Рішення

від 07.09.2022 по справі 910/14046/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2022Справа № 910/14046/21Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІН" про стягнення 770 971,94 грн, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІН" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання зобов`язання належно виконаним,

за участю представників:

Залізниці: Котовської Т.О.;

Товариства: Мекензіна І.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі Залізниця) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі Філія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІН" (далі Товариство) штрафу в розмірі 702 633,60 грн. та пені в сумі 68 338,34 грн, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 23 вересня 2020 року № ОД/НХ-20-433НЮ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

8 вересня 2021 року через загальний відділ канцелярії суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 7 жовтня 2021 року.

15 вересня 2021 року до суду надійшло клопотання Залізниці від цієї ж дати, в якому остання просила забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 7 жовтня 2021 року, у режимі відеоконференції, а також доручити її проведення Господарському суду Одеської області. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2021 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

7 жовтня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11 листопада 2021 року.

10 листопада 2021 року через підсистему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

11 листопада 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 2 грудня 2021 року.

1 грудня 2021 року від Товариства надійшов відзив та зустрічна позовна заява до Залізниці про визнання зобов`язання Товариства в рамках договору від 23 вересня 2020 року № ОД/НХ-20-433НЮ належно виконаним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 грудня 2021 року зустрічну позовну заяву Товариства залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення виявлених недоліків.

2 грудня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 17 грудня 2021 року.

6 грудня 2021 року до суду надійшли документи Товариства для усунення виявлених недоліків.

14 грудня 2021 року через загальний відділ діловодства суду від Залізниці надійшла відповідь на відзив.

16 грудня 2021 року через підсистему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 16 грудня 2021 року прийнято зустрічний позов Товариства до Залізниці в особі Філії про визнання зобов`язання належно виконаним у справі № 910/14046/21. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 17 грудня 2021 року.

17 грудня 2021 року через підсистему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.

17 грудня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку для подачі відповіді на відзив та про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 23 грудня 2021 року.

23 грудня 2021 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.

23 грудня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 20 січня 2022 року.

19 січня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшли додаткові пояснення.

20 січня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 10 лютого 2022 року.

31 січня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Залізниці надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 10 лютого 2022 року, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Павленка Є.В. у період з 7 лютого 2022 року по 18 лютого 2022 року.

15 лютого 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Залізниці надійшли пояснення.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2022 року учасників справи повідомлено про те, що підготовче засідання у справі призначено на 10 березня 2022 року. Водночас вказане засідання не відбулося у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 31 травня 2022 року учасників справи повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 23 червня 2022 року.

14 червня 2022 року на електронну адресу суду від Залізниці надійшло клопотання про участь її представника у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2022 року вказане клопотання було повернуте заявнику без розгляду.

21 червня 2022 року на електронну адресу суду від Залізниці надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

23 червня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 7 липня 2022 року.

27 червня 2022 року Залізниця звернулася до суду з клопотанням про участь свого представника у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке було задоволено ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 липня 2022 року.

5 липня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшов супровідний лист від вказаної дати № 1152 разом з висновком експерта.

У підготовчому засіданні 7 липня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження процесуального строку для подачі відзиву на зустрічну позовну заяву до 31 січня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 4 серпня 2022 року.

У липні 2022 року на електронну адресу суду від Залізниці надійшло клопотання від 11 липня 2022 року № НХ09/1107 про участь її представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказане клопотання задоволено ухвалою суду від 25 липня 2022 року.

12 серпня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшло клопотання від 11 серпня 2022 року № 1153 про долучення доказів до матеріалів справи.

17 серпня 2022 року на електронну адресу суду від Залізниці надійшла заява від 17 серпня 2022 року, в якій позивач заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

8 вересня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання Товариства від 11 серпня 2022 року про долучення до матеріалів справи висновку експерта на підставі частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У вказаному судовому засіданні представник Залізниці підтримала позовні вимоги та заперечила проти зустрічного позову Товариства. Представник Товариства проти задоволення позову Залізниці повністю заперечував та підтримав зустрічні позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та зустрічний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2020 року між Залізницею та Товариством за результатами процедури закупівлі в електронній системі закупівель ProZorro UA-2020-07-17-001436-a, № 6500695, укладено договір поставки № ОД/НХ-20-433НЮ, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок передати Залізниці у власність товар, а остання прийняти і оплатити таку продукцію в асортименті, кількості, якості та за цінами, які зазначені в специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункти 1.1., 1.2. та 3.1. спірного правочину).

Зазначений договір підписаний уповноваженим представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Вхідний контроль товару проводиться кінцевим одержувачем виробничим підрозділом позивача згідно з вимогами діючих нормативних документів (пункт 2.5. договору).

Згідно з пунктом 5.1. цієї угоди поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) Залізниці, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності останньої до приймання товару.

Відповідно до пункту 5.2. спірного правочину товар має бути поставлений на підставі рознарядок (заявок) впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання відповідачем будь-яким способом, зокрема, електронною поштою: natali_tem@ukr.net, у кількості, визначеній у рознарядці (заявці).

Акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання договору та приймання товару, підписується щонайменше двома уповноваженими особами виробничого підрозділу Залізниці згідно довіреності. Товар постачається за рахунок та транспортом відповідача на склад позивача: 65098, місто Одеса, вулиця Степна, будинок 2, на умовах DDP у редакції Інкотермс 2010. Представник Залізниці при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідність кількості та асортименту товару, що зазначені в рахунку-фактурі та накладній, розписатися за отримання товару, а також видати представнику Товариства довіреність, яка підтверджує право представника Залізниці на отримання даної партії товару (пункти 5.4.-5.6. договору).

Згідно з пунктами 6.1. та 6.4. спірного правочину позивач оплачує поставлений відповідачем товар за ціною, вказаною у специфікації. Загальна сума по договору становить 3 541 440,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % (590 240,00 грн).

Як встановлено пунктами 7.4. та 9.5. цієї угоди, днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Відповідно до пунктів 9.2.-9.4. договору Залізниця має право пред`явити Товариству претензії по кількості на підставі видаткової накладної і по якості протягом гарантійного терміну згідно з пунктом 4.1. цієї угоди. У випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань. Відповідач на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар або усуває виявлені дефекти.

За умовами вказаного пункту спірного правочину Товариство гарантує якість та надійність товару протягом строку, який передбачено технічними умовами та стандартами на даний товар. Гарантійний строк зберігання не менше 1 року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її введення в експлуатацію. Гарантійний строк експлуатації не менше 200 тис. км пробігу локомотива до граничного зносу робочого шару від дня введення виробу в експлуатацію.

Відповідно до пункту 16.2. цієї угоди строк дії договору з моменту його підписання і до 31 грудня 2020 року, в частині відвантаження товару до 25 грудня 2020 року, а в частині виконання обов`язків щодо розрахунків до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього правочину.

Судом встановлено, що сторонами підписано специфікацію № 1 (додаток № 1) до спірної угоди, за якою сторони дійшли згоди про поставку товару: накладки полозу струмоприймача НПТР-1-1200 з матеріалу "Романіт-УВЛШ" (ТУ У 30.2-32654786-001:2016), у кількості 248 штук, загальною вартістю 3 541 440,00 грн (разом з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи 13 жовтня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до спірного правочину, за умовами якої сторони дійшли згоди про визнання специфікації № 1 такою, що втратила чинність та введення в дію специфікації № 2 на суму 3 513 168,00 грн, за якою знижка складає 28 272,00 грн (пункти 1-3 вказаної додаткової угоди).

Також цією додатковою угодою сторони виклали пункти 1.2., 3.1. та 6.4. договору в іншій редакції, за якою: кількість, асортимент, ціна та якість товару визначаються специфікацією № 2; загальна сума договору становить 3 513 168,00 грн разом з ПДВ.

Ця додаткова угода підписана уповноваженим представниками сторін, а також скріплена печатками цих суб`єктів господарювання.

Згідно з заявкою Залізниці від 24 грудня 2020 року № НХ-09/5900, копія якої міститься в матеріалах даної справи, остання просила відповідача поставити товар згідно умов специфікації № 2 (накладки полозу струмоприймача НПТР-1-1200 з матеріалу "Романіт-УВЛШ" (ТУ У 30.2-32654786-001:2016), у кількості 248 штук, загальною вартістю 3 513 168,00 грн (разом з ПДВ).

Вказана заявка була направлена на електронну пошту Товариства 24 грудня 2020 року, що не заперечувалось останнім у його відзиві.

На виконання умов договору та заявки, 31 грудня 2020 року Товариство поставило Залізниці товар у кількості 248 штук, загальною вартістю 3 513 168,00 грн. Однак, під час проведення вхідного контролю відповідно до пункту 2.5. договору, Залізницею було виявлено, що цей товар не відповідає кресленню НПТР-1-1200 та підлягає заміні на товар належної якості у термін, що не перевищує 20 діб згідно пункту 9.4. угоди. Дані обставини були зафіксовані в акті про фактичну якість і комплектність від 12 січня 2021 року.

Зі змісту вказаного документа вбачається, що він підписаний усіма членами комісії, зокрема, заступником директора Товариства Турченком В.Б. Жодних зауважень вказаний акт зі сторони представника відповідача не містить.

Судом встановлено, що 19 січня 2021 року, під час заміни товару, поставленого Товариством, Залізницею знову було виявлено, що продукція не відповідає ТУ У 30.2-32654786-001:2016, про що складено відповідний акт про фактичну якість і комплектність товару та запропоновано відповідачу замінити її згідно з положеннями пункту 9.4. договору.

Вказаний акт також був підписаний усіма членами комісії, зокрема, директором Товариства Ромашком В.А., без будь-яких зауважень зі сторони відповідача.

22 січня 2021 року, під час заміни товару, поставленого Товариством, Залізницею знову виявлено, що продукція не відповідає ТУ У 30.2-32654786-001:2016, про що складено відповідний акт про фактичну якість і комплектність товару та запропоновано замінити її згідно з положеннями пункту 9.4. договору. Судом встановлено, що вказаний акт не містить заперечення представника Товариства щодо неприйняття Залізницею спірного товару.

Листами від 19 лютого 2021 року № НХ09/716 та від 10 березня 2021 року № НХ09/948 Залізниця звернулася до Товариства з вимогою направити уповноваженого представника відповідача для повернення спірної продукції. Однак вказана вимога була залишена Товариством без виконання.

У той же час, 19 березня 2021 року Товариство здійснило заміну спірної продукції, про що свідчить видаткова накладна від вказаної дати № РН-0000003 на загальну суму 3 513 168,00 грн разом з ПДВ. Цей документ підписаний та скріплений печатками уповноважених представників сторін.

Також судом встановлено, що 19 березня 2021 року усіма членами комісії, зокрема, директором відповідача Ромашком В.А., підписано акт усунення недоліків, зі змісту якого вбачається, що 19 березня 2021 року Товариство здійснило заміну спірної продукції за договором, невідповідність яких було встановлено 22 січня 2021 року при проведенні вхідного контролю.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь Другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки Залізниця просила суд стягнути з Товариства 702 633,60 грн штрафу та 68 338,34 грн пені, нарахованої у період з 20 січня 2021 року по 18 березня 2021 року на суму основного боргу в розмірі 3 513 168,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу 3 пункту 11.3. договору при поставці неякісного товару Залізниця має провести заміну такої продукції на якісну в термін, що не перевищує 20 діб, та сплатити штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого товару неналежної якості.

Враховуючи те, що при поставці 31 грудня 2020 року спірної продукції виявлено її невідповідність по якісним характеристикам, що підтверджено актом про фактичну якість і комплектність продукції від 12 січня 2021 року, який підписаний зі сторони відповідача без будь-яких зауважень, крім того, при заміні товару відповідач без жодних заперечень підписав повторний акт про невідповідність його якісним характеристикам від 19 січня 2021 року, а також те, що в акті про усунення недоліків від 19 березня 2021 року Товариство визнало невідповідність товару, встановлену 22 січня 2021 року, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної поставки якісної продукції.

Отже, вимога Залізниці про стягнення 702 633,60 грн штрафу (3 513 168 х 20%) є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Абзацом 1 пункту 11.3. договору сторони передбачили, що у разі затримки поставки товару або поставки товару не в повному обсязі, заявленому Залізницею, Товариство сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.

Отже, вказаним абзацом встановлена відповідальність за порушення терміну поставки товару та за поставку некомплектної продукції.

Також судом встановлено, що умови договору не містять положень для нарахування пені за поставку неякісного товару.

Таким чином, вимога Залізниці про нарахування вказаної штрафної санкції за поставку неякісної продукції є необґрунтованою, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

За таких обставин позов Залізниці підлягає частковому задоволенню.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги за зустрічним позовом, Товариство посилалося на те, що Залізницею необґрунтовано складено вищенаведені акти про фактичну якість і комплектність, так як у порушення вимог Інструкції Залізниці "Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Правила проведення вхідного контролю. СТП-10-002:2016" та Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" від 25 квітня 1966 року № П-7 представники Залізниці, за відсутності засобів вимірювальної техніки та випробувального обладнання, які використовуються при вхідному контролі, їх повірки, калібрування та технічного контролю, не могли при візуальному огляді виявити невідповідність продукції кресленням НПТР-1-1200 та технічним умовам. Таким чином, складені позивачем акти є необґрунтовані, а поставка продукції відбулася в строк та згідно обумовлених характеристик.

Згідно з пунктом 9.1. прийом товару здійснюється Залізницею відповідно Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" від 25 квітня 1966 року № П-7 при наявності товарносупровідних документів: товарно-транспортної накладної, пакувальних аркушів, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару.

Як було встановлено судом, акти про фактичну якість і комплектність продукції від 12 січня 2021 року та від 19 січня 2021 року підписані уповноваженими представника Товариства без зауважень та заперечень. Крім того, зі змісту акта про усунення недоліків від 19 березня 2021 року випливає те, що Товариство погодилося з черговим (третім) неприйняттям Залізницею спірної продукції за якісними характеристиками, що встановлено актом від 22 січня 2021 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі вищезазначених актів про фактичну якість Товариство повторно (19 січня 2021 року, 22 січня 2022 року та 19 березня 2021 року) виконувало вимоги пункту 9.4. спірної угоди та вказаних актів, що також свідчить про вчинення відповідачем самостійних дій, направлених на заміну поставленої ним неякісної продукції.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога Товариства про визнання належним чином виконаним зобов`язання останнього з поставки товару в обумовлений договором строк є необґрунтованою, спростовується матеріалами справи, а відтак не підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалося сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог Залізниці та відмови у задоволенні зустрічного позову Товариства.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору, сплаченого за позовом Залізниці, в зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати по сплаті судового збору, сплаченого за зустрічним позовом Товариства, в зв`язку з відмовою в його задоволенні покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІН" (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 3; ідентифікаційний код 32654786) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19; ідентифікаційний код 40081200) 702 633 (сімсот дві тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. та 10 539 (десять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн 51 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.

У задоволенні зустрічного позову приватного Товариства з обмеженою відповідальністю "КІН" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання зобов`язання належно виконаним відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20 вересня 2022 року

СуддяЄ.В. Павленко