Постанова

від 20.09.2022 по справі 826/4911/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 826/4911/18

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 14 січня 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Бітова А.І., Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної авіаційної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020р. по справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю КАДОР ГРУПП, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Констракшен», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Одеса» про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року Державна авіаційна служба України (далі-позивач, Державіаслужба) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР ГРУПП» (далі- ТОВ «КАДОР ГРУПП», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Констракшен" (далі- ТОВ «Арт Констракшен», відповідач-2), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі- ДАБІ, відповідач-3), Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі- Управління, відповідач-4), треті особи: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі -ДП обслуговування повітряного руху України), Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Одеса" (далі-КП "Міжнародний аеропорт "Одеса"), про:

- зобов`язання ТОВ «КАДОР ГРУПП» виконати рішення Державіаслужби від 13.02.2018 за №92;

- зобов`язання ТОВ «КАДОР ГРУПП», ТОВ «Арт Констракшен» знести самочинне будівництво за адресою: м.Одеса, вул. Літературна, 8;

- визнання протиправною бездіяльності Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м.Одеса, вул. Літературна, 8 з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

- визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 143160481246, №ОД 143160481238 та скасувати їх;

- визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 06.12.2016 №01-06/1223 та їх скасування.

В обґрунтування позову вказано, що під час перевірки позивачем було виявлено порушення органами державного архітектурно-будівельного контролю і Управління архітектури та містобудування вимог щодо використання приаеродромної території, яке виразилось у видачі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Літературна, 8 без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації. Позивач вказав, що на адресу ТОВ "КАДОР ГРУПП", яке здійснювало будівництво, направлене рішення про припинення будівництва із вказанням про необхідність погодити будівництво з Державною авіаційною службою України, яке підприємством не виконано. Крім того, враховуючи, що об`єкт будівництва за адресою: м.Одеса, вул. Літературна, 8 становить загрозу безпеці авіації, інтересів держави, національній безпеці та потребам суспільства, позивач просив суд зобов`язати відповідачів знести самочинне будівництво.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, адміністративний позов Державіаслужби задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Літературна,8 з Державною авіаційною службою України.

Зобов`язано Управління архітектури та містобудування вчинити дії щодо погодження об`єкта будівництва за адресою: м.Одеса, вул. Літературна, 8 з Державною авіаційною службою України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Державній авіаційній службі України - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р., апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради задоволено.

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишено без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020р. скасовано.

Прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР ГРУПП», Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Констракшен, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Одеса про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Скасовуючи вказане рішення суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Державної авіаційної служби України, П`ятий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 22.07.2020 р. дійшов висновку, що дії Державної авіаційної служби України щодо проведення перевірки приаеродромної території КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», складання акту перевірки та прийняття рішення за №92 від 13.02.2018 грубо порушують встановлені чинним законодавством межі контролю та нагляду позивача.

Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року, касаційну скаргу Державної авіаційної служби України задоволено частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р. по справі №826/4911/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2022р. дану справу прийнято до провадження.

Скасовуючи постанову апеляційного суду по даній справі, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову виключно на підставі висновків про недотримання приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, при проведенні інспекційної перевірки. При цьому, Верховний Суд у своїй постанові вказав на те, що Державіаслужба наділена контролюючими функціями, зокрема, щодо порядку будівництва на приаеродромній території, а прийняті Державною авіаційною службою України рішення, в тому числі, і щодо припинення будівництва на приаеродромній території, є обов`язковими для органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили відповідні порушення. Отже, Державіаслужба наділена повноваженнями з проведення перевірки суб`єктів авіаційної діяльності та, зокрема, приаеродромної території на предмет дотримання порядку будівництва, та прийняття обов`язкових для виконання рішень, суб`єктами, які на цій території допустили відповідні порушення.

Крім того, Верховний суд зауважив, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з проведенням Державіаслужбою інспекційного обстеження приаеродромної території аеродрому «Одеса» КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», тоді як будь-яка перевірка, пов`язана зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відносно ТОВ «КАДОР ГРУПП» і ТОВ «Арт Констрашен» не призначалась та не проводилась.

На підставі викладеного, Верховний Суд зазначив, що інспекційна перевірка приаеродромної території КП "Міжнародний аеропорт "Одеса" проведена з дотриманням процедури та у межах повноважень Державіаслужби.

Верховним Судом було вказано, що при новому розгляді спору суду необхідно: надати оцінку всім твердженням та аргументам сторін, дослідити надані сторонами докази; на підставі додатково встановлених обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення, а також належним чином аргументувати свої висновки.

Апеляційним судом встановлено, що вимоги апеляційної скарги Державіаслужби, яка просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов, обґрунтовані тим, що об`єкт будівництва, за адресою м. Одеса, вул.Літературна, 8, знаходиться у радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому «Одеса» та не погоджений з Державіаслужбою, що є порушенням законодавчих вимог у сфері здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. Зокрема, скаржник наголошує, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради в порушення вимог ч.3 ст. 69 ПК України, по суб`єкту будівництва за адресою м. Одеса, вул.Літературна, 8 видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 06.12.2016 №01-06/1223 без погодження з Державіаслужбою. За вказаного, скаржник зазначає про наявність також підстав для визнання дій щодо видачі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації від 17.02.2016 №ОД143160481238 та ОД 143160481246 протиправними, а самі декларації на його думку підлягають скасуванню. Крім того, з огляду на результати інспекційної перевірки, апелянт вважає, що ТОВ «КАДОР ГРУПП» має виконати рішення Державіаслужби від 13.02.2018р. №92, а також наголошує на наявності підстав для знесення самочинного будівництва за адресою м. Одеса, вул.Літературна, 8.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом з 01.07.2019 Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради змінило назву на Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, Департамент архітектури та містобудування ОМР, який просить рішення суду скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, посилається на те, що Департамент не здійснює авіаційну діяльність, а отже не може бути об`єктом контролю з боку позивача. Жодним нормативним актом не передбачено повноважень Державіаслужби здійснювати контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та відповідно не передбачено повноважень на звернення до суду з позовними вимогами до органів місцевого самоврядування. Суб`єктом, який звертається до Державіслужби за погодженням місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях, є саме підприємства, установи, організації, які здійснюють відповідне будівництво. Також, вказуючи, що Департамент не займається будівництвом, апелянт вважає відсутніми підстави вважати його суб`єктом звернення до Державіаслужби за отриманням погодження. Отже, на думку Департаменту, позовна вимоги про визнання бездіяльності Управління протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо погодження об`єкта будівництва за адресою вул. Літературна,8 в м. Одеса, не є вірно обраним способом захисту та відновлення порушених прав позивача. При цьому, скаржник наголошує, що процедура видачі містобудівних умов та обмежень виключає правові передумови врахування відповідним органом місцевого самоврядування обмежень, пов`язаних з розміщенням об`єкта в межах при аеродромної території, адже не передбачає механізму отримання на цьому етапі визначеного у Порядку №721 погодження Державіаслужби та підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень у випадку їх ненадання. Також зазначає, що будь-яких приписів з вимогою щодо погодження будівництва за даною адресою до Департаменту від Державіаслужби не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання, призначене на 14.09.2022р. о 12:00 год сторони та їх представники не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи апеляційним судом.

01.09.2022р. (вхід.№14240/22) від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких також заявлено клопотання про проведення судового засідання без участі представника Державіаслужби та перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Інші сторони про причини неприбуття суду не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, враховуючи приписи ст.ст. 311, 313 КАС України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів скарг та з урахуванням правових висновків наданих Верховним Судом у постанові від 08.06.2022р. по даній справі №826/4911/18, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у відповідності до статті 5 Повітряного Кодексу України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою КМУ за №520 від 08.10.2014, пункту 7 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації №796 від 25.10.2005, з метою виявлення порушень вимог погодження будівництва об`єктів на приаеродромній території, Державною авіаційною службою України прийнято наказ за №833 від 2.11.2017 «Про проведення позапланових інспекційних перевірок».

На підставі зазначеного наказу, у період з 14.12.2017 по 15.12.2017 Державною авіаційною службою України здійснено позапланову інспекційну перевірку приаеродромної території аеродрому «Одеса» КП "Міжнародний аеропорт "Одеса", за результатами якої складено акт від 15.12.2017.

У вказаному акті відображений висновок контролюючого органу про те, що під час проведення інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому встановлені об`єкти будівництва, які не погоджені з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою, в тому числі, об`єкт будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Літературна, 8, замовником та генеральним підрядником будівництва якого виступає ТОВ «КАДОР ГРУПП». Цей об`єкт будівництва знаходиться в радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому «Одеса», його будівництво у відповідності до пункту 147 «Положення про використання повітряного простору України» має бути погоджено з Державіаслужбою.

На підставі встановлених порушень, 13.02.2018 Державною авіаційною службою України прийнято рішення за №92 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким зобов`язано ТОВ «КАДОР ГРУПП» припинити будівництво з моменту винесення даного рішення.

У вказаному рішенні зазначено, що керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі слід звернутися в десятиденний термін до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва за вказаною адресою відповідно до «Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації», затвердженого Наказом Мінінфраструктури України за №721 від 30.11.2012. Крім того, зазначено, що у разі невжиття відповідних заходів, Державіаслужба у встановленому законом порядку вживатиме заходів для припинення будівництва та знесення самочинно збудованого об`єкта з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням, приведення ділянки у первинний стан.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради допустило протиправну бездіяльність, яка полягає у непогодженні спірного об`єкта будівництва з Державіаслужбою та діяло з порушенням норм законодавства, у зв`язку із чим вважав наявними підстави для визнання протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8 з Державною авіаційною службою України та зобов`язання Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради вчинити дії щодо погодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8 з Державною авіаційною службою України.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків суду першої інстанції з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.06.2022р. по даній справі №826/4911/18, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності в галузі авіації визначає Повітряний кодекс України (надалі ПК України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Як визначено ч.5 ст. 4, ст.5 Повітряного кодексу України, державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації); національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Державіаслужба, за приписами Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520 (далі - Положення №520), - є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Основні завдання Державіаслужби визначено у п. 3 вказаного Положення №520, серед яких, зокрема реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України; організація використання повітряного простору України; здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування.

У відповідності до п. 4 Положення №520, Державіаслужба відповідно до покладених на неї завдань, в тому числі, здійснює комплексні заходи щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки; погоджує місця розташування, висоту об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

Слід зазначити, що в силу приписів Положення №520, контрольні та наглядові функції Державіаслужби обмежуються чітко визначеними об`єктами та суб`єктами. Так, об`єктом компетенції позивача є відносини у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України, які покриваються заходами державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування, а також засобами реагування на виявлені порушення.

Суб`єктами контролю є юридичні та фізичні особи, які здійснюють авіаційну діяльність та експлуатанти аеродромів.

Порядок розгляду та надання Державіаслужбою погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до ПК України визначає Порядок № 721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).

Згідно із пунктом 3.5 Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 № 721 (Порядок №721), за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.

Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що аеродром м.Одеси 01.08.2013р. отримав сертифікат Державної авіаційної служби України №АП 15-01 на відповідність вимогам законодавства України про цивільну авіацію і придатний до експлуатації повітряних суден (термін дії до 01.08.2016 та був продовжений до 01.08.2019). Власником та експлуатантом аеродрому, відповідно до інформації, яка зазначена в сертифікаті, є ПК «Міжнародний аеропорт «Одеса», та встановлений клас аеродрому В (4С).

Державною авіаційною службою України здійснено позапланову інспекційну перевірку приаеродромної території аеродрому «Одеса» КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», за результатами якої складений акт від 15.12.2017, у якому відображений висновок про виявлення на приаеродромній території об`єктів будівництва, в тому числі - за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8, який знаходиться в радіусі 10 км. від контрольної точки аеродрому «Одеса» та не погоджений з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою, замовником та генеральним підрядником будівництва якого виступає ТОВ «КАДОР ГРУПП».

На підставі виявлених порушень, Державною авіаційною службою України винесено рішення №92 від 13.02.2018 року про припинення будівництва (діяльності, передбаченої ч.2 статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким зобов`язано ТОВ «КАДОР ГРУПП» припинити будівництво з моменту винесення даного рішення (Том І, аркуш справи 51).

У рішенні зазначено, що керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі слід звернутися в десятиденний термін до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва за вказаною адресою відповідно до «Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації», затвердженого наказом Мінінфраструктури України №721 від 30.11.2012 року. Крім того, зазначено, що у разі невжиття відповідних заходів, Державіаслужба у встановленому законом порядку вживатиме заходів для припинення будівництва та знесення самочинно збудованого об`єкта з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням, приведення ділянки у первинний стан.

Колегія суддів зазначає, що приписами ст.69 ПК України закріплено, що будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності серед іншого належить - будівництво.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об`єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об`єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.

На підставі ч.10 статті 69 ПК України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.02.2019 у справі №810/3046/17, аналіз положень статті 69 ПК України у взаємозв`язку з нормами Положення № 520 та Порядку № 721 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення.

До повноважень місцевих органів виконавчої влади належать здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування пасажирів в аеропортах підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, зв`язку та дотримання вимог щодо використання приаеродромної території (п.1-2 ч.1 ст.79 ПК України).

При цьому, статтею 72 Земельного Кодексу України передбачено, що до земель авіаційного транспорту віднесено землі під службовими об`єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту. На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

Відповідно до положень п. 146, 147 «Положення про використання повітряного простору України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 401 від 29.03.2002 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин), умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом та РДЦ. Розташування та будівництво об`єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом.

В Державіаслужбі підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, в тому числі, об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно наявних в матеріалах справи документів вказана територія м. Одеса, вул. Літературна, 8, входить до зони радіусом 10 км від контрольної точки аеродрому, і на неї поширюються загальні обмеження ведення господарської діяльності, запровадженні для приаеродромних територій.

Отже, оскільки на момент здійснення інспекційної перевірки аеродрому Одеса, останній здійснював діяльність на підставі сертифікату №АП 15-01 серії АА № 016898 від 01.08.2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вищевказаний об`єкт будівництва мав бути погоджений з експлуатантом та Державіаслужбою.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011р. (далі - Закон №3038-VI), статтею 1 якого визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно ч.1 ст.2, ч.ч.1-8 ст.29 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування будівництва.

Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження серед іншого містять: гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Згідно матеріалів справи, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 6 лютого 2016 року видані ТОВ «Арт Констракшен» Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом» за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8, Приморський район (Том ІІІ, аркуші справи 41-47).

Разом з цим, сторонами не заперечується, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради дій щодо погодження здійснення будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8, Приморський район з Державіаслужбою вчинено не було.

Тобто, відповідачем, в даному випадку, не враховано наявність планувальних обмежень, а саме, що відповідна земельна ділянка знаходиться у межах приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт Одеса», що підтверджується наявними у справі доказами.

До того ж слід звернути увагу на те, що матеріалами справи підтверджується факт обізнаності Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради про необхідність погодження об`єкту будівництва.

Так, в матеріалах справи наявний лист КП «Міжнародний аеропорт Одеса», як експлуатанта аеродрому, що відповідає за безпечну його роботу вих. № 19-125 від 13.02.2014 року, направлений в лютому 2014 року на виконання приписів ч. 4 ст. 69 Повітряного кодексу України, на адресу органів місцевого самоврядування в тому числі й Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради листом (Том ІІ, аркуші справи 73-84).

Вказаним листом було повідомлено, що розмір приаеродромної території КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» включає місцевість радіусом 50 км. від контрольної точки аеродрому. Земельні ділянки Малиновського, Київського, Суворовського та Приморського районів міста Одеси потрапляють до приаеродромної території аеропорту Одеса.

Також, у листі КП «Міжнародний аеропорт Одеса» вих.№ 19-125 від 13.02.2014 року зазначено про необхідність, при наданні документів щодо будівельних/підготовчих робіт, користуватися вимогами розділу ІХ Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою КМУ №401 від 29.03.2002 року, та наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721, в частині погодження з Державіаслужбою України, Міноборони України, Украерорухом, Одеським районним диспетчерським центром та КМ «Міжнародний аеропорт «Одеса» умов розташування, будівництва об`єктів на приаеродромній території, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

В свою чергу, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомило КП «Міжнародний аеропорт Одеса» листом від 14.03.2014 року за вих. № 01-11/446 про можливість включення вимог щодо необхідності погодження місця розташування об`єкта будівництва з відповідними службами до пункту «планувальні обмеження» містобудівних вимог та обмежень (Том ІІ, аркуші справи 85-87).

Оскільки, відповідно до ст.69 ПК України визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зокрема будівництва, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, в даному випадку, як вірно вказав суд першої інстанції, - отримання такого є належним виконанням вимог ст. 69 ПК України щодо визначення умов забудови.

Відтак, враховуючи не вчинення Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради дії щодо погодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8 з Державною авіаційною службою України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність такої бездіяльності відповідача та наявність підстав для його зобов`язання вчинити такі дії.

Зазначене не спростовано Департаментом управління та архітектури ОМР та матеріалами справи.

Посилання відповідачів у справі на відсутність обов`язку погодження будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8 з тих підстав, що висота цього об`єкту не перевищує 50 метрів та спірні правовідносини не стосуються погодження вибору майданчику для будівництва і на ці правовідносини не можуть розповсюджуватися положення п. 147 «Положення про використання повітряного простору України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 401 від 29.03.2002 року, судова колегія оцінює критично, адже в межах 10 кілометрової зони незалежно від висоти об`єкту, його будівництво має погоджуватися з позивачем та будівництво об`єкта включає як вибір майданчика для будівництва та оформлення для цього відповідних документів, так і саме будівництво, на яке органом місцевого самоврядування видаються Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій Управління щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 06.12.2016р. №01-06/1223 та їх скасування, апеляційний суд звертає увагу, що у розумінні ч.8 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок №109), затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року, згідно з п.п. 2.1, 2.4 якого передбачено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Проаналізувавши приписи Порядку №109 судова колегія зазначає, що визначення умов забудови, використання землі здійснюється органом місцевого самоврядування шляхом затвердження генерального плану, тобто містобудівної документації, яка визначає принципові вирішення розвиту, планування забудови та іншого використання території населеного пункту, в той час як містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, який містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що згідно Генерального плану м.Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 6489-VI від 25.03.2015 року, земельна ділянка за адресою: м.Одеса, вул.Літературна, 8 розташована на території багатоквартирної житлової забудови. Відповідно до плану зонування території, земельна ділянка належить до зони Ж-3 (зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови).

Згідно детального плану території в межах: вул.Каманіна, вул. Літературна, вул.Новоберегова, пров. Красних Зорь, вул. Красних Зорь та Фонтанська дорога в м.Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради №604-VII від 27.04.2016 року, зазначена земельна ділянка також потрапляє у зону змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови.

В силу вимог ч.8 ст.29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що з огляду на викладені вище правові норми, при затвердженні генерального плану населеного пункту орган місцевого самоврядування визначає, окрім іншого, умови забудови і повинен визначати такі умови за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації у разі, якщо населений пункт або його частина входить до приаеродромної території. При цьому, при виданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, орган місцевого самоврядування визначає лише комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, але з урахуванням генерального плану населеного пункту, планом зонування та детальним планом території.

Разом з цим, враховуючи вимоги Закону №3038-VI та Порядку №109, оскільки будівництво за адресою: м. Одеса, вул.Літературна, 8 завершено, об`єкт введений в експлуатацію, а відтак відповідно до законодавства містобудівні умови та обмеження вичерпали свою дію, апеляційний суд також погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог Державіаслужби в частині визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування ОМР щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 06.02.2016р. №01-06/1223 та їх скасування.

Апелянтом Державною авіаційною службою України не викладено у своїй скарзі жодного обґрунтованого доводу у спростування наведеного вище висновку.

Що стосується позовних вимог Державної авіаційної служби України про визнання протиправними дій Департаменту ДАБІ Одеської області щодо видачі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 143160481246, №ОД 143160481238 та їх скасування, апеляційний суд зазначає, що ТОВ «Арт Констракшен» були подані та Департаментом ДАБІ Одеської області 17.02.2016 року зареєстровані Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за адресою: м. Одеса, вул.Літературна, 8 за №ОД143160481238 та №ОД143160481246 (Том ІІІ, аркуші справи 31-40).

Слід зазначити, що відповідно до ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється, зокрема, шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

В даному ж випадку, на переконання судової колегії, передбачені нормою ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» конкретні випадки для скасування декларацій під час апеляційного розгляду справи не встановлено, а відтак у органів державного архітектурно-будівельного контролю не було законних підстав для відмови в реєстрації спірних декларацій з причин не погодження вибору земельної ділянки з Державіаслужбою, оскільки такі обставини не перевіряються при реєстрації декларацій.

До того ж, відповідальність за достовірність даних декларацій несе особа, яка подала декларації на реєстрацію, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції у своєму рішенні.

За вказаного, колегія суддів вважає вірним також висновок суду першої інстанції про те, що саме при реєстрації декларацій будь-яких протиправних дій Департаментом ДАБІ Одеської області не вчинялось, а тому відсутні підстави також для скасування спірних декларацій.

Надаючи оцінку висновку суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги Державної авіаційної служби України про зобов`язання ТОВ «КАДОР ГРУПП» виконати рішення від 13 лютого 2018 року №92 та відповідним доводам апеляційної скарги Державіаслужби стосовно цієї вимоги, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що всі наявні в справі докази, зокрема, декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 143160481246, №ОД 143160481238, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 06.12.2016 року №01-06/1223, фото-фіксація стенду з даними про об`єкт будівництва містять інформацію про замовника будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8 - ТОВ «Арт Констракшен».

За наявними в матеріалах справи письмовими доказами, рішення №92 від 13.02.2018р., прийняте за результатами позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», було прийнято відносно суб`єкта - ТОВ «КАДОР ГРУПП», який не виступав та не виступає у спірних правовідносинах ані замовником, ані генпідрядником, ані проектувальником об`єкту будівництва житлової та громадської забудови за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8, не отримувало дозволів на виконання будівельних робіт, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, декларацій про готовність до експлуатації об`єктів за вказаною адресою, тощо.

Відтак, підстави для зобов`язання ТОВ «КАДОР ГРУПП», відносно якого було прийнято рішення Державної авіаційної служби України від 13 лютого 2018 року №92 його виконати - відсутні, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні цієї позовної вимоги правильний.

Посилання апелянта Державної авіаційної служби України на те, що ТОВ «КАДОР ГРУПП» є замовником будівництва, керуючись даними офіційного сайту ТОВ «КАДОР ГРУПП» було обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки такі твердження позивача спростовуються наявними у справі доказами, зі змісту яких вбачається, що ТОВ «КАДОР ГРУПП» здійснює тільки ріелторські послуги в даному випадку, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні (Том ІІІ, аркуші справи 12-13).

При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції щодо виконання рішення від 13 лютого 2018 року №92 замовником будівництва, - таке рішення не виносилося стосовно ТОВ «Арт Констракшен» та не направлялося цьому підприємству для виконання.

Стосовно позовних вимог Державної авіаційної служби України в частині зобов`язання ТОВ «КАДОР ГРУПП», ТОВ «Арт Констракшен» знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8, звертаючи увагу на приписи ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» колегія суддів вважає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, при цьому знесенню передує направлення забудовнику припису, надання можливості добровільного виконання припису та приведення об`єкту будівництва у відповідність до вимог законодавства та тільки в разі невиконання припису можливе звернення органів державного архітектурно-будівельного контролю з позовами про знесення самочинного об`єкту будівництва.

Відтак, позовні вимоги щодо зобов`язання ТОВ «КАДОР ГРУПП», ТОВ «Арт Констракшен» знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8, та привести ділянку у попередній стан є передчасними, їх необхідність не доведена, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню, про що вірного висновку дійшов у своєму рішенні суд першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвим та спростовуються вищевикладеними правовими висновками апеляційного суду

Поряд з цим, слід зазначити, що з метою всебічного та об`єктивного розгляду даної справи, апеляційним судом позивачу було надано усі процесуальні можливості передбачені КАС України, задля доведення обґрунтованості своїх позовних вимог безпосередньо у судовому засіданні.

Так, в судовому засіданні 20.07.2022р., представник Державіаслужби приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, до моменту виникнення у нього технічних проблем зі зв`язком.

20.07.2022р. протокольною ухвалою було вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Проте, оскільки під час розгляду справи в порядку письмового провадження, у апеляційного суду виникла необхідність у заслуховуванні пояснень апелянта у справі Державної авіаційної служби України, згідно з ухвалою від 09.08.2022р. суд перейшов до розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні та призначив засідання на 17 серпня 2022 року о 13 год. 30 хв.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.08.2022р. заслухавши усні пояснення представника Державіаслужби, апеляційним судом було запропоновано позивачу надати письмові пояснення по справі з викладенням своєї позиції зі спірних питань з урахуванням змін у законодавстві, на яких наполягала представник Державіаслужби та оголошено перерву у розгляді справи до 14.09.2022р.

01.09.2022р. (вх.№14240/22) від Державіаслужби до суду надійшли письмові пояснення з клопотанням продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приймає до уваги викладену у письмових поясненнях Державіаслужбою позицію з приводу спірних правовідносин, а саме зокрема, що з набранням чинності 05.01.2022р. постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2021р. №1427 «Питання використання приаеродромної території» та втратою чинності з 31.05.2022р. наказу Міністерства інфраструктури «Про затвердження Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації» №721 від 30.11.2012р., запроваджено інший порядок погодження обмеження використання приареродромної території, в тому числі й Державіаслужбою.

При цьому, як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях, норми чинного законодавства встановлюють обов`язковість рішень Державіаслужби, що стосуються припинення будівництва, у разі недотримання законодавства у сфері авіаційної безпеки, разом з тим, необхідною умовою можливості виконання зазначеного рішення Державіаслужби є наявність такого об`єкта будівництва, відповідність встановленим критеріям, передбаченим чинним законодавством.

Проте, слід апеляційний суд наголошує, що рішення у даній справі було ухвалено судом першої інстанції на підставі чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, що узгоджується з вимогами процесуального закону.

До того ж, скаржником не наведено інших переконливих фактів чи обставин на спростування висновків суду першої інстанції, відображених у оскаржуваному судовому рішенні та з якими погодився апеляційний суд, стосовно зокрема позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено.

Підсумовуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено обставини справи, та обґрунтовано частково задоволено позов.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено обставин для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311-313, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної авіаційної служби України та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №826/4911/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Бітов А.І. Шеметенко Л.П.