Постанова

від 11.09.2007 по справі 16/402

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/402

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.09.2007  року                                                            Справа № 16/402

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

головуючого судді                               Бойченка К.І.

суддів                                         Єжової С.С.

Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання:                     Наумов Б.Є.

за участю

представників сторін:

від позивача:                              -Ажипо Є.О., представник за дов. № 15 від 23.04.07;

від відповідача:                              -повноважний представник не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Приватного підприємства „Ремонтно-механічний

завод”, м. Лисичанськ  Луганської області   

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  09.07.07

у справі                                        №16/402 (суддя Шеліхіна Р.М.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю „Плано”,           м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача                              Приватного підприємства „Ремонтно-механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області   

про                                                  стягнення  9000 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Плано”, м. Лисичанськ Луганської області (далі за текстом –ТОВ “Плано”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №20 від 01.06.07 з вимогами про стягнення з Приватного підприємства „Ремонтно-механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області (далі за текстом –ПП “РМЗ”, відповідач),  боргу за договором поставки продукції від 20.10.06 №20/10-06 в сумі 9000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.07.07 у справі №16/402  позов задоволений повністю, судові витрати за позовом покладені на відповідача.

Дане рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог з посиланням на норми ст. ст.174, 193, 265 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від  09.07.07 у  справі №16/402  відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №190 від 25.07.07, в якій просить скасувати згадане рішення у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що, на його думку, при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом Луганської області були порушені вимоги ст. 34 Господарського процесуального кодексу України та не прийняті до уваги доводи відповідача стосовно акту на постачання йому від позивача продукції, яка не відповідає якості.

Позивач за відзивом від 10.09.07 б/н заперечив проти доводів відповідача, викладених у апеляційній скарзі, вважає, що суд першої інстанції правомірно вирішив спір у справі №16/402, а відповідач веде нечесну підприємницьку діяльність та навмисно намагається ввести Луганський апеляційний господарський суд в оману у частині якості продукції, проданої позивачем. А тому, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення господарського суду Луганської області без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Повноважний представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча усі сторони у справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце слухання справи №16/402 та апеляційної скарги відповідача належним чином, що підтверджується матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.08.07 у справі №16/402 для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства  „Ремонтно-механічний завод”,         м. Лисичанськ Луганської області, №190 від 25.07.07 на рішення господарського суду Луганської області від 09.07.07 у справі №16/402 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Баннова Т.М., суддя - Єжова С.С., суддя - Парамонова Т.Ф.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.08.07 у справі №16/402  для розгляду апеляційної скарги у справі №16/402 призначено нову судову колегію у складі: головуючий суддя - Бойченко К.І., суддя - Єжова С.С., суддя - Семендяєва І.В.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України  апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.  

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача у судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Плано”, м. Лисичанськ Луганської області, як “Продавцем” з одного боку і Приватним підприємством “Ремонтно –механічний завод”,              м. Лисичанськ Луганської області, як “Покупцем” з другого боку 20.10.06 був укладений договір №20-10-06 на постачання продукції (далі за текстом - договір).

За умовами п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити у власність відповідача обладнання (товар) згідно накладних, а відповідач зобов'язався отримати і оплатити його за встановленими цінами згідно накладних.

Відповідно до п. 2.3 договору сторони визначились, що приймання товару за кількістю і якістю здійснюється згідно накладних, вимог Держстандартів, а також положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо –технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (Інструкція П-6) та положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо –технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (Інструкція П-7), які затверджені постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6 і від  25.04.66 №П-7, відповідно (далі за текстом –Інструкція    №П-6, №П-7).

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок “Продавця” протягом 30-ти банківських днів, з моменту передачі його у власність “Покупця”, згідно накладних.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На виконання умов договору позивач за видатковою накладною №РН-0015/7 від 08.11.06 відпустив відповідачу товар на суму 51788 грн. 77 коп., а за видатковою накладною №РН-0015/8 від 08.11.06 позивач відпустив відповідачу товар на суму 2769 грн. 00 коп., всього на суму 54557 грн. 77 коп. (а.с. 13).

Крім того, як слідує з матеріалів даної справи, а саме: листа позивача №13 від 28.03.07, що адресований відповідачу; відповіді відповідача на цей лист за №76 від 12.04.07; а також актів звірення розрахунків від 01.03.07 і від 15.05.07, що складені та підписані сторонами, до укладання договору, на підставі якого заявлений позов, на підставі договору від 05.07.06 за накладною №РН-0000021 від 07.07.06 позивач відпустив відповідачу раму бетонозмішувача за ціною 3675 грн. 00 коп.

Відповідач у період з 06.11.06 по 29.12.06 оплатив отриманий товар на загальну суму у розмірі 48000 грн. 00 коп., у тому числі 3675 грн. 00 коп. за вищевказану раму бетонозмішувача.

01.03.07 сторони склали та підписали акт звірення взаємних розрахунків, за яким визначили сальдо на 01.03.07 на користь позивача в сумі 10232 грн. 77 коп.

Як свідчать матеріали даної справи, позивач у листі №13 від 28.03.07 з посиланням на договір, а також на акт звірення взаємних розрахунків від 01.03.07 заявив відповідачу вимогу погасити борг в сумі 10232 грн. 77 коп. (а.с. 10).

У відповіді №76 від 12.04.07 на згаданий лист позивача відповідач визнав наявність боргу в сумі 10232 грн. 77 коп. за станом на 01.03.07 та повідомив про часткове погашення боргу в сумі 1232 грн. 77 коп. за платіжним дорученням №116 від 05.04.07 (а.с. 11).

У подальшому, а саме –15.05.07 сторони склали та підписали акт звірення взаємних розрахунків за договором, в якому відобразили сальдо у сумі 9000 грн. 00 коп. на користь позивача (а.с. 17).

Відповідач вимоги позивача не визнав та у запереченні №141 від 13.06.07 на позовну заяву зазначив, що при перевірці ремонтного комплекту  насоса 180х340, який як слідує з матеріалів даної справи був отриманий за видатковою накладною №РН-0015/7 від 08.11.06, була виявлена невідповідність конструкторської та технологічної документації.

До заперечення №141 від 13.06.07 відповідач додав складений та підписаний комісією у складі працівників відповідача акт від 13.04.07 з висновком про те, що ремонтний комплект насоса ЦНС 180х340 підлягає доробці і виправленню дефектів в заводських умовах.

Згідно з ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари вже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідач не відмовився від прийняття товару, який вказаний у видаткових накладних №РН-0015/7 від 08.11.06 і №РН-0015/8 від 08.11.06.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний  повідомити  продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства,  а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Сума, яка оспорюється –9000 грн. 00 коп. є залишком неоплаченої вартості ремкомплекту насоса ЦНС  180х340, яка складає 10780 грн. 00 коп., тобто відповідач здійснив часткову оплату цього товару в сумі 1780 грн. 00 коп. і про повернення цих коштів вимоги не заявлені.

Матеріалами даної справи не підтверджується дотримання відповідачем положень Інструкції №П-7.

Згідно з п. 9 Інструкції №П-7 акт про скриті недоліки продукції повинен бути складений протягом 5-ти днів по виявленню недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача.

Приймання продукції здійснюється уповноваженими на то керівником підприємства –отримувача або його заступником, компетентними особами (п.13 Інструкції №П-7).

В матеріалах даної справи відсутні дані щодо повноважності осіб відповідача на приймання продукції (товару) за якістю та складання відповідного акту.

Згідно з п. 16 Інструкції №П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркировки надійшовшої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленню, зразкам (еталонам), договору чи даним, зазначеним у маркировці і супроводжувальних документах, посвідчуючих якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому відображає кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийомці дефектів.

При поставці в межах одного міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості та комплектності продукції і складання акту є обов'язковими.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

З урахуванням вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача і доводи відповідача, що викладені в запереченнях на позов та апеляційній скарзі залишаються поза увагою.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню, а відтак, оскаржуване рішення є законним та підлягає залишенню без змін.

                   Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги (відповідача у справі) –Приватне підприємство „Ремонтно-механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області.

          У судовому засіданні за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

          1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ремонтно-механічний завод”,                    м. Лисичанськ Луганської області, №190 від 25.07.07 на рішення   господарського суду Луганської області від 09.07.07 у справі 16/402 залишити без задоволення.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 09.07.07 у справі №16/402  залишити без змін.

          3.Витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на заявника скарги (відповідача у справі) –Приватне підприємство „Ремонтно-механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                            К.І. Бойченко

Суддя                                                                      С.С. Єжова

Суддя                                                                                 І.В. Семендяєва