Ухвала

від 18.09.2022 по справі 517/129/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 517/129/20

провадження № 61-8933ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Короя Івана Дмитровича на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Перехрестівська сільська рада Захарівського району Одеської області, про встановлення нікчемності заповіту,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив встановити нікчемність заповіту, посвідченого секретарем Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області 14 серпня 2015 року за реєстраційним № 17, яким ОСОБА_3 заповів належні йому грошові вклади ОСОБА_1 .

Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року позов задоволено. Заповіт ОСОБА_3 , складений 14 серпня 2015 року, зареєстрований за № 17 та посвідчений секретарем Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, визнано нікчемним. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840,80 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року - без змін.

08 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І. Д. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І. Д. вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-75цс15, в постановах Верхового Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 14 березня 2018 року у справі № 464/5089/15, від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 716/1051/17, від 28 жовтня 2021 року у справі № 498/606/17, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І. Д. заявив клопотання про зупинення дії рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для такого зупинення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявивши клопотання про зупинення дії рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І. Д. не вказав підстав, не навів аргументів та не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об`єктивної необхідності зупинення дії судових рішень. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх дії на час перегляду справи в касаційному порядку.

Враховуючи, що заявником не наведено підстав і не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Короя Івана Дмитровича на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року.

Витребувати з Красноокнянського районного суду Одеської області цивільну справу № 517/129/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Перехрестівська сільська рада Захарівського району Одеської області, про встановлення нікчемності заповіту.

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Короя Івана Дмитровича про зупинення дії рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 19 жовтня 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко