Постанова

від 14.09.2022 по справі 394/518/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2022 року м. Кропивницький

справа № 394/518/21

провадження № 22-ц/4809/767/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря - Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Лан»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 року у складі судді Запорожець О.М. і

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» (далі - ПСП «Лан») та просила:

-зобов`язати ПСП «Лан» негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,85 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровограської області, кадастровий номер 3523655100:02:000:0071;

-скасувати рішення державного реєстратора Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Мешкова Олександра Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55385148 від 27.11.2020, щодо державної реєстрації договору оренди землі № б/н, виданий 21.06.2016, видавник ПСП «Лан» договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.06.2016, орендар ПСП «Лан», орендодавець ОСОБА_1 ;

-стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 4,85 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

20 липня 2006 року між сторонами було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років до 02.11.2016.

Позивач мала на меті виділити належну їй земельну ділянку в натурі на місцевості та самостійно здійснювати обробіток земельної ділянки, тому 10 вересня 2018 року звернулась до відповідача з листом, у якому вказала, що у зв`язку із закінченням терміну дії договору по закінченню господарського року нею буде замовлено винос меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснено обробіток земельної ділянки самостійно.

Незважаючи на вказані вимоги, ПСП «Лан» не звільнило земельну ділянку та листом від 19.03.2021 надало примірник копії договору оренди земельної ділянки від 21 червня 2016, який укладено між ними строком на сім років та надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 234451617 від 27.11.2020.

ОСОБА_1 зазначала, що вона не укладала та не підписувала договір оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року, тому належна позивачці земельна ділянка знаходиться у володінні та користуванні відповідача незаконно та безпідставно, як наслідок, звернулась до суду з позовом.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 року цивільний позов задоволено в повному обсязі.

Зобов`язано ПСП «Лан» негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,8468 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0071, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного 21 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ПСП «Лан», який зареєстрований на підставі рішення державного реєстратора Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області № 55385148 від 27 листопада 2020 року.

Стягнуто з ПСП «Лан» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 816 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що задовольнити клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі для підтвердження чи спростування підпису ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року не представилося за можливе через те, що у суду був відсутній оригінал договору, а стороною відповідача оригінал вказаного договору не був наданий, з тих підстав, що він відсутній.

Стороною відповідача не було надано суду оригінал договору оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року та у спростування доводів позивача про не підписання нею вказаного договору, належних і допустимих доказів суду не надано, а державний реєстратор при реєстрації іншого права речового права - права оренди мав весь перелік документів (зокрема і оригінал договору оренди), необхідних для реєстрації такого права та відповідно провів її, а тому судом першої інстанції було достовірно встановлено, що сторона відповідача на час здійснення реєстрації оспорюванного договору мала у своєму розпорядженні оригінали оспорюванного договору, які суду не представила.

З огляду на викладене, суд першої інстанції визнав доведеною обставину щодо відсутності волевиявлення позивачки на підписання спірного договору оренди, тому як останньою не підписувався, що свідчить про порушення вимог щодо форми договору і укладення його без вільного і дійсного волевиявлення.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2022 року виправлено описку у абзаці 2 резолютивної частини рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 року ухваленому за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Лан» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та викладенойого в такій редакції:

Зобов`язати ПСП «Лан» негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,8468 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0071, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області.

В апеляційній скарзі ПСП «Лан» просить скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що порушує права ПСП «Лан», а судом при винесенні оскаржуваного рішення неправильно трактовано норми чинного законодавства та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату в 2018-2020 роках, що підтверджується відомостями про виплату та свідчить про те, що у 2018 році позивач знала про те, що належна їй на праві власності земельна ділянка перебуває у користуванні ПСП «Лан» на підставі договору оренди.

На думку відповідача, всі дії ОСОБА_1 направлені виключно на дострокове припинення строку дії договору оренди, який перебуває у користуванні позивача та свідчать про її недобросовісну поведінку.

Від адвоката Холоденка Р. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу ПСП «Лан» залишити без задоволення, а рішення Новоархангелського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 року без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник ПСП «Лан» адвокат Сербін Я. В. підтримав доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 адвокат Холоденко Р. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до світлокопії державного акту серії ІІ-КР № 037177, виданого 26 грудня 2001 року Новоархангельською селищною радою власником земельної ділянки кадастровий номер 3523655000:02:000:0177, площею 4,85 га зазначено ОСОБА_1 .

Вищевказане підтверджується світлокопією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серії НВ № 3511616422020 від 18.08.2020.

20 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ПСП «Лан» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 02 листопада 2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК за №315.

Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на десять років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В матеріалах справи також наявний договір оренди земельної ділянки укладений між позивачкою та відповідачем, схвалений сторонами 21.06.2016, терміном на сім років.

10 вересня 2020 року позивачка своїм листом-повідомленням повідомила відповідача про те, що у зв`язку із закінченням терміну дії договору по закінченню господарського року нею буде замовлено винос меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснено обробіток земельної ділянки самостійно, без участі відповідача.

З п. п. 3.1 та 3.2 вказаного договору вбачається, що даний договір укладено на сім років (з урахуванням ротації культур основної сівозміни згідно з проектом землеустрою). Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Відповідно до світлокопії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 234451617 від 27.11.2020 внесено відомості про суб`єкта іншого речового права - орендар ПСП «Лан». Відомості внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55385148 від 27.11.2020. Рішення прийнято державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Мешковим О. О.

19.04.2021 своїм листом позивачка знову повідомила відповідача про те, що вказаний договір оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року вона не підписувала та повноважень на його підписання від її імені нікому не надавала.

Земельна ділянка належна їй на праві приватної власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-КР № 037177 від 26 грудня 2001 року.

Окрім того, 02.11.2016 закінчився терміну дії договору оренди землі, зареєстрований 02.11.2006 за № 315, терміном на 10 років, укладений між нею, власником земельної ділянки та орендарем ПСП «Лан».

У відповідь на вищевказаний лист відповідачем було надіслано позивачці повідомлення про те, що 21 червня 2016 року між нею та ПСП «Лан» було укладено договір оренди земельної ділянки 3523655000:02:000:0177, загальною площею 4,85 га, що знаходиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Договір укладено на 7 років. Даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами.

Договір оренди землі, примірник якого зберігається на підприємстві, в розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець» на кожній сторінці та в п.13 Реквізити та підписи сторін містить підписи, які належать власнику земельної ділянки - а саме ОСОБА_1 , також підписи орендодавця в договорі оренди землі відповідають підпису в паспорті ОСОБА_1 , що свідчить про те, що станом на дату підписання спірного договору оренди землі, волевиявлення орендодавця відповідало його внутрішній волі.

Станом на дату направлення даного листа договір є чинним, рішення суду відповідно до якого дія договору припиняється чи додаткова угода про розірвання договору відсутні. Отже договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також звернув увагу на п. 29 договору, яким передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, що можуть перешкоджати орендарю користуватись земельною ділянкою. У зв`язку з цим просить позивачку не заважати підприємству здійснювати свою господарську діяльність на вищевказаній земельній ділянці.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема , договори, інші правочини, юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті ). Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає у згоді сторін взяти на себе певні обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі ( зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії ), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається та-ким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як висновок, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими,що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину такожне застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до світлокопії державного акту серії ІІ-КР № 037177, виданого 26 грудня 2001 року Новоархангельською селищною радою власником земельної ділянки кадастровий номер 3523655000:02:000:0177, площею 4,85 га зазначено ОСОБА_1 (том 1 а.с. 8).

Право власності позивача на зазначену земельну ділянку також підтверджується світлокопією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серії НВ № 3511616422020 від 18.08.2020 (том 1 а.с. 9).

20 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ПСП «Лан» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 02 листопада 2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК за № 315.

Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на десять років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (том 1 а.с. 12-14).

10 вересня 2020 року позивачка своїм листом-повідомленням повідомила відповідача про те, що у зв`язку із закінченням терміну дії договору по закінченню господарського року нею буде замовлено винос меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснено обробіток земельної ділянки самостійно, без участі відповідача (том 1 а.с. 15).

У відповідь на вищевказаний лист відповідачем було надіслано позивачці повідомлення про те, що 21 червня 2016 року між нею та ПСП «Лан» було укладено договір оренди земельної ділянки 3523655000:02:000:0177, загальною площею 4,85 га, що знаходиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Договір укладено на 7 років. Даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами (том 1 а.с. 22).

В матеріалах справи також наявний договір оренди земельної ділянки від 21.06.2016 (том 1 а.с.16-19).

З п. п. 3.1 та 3.2 вказаного договору вбачається, що даний договір укладено на сім років (з урахуванням ротації культур основної сівозміни згідно з проектом землеустрою). Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Відповідно до світлокопії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 234451617 від 27.11.2020 внесено відомості про суб`єкта іншого речового права - орендар ПСП «Лан». Відомості внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55385148 від 27.11.2020. Рішення прийнято державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Мешковим Олександром Олеговичем (том 1 а. с. 20).

19.04.2021 своїм листом позивачка знову повідомила відповідача про те, що вказаний договір оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року вона не підписувала та повноважень на його підписання від її імені нікому не надавала (том 1 а. с. 21).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на відсутність волевиявлення щодо укладення договору оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року, при цьому вказувала, що вона не підписувала вказаний договір, а також не вела жодних переговорів із відповідачем щодо укладення договору оренди земельної ділянки.

З метою доведення обставин, на які ОСОБА_1 посилалась в позовній заяві, 21.02.2022 від представника позивачки надійшло клопотання про витребування доказів та призначення судово-почеркознавчої експертизи (том 1 а. с. 35-38, 142-144).

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2021 року було зобов`язано ПСП «Лан» надати суду оригінал договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року та від 21 червня 2016 року, щодо земельної ділянки загальною площею 4,85 гектарів, яка належить ОСОБА_1 (том 1 а.с. 45-47).

16.12.2022 ПСП «Лан» надало суду відповідь, в якій зазначило, що на підприємстві оригінали витребувані судом договори оренди земельної ділянки відсутні (том 1 а.с. 95).

Поважні та об`єктивні причини, що перешкоджали відповідачу надати суду оригінал договору його представником суду не повідомлені.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 року в задоволенні клопотання позивача про призначення судово-почеркознавчої експертизи відмовлено, у зв`язку з тим, що у суду був відсутній оригінал договору оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року, а стороною відповідача оригінал вказаного договору не був наданий (том 1 а. с. 191-198).

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

У відповідності до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Якщо подано копію (електрону копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Встановивши, що ОСОБА_1 заперечувала факт підписання договору оренди земельної ділянки від 21 червня 2016 року щодо оренди земельної ділянки, належної на праві приватної власності позивачу, врахувавши ухилення відповідача від надання на вимогу суду оригіналу спірного договору, а також відсутність оригіналу цього договору в матеріалах справи, що унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не спростував доводи позивача про відсутність її волевиявлення на укладання спірного договору земельної ділянки.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 червня2019 року у справі № 193/344/17 (провадження № 61-37522св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 500/1559/15-ц (провадження № 61-2411св19) та від 17 лютого 2021 року у справі № 390/761/18 (провадження № 61-16368св19).

Як наслідок, встановивши, що осопрюваний договір позивачем не підписувався, тобто він не є укладеним, суд на законних підставах задовольнив позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є саме усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки, які можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) …[не підписання договору оренди землі однією із сторін такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки].

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною другою, пунктами г), д) частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Враховуючи викладене, судпершої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату в 2018-2020 роках, з огляду на те, що надана на підтвердження вказаних обставин ПСП «Лан» довідка, яка підписана директором та головним бухгалтером підприємства (а.с.37 т.2), не підтверджує факт отримання позивачем орендної плати за вазані роки.

Доводи апеляційної скарги про те, що у 2018 році позивач знала про те, що належна їй на праві власності земельна ділянка перебуває у користуванні ПСП «Лан» на підставі договору оренди, також не заслуговують на увагу суду, з огляду на те, що предметом судового розгляду є факт волевиявлення на укладення договору від 21 червня 2016 року, а не факт обізнаності позивача про його існування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» залишити без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 рокубез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19.09.2022.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник