Постанова

від 20.01.2010 по справі 16/402

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.01.2010                                                                                           № 16/402

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Новікова  М.М.

 суддів:            Мартюк А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з’явились

від відповідача:                  ОСОБА_1 (дов. №2712 від 18.09.2009)

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_2

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.09.2009

 у справі № 16/402 (суддя  

 за позовом                               СПД - фізична особа ОСОБА_3

 до                                                   СПД - фізична особа ОСОБА_2

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 52515,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_3 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 суму основного боргу – 39464,00 грн.,  суму пені в розмірі 12840,18 грн., 3% річних – 211,07 грн.(з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 07.09.2009)

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2009 у справі №16/402 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу – 39464,00 грн.,  суму пені в розмірі 12840,18 грн., 3% річних – 211,07 грн., 5252,15 грн. витрат по оплаті державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №16/402 від 08.09.2009 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що суд в рішенні не дослідив тієї обставини, що додатковою угодою №1 до договору оренди №35 вказаний договір був пролонгований на 5 місяців – до 31.12.2008 року. Додаткова угода №2 до договору оренди №35, згідно якої вказаний договір є пролонгованим на думку позивача, та яка покладена в основу рішення, взагалі не підписана відповідачем, отже є неукладеною і стягнення з відповідача орендної плати за січень 2009 року є безпідставним. Також відповідач вказує, що неможливість бути присутнім в судовому засіданні через неналежне повідомлення про місце та час розгляду справи, призвела до неможливості надати інші докази, які мають значення для вирішення спору.

Позивач вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Матеріалами справи встановлено:

Між позивачем та відповідачем 01.08.2007 року був укладений договір оренди нежилого приміщення №35, згідно умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду нежиле приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 8, загальною площею – 184,00 кв.м.

Пунктами 3.1 та 3.3 вказаного договору сума орендної плати складає 20400,00 грн. без ПДВ і сплачується помісячно до 5 числа розрахункового місяця.

Згідно п. 3.4 договору №35 від 01.08.2007 орендар проводить сплату комунальних послуг (водопостачання, каналізація, електро- та теплоенергія), сума якої визначається додатковою угодою.

Строк дії договору 363 дні з дня підписання акту прийому-передачі (п. 5.1).

01.08.2007 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі нежилого приміщення.

21.07.2008 року у відповідності до п. 5.2 договору оренди №35 сторонами була укладена додаткова угода №1 до вказаного договору, згідно якої сторони дійшли згоди про продовження договору №35 від 01.08.2007 терміном на 5 місяців: з 01.08.2008 до 31.12.2008 та про збереження орендної плати в сумі 28152,00 грн.

Також судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 від 31.12.2008 до договору оренди №35 від 01.09.2007, згідно якої договір був пролонгований ще на 363 дні з визначеною орендною платою в сумі 28152,00 грн.

Вказану суму судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача як орендну плату за січень місяць 2009 року на підставі існування додаткової угоди №2 від 31.12.2009 до договору оренди  №35.

Однак, відповідач в апеляційній скарзі та в судовому засіданні наголошував на тому факті, що додаткова угода є неукладеною, оскільки ним не підписана.

В силу ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчинять правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ст. 207 ч. 2 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що додаткова угода №2 від 31.12.2008 до договору №35 від 01.08.2007 мала бути укладена на суму 28152,00 грн., що більше ніж в двадцять разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і дійсно не містить підпису з боку відповідача – СПД ФО ОСОБА_2 та на (а. с. 15).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткова угода №2 не є належним доказом у справі і не може мати преюдиціального значення для вирішення спору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 631 ЦК України).

Крім того, відповідачем до матеріалів справи було надано наступні докази: договір про розірвання договору оренди нежилих приміщень №35 від 01.08.2009 року, згідно якого договір припиняє свою дію з 01.02.2009 року;  акт приймання-передачі нежилого приміщення від 01.02.2009, згідно якого орендоване приміщення було повернуте відповідачем позивачу в належному стані і в якому зазначено, що заборгованість у відповідача перед позивачем щодо сплати орендної плати та комунальних платежів відсутня; акти звіряння взаєморозрахунків від 09.12.2009 та від 01.02.2009, які посвідчують, що сплата орендної плати здійснена була орендарем своєчасно та в повному обсязі, у т.ч. за грудень 2008 та за січень 2009 року. Вказані документи підписані обома сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по сплаті комунальних платежів відсутня, а також факт надходження на адресу позивача орендної плати за вказаним договором від ОСОБА_4

Також, до матеріалів справи надано довіреність від 01.08.2007, якою відповідач уповноважила ОСОБА_4, у т.ч. сплачувати орендну плату і комунальні платежі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що на момент прийняття рішення господарським судом м. Києва у даній справі, договір оренди був розірваний за взаємною згодою сторін, заборгованість по орендній платі за періоди грудень 2008 - січень 2009 позивачем погашена.

Отже, у суду не було підстав стягувати заборгованість за вказані періоди за договором оренди нежилих приміщень №35, враховуючи те, що він вже на момент вирішення спору був розірваний

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва у справі №16/402 від 08.09.2009 має бути скасоване повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 з задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва у справі №16/402 від 08.09.2009 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи – ОСОБА_3 (04210, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 245631719) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи  ОСОБА_2 (03049, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 306,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи №16/402 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Мартюк А.І.