Ухвала

від 19.09.2022 по справі 120/3037/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

20 вересня 2022 р. Справа № 120/3037/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до голови Немирівської міської ради Качура Віктора Миколайовича, Немирівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до голови Немирівської міської ради Качура Віктора Миколайовича, Немирівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 30.03.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В ході вивчення матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Немирівської міської ради Качура Віктора Миколайовича від 31.01.2022 за №26-р "Про зупинення рішення 26 сесії Немирівської міської ради 8 скликання від 27.01.2022 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " № 861".

Так, правову проблему щодо належного способу захисту порушеного права особи, яка звернулася до відповідної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у разі прийняття головою ради розпорядження про зупинення дії рішення відповідної ради про надання вказаного дозволу, вирішено постановою Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 824/609/19-а.

У вказаній справі Верховний Суд погодився з правовою позицією, викладеною у постанові від 23.06.2020 (справа № 461/11571/15-а), згідно з якою необґрунтованість чи недостатня обґрунтованість зауважень міського голови щодо рішення ради не може характеризувати його як протиправне (в розрізі критеріїв, закріплених у статті 2 КАС України) та уможливлювати його оскарження та скасування в судовому порядку, а відповідно до частини 4 статті 59 Закону № 280/97-ВР може бути підставою для їх відхилення та підтвердження радою раніше прийнятого рішення.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях.

Згідно з п. "в" ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон № 280/97-ВР).

Частиною першою статті 12 Закону № 280/97-ВР передбачено, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.

За приписами частини першої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

За змістом частини восьмої статті 59 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Згідно з положеннями пунктів 8 та 9 частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах (ч. 2 ст. 42 Закону № 280/97-ВР).

Як видно з матеріалів, оскаржуване розпорядження підписане Немирівським міським головою Качуром В.М.

Суд зазначає, що Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" надано повноваження міському голові (секретарю міської ради у випадку дострокового припинення повноважень міського голови) приймати розпорядження в межах своїх повноважень.

Стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За приписами абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, учасником земельних відносин та повноважним суб`єктом на прийняття відповідних рішень у сфері земельних відносин в межах міста, в тому числі, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, є відповідна міська рада.

У свою чергу міський голова, в межах наданих законом повноважень, бере участь в прийнятті рішень міської ради, підписує такі рішення або ж зупиняє їх з подальшим внесенням на повторний розгляд.

Повноваження міського голови щодо зупинення рішення міської ради пов`язані з процедурою набрання чинності актами саме ради (як рішень суб`єкта владних повноважень у віднесених до її повноважень питаннях) і не пов`язані з реалізацією безпосередньо міським головою визначених законом владних управлінських функцій.

Враховуючи, що міський голова не наділений повноваженнями у сфері земельних відносин, за своїм змістом зауваження щодо рішення міської ради з земельних питань не створюють для учасників таких відносин взаємних прав та обов`язків, не відповідають поняттю нормативного чи індивідуального акту і відповідно не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Передбачена законом можливість "ветування" рішення органу місцевого самоврядування не відносить міського голову до числа учасників земельних правовідносин, не характеризує його зауваження щодо рішення міської ради як рішення у сфері регулювання земельних відносин і не може бути піддане судовому контролю на предмет його відповідності нормам земельного законодавства.

Виходячи з наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що в разі не підтвердження радою за наслідками повторного розгляду свого попереднього рішення зацікавлені особи вправі оскаржити відповідне рішення ради, тоді як позовні вимоги про протиправність розпорядження голови ради про зупинення дії такого рішення не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження в адміністративній справі, в якій предметом спору є такі вимоги, підлягає закриттю на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Водночас Верховний Суд конкретизував, що в цьому разі поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно тлумачити з огляду на положення частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Крім того, Верховний Суд роз`яснив, що закриття провадження у справі саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України означає, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, а відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Предмет спору та обставини цієї справи вказують на можливість застосування висновків Верховного Суду, наведених у справі № 824/609/19-а.

Крім того, суд враховує, що відповідні висновки Верховного Суду були сформульовані саме щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови про зупинення дії пункту рішення міської ради "Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок", що додатково свідчить про наявність правових підстав для їх застосування до позовних вимог позивача, в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Немирівського міського голови від 31.01.2022 за № 26-р.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що такі позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду, а тому провадження у справі в цій частині вимог належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Разом з тим, оскільки, як вже зазначалося, відповідні позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду, а належним способом захисту прав та інтересів зацікавленої особи є оскарження рішення ради, відсутні підстави для роз`яснення позивачці, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї вимоги, що узгоджується з висновком, наведеним у вищезгаданій постанові Верховного Суду від 18.05.2022 під час розгляду справи № 824/609/19-а.

Водночас суд наголошує, що в силу приписів ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині позовних вимог, щодо яких провадження у справі закрито, суд виходить з таких мотивів.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, для повернення сплаченої суми судового збору, заінтересованою особою до суду має бути подане відповідне клопотання.

Відтак при вирішенні питання про закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог, рішення про повернення позивачці сплаченої за такими вимогами суми судового збору не ухвалюється.

Керуючись ст. 238, 242, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 120/3037/22-а за позовом ОСОБА_1 до Немирівського міського голови Качура Віктора Миколайовича та Немирівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Немирівського міського голови від 31.01.2022 за № 26-р "Про зупинення рішення 26 сесії Немирівської міської ради 8 скликання від 27.01.2022 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " № 861".

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна