Ухвала

від 19.09.2022 по справі 638/4986/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4986/22

Провадження № 1-кс/638/938/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022222060000160від 03.09.2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, -

встановив:

До слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова звернувся прокурор з клопотанням, в якому просить накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_4 , громадянина російської федерації, зареєстрованого АДРЕСА_1 у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «БЕНТОПРОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35971129), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , засновником якого він є, в сумі 1118000,00 гривень шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Для здійснення управління в порядку, передбаченому Законом України «Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів» передати Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 100% в статутному капіталі ТОВ «БЕНТОПРОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35971129), що належить ОСОБА_4 , громадянину російської федерації, зареєстрованого АДРЕСА_1 , вартістю 1118000,00 гривень.

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022222060000160від 03.09.2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України. Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться за фактом можливого здійснення фінансової діяльності на території м.Харкова, в тому числі, на території Шевченківського району м.Харкова, низки суб`єктів господарської діяльності, кінцевим бенефіціапними власниками їх є громадяни російської федерації і республіки білорусь та службові особи яких, вступивши у попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

В ході досудового провадження встановлено, що до вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні службові особи ТОВ «БЕНТОПРОМ-УКРАЇНА», яке зареєстровано за адресою: м.Харків, вул.Сумська буд.53. Основний вид діяльності виробництво виробів з бетону для будівництва, статутний капітал 1118000,00 гривень. Засновниками є ОСОБА_4 , громадянин російської федерації, зареєстрований м.Москва, внесок до статутного капіталу 1118000,00 гривень 100%. Прокурор зазначає, що оскільки серед власників товариства є фізичні особи громадяни країни, яка вчиняє збройну агресію проти України, існує значний ризик прийняття рішень керівництвом товариства щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором на шкоду України. А тому необхідно зборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «БЕТОНПРОМ-УКРАЇНА». Крім того, з метою конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості відчуження майна і попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню необхідно накласти арештна корпоративні права ОСОБА_4 у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «БЕТОНПРОМ-УКРАЇНА» шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації. Також посилається на необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому прокурор зазначає, що враховуючи індивідуальні ознаки та властивості майна у даному кримінальному провадженні, а також те, що статутний капітал підприємства становить 1118000,00 гривень, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, воно не містить слідів кримінального правопорушення, а усі слідчі дії вже проведено, а також уявляє собою предмети, зберігання яких через громіздкість або з інших причин не можливе без зайвих труднощів, то передача майна Національному агенству для реалізації не спричинить шкоди для кримінального провадження, не перешкоджатиме подальшому досудовому розслідуванню та розгляду справи в суді. Не вжиття заходів щодо передачі в управління Національному агенству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості), унеможливіть досягнення завдань кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому.

У відповідності до ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.

Встановлено, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022222060000160від 03.09.2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України. Досудове розслідування здійснюється слідчим відділом Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області.

Відповідно до ч.4 ст.111-1 КК України передбачена відповідальність за передачу матеріальнихресурсів незаконнимзбройним чивоєнізованим формуванням,створеним натимчасово окупованійтериторії,та/абозбройним чивоєнізованим формуваннямдержави-агресора,та/абопровадження господарськоїдіяльності увзаємодії здержавою-агресором,незаконними органамивлади,створеними натимчасово окупованійтериторії,у томучислі окупаційноюадміністрацією держави-агресора,за щопередбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022222060000160від 03.09.2022року вбачається, що упродовж 2022 року на території міста Харкова, в тому числі на території Шевченківського району міста Харкова низка суб`єктів господарської діяльності, кінцевими бенефіцеарними власниками яких є громадяни російської федерації і республіки білорусь та службові особи яких, вступивши у попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Надані докази свідчать про обґрунтованість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-4 КК України.

В ході досудового провадження встановлено, що до вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні службові особи ТОВ «БЕНТОПРОМ-УКРАЇНА», яке зареєстровано за адресою: м.Харків, вул.Сумська буд.53. Основний вид діяльності виробництво виробів з бетону для будівництва, статутний капітал 1118000,00 гривень. Засновниками є ОСОБА_4 , громадянин російської федерації, зареєстрований м.Москва, внесок до статутного капіталу 1118000,00 гривень 100%.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначених у ст.98 КПК України.

У відповідності до ч. 3 ст.170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказамиє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4частини першої статті 962Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно з ч. 10 ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст.170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст.89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором доведено необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно для ефективного розслідування та збереження майна, попередження подальшого відчуження його на користь третіх осіб або приховування, а також можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Крім того, враховуючи індивідуальні ознаки та властивості майна у даному кримінальному провадженні, а також те, що статутний капітал підприємства становить 1118000,00 гривень, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, воно не містить слідів кримінального правопорушення, а усі слідчі дії вже проведено, а також уявляє собою предмети, зберігання яких через громіздкість або з інших причин не можливе без зайвих труднощів, то передача майна Національному агенству для реалізації не спричинить шкоди для кримінального провадження, не перешкоджатиме подальшому досудовому розслідуванню та розгляду справи в суді. Не вжиття заходів щодо передачі в управління Національному агенству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості), унеможливіть досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.ст. ст. 170-173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022222060000160від 03.09.2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_4 , громадянина російської федерації, зареєстрованого АДРЕСА_1 у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «БЕНТОПРОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35971129), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , засновником якого він є, в сумі 1118000,00 гривень шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Для здійснення управління в порядку, передбаченому Законом України «Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів» передати Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 100% в статутному капіталі ТОВ «БЕНТОПРОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35971129), що належить ОСОБА_4 , громадянину російської федерації, зареєстрованого АДРЕСА_1 , вартістю 1118000,00 гривень.

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022222060000160 від 03.09.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1