Рішення

від 21.08.2022 по справі 405/144/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/144/21

2/405/24/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Драного В.В.

при секретарі: Гаврилюк Ю.В., Дятел О.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідмоленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка», Управління освіти Міської ради міста Кропивницького про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка», Управління освіти Міської ради міста Кропивницького про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказав, що у травні 2018 року його було прийнято на роботу у СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» на посаду сторожа. 31.12.2020 року наказом № 170-к позивача було звільнено із займаної посади за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. З даним наказом позивач не погоджується, оскільки 26.12.2020 року о 18:45 год. позивач з`явися без запізнень до місця роботи та мав прийняти зміну в чергового сторожа ОСОБА_3 шляхом отримання ключів від усіх приміщень дитячого закладу та о 19:00 год. приступити до роботи. Однак між ними виникла сварка щодо заробітної плати та графіку роботи, внаслідок якої ОСОБА_3 відмовився віддавати позивачу ключі, вирішивши, що той прийшов на роботу у нетверезому стані, про що телефоном повідомив керівника закладу. В подальшому, до закладу приїхала директор ОСОБА_4 зі своїм чоловіком та безпідставно звинуватила позивача у тому, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння та не допустила його до роботи. Позивач пішов до поліції, однак, там відмовились приймати його заяву на дії керівника закладу. Повернувшись назад близько 22:30 год. позивач виявив, що на роботі залишився ОСОБА_3 , після чого він пішов додому. 28.12.2020 року позивач написав письмові пояснення з цього приводу, які направлялися до дитячого закладу.

Вважає, що він був відсутнім на роботі з поважних причин, оскільки роботодавець в особі директора закладу ОСОБА_4 не допустив його до роботи, наказав здати ключі його зміннику сторожу ОСОБА_3 , при цьому позивач не мав наміру покидати місце роботи. Також зазначив, що внаслідок незаконного звільнення він зазнав моральних страждань, які полягали в тому, що він залишився без роботи в період опалювального сезону напередодні різдвяних свят та був змушений знаходити інші засоби до існування. Внаслідок стресу, в нього погіршився стан здоров`я, підвищився артеріальний тиск, він був змушений купувати додаткові ліки, що обумовлено незаконним звільненням з роботи. За таких обставин, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 16.03.2021 року, просить: 1) визнати незаконним та скасувати наказ СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» від 31.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити його на посаді сторожа у Спеціальному дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 46 «Краплинка» з 31.12.2020 року; 2) стягнути з Управління освіти Міської ради міста Кропивницького на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2020 року по 01.03.2021 року у розмірі 10510,40 грн.; 3) стягнути з Управління освіти Міської ради міста Кропивницького на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.02.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначене судове засідання для розгляду справи по суті.

15.03.2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та вказав, що звільнення позивача з роботи за прогул без поважних причин є законним. Зазначив, що 26.12.2020 року о 18:47 год. позивач прийшов на роботу, проте у сторожа ОСОБА_3 виникла обґрунтована підозра стосовно того, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що він повідомив адміністрацію закладу. При цьому, з камер відеоспостереження вбачається, що близько 18:55 год. ОСОБА_1 телефонував невідомій особі та в ході розмови з нею підтверджував факт вживання ним алкогольних напоїв та отримав пораду покинути робоче місце. Близько 19:10 год. до закладу прибула директор ОСОБА_4 , яка запропонувала ОСОБА_1 пройти відповідний медичний огляд, на що останній відмовився та після цього покинув заклад, не приступаючи до роботи. Жодних доказів звернення до поліції позивач не надав. В подальшому, позивач на роботу також не повернувся, при цьому доказів поважності причин відсутності на роботі позивач не надав. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

30.04.2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказав, що директор закладу ОСОБА_4 дійсно пропонувала йому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за рахунок позивача, від чого він і відмовився. Зазначив, що він в стані алкогольного сп`яніння не перебував, стояв та ходив рівно, спілкувався чіткою та звичайною мовою. При цьому, директор закладу ОСОБА_4 не допустила позивача до роботи і вимагала від нього віддати ключі від закладу. За таких обставин просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.01.2022 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову (уточнення до позовної заяви) від 18.01.2022 року залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що 26.12.2020 року о 18:45 год. він прибув на роботу до СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» без ознак алкогольного сп`яніння. Під час прийняття зміни у чергового сторожа ОСОБА_3 між ними виникла сварка стосовно висловлювань позивача про розмір заробітної плати та графік роботи. ОСОБА_3 викликав керівника закладу ОСОБА_4 , яка по прибуттю запропоновувала позивачу пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився, оскільки вважав це незаконним. Після цього, директор повідомила в усній формі, що не допускає його до роботи та о 19:15 год. позивач пішов до поліції щоб написати заяву про його недопуск до роботи. До роботи позивач не повернувся. 28.12.2020 року позивач вийшов на роботу, де йому запропонували надати пояснення з приводу відсутності на роботі, на що він повідомив, що надасть їх пізніше. 31.12.2020 року його звільнили за прогул. Зазначив, що 26.12.2020 року вийшов на роботу у тверезому стані, однак перед цим випив склянку вина.

Представник відповідача СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач був звільнений з роботи у зв`язку з відсутністю на роботі більше трьох годин без поважних причин за результатами проведеного службового розслідування.

Представник відповідача Управління освіти Міської ради міста Кропивницького у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав, відзиву на позовну заяву представником не подано.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка», свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 02.05.2018 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» на посаду сторожа за строковим трудовим договором, а з 01.09.2018 року за безстроковим трудовим договором (а.с. 9, 39, 40).

Як вбачається з п.п. 1.2, 2.5, 2.21, 2.25 робочої інструкції сторожа СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка», з якою ОСОБА_1 був ознайомлений, сторож підпорядковується керівнику та завідувачу господарством дошкільного закладу. Сторож при прийомі та здачі чергування разом з черговим вихователем або змінним сторожем робить обхід ввірених йому приміщень з відповідним записом у журналі. Сторож працює без права сну і не може відлучатися за межі території ДНЗ. Сторож не курить, не вживає алкогольні напої у приміщеннях та на території ДНЗ (а.с. 41-44).

26.12.2020 року директором СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» ОСОБА_4 та сторожем ОСОБА_3 складено акт про відмову сторожа ОСОБА_1 від проходження медичного обстеження на предмет встановлення факту перебування у стані алкогольного сп`яніння. Згідно нього, ОСОБА_1 прибув на роботу з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 запропонувала йому проїхати разом з нею у медичну установу для огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 в агресивній формі відмовився, після чого покинув територію дошкільного закладу (а.с. 46-47).

Згідно актів № 1 та № 2 від 26.12.2020 року, складених працівниками СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» - завідувачем господарством ОСОБА_6 , вихователем-методистом ОСОБА_7 та сторожем ОСОБА_3 , сторож ОСОБА_1 був відсутній на роботі з 19:25 год. 26.12.2020 року і станом на 23:45 год. того ж дня на роботу не з`явився (а.с. 48, 49).

Як вбачається з коригуючого табелю обліку робочого часу СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» за грудень 2020 року, 26.12.2020 року та 27.12.2020 року за ОСОБА_8 вказано прогул (ПР) 12 робочих годин (а.с. 45).

з відеозаписів з камер відеоспостереження подвір`я СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка», що містяться на DVD-диску, вбачається, що 26.12.2020 року ОСОБА_1 перебуваючи на території дошкільного закладу у телефонній розмові зі своїм знайомим ОСОБА_9 зазначив, що він прийшов на роботу в «не дуже тверезому» стані, є запах алкоголю, оскільки він «випив вина». О 19:09 год. до закладу прибула директор ОСОБА_4 та зайшла в приміщення. О 19:11 год. вона разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вийшла з приміщення та вказала позивачу, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю. Також вона запропонувала йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився, зазначивши про цьому, що піде писати заяву до поліції. Також о 19:12 год. ОСОБА_1 попросив зафіксувати, що він прийшов на роботу. О 19:14 год. керівник закладу ОСОБА_4 вказала, що не допускає до роботи ОСОБА_1 та пропросила його віддати ключі, на що ОСОБА_1 зазначив, що вони залишилися на столі у приміщенні. О 19:15 год. ОСОБА_1 пішов з території дошкільного закладу (а.с. 66).

Наказом СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» від 28.12.2020 року № 160-к за фактом відсутності ОСОБА_1 на роботі призначено службове розслідування (а.с. 50).

Згідно актів № 3 від 28.12.2020 року та № 4 від 29.12.2020 року, складених працівниками СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» - завідувачем господарством ОСОБА_6 , вихователем-методистом ОСОБА_7 , помічником вихователя ОСОБА_10 , вихователем ОСОБА_11 , сторож ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення щодо відсутності його на роботі, посилаючись на те, що в нього немає часу, а потім, що він направив їх поштою та у месенджері Viber працівникам СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с. 56, 57).

При цьому, 28.12.2020 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких вказав, що не був допущений до роботи, що і змусило його покинути місце роботи (а.с. 11). Дані пояснення були 28.12.2020 року о 17:54 год. надіслані засобами поштового зв`язку до СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» та о 17:06 год. у месенджері Viber працівникам СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с. 12-15, 62).

29.12.2020 року ОСОБА_1 проходив планове медичне обстеження, що підтверджується електронним направленням № 4255-3315-6104-0018 від 28.12.2020 року (а.с. 16).

Як вбачається з акту службового розслідування від 30.12.2020 року, комісією було встановлено, що 26.12.2020 року сторож ОСОБА_1 перебуваючи на своєму робочому місці безпричинно покинув його, до виконання власних трудових обов`язків не приступав, тобто був відсутній на роботі більше чотирьох годин безперервно. При цьому, ОСОБА_1 не надав пояснень з цього приводу. Комісія вважала за доцільне визнати ОСОБА_1 таким, що 26.12.2020 року вчинив дисциплінарний проступок, а саме допустив прогул (а.с. 58-60).

Наказом СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» від 31.12.2020 року № 170-к позивача було звільнено із займаної посади сторожа 31.12.2020 року через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 8).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він підтримує товариські відносини з позивачем. 26.12.2020 року йому зателефонував позивач та розповів про те, що його не пускають на роботу, мотивуючи це тим, що він п`яний та від нього вимагають пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, під час телефонної розмови ОСОБА_1 вказав, що він випив вина. Потім вони зустрілися на перехресті вул. Єгорова та Велика Перспективна в м. Кропивницький та разом пішли додому, взяли свої паспорти та пішли до поліції писати заяву про порушення трудових прав ОСОБА_1 , однак їм там пояснили, що дані відносини є цивільно-правовими, а тому їм необхідно звертатися до суду. В подальшому, вони до дошкільного закладу не заходили. При цьому, ОСОБА_1 був у нормальному стані, ознак алкогольного сп`яніння в нього не було.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що працює сторожем у СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка». З позивачем ОСОБА_1 свідок перебуває у нормальних стосунках. 26.12.2020 року близько 18:45 год. ОСОБА_1 прийшов на роботу на нічну зміну, яку свідок повинен був йому здати. Під час їх розмови ОСОБА_1 говорив, що йому все набридло. В цей час ОСОБА_3 відчув запах алкоголю у позивача, про що відразу телефоном повідомив керівника закладу ОСОБА_4 . При цьому, позивач почав ображати його, гучно кричати. Через 15-20 хвилин приїхала керівник закладу ОСОБА_4 , яка запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився. Потім позивач сказав що піде до поліції та до кінця доби так і не повернувся на роботу.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює директором СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка». У грудні 2020 року їй зателефонував сторож ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_1 прийшов на роботу у стані алкогольного сп`яніння. Прибувши до закладу, вона виявила ОСОБА_1 , який поводив себе збуджено та в якого були ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю. Вона запропонувала ОСОБА_1 проїхати на медичний огляд, на що він відмовився, про що було складено акт. Після цього ОСОБА_1 самостійно пішов з роботи. В подальшому, вона попросила ОСОБА_3 залишитись на чергуванні замість ОСОБА_1 28.12.2020 року близько 12:00 год. ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення, але він відмовився. Також зазначила, що ОСОБА_1 не являється членом профспілки, а його письмові пояснення з приводу відсутності на роботі надійшли до закладу 06.01.2021 року.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушеннятрудової дисциплінидо працівникаможе бутизастосовано тількиодин зтаких заходівстягнення: догана; звільнення.

Статтею 149КЗпП Українипередбачено,що дозастосування дисциплінарногостягнення власникабо уповноваженийним органповинен зажадативід порушникатрудової дисципліниписьмові пояснення.При обраннівиду стягненнявласник абоуповноважений ниморган повиненвраховувати ступіньтяжкості вчиненогопроступку ізаподіяну нимшкоду,обставини,за якихвчинено проступок,і попереднюроботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, частиною другою цієї статті встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.

За змістом пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогулом може вважатися лише відсутність на роботі більше трьох годин без поважних причин. Сама по собі відсутність на роботі не може бути підставою для звільнення.

Як роз`яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни (пункт 2 частини першої статті 147 КЗпП України). Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причини його відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц.

У свою чергу, згідно ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, відсторонення від роботи- це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із роботодавцем, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться роботодавцем на підставі виявленого ним факту (осбтавин), через який роботадавець має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи. Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце. Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснює власник підприємства або уповноважений ним орган шляхом видання наказу (видачі усного розпорядження з наступним виданням наказу) та вжиття заходів щодо контролю за його виконанням.

Таким чином, працівнику, який фактично не здійснює свої трудові функції, немає необхідності перебувати на робочому місці, оскільки саме з цим і пов`язано таке відсторонення.

Як вбачається з наданих пояснень сторін та свідків, а також матеріалів справи, відсутність позивача на роботі 26.12.2020 року була зумовлена діями самого роботодавця в особі директора дошкільного закладу ОСОБА_4 , яка усним наказом відсторонила позивача від роботи у зв`язку з його появою на роботі в нетверезому стані. Тобто, саме відсторонення роботадавцем працівника ОСОБА_1 стало причиною відсутності останнього на роботі.

Таким чином, 26.12.2020 року позивач, на думку суду, дисциплінарного проступку у вигляді прогулу без поважних причин не здійснював, оскільки він був відсутній на роботі у зв`язку з винесенням керівником СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» усного наказу про його відсторонення від роботи.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2021 року в справі № 336/1368/20.

У свою чергу суд не бере до уваги доводи відповідача СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» щодо перебування ОСОБА_1 на роботі у нетверезому стані, оскільки до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення саме за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), а не за появу на роботі в нетверезому стані (п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Крім того, суд звертає увагу, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Однак відповідач СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» застосував до позивача дисциплінарне стягнення звільнення, не врахувавши його письмових пояснень, тобто передчасно, без з`ясування всіх обставин та позиції працівника. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся надавати письмові пояснення, а навпаки, надав їх засобами поштового зв`язку та у месенджері Viber. Про це позивач наголошував уповноваженим працівникам СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка», що, зокрема, відображено в акті № 4 від 29.12.2020 року.

Відповідно до ч. 1ст. 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України «Про запобігання корупції»іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, з урахуванням наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає, що наказ Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка» від 31.12.2020 року № 170-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким сторожа ОСОБА_1 звільнено 31.12.2020 року за п. 4 ст. 36 КЗпП Україн, є незаконним та підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 слід поновити на посаді сторожа.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядом обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Згідно довідки Управління освіти Міської ради міста Кропивницького від 14.01.2021 року № 72/2-01-09 середньоденний заробіток ОСОБА_1 становив 262,76 грн. (а.с. 75).

Період вимушеного прогулу, за який позивач просить стягнути втрачений заробіток, позивач визначив починаючи з першого дня після звільнення 31.12.2020 року до 01.03.2021 року.

Отже, з відповідача Управління освіти Міської ради міста Кропивницького, як розпорядника бюджетних коштів, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу у розмірі 262,76 грн. х 40 р.д. = 10510 грн.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В абзаці другому пункту 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення роботодавцем трудових прав працівника, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння йому моральної шкоди.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач вказує на те, що його незаконне звільнення призвело до його моральних та душевнихстраждань черезвтрату нормальнихжиттєвих зв`язків,що вимагаловід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життята пошукуроботи. Проте, позивач не довів погіршення стану свого здоров`я внаслідок незаконного звільнення.

Поряд з цим, суд приходить до висновку, що доводи позивача про спричинення йому моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з незаконним звільненням, яка завдана з вини відповідача, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Однак, беручи до уваги характер та тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій відповідача, здійснення додаткових зусиль для поновлення працівником своїх прав, характер немайнових втрат та можливість їх відновлення та з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір компенсації в сумі 1500 грн., що підлягає стягненню на користь позивача із відповідача Управління освіти Міської ради міста Кропивницького, як розпорядника бюджетних коштів у відшкодування моральної шкоди.

Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди 1500,00 грн відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості та враховує моральні страждання, які зазнав позивач внаслідок порушення відповідачем процедури його звільнення.

Також,оскільки позивачзвільнений відсплати судовогозбору напідставі п.1ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір»,а сплатаним судовогозбору всумі 1816,00грн.була відстроченадо ухваленнясудового рішенняу справі,враховуючи вимогист. 141 ЦПК України, з відповідача СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка» в дохід держави слід стягнути 908 грн. судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, а з відповідача Управління освіти Міської ради міста Кропивницького в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816 грн. за дві позовні вимоги майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка» (25006, м.Кропивницький, вул. Чорновола, 9/3), Управління освіти Міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка» від 31.12.2020 року № 170-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка» з 31 грудня 2020 року.

Стягнути з Управління освіти Міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ 05403286)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.12.2020 року по 01.03.2021 року в розмірі 10510,40 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління освіти Міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ 05403286)на користь держави судовий збір в розмірі 1816 грн.

Стягнути зі Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка» (25006, м. Кропивницький, вул. Чорновола, 9/3, ЄДРПОУ 32791479)на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сторожа Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 «Краплинка» з 31 грудня 2020 року підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скаргана рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.09.2022 року.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний