Постанова

від 20.09.2022 по справі 580/10255/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10255/21 Суддя першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кобаля М.І., Костюк Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Газ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Газ» (далі - Позивач, ТОВ «Він Газ») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 23.09.2021 №18979/6/23-00-09-0313 «Про анулювання ліцензії на пальне» щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182;

- зобов`язати Відповідача видалити з відповідного реєстру інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182 та поновити інформацію.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що заправник газу ТОВ «Він Газ» не є об`єктом нерухомого майна, а тому у Позивача не виникло обов`язку, зокрема, щодо прийняття його в експлуатацію як об`єкту будівництва, а тому оскаржуване розпорядження Відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Додатково підкреслив, що ефективним способом повного відновлення порушених прав Позивача є зобов`язання Відповідача видалити з реєстру інформацію (відомості) про анулювання Позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та поновити про неї відповідну інформацію.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, серед іншого необхідно подати, акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, по-друге, законодавством регламентовано імперативний перелік документів для отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальнем, по-третє, ГУ ДПС у Черкаській області діяло в межах свої повноважень та прийняло оскаржуване рішення про анулювання ліцензії після виявлення факту відсутності в інвентаризаційній справі акту готовності об`єкта до експлуатації.

Після усунення визначених в ухвалі від 05.07.2022 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Він Газ» є роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30).

02.07.2019 ТОВ «Він Газ» отримало у ГУ ДПС у Черкаській області ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 23040314201900182), строк дії до 02.07.2024. Адреса місця торгівлі: Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 103/А, АЗГП (а.с. 22-24, 60-72).

Розпорядженням ГУ ДПС у Черкаській області від 23.09.2021 №1081-рл «Про анулювання ліцензії на пальне» на підставі абз. 9, 10 ч. 50 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» анульовано ліцензію ТОВ «Він Газ» на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23040314201900182 від 02.07.2019 (а.с. 25-27, 57).

Надаючи оцінку спірному індивідуальному акту, суд першої інстанції також встановив, що роздрібний продаж пального ТОВ «Він Газ» здійснює за допомогою стаціонарного заправника газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001 (заводський №469).

Згідно паспорту вказаного стаціонарного заправника газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001, заводський №469 (а.с. 8-16), готовність СЗГ до вводу в експлуатацію оформляється власником відповідно до ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Розташування надземне. Резервуар виготовлений відповідно до НПАОП 0.00-1.59-87 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» та був підданий гідравлічним та пневматичним випробуванням на міцність та герметичність.

Крім того, матеріали справи свідчать, що Управління Держпраці у Черкаській області надано Позивачу дозвіл від 24.05.2019 №178.19.71 на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки (а.с. 81-82), а саме: стаціонарного заправника газу СЗГ типу «СЗГ-Б-10 У1» в складі насосного агрегату марки «HYDRO-VACUUM SKC 4.08.11.60» та колонки для відпуску скрапленого газу марки «PETRO PRIMUS LPG-1-U», а також дозвіл на експлуатацію резервуара надземного СУГ типу «Рн-9,9» V=9.96 м. куб. для зберігання ЗВГ (пропан-бутан). Указаний дозвіл надавався Відповідачу разом із заявою для отримання ліцензії (а.с. 60).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 19 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 15, 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі -Закон), ст. 21 Закону України «Про охорону праці», ряду підзаконних нормативно-правових актів та позиції Верховного Суду, прийшов до висновку, що встановлення ТОВ «Він Газ» заправника газу не є будівництвом і відповідно у Позивача не виникло обов`язку приймати його в експлуатацію, а тому оскаржуване розпорядження підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон.

Відповідно до ст. 1 Закону роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Питання, зокрема, роздрібної торгівлі пальним регламентовано статтею 15 Закону (у редакції, чинній на час видачі Позивачу ліцензії).

Так, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Із змісту наведених правових норм вбачається, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений ст. 15 Закону. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 580/2513/21.

Як було встановлено раніше, за результатами розгляду заяви ТОВ «Він Газ» від 26.06.2019 і доданих до неї документів ГУ ДПС у Черкаській області видало підприємству ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182.

Судовою колегію враховується, що вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на момент прийняття оскаржуваного розпорядження було регламентовано ч. 50 ст. 15 Закону.

Так, абзацами 9 і 10 частини 50 статті 15 Закону у згаданій редакції передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Поряд з цим, аналіз змісту наведених вище норм ч. 50 ст. 15 Закону свідчить про відсутність такої підстави для анулювання ліцензії як ненадання документів про завершення будівництва об`єкта нерухомого майна, щодо стаціонарного заправника газу, який не є об`єктом нерухомого майна.

У розрізі наведеного, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що підприємство було зобов`язане надати контролюючому органу акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 11 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Міністерство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Міністерстві можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.

У межах зазначених вище повноважень наказом Міністерства від 23.09.2011 № 208 (далі - наказ Міністерства № 208) створено науково-технічну раду (далі - НТР), що є постійно діючим дорадчим органом Міністерства, який утворюється для професійного колегіального розгляду наукових і технічних питань, що належать до компетенції Міністерства. У підпункті 2.2.2 пункту 2.2 наказу Міністерства № 208 визначено, що НТР відповідно до покладених на неї завдань розглядає проекти методичних рекомендацій з питань, що належать до її компетенції, а також обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами (за необхідності, яка визначається рішенням секції).

Діючи в межах повноважень, наданих наказом Міністерства № 208, зокрема, щодо розгляду методичних рекомендацій, НТР рішенням від 10.12.2015 № 88 схвалило Методичний посібник «Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» (далі - методичні рекомендації). У вступі до вказаного методичного посібника зазначено, що Директивою Ради Європейського Союзу 89/106/ЄЕС, прийнятою у 1988 році, країнам, що входять до складу Євросоюзу, було запропоновано новий підхід до питань технічного регулювання будівельної діяльності. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 12.2006 № 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд» Україна зробила перший практичний крок на шляху приєднання до європейських принципів технічного регулювання. У першу чергу це стосувалося забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. Наразі в Україні поряд з національною функціонує європейська гілка нормативної бази, основою якої є запровадження розрахунку будівельних конструкцій за Єврокодами.

У главі 2.6 Методичних рекомендацій зазначено, що контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами.

Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.

Як було встановлено раніше, роздрібний продаж пального ТОВ «Він Газ» здійснювався за допомогою стаціонарного заправника газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001 (заводський №469). Із змісту наявного у матеріалах справи паспорту на стаціонарний заправник газу (а.с. 8-16) вбачається, що він складається з резервуару, колонки заправної і насосу для перекачки. Тобто, за своєю природою не належить до об`єктів нерухомого майна.

З таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Він Газ» встановлено стаціонарний заправник газу, який виконаний як цілісний заводський виріб, що не передбачає виконання будь-яких будівельних робіт, то Позивача відсутній обов`язок з надання документів про завершення будівництва об`єкта нерухомого майна.

При цьому судова колегія звертає увагу, що до заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Він Газ» було додано, зокрема, дозвіл Управління Держпраці у Черкаській області від 24.05.2019 №178.19.71 на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, стаціонарного заправника газу СЗГ типу «СЗГ-Б-10 У1» (заводський №469), а також резервуару надземного СУГ типу «Рн-9,9» V=9,96 куб м для зберігання ЗВГ (пропан-бутан) (а.с. 81-82), та дозвіл Управління Держпраці у Черкаській області від 24.05.2019 №179.19.71 на виконання робіт підвищеної небезпеки: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежнонебезпечних зонах, а також заповнення, злив цистерн та інших ємностей із зрідженим вибухонебезпечним газом (пропан-бутан) (а.с. 82, зворотній бік).

Відповідно до ч. 5 та ч. 10 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, як правильно підкреслено судом першої інстанції, Управлінням Держпраці у Черкаській області фактично надано дозвіл ТОВ «Він Газ» експлуатувати стаціонарний заправник газу, що з урахуванням встановлених вище обставин відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 22.07.2021 у справі №640/19955/19.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що стаціонарний заправник газу не є об`єктом будівництва, а отже законодавство не вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, а відтак обґрунтовано вказав на протиправність оскаржуваного розпорядження ГУ ДПС у Черкаській області від 23.09.2021 №1081-рл «Про анулювання ліцензії на пальне» в частині анулювання ТОВ «Він Газ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182 та необхідність його скасування.

Указаний висновок судової колегії також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 09.08.2022 у справі № 580/2513/21, за якою для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені вище висновки не суперечать і позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 21.08.2019 у справі №823/1850/16, згідно якої: «розміщення (встановлення) додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом (пропан-бутаном) транспортних засобів на діючій АЗС призведе до зміни її основних техніко-економічних показників, а саме: збільшення потужності (місткості (ємності) резервуарів та кількості автозаправок), обсягу послуг, загальної кількості працюючих тощо. Тому встановлення (розміщення) на діючу АЗС (як об`єкт підвищеної небезпеки) стаціонарного заправника газу моделі СЗГ-1-10, призначеного для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення транспортних засобів зрідженим газом (пропан-бутаном) та виготовленого згідно ТУ У 28.1-30277055-042:2015 «Заправники газом стаціонарні» призвело до зміни функціонального призначення АЗС, внаслідок чого відбулися зміни основних техніко-економічних показників, а тому відноситься до реконструкції та потребує дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

…розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю».

Так, у справі №823/1850/16 було встановлено, що розміщення стаціонарного заправника газом було здійснено на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції. У свою чергу, на відміну від обставин цієї справи, у справі, рішення в якій є предметом апеляційного перегляду, відсутні докази того, що до моменту встановлення стаціонарного заправника газу за адресою: м. Сміла, вул. Тімірязєва, 103/А була розташована автомобільна заправна станція чи інший об`єкт будівництва, який потребував реконструкції для його облаштування.

У розрізі наведеного колегія суддів вважає за необхідне зауважити, Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, видавши ТОВ «Він Газ» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182 на підставі доданих до заяви товариства документів (а.с.61-83) та визнавши їх достатніми для її отримання, ГУ ДПС у Черкаській області у подальшому не вправі посилатися на їх неповноту як підставу для анулювання раніше виданої ліцензії. При цьому, як було встановлено раніше, фактів отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами, чи фактів подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про те, що належним способом захисту прав Позивача є покладення на Відповідача обов`язку з видалення є Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ «Він Газ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182 та поновлення відповідну інформації щодо наявності такої ліцензії, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №545 (далі - Порядок №545).

Відповідно до п. 2 Порядку №545 єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії (п. 6-7 Порядку №545).

Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним і таким, що відповідає вимогам національного законодавства, обраний вище спосіб захисту порушених прав ТОВ «Він Газ».

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк

Повний текст постанови складено та підписано 21 вересня 2022 року.