Постанова

від 08.09.2022 по справі 758/4101/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4101/21

3-зв/758/4/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2022 року

Суддя Подільського районного суду м.Києва Гребенюк В. В. ,розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Скрипник О.Г. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 483 Митного кодексу України,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 483 Митного кодексу України (справа №758/4101/21, провадження №3/758/820/22).

30 серпня 2022 року на адресу суду надійшла заява особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Скрипник О.Г. від розгляду справи про адміністративне правопорушення №758/4101/21. В обґрунтування своєї заяви остання покликається на те, що у провадженні судді раніше перебувала справа про адміністративне правопорушення відносно неї за ч. 1 ст. 483 МК України (справа №758/4096/21), у якій її притягнуло до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення. В подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю складу та події правопорушення. Отже, вважає, що постанова від 17 травня 2021 року прийнята з порушенням матеріального та процесуального права. Наводить аргументи про те, що наявні підстави та сформована позиція судді при розгляді аналогічних справ, викликають сумніви в її об`єктивності та неупередженості при розгляді справи №758/4101/21. На підставі наведеного, просить заяву задовольнити.

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід.

Разом з тим, нормами КПК України, ЦПК України, КАС України передбачено право учасника процесу заявити відвід та порядок його розгляду.

Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.

Відповідно до ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.

Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід, який повинен бути вмотивованим.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Згідно із суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, пункти 49, 50).

Суд виходить з того, що суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотнього.

Крім того, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій. Презумпція особистої неупередженості судді діє до того часу поки не з`являться докази на користь протилежного.

Фактично доводи ОСОБА_1 зводяться до її незгоди з процесуальним рішенням судді, яке прийнято у межах справи про адміністративне правопорушення № 758/4096/21. Обгрунтування ж поданої заяви, фактично зводяться до того, що суддею сформовано позицію у цій категорії справ, що може вплинути на прийняття аналогічного судового рішення у справі №758/4101/21.

Попри те, незгода з процесуальним рішенням, постановленими суддею при розгляді справи №758/4096/21 не може бути підставою для відводу судді.

Судом очевидно враховується той факт, що ОСОБА_1 вже подавалася заява про відвід судді Скрипник І.Г. з тих самих підстав, проте Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 30.08.2022 у справі № 758/4101/21 відмовлено у задоволенні її заяви про відвід головуючому судді.

Надавши оцінку таким доводам заявника, щодо мотивів відводу у їх сукупності, та з`ясувавши процесуальні аспекти розгляду справи, приходжу до висновку, що заявлений відвід судді Скрипник О.Г., є недоведеним та безпідставним, оскільки ґрунтується на особистих припущеннях особи, яка подала заяву про відвід, при вирішення цієї справи.

Враховуючи наведене вище, суддя прийшов до переконання про те, що ОСОБА_1 не наведено передбачених законом обставин та доказів, які б свідчили про упередженість судді Скрипник Н. Г., а відтак, в ході розгляду заяви про відвід судді не встановлено обставини, які б виключали участь судді у розгляді справи №758/4101/21, а тому, заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 283, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Скрипник О.Г. від розгляду справи №758/4101/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК