Ухвала

від 21.09.2022 по справі 546/665/22

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/665/22

номер провадження 2-з/546/30/22

У Х В А Л А

22 вересня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши клопотання позивача Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» до Фермерського господарства «Горобець С.Г.», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, державний реєстратор Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Маньківська Ганна Олегівна, про визнання чинним договору оренди, визнання відсутнім права оренди наступного орендаря та скасування права оренди,

в с т а н о в и в :

20.09.2022 Селянське (фермерське) господарство «С.Г.М.» (далі СФГ «С.Г.М.») звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства «Горобець С.Г.» (далі ФГ «Горобець С.Г.»), ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Маньківська Ганна Олегівна, про визнання чинним договору оренди землі від 26.07.2011 між ОСОБА_2 та СФГ «С.Г.М.», визнання відсутнім права оренди наступного орендаря ФГ «Горобець С.Г.» та скасування права оренди землі, яке виникло на підставі договору оренди землі б/н від 08.07.2022 між ОСОБА_1 та ФГ «Горобець С.Г.» .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.07.2011 між СФГ «С.Г.М.» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі кадастровий номер № 5324285700:00:005:0083, площею 1,99 га, яка розташована на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, строком на 10 років. Згідно умов договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та його державної реєстрації. Даний договір зареєстрований відділом Держкомзему у Решетилівському районі ГУ Держкомзему в Полтавській області 14.03.2012 за № 532420004002310. Спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно правонаступником за договором є ОСОБА_1 .

02.08.2022 за вих. № 36 на адресу позивача СФГ «С.Г.М.» надійшов лист від відповідача 1 - ФГ «Горобець С.Г.» в якому вказувалося, що останнім протягом червня-липня 2022 здійснили реєстрацію речових прав, в тому числі договору оренди вищевказаної земельної ділянки.

Позивач вважає, що 08.07.2022 державним реєстратором Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Маньківською Г.О. незаконно та без дотримання норм чинного законодавства здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме договору оренди землі б/н від 08.07.2022 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Горобець С.Г.» строком на 10 років стосовно земельної ділянки кадастровий № 5324285700:00:005:0083, площею 1,99 га, яка розташована на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, оскільки спірна земельна ділянка на цей час перебувала в оренді у СФГ «С.Г.М.» на підставі діючого договору оренди землі.

Чинність договору оренди землі, укладеного з позивачем СФГ «С.Г.М.» обґрунтовує тим, що Указом Президента України № 64/2922 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Пунктом 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, який набрав чинності відповідно до внесених змін ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ, визначено, що під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності.

Разом із позовною заявою позивачем СФГ «С.Г.М.» подано до суду клопотання про забезпечення позову, у якому він просить до вирішення спору по суті:

- заборонити ОСОБА_1 та ФГ «Горобець С.Г.» в будь-який спосіб вчиняти дії щодо земельної ділянки кадастровий № 5324285700:00:005:0083, площею 1,99 га, яка розташована на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, у тому числі розпоряджатися нею;

- заборонити ОСОБА_1 та ФГ «Горобець С.Г.» в будь-який спосіб чинити перешкоди здійсненню СФГ «С.Г.М.» робіт зі збору врожаю 2022 із земельної ділянки кадастровий № 5324285700:00:005:0083, площею 1,99 га, яка розташована на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

В обґрунтування клопотання зазначає, що предметом заявленого позову є визнання таким, що відповідно до норм земельного законодавства є чинним договір оренди від 26.07.2011 року між ОСОБА_2 та СФГ «С.Г.М.» щодо земельної ділянки № 5324285700:00:005:0083, визнання відсутнім права оренди наступного орендаря ФГ «Горобець С.Г.» та скасування права оренди землі, яке виникло на підставі договору оренди землі б/н від 08.07.2022 між ОСОБА_1 та ФГ «Горобець С.Г.».

З урахуванням факту невизнання відповідачів права користування спірною земельною ділянкою за позивачем, а також того, що відповідачі мають реальну можливість вільно розпоряджатися спірною земельною ділянкою, існує реальна загроза виникнення у відповідачів бажання надати земельну ділянку у користування/власність іншим особам, що створить перешкоди виконання судового рішення, у випадку задоволення судом позовних вимог, зокрема, необхідність звернення із позовом до нових землекористувачів (землевласників), позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, ускладнити в подальшому захист його порушених прав, а відтак може привести до порушення його права на доступ до правосуддя.

Суд, вивчивши подані матеріали, вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20, зазначив, що законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до передз`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача із тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Подібні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 06.05.2020 у справі № 700/720/17, від 03.02.2021 у справі№ 757/74669/17-ц щодо застосування заходів забезпечення позову.

З огляду на предмет спору, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник реальний спір, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з цим суд вважає, що заявлений спосіб забезпечення позову про заборону у будь-який спосіб вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки є неконкретизованим. Заборона вчиняти будь-які дії може трактуватися учасниками справи занадто широко. Рішення суду не може носити абстрактний характер.

Окрім того, поняття заборони вчинення будь-яких дій щодо земельної ділянки може включати в себе також заборону користування землею (проведення сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці), що може призвести до незворотних наслідків, оскільки не тільки позбавить ФГ «Горобець С.Г.» на весь час вирішення спору можливості використовувати земельну ділянку, відповідно до умов договору, але й перешкоджатиме здійсненню ФГ «Горобець С.Г.» господарської діяльності, як юридичної особи, з якою укладено договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони у будь-який спосіб вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки.

При цьому, вимога про заборону розпорядження спірною земельною ділянкою на думку суду є співмірною із заявленим предметом спору, оскільки у разі здійснення відповідачами дій щодо передання земельної ділянки у користування або у власність іншим особам це може створити перешкоди виконання судового рішення, у випадку задоволення судом позовних вимог, та призвести до необхідності ініціювання інших судових процесів до нових землекористувачів або власників.

Таким чином вимога про заборону розпорядження спірною земельною ділянкою підлягає задоволенню.

Що стосується заявленого способу забезпечення позову про заборону в будь-який спосіб чинити перешкоди здійсненню СФГ «С.Г.М.» робіт зі збору врожаю 2022 року зі спірної земельної ділянки, суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з листа СФГ «С.Г.М.» вих. № 111 від 19.09.2022 станом на 19 вересня 2022 року на полі урочище «Логвини» (а точніше на земельній ділянці) № 5324285700:00:005:0083 було проведено збір урожаю, комплекс сільськогосподарських робіт не проводили.

Отже, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що заявлена вимога забезпечення позову є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки позивач, заявляючи дану вимогу, на її підтвердження надав протилежні докази, які свідчать про те, що на спірній земельній ділянці збір урожаю вже проведено та будь-який інших комплекс сільськогосподарських робіт не проводився. Отже, позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявність підстав для застосування такого способу забезпечення позову, як заборони в будь-який спосіб чинити перешкоди здійсненню робіт зі збору врожаю 2022 року.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву про забезпечення позову, заборонивши вчиняти дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою шляхом вчинення правочинів.

Згідно ч.4ст.157ЦПКУкраїни особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст.149-153, 157, 259, 260, 261, 353ЦПКУкраїни суд,

у х в а л и в :

Клопотання позивача Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» до Фермерського господарства «Горобець С.Г.», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, державний реєстратор Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Маньківська Ганна Олегівна, про визнання чинним договору оренди, визнання відсутнім права оренди наступного орендаря та скасування права оренди задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 та Фермерському господарству «Горобець С.Г.» вчиняти дії, а саме розпоряджатися шляхом вчинення правочинів щодо земельної ділянки кадастровий № 5324285700:00:005:0083, площею 1, 99 га, яка розташована на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

У задоволенні іншої частини клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.

Копію даної ухвали направити позивачу для пред`явлення до виконання, відповідачам для відома та виконання, третій особі для відома.

Повний текст ухвали суду складено 22 вересня 2022 року.

Учасники справи:

позивач Селянське (фермерське) господарство «С.Г.М.», код ЄДРПОУ 25162181, місцезнаходження: вул. Молодіжна, буд. 4, с. Рокита, Миргородський (колишній Великобагачанський) район, Полтавська область, поштовий індекс 38353;

відповідач Фермерське господарство «Горобець С.Г.», код ЄДРПОУ 35581852, місцезнаходження: вул. Набережна, буд. 20, с. Шилівка, Полтавський (колишній Решетилівський) район, Полтавська область, поштовий індекс 38430;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Маньківська Ганна Олегівна, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 24, смт. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, поштовий індекс 37700.

Суддя О.О. Романенко