Постанова

від 19.09.2022 по справі 134/130/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/130/22

Провадження № 22-ц/801/1443/2022

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 рокуСправа № 134/130/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

учасники справи:

позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

відповідач Крижопільська селищна рада,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 червня 2022 року, ухвалене у складі судді Лабая О. В. в смт Крижопіль, дата складення повного рішення 20 червня 2022 року,

в с т а н о в и в:

27 січня 2022 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Глушкову О. І., звернулася у Крижопільський районний суд Вінницької області з позовом до Крижопільської селищної ради Крижопільського району Вінницької області про зобов`язання нарахування та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Єдиний внесок) на суму заробітної плати в період з грудня 2014 року по квітень 2020 року.

Обґрунтовуючи позов, посилалася на те, що з 05 лютого 2007 року і по даний час вона працює на посаді завідуючої дошкільного навчального закладу «Ромашка» в с. Голубече, Крижопільського (нині Тульчинського) району Вінницької області. Стосовно ДНЗ «Ромашка» мали місце судові рішення, якими було зобов`язано відновити його роботу, але заклад так і не працює, а зі ОСОБА_1 не припинено трудові відносини. Також є ряд судових рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 16 листопада 2014 року по 15 лютого 2021 року та зобов`язання відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати лише за період з 16 травня 2020 року по 15 лютого 2021 року.

На даний час Голубецьку сільську раду (код ЄДРПОУ 04328772) реорганізовано відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ, у зв`язку з чим вона увійшла до складу Крижопільської громади. Правонаступником усіх прав і обов`язків Голубецької сільської ради є Крижопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 04325940).

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 червня 2022 року позов задоволено частково: зобов`язано Крижопільську селищну раду нарахувати ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та сплатити єдиний соціальний внесок на відповідний рахунок органу податкової служби за місцем обліку:

-за період грудень місяць 2014 року, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за період 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, за період 01.01.2017 по 31.03.2017 року на заробітну плату та суму індексації заробітної плати шо визначена в розмірі 65 166,74 грн.,

-за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 на заробітну плату в розмірі 28800,00 грн; за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року на заробітну плату в розмірі 44 676,00 грн;

-за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року на заробітну плату в розмірі 12 519,00грн;

-за період з 01.04.2019 року по 19.04.2019 року на заробітну плату в розмірі 2 981,55 грн; на індексацію заробітної плати в сумі 365, 89 грн. за період з 01.04.2017 року по 19.04.2019 року; за період з 20.04.2019 по 30.04.2019 року на заробітну плату в розмірі 153,10 грн; за період з 01.05.2019 по 31.12.2019 року на заробітну плату в розмірі 33 384,00 грн; за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 року на заробітну плату в розмірі 18 892 грн; за період з 01.05.2020 по 15.05.2020 року на заробітну плату в розмірі 22 85,30 грн; на індексацію заробітної плати в сумі 376, 26 грн. за період з 20.04.2019 року по 15.05.2020 року;

-за період з 16.05.2020 по 31.05.2020 року на заробітну плату в розмірі 2 437,70 грн; за період з 01.06.2020 по 31.08.2020 року на заробітну плату в розмірі 14 169,00 грн; за період з 01.09.2020 по 31.12.2020 року на заробітну плату в розмірі 20 000,00 грн; за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 року на заробітну плату в розмірі 6 000,00 грн; за період з 01.02.2021 по 15.02.2021 року на заробітну плату в розмірі 4 071,43 грн;

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правову допомогу та судовий збір.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 працює завідуючою ДНЗ «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області, із займаної посади не звільнена, з урахуванням судових рішень про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в період з грудня 2014 року по 15 лютого 2021 року, єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування на суми заробітної плати та індексації заробітної плати, визначені судовими рішеннями, за ОСОБА_1 як за найманого працівника має бути сплачений відповідачем.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить змінити ухвалене у справі рішення, визначивши суми єдиного соціального внеску, які підлягають нарахуванню та сплаті помісячно.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених нею вимог: суд на власний розсуд визначив періоди нарахування єдиного соціального внеску, всупереч Закону України «Про збір облік та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким передбачений обов`язок роботодавця сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати за кожен місяць. Вона ж просила визначити конкретні суми єдиного соціального внеску помісячно, що дозволить їй не втратити страховий стаж та уникнути в подальшому необхідності звертатися до суду з приводу невірного нарахування сум, що підлягають сплаті та таке визначення сум відповідає закону, який регулює дані правовідносини.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача у встановлений апеляційним судом строк не надійшов.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

По справі встановлено та не оспорюється учасниками справи наступне:

- з 05 лютого 2007 року позивачка працює на посаді завідуючої дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області» (а. с. 13-15).

- 12 вересня 2014 року 32 сесією 6 скликання Голубецької сільської ради прийнято рішення № 770-32/2014 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече шляхом утворення комунального закладу ясла-садок комбінованого типу «Калина» Голубецької сільської ради»;

- Постановою Крижопільського районного суду від 15 квітня 2015 року (справа № 134/194/15-а), залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, вказане рішення сільської ради визнано протиправним та скасовано.

- Рішенням 39 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради від 29 травня 2015 року повторно вирішено питання про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече.

- Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, зазначене рішення сільської ради визнано протиправним і скасовано.

- Рішення суду щодо відновлення роботи ДНЗ «Ромашка» не виконане, інформація про припинення трудових відносин із ОСОБА_1 відсутня.

- Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року справа № 134/1579/15-ц ухвалено про стягнення з Голубецької сільської ради Крижопільського району на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2014 року - березень 2017 року включно в сумі 82 321,20 копійок, 8 183,66 індексації заробітної плати (а. с. 18-20). Рішення набрало законної сили 30.05.2017 року за результатами апеляційного перегляду та зазначені судові рішення залишені без змін Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року (а.с. 21 - 24). Зазначеним рішенням встановлено, що зарплата за один місяць за період з грудня 2014 року по березень 2017 року складає 2 884 грн. 76 к.

- Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.04.2019 року по справі № 134/336/19 стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01 квітня 2017 року по 19 квітня 2019 року в сумі 88 976, 55 грн та індексація в розмірі 8 377, 31 грн (а.с. 31 - 33), рішення набрало законної сили 20 червня 2019 року за результатами апеляційного перегляду, зазначені судові рішення були предметом касаційного перегляду та залишені без змін Постановою Верховного Суду від 24.12.2019 року (а.с. 25 - 30). Зазначеним рішенням встановлено, що зарплата за один місяць за період з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року дорівнює мінімальній заробітній платі та становить 3 200 грн, за період з 1 січня 2018 року по грудень 2917 року включно дорівнює мінімальній заробітній платі та становить 3 723 гривні та за період з 01 січня 2018 року по квітень 2019 року дорівнює мінімальній заробітній платі та становить 4 173 грн на місяць.

- Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 липня 2020 року справа № 134/790/20 стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 20 квітня 2019 року по 15 травня 2020 року включно в сумі 56 091,40 грн, та 376,26 грн. індексації заробітної плати. Рішення набрало законної сили 31.07.2020 року(а. с. 34-36).

Зазначеним рішенням встановлено, що зарплата за один місяць за період з 20 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року дорівнює мінімальній заробітній платі та складає 4 173 грн, а з 01 січня 2020 року по квітень 2020 року дорівнює мінімальній заробітній платі та складає 4 723 грн.

- Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року у справі № 134/321/21 стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 16 травня 2020 по 15 лютого 2021 року в сумі 46 678,13 грн., зобов`язано Крижопільську селищну раду сплатити єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 за період з 16.05.2020 по 15.02.2021 в розмірі 10 693,37 грн. (а. с. 37-41). Рішення набрало законної сили 16 грудня 2021 року за результатами апеляційного перегляду (постанова Вінницького апеляційного суду від 16.12.2021 року на а.с. 42 - 46).

- Починаючи з грудня 2014 року Голубецькою сільською радою (код 04328772) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (застрахована особа ОСОБА_1 ) не сплачувався, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-7 (а. с. 16-17) та повідомленням Управління Державної казначейської служби України у Крижопільському районі Вінницької області № 02-70-10/374 від 27 травня 2022, з якого вбачається, що єдиний соціальний внесок на державне соціальне страхування із Голубецької сільської ради за період з грудня 2014 по квітень 2020 року Управлінням не стягувався (а. с. 114-115).

Позивачем надано розрахунок сум Єдиного внеску за період з грудня 2014 року по квітень 2020 року включно (а.с. 48-50) та наведено розрахунок у позовній заяві, який здійснений шляхом множення мінімальної заробітної плати за вказаний період на розмір Єдиного внеску, визначений Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для відповідного періоду.

Між сторонами виник спір з приводу зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 як найманого працівника в період з 16 листопада 2014 року по 15 лютого 2021 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи; - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтями 14, 15 цього Закону передбачено, що страхувальниками та платниками страхових внесків до солідарної системи за застрахованих осіб є роботодавці.

При нарахуванні страхових внесків за минулі періоди застосовується розмір страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»).

Платники, ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а також об`єкти оподаткування визначені Законом України «Про збір на загальнообов`язкове пенсійне страхування». Порядок нарахування та сплати страхових внесків визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальником та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1,з наступними змінами та доповненнями.

За умовами п.2 ст. 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Звертаючись до суду за захистом свої прав як особи застрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач ОСОБА_1 надала суду довідку про індивідуальні відомості застрахованої особи, облік якої веде Пенсійний фонд України (довідка форми ОК-7), з якої, зокрема, вбачається, що в період з грудня 2014 року по 15 травня 2020 року не відображені відомості ні про нараховану заробітну плату, ні про перерахований ЄСВ, що необхідні для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 (а. с. 16-17), тоді як заборгованість по заробітній платі за цей період стягнена рішеннями суду: Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року справа № 134/1579/15-ц, Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.04.2019 року по справі № 134/336/19 , заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 липня 2020 року справа № 134/790/20.

Апеляційний суд приходить до висновку, що, вирішуючи спір про нарахування та стягнення ЄСВ на застраховану особу - ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно зазначив норми матеріального права та надав вірну оцінку зібраним у справі доказам (зокрема, довідці ОК-7), та дійшов правильного висновку про те, що роботодавець зобов`язаний нарахувати та сплатити Єдиний внесок за період з грудня 2014 року по квітень 2020 року.

Разом з тим, суд першої інстанції, не погоджуючись із наданим позивачкою розрахунком, власного розрахунку не навів, а лише визначив розмір заробітної плати, яка є базовою для нарахування Єдиного внеску (хоча такий розмір вже визначено судовими рішеннями про стягнення заборгованості по заробітній платі, які набрали законної сили), тобто невірно застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини та вийшов за межі заявлених позовних вимог. При цьому суд першої інстанції помилково послався на викладений правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 28.02.2017 по справі № 826/7631/15, адже зазначений висновок стосується спору, де предметом розгляду були вимоги відшкодування ПДВ та пені за прострочення бюджетного відшкодування, де суд наголосив, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості у спосіб, що не передбачений законом. Тобто в зазначеній справі йшлося про виконання своїх функцій державним органом.

Натомість в цивільній справі яка наразі розглядається між ОСОБА_1 (працівником - застрахованою особою) та роботодавцем (страхувальником), який відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є платником цього внеску, існує як спір як щодо нарахування Єдиного внеску, так і щодо його сплати.

Відтак саме суд повинен визначати розмір єдиного соціального внеску, що має бути сплачений роботодавцем, оскільки таке вирішення спору приведе до ефективного захисту порушених та не визнаних прав позивача та покладе край спору, який є предметом розгляду даної справи.

Зазначена позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеній в Постанові від13 грудня 2018 року по справі № 211/2214/16-ц

Підставним є і аргумент апеляційної скарги стосовно виходу судом першої інстанції за межі позовних вимог: суд вирішив питання нарахування Єдиного внеску за період з травня 2020 року по 15 лютого 2021 року, хоча така вимога позивачем не була заявлена, не звернув при цьому уваги та не дав оцінки тій обставині, що Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року у справі № 134/321/21 було стягнуто не лише заборгованість по заробітній платі за період з 16 травня 2020 по 15 лютого 2021 року в сумі 46 678,13 грн., але й зобов`язано Крижопільську селищну раду сплатити єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 за період з 16.05.2020 по 15.02.2021 в розмірі 10 693,37 грн. (а. с. 37-41). Рішення набрало законної сили 16 грудня 2021 року за результатами апеляційного перегляду (постанова Вінницького апеляційного суду від 16.12.2021 року на а.с. 42 - 46), тобто в цій частині спору немає, а є судове рішення, яке набрало законної сили. Також суд самостійно, за відсутності заявленої вимоги, зазначив про необхідність нарахування Єдиного внеску на суми індексації в розмірі 8 377, 31 к.(стягнута Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.04.2019 року по справі № 134/336/19) та в розмірі376,26 грн (стягнута Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 липня 2020 року справа № 134/790/20), тобто знову ж таки вийшов за межі заявлених вимог.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню як таке що постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють питання нарахування та зобов`язання сплати Єдиного внеску та порушення норм процесуального права, яке полягає в порушенні принципу диспозитивності та виході за межі заявлених вимог.

Відтак апеляційний суд перевіряє наданий позивачкою розрахунок сум, які підлягають нарахуванню та сплаті відповідачем.

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справ, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суми заробітної плати, які підлягають виплаті ОСОБА_1 , в тому числі і розмір місячної заробітної плати, встановлені рішеннями судів:

- Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року справа № 134/1579/15-ц встановлено, що зарплата ОСОБА_1 за один місяць за період з грудня 2014 року по березень 2017 року складає 2 884 грн. 76 к.

- Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.04.2019 року по справі № 134/336/19 встановлено, що зарплата ОСОБА_1 за один місяць за період з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року дорівнює мінімальній заробітній платі та становить 3 200 грн, за період з 1 січня 2018 року по грудень 2917 року включно дорівнює мінімальній заробітній платі та становить 3 723 гривні та за період з 01 січня 2018 року по 19 квітня 2019 року дорівнює мінімальній заробітній платі та становить 4 173 грн на місяць.

- Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 липня 2020 року справа № 134/790/20 встановлено, що зарплата за один місяць за період з 20 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року дорівнює мінімальній заробітній платі та складає 4 173 грн, а з 01 січня 2020 року по квітень 2020 року дорівнює мінімальній заробітній платі та складає 4 723 грн.

Отже, саме розмір заробітної плати, встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили і слід брати як базову (розрахункову) величину для нарахування Єдиного внеску, що було вірно зроблено позивачем.

Відповідно до положень частини 5 статті 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з 01січня 2015 року, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року справа № 134/1579/15-ц встановлено, що зарплата ОСОБА_1 за один місяць за період з грудня 2014 року по березень 2017 року складає 2 884 грн. 76 к, проте з 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата становила 3 200 грн, а тому, з огляду на положення частини 5 статті 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за період з 01 січня по 30 березня 2017 року як базову (розрахункову) величину для Єдиного внеску слід брати 3 200 грн, що було правильно зроблено позивачкою.

Частиною четвертою ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній у 2014-2015 роках для бюджетних установ єдиний внесок встановлювався у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.

24 грудня 2015 року Верховною радою України було прийнято Закон № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Цим законом було з 01 січня 2016 року уніфіковано ставку ЄСВ для всіх платників (22%) та яка діє і досі.

Як вбачається з розрахунку єдиного соціального внеску, який має бути нарахований і сплачений за застраховану особу ОСОБА_1 , наданого позивачем, нею вірно нараховано суми Єдиного соціального внеску за період з грудня 2016 року по березень 2017 року: взято правильний розмір заробітної плати як бази для нарахування Єдиного внеску, вірно застосовано розмір ставки (з грудня 2014 року по грудень 2015 року - 36,3%, а з січня 2016 року - 22%), а тому заявлені нею вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції хоча й вірно встановлені обставини справи, вірно вказані норми закону, які регулюють зазначені правовідносини, проте неправильно застосовані, судом порушено принцип диспозитивності та здійснено вихід за межі заявлених вимог, відтак доводи апеляційної скарги є підставними, а оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання судових витрат відповідно до положень статті 141 ЦПК України, апеляційний суд виходить з того, що оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 992,4 грн. за подання позовної заяви, 1 488,6 грн. за подання апеляційної скарги та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., які підтверджуються договором № б/н про надання правничої допомоги, актом прийому-передачі робіт та квитанцією (а. с. 51-54), що разом складає 7 481 грн.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Крижопільську селищну раду нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з грудня 2014 року по квітень 2020 року у наступних розмірах:

за 2014 рік: за грудень 2014 року - 1047,17 грн.;

за 2015 рік: за січень 2015 року - 1047.17 грн.; за лютий 2015 року - 1047,17 грн.; за березень 2015 року - 1047,17 грн.; за квітень 2015 року - 1047,17 грн.; за травень 2015 року - 1047.17 грн.; за червень 2015 року - 1047,17 грн.; за липень 2015 року - 1047,17 грн.; за серпень 2015 року - 1047,17 грн.; за вересень 2015 року - 1047,17 грн.; за жовтень 2015 року 1047,17 грн.; за листопад 2015 року - 1047,17 грн.; за грудень 2015 року - 1047,17 грн.;

за 2016 рік: за січень 2016 року - 634,65 грн.; за лютий 2016 року - 634,65 грн.; за березень 2016 року - 634,65 грн.; за квітень 2016 року - 634,65 грн.; за травень 2016 року - 634,65 грн.; за червень 2016 року - 634,65 грн.; за липень 2016 року - 634,65 грн.; за серпень 2016 року - 634,65 грн.; за вересень 2016 року - 634,65 грн.; за жовтень 2016 року - 634,65 грн.; за листопад 2016 року - 634,65 грн.; за грудень 2016 року - 634,65 грн.;

за 2017 рік: за січень 2017 року - 704.00 грн.; за лютий 2017 року - 704,00 грн.; за березень 2017 року - 704,00 грн.; за квітень 2017 року - 704,00 грн.; за травень 2017 року - 704,00 грн.; за червень 2017 року - 704,00 грн.; за липень 2017 року - 704,00 грн.; за серпень 2017 року - 704,00 грн.; за вересень 2017 року - 704,00 грн.; за жовтень 2017 року - 704,00 грн.; за листопад 2017 року - 704,00 грн.; за грудень 2017 року - 704,00 грн.;

за 2018 рік: за січень 2018 року - 819,06 грн.; за лютий 2018 року - 819,06 грн.; за березень 2018 року - 819,06 грн.; за квітень 2018 року - 819,06 грн.; за травень 2018 року - 819,06 грн.; за червень 2018 року - 819,06 грн.; за липень 2018 року - 819,06 грн.; за серпень 2018 року - 819,06 грн.; за вересень 2018 року - 819,06 грн.; за жовтень 2018 року - 819,06 грн.; за листопад 2018 року - 819,06 грн.; за грудень 2018 року - 819,06 грн.;

за 2019 рік: за січень 2019 року - 918,06 грн.; за лютий 2019 року - 918,06 грн., за березень 2019 року - 918,06 грн.; за квітень 2019 року - 918,06 грн.; за травень 2019 року - 918,06 грн.; за червень 2019 року - 918,06 грн.; за липень 2019 року - 918,06 грн.; за серпень 2019 року - 918,06 грн.; за вересень 2019 року - 918,06 грн.; за жовтень 2019 року - 918,06 грн.; за листопад 2019 року - 918,06 грн.; за грудень 2019 року - 918,06 грн.;

за 2020 рік: за січень 2020 року - 1039,06 грн.; за лютий 2020 року - 1039,06 грн.; за березень 2020 року - 1039,06 грн.; за квітень 2020 року - 1039,06 грн.

Стягнути з Крижопільської селищної ради на користь ОСОБА_1 7 481 грн. понесених нею судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Крижопільська селищна рада, ЄДРПОУ 04325940, вул. Героїв України, 59, смт. Крижопіль, Тульчинський район, Вінницької області, 24600.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк