Ухвала

від 20.09.2022 по справі 922/69/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/69/22

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" (вх.№930Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2022 у справі №922/69/22 (повний текст рішення складено 09.08.2022 суддею Жигалкіним І.П. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фадена", м.Київ,

до Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки", с.Сугарівське Харківської області,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2022 у справі №922/69/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Сахновщинське імені М.О.Ключки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фадена заборгованості у розмірі 574068,43 грн (де: 268800,00 грн - сума заборгованості за договором поставки; 11812,47 грн - пені; 24655,96 грн - 36% річних, 268800,00 грн - штрафу), а також судовий збір у розмірі 8611,04 грн.

Приватне акціонерне товариство "Сахновщинське імені М.О. Ключки" не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2022 у справі №922/69/22 та ухвалити новее рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача 11812,47 грн пені, 24655,96 грн -36% річних, 268800,00 грн штрафу. Вирішити потання щодо розподілу судових витрат.

Одночасно заявник апеляційної скарги просить суд поновити строк апеляційного оскарження рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2022 у даній справі у зв`язку з тим, що повний текст рішення відповідач отримав 18.08.2022, що підверджується штрих-кодом поштового відправленн АТ «Укрпошта» та мав можливість ознайомитись з повним текстом.

Також заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення у державі воєнного стану, посилаючись на суттєве скорочення господарської діяльності внаслідок військової агресії РФ.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/69/22, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 922/69/22.

16.09.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі №922/69/22.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України Про судовий збір.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, зокрема, зазначено, що Законом України Про судовий збір визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України Про судовий збір чітко убачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, ураховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір законодавець, застосувавши слово або, не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Слід також зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України Про судовий збір перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Виходячи із системного аналізу змісту норм зазначеної статті, суд наголошує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд звертає увагу, що предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на суттєве скорочення господарської діяльності внаслідок військової агресії РФ, у зв`язку з чим просить суд відстрочити сплату судового збору до закінчення у державі воєнного стану.

Посилання апелянта на зазначені обставини як на підставу для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає неправомірними, оскільки перелік, наведений у статті 8 Закону України Про судовий збір, зокрема, і щодо підстав відстрочення, є вичерпним.

Суд також ураховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України та від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України, в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі Ейрі проти Ірландії, серія А, N 32, п. 25 - 26).

Отже, заявником не наведено та не підтверджено належними доказами наявність умов для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Підсумовуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги з викладених скаржником мотивів слід відмовити.

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 1 ст.2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду; складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України Про судовий збір).

З апеляційної скарги убачається, що заявник просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2022 у справі №922/69/22 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11812,47 грн пені, 24655,96 грн -36% річних, 268800,00 грн штрафу.

Тобто, заявник просить скасувати судове рішення повністю, однак ухвалити нове лише в частині, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.

У разі, якщо апелянт мав на увазі скасування рішення господарського суду повністю, судовий збір становить 12916,54 грн (8611,04 грн х150%), якщо апелянт оскаржує судове рішення лише в частині стягнення пені, 36% річних та штрафу у розмірі 305268,43 грн, то сума судового збору становить 6868,54 грн (4579,03 грн х150%).

Ураховуючи викладене, заявник апеляційної скарги має уточнити вимоги апеляційної скарги та з урахуванням таких уточнень сплатити відповідну суму судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2022 у справі №922/69/22.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на відсутність у матеріалах апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" залишити без руху.

2.Встановити заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль