідно договору поставки продукції № 210611 від 11 червня 2021 року - 4 год.;

- підготовка зави про усунення недоліків у цивільній справі № 914/1441/22 за позовом приватного підприємства "СІМАТ" до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА»" - 1 год.;

- підготовка заяви про забезпечення позову у цивільній справі № 914/1441/22 за позовом приватного підприємства "СІМАТ" до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА»" - 2 год;

- участь в судових засіданнях: 09.08.2022 року - 1 год., 20.09.2022 року - 1 год., 24.10.2022 року -1 год.

Разом вартість наданих Адвокатом послуг становить 10200,00 гривень, з розрахунку 850,00 грн. за 1 год. роботи ( у відповідності до п.12.2. Договору) х 12 год. роботи «Адвоката» = 10200,00 грн.

Акт підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки ПП «СІМАТ».

В ході розгляду справи судом було проведено три судових засідань, з яких всі судових засіданнях 09.08.2022, 20.09.2022 та 24.10.2022 брав участь адвокат Дячук В.В., як представник позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, § 268).

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Разом з тим, Відповідачем заперечень щодо поданої заяви на відшкодування витрат на правову допомогу не надіслано.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги складність даної справи, ціну позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки даного позову, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що розмір гонорару заявленого позивачем, не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, з огляду на наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа № 914/1441/22 не має публічного інтересу, розглядалася за правилами загального позовного провадження, однак по своїй суті не є складною, підставою позову є договір поставки.

З наданого акту про виконані роботи № 5 від 24.10.2022 вбачається, що адвокат готував заяву про усунення недоліків у справі, на що витратив 1 год., однак, суд зазначає, що така правова допомога не підлягає відшкодуванню, оскільки складена у зв`язку виправленням недоліків при поданні позовної заяви без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги № 21/ЮО/20 від 24.10.2022р. та Акт про виконані роботи № 5 - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката, який слід покласти до відшкодування за рахунок відповідача в цьому випадку є сума 9350,00 грн. Адже, як зазначалося вище, підготовку заяви про усунення недоліків позовної заяви процесуально можна було уникнути.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.

Заявлена позивачем вимога, відповідно до ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 9350,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви - належить відмовити.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 221, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про стягнення витрат на правову допомогу задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛНОВА» (80500, Львівська обл., м. Буськ, вул. В. Івасюка, 5, код ЄДРПОУ 43394616) на користь Приватного підприємства «СІМАТ» (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, офіс 47, код ЄДРПОУ 35444426) 9350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.11.2022.

Суддя Запотічняк О.Д.