Рішення
від 18.09.2022 по справі 320/5375/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року № 320/5375/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Головного управління ДФС у Київській області), в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 15.05.2019 № 0023445305;

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» на акт камеральної перевірки від 19.04.2019 № 001097/10-36-53-05/32734819.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким донараховано орендну плату, є протиправним, оскільки господарські взаємовідносини товариства з місцевою радою щодо оренди земельних ділянок ґрунтувалися виключно на укладених та підписаних повноважними представниками сторін договорах оренди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 позовну заяву залишено без руху.

Позивач усунув вказані недоліки та подав уточнену позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін. Призначено перше судове засідання на 28.11.2019 о 12 год 00 хв.

Головним управлінням ДФС у Київській області, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач при розрахунку орендної плати за земельні ділянки у період 2017 та 2018 не врахував зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У судовому засіданні 18.11.2019 розгляд справи відкладено на 17.12.2019.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні 17.12.2019 суд ухвалив розгляд справи продовжити у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» (код ЄДРПОУ 32734819, місцезнаходження: 07335, Київська область, Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Комсомольська, 86-а), яке зареєстроване в якості юридичної особи 23.12.2003, номер запису 10721200000000681, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між Демидівською сільською радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 02.09.2005 № 535.

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення двадцять п`ятої сесії четвертого скликання Демидівської сільської ради від 29.08.2005 № 250-25.VI надає, а орендар приймає у строкове платне володіння земельну ділянку під розміщення ремонтної майстерні, за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Комсомольська, 86-а.

Договір укладено на 49 років (пункт 5 договору).

За умовами договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 134657,61 грн. Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату у грошовій формі. Розмір річної орендної плати становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 13465,76 грн в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до пункту 9 договору, розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором,

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 22 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Також між Демидівською сільською радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 17.07.2007 № 6307.

Відповідно до пункту першого договору орендодавець на підставі рішення шістнадцятої сесії п`ятого скликання Демидівської сільської ради від 19.06.2007 № 2-1-16-VI надає, а орендар приймає у строкове платне володіння земельну ділянку, яка складається з двох частин, під розширення ремонтної майстерні, за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Комсомольська, 86-а.

Договір укладено на 49 років (пункт 5 договору).

За умовами договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47881,48 грн. Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату у грошовій формі. Розмір річної орендної плати становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 4788,15 грн в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до пункту 9 договору, розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором,

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 23 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідач не заперечує, що протягом 2017-2018 року позивач сплачував орендну плату за земельну ділянку у встановленому у вказаних договорах.

Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003», за результатами якої складено акт від 19.04.2019 № 001097/10-36-53-05/32734819.

У вказаному акті зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» занижено грошове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за 2017 на 130187,59 грн та за 2018 на 130187,59 грн. Дані камеральної перевірки свідчать про недотримання товариством положень статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині використання нормативної грошової оцінки в податковій декларації з плати за землю за 2017 та 2018.

Судом встановлено, що здійснюючи розрахунок цього рішення контролюючий орган використав інформацію, надану Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок за кадастровими номерами 3221882401:227:0102, яка складає 1347155,79 грн, 3221882401:07:227:0103, яка складає 219854,89 грн та 3221882401:07:227:0104, яка складає 180330,42 грн.

На підставі акта перевірки від 19.04.2019 № 001097/10-36-53-05/32734819 15.05.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023445305, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю за 2017-218 у загальному розмірі 260375,18 грн та 65093,80 грн штрафних санкцій.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.05.2019 № 0023445305 та діями податкового органу щодо відмови у розгляді заперечень на акт перевірки позивач і звернувся з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства урегульовані ПК України.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

01.01.2011 набрав чинності ПК України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачі згідно із підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Подібне визначення міститься у статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (стаття 288 ПК України).

Згідно із пунктом 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

1) не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

2) не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3) може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

4) для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

5) для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір (ставка) орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 (справа № 21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа № 21-165а15), 24.04.2015 (справа № 21-131а15), таких же висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 22.05.2018 року (справа № 809/3756/15), від 21.02.2019 року (справа № 811/2052/13-а), від 28.01.2018 року (справа № 814/1622/16)

Отже, з набранням чинності ПК України, тобто з 01.01.2011 року, визначено мінімальний розмір річної та максимальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено.

Судом встановлено, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачеві не було замінено ставку податку орендної плати за землю, податковим органом застосовано ставку податку визначену договорами 10%, при цьому із дотриманням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в діапазоні ставки від 3% до 12 %.

При цьому при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем змінено розмір грошової оцінки земельної ділянки, шляхом застосування при обчисленні розміру орендної плати нового розміру грошової оцінки земельної ділянки згідно із інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Суд зазначає, що у пункті 288.5 статті 288 ПК України встановлено лише обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.

Разом з тим статтею 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, ПК України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 15 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов`язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що у пунктах 22 та 23 договорів від 02.09.2005 № 535 та від 17.07.2007 № 6307 сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Тобто одностороння зміна умов договору не допускається.

Відтак, суд приходить до висновку, що податковий орган, який є не суб`єктом цивільно-правових відносин у цій справі, прийнявши податкові повідомлення-рішення фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору.

Таким чином, зміна індексації (розміру) нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за 2017 та 2018 за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 № 0023445305, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати за 2017- 2018 та штрафні санкції підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо іншої частини позовних вимог слід зазначити наступне.

Позивачем було подано заперечення від 07.05.2019 № 17 на акт перевірки від 19.04.2019 № 001097/10-36-53-05/32734819.

Податковий орган листом від 14.05.2019 № 17217/10-36-12-03 запросив позивача з`явитися 20.05.2019 до Головного управління ДФС у Київській області для проведення сумісного розгляду заперечення на акт перевірки від 19.04.2019 № 001097/10-36-53-05/32734819.

Разом з тим листом від 15.05.2019 № 17469/10/10-36-12-03 податковий орган повідомив позивача про те, що зазначені вище заперечення відповідачем були отримані 11.05.2019, тобто з порушенням визначених пунктом 86.7 статті 86 ПК України термінів, у зв`язку з чим не підлягають розгляду.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Позивач отримав акт перевірки поштою 23.04.2019.

Останнім днем подання заперечень вважається 11.05.2019 з урахуванням переносу робочого дня вівторка 30.04.019 на суботу 11.05.2019 згідно із розпорядженням КМУ від 10.01.2019 № 7-р; на підставі частини третьої статті 67 Кодексу законів про працю України вихідний день 28.04.2019 (Великдень) переносений на наступний після святкового або неробочого, тобто 29.04.2019; 01.05 та 09.05 були святковими (неробочими) днями відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України.

Отже, суд робить висновок про те, що позивач своєчасно у встановлені строки подав заперечення до акта перевірки, а доводи відповідача про те, що отримання заперечення 11.05.2019 є порушенням пункту 86.7 статті 86 ПК України є необґрунтованми та протиправними.

Всупереч вимогам ПК України, податковим органом розгляд заперечень до акта перевірки не проводився, натомість на адресу позивача направлено листа про те, що заперечення подані з порушенням вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у розгляді заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» на акт камеральної перевірки від 19.04.2019 № 001097/10-36-53-05/32734819 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення.

Натомість, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не були спростовані відповідачами.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6804,00,00 грн згідно із платіжним дорученням від 25.10.2019 № 77.

Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6804,00 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській областівід 15.05.2019 №0023445305.

Визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у розгляді заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» на акт камеральної перевірки від 19.04.2019 №001097/10-36-53-05/32734819.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» (код ЄДРПОУ 32734819, місцезнаходження: 07335, Київська область, Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Комсомольська, 86-а) судовий збір у розмірі 6804,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.09.2022
Оприлюднено22.09.2022
Номер документу106332115
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю

Судовий реєстр по справі —320/5375/19

Ухвала від 05.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 27.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 22.11.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Постанова від 22.11.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Ухвала від 25.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Ухвала від 17.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Карпушова Олена Віталіївна

Рішення від 18.09.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 05.11.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 08.10.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні