Постанова

від 20.09.2022 по справі 910/1491/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2022 р. Справа№ 910/1491/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022

(повне рішення складено 23.05.2022)

у справі № 910/1491/22 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ»

про стягнення 40 384,51 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» про стягнення 40 384,51 грн на підставі договору № 2911/21 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин та механізмів від 30.11.2021, з яких: 36 000,00 грн основного боргу, 673,85 грн пені, 3 600,00 грн штрафу, 110,66 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/1491/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» 36 000,00 грн основного боргу, 612,30 грн пені, 3 600,00 грн штрафу, 100,41 грн 3% річних, 2 476,53 грн судового збору, 4 991,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/1491/22 від 23.05.2022 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

За твердженнями скаржника, суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не були доведені належними, допустимими та достовірними доказами, ніяких замовлень апелянт в рамках послуг, передбачених актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГОФР0000966 від 07.12.2021 року, № ГОФР0001009 від 09.12.2021 року на загальну суму 36 000,00 грн не здійснював і ніякої згоди на їх виконання зі сторони апелянта не було.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/1491/22.

19.08.2022 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» в повному обсязі, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/1491/22 залишити без змін.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (далі-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» (далі-замовник) укладено договір № 2911/21 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору в порядку та на умовах, передбачених цим договором, виконавець на власний ризик та власними засобами зобов`язується надавати замовнику послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (далі - техніки), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Послуги технікою надаються на підставі замовлення, яке складається замовником в двох автентичних примірниках за формою, затвердженою згідно з додатком № 1 «Замовлення послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів», підписується уповноваженою особою замовника, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється виконавцю за реквізитами, зазначеними в договорі. У випадку термінової потреби у наданні послуг технікою замовлення може бути надано та погоджено в телефонному режимі, у тому числі за допомогою месенджерів, з обов`язковим подальшим письмовим оформленням протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин (пункт 2.1. договору).

Як визначено пунктом 3.2.5. договору замовник зобов`язаний у разі відсутності зауважень приймати надані послуги та підписувати оригінали актів приймання-передачі послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (далі-акт приймання-передачі наданих послуг) або направляти виконавцю відповідні заперечення щодо підписання відповідних актів.

Відповідно до пункту 3.2.6. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, надані виконавцем замовнику на підставі погоджених сторонами замовлень, актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків-фактур.

Згідно з пунктом 3.3.4. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за надані послуги.

Ціна (загальна вартість) цього Договору визначається в національній валюті України - гривні, та складається із ціни (загальної вартості) витрат виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки та ціни (загальної вартості) наданих технікою послуг, згідно з погодженими сторонами актами приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1. договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що оплата наданих технікою послуг здійснюється замовником на умовах відстрочки платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту актування на підставі погодженого сторонами замовлення та виставлених виконавцем рахунків-фактур. При цьому рахунок-фактура не є первинним документом бухгалтерського обліку, носить інформаційний характер та його відсутність не звільняє замовника від виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг. За погодженням сторін може використовуватися інший порядок розрахунків.

Відповідно до пункту 4.6. договору остаточний розрахунок за фактично надані послуги техніки здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати погодження сторонами акту приймання-передачі наданих послуг безпосередньо на підставі цього акту, без виставлення окремого рахунку-фактури.

Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця (пункт 4.7. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів.

Відповідно до пункту 5.4. договору акт приймання-передачі наданих послуг розглядається замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання та, у випадку його погодження, підписується уповноваженою особою замовника, скріплюється його печаткою (за наявності), після чого один примірник акту приймання-передачі наданих послуг направляється (повертається) виконавця за реквізитами, зазначеними в цьому Договорі, поштовим або кур`єрським зв`язком, або може бути наданий належним чином уповноваженою особою замовника особисто тощо.

У випадку наявності у замовника зауважень або заперечень до акту приймання-передачі наданих послуг, відповідні зауваження або заперечення направляються виконавцю в порядку та у строки, передбачені пунктом 5.4. цього договору (пункт 5.5. договору).

Як визначено пунктом 5.6. договору, у випадку, якщо замовник протягом строку, встановленого в п. 5.4. цього договору, не направить виконавцю погоджений примірник акту приймання передачі наданих послуг або свої зауваження чи заперечення, вважається, що послуги за цим актом надані виконавцем у повному обсязі й прийняті замовником без зауважень, а акт приймання передачі наданих послуг вважається підписаним обома сторонами.

Згідно з пунктом 9.1. цей договір набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками і засвідчення печатками (за наявності) сторін та діє до 31 грудня 2022 року.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи, а саме актами здачі-примання робіт (надання послуг) № ГОФР0000924 від 01.12.2021; № ГОФР0000930 від 02.12.2021; № ГОФР0000949 від 03.12.2021; № ГОФР0000966 від 07.12.2021; № ГОФР0001009 від 09.12.2021 підтверджується, що на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 81 600,00 грн.

Вказані акти здачі-примання робіт (надання послуг) підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Як стверджує позивач, надані послуги оплачено лише в сумі 45 600,00 грн, непогашеною є заборгованість відповідача за актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГОФР0000966 від 07.12.2021 та № ГОФР0001009 від 09.12.2021 на загальну суму 36 000,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача будь-яких зауважень або заперечень стосовно наданих позивачем послуг.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» не заперечує оплату в повному обсязі послуг згідно актів здачі-примання робіт (надання послуг) № ГОФР0000924, № ГОФР0000930 та № ГОФР0000949 на загальну суму 45 600,00 грн, однак, за твердженнями апелянта, оплату послуг згідно актів здачі-примання робіт (надання послуг) № ГОФР0000966 від 07.12.2021 та № ГОФР0001009 від 09.12.2021 на загальну суму 36 000,00 грн відповідач не проводив, оскільки ніяких замовлень в рамках цих актів не здійснював і ніякої згоди на їх виконання не надавав.

Також слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що всі вищевказані акти приймання робіт (надання послуг) були формальною стороною виконання обов`язків за договором, однак фактично послуги були надані лише за актами здачі-примання робіт (надання послуг) № ГОФР0000924, № ГОФР0000930 та № ГОФР0000949 на загальну суму 45 600,00 грн. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач не надав належних та допустимих доказів виконання робіт за договором, а лише скористався формальним підписанням актів здачі-примання робіт (надання послуг), яке відбулося в формальному порядку на вимогу договору.

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями апелянта, оскільки умовами договору (пункт 4.6.) визначено, що саме на підставі акту приймання передачі наданих послуг здійснюється остаточний розрахунок за надані послуги, а відповідач в порядку пункту 5.5. договору не надав будь-яких зауважень чи заперечень до актів приймання-передачі наданих послуг.

Крім того, заперечуючи в суді апеляційної інстанції реальність господарської операції, скаржник не скористався правом надати (витребувати) докази на спростування встановлених судом першої інстанції обставин.

Таким чином, суд відхиляє та, відповідно, не приймає до уваги доводи відповідача про формальність підписання даних актів, оскільки підписи особи, якою від імені відповідача підписані акти здачі-приймання (надання послуг) № ГОФР0000966 та № ГОФР0001009 скріплені відбитком печатки відповідача, а самі лише твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ», не підтверджені жодним доказом стосовно обставин підписання вказаних актів, не спростовують факту надання позивачем послуг відповідачеві на загальну суму 36 000,00 та, в свою чергу, прийняття відповідачем від позивача вказаних послуг.

Як визначено частинами 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, враховуючи умови пункту 4.6 договору та дату погодження сторонами акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГОФР0000966 - 07.12.2021, відповідач був зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за надані послуги техніки на підставі цього акту на суму 16 800,00 грн у строк до 21.12.2021 включно. Враховуючи умови пункту 4.6 договору та дату погодження сторонами акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГОФР0001009 - 09.12.2021, відповідач був зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за надані послуги техніки на підставі цього акту на суму 19 200,00 грн у строк до 23.12.2021 включно.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем послуг згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГОФР0000966 від 07.12.2021, № ГОФР0001009 від 09.12.2021 на загальну суму 36 000,00 грн.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату наданих позивачем послуг згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГОФР0000966 від 07.12.2021, № ГОФР0001009 від 09.12.2021 не здійснив і Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку стовно того, що заборгованість відповідача за договором в сумі 36 000,00 грн належним чином доведена, а оскільки доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, позов в цій частині підлягає задоволенню.

В своїй позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» також просить стягнути з відповідача пеню, штраф та 3% річних.

Згідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Частиною 6 вказаної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань установлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього Договору та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 6.3. договору, у випадку порушення замовником строків оплати наданих послуг останній зобов`язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяча в період прострочення, до дати виконання оплати.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати наданих послуг понад 30 (тридцять) календарних днів останній зобов`язаний сплатити виконавцю штраф в розмірі 10 % (десяти) відсотків від суми простроченого грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з розрахунком пені, штрафу та 3% річних, зробленим судом першої інстанції та вважає їх арифметично вірним.

Господарським судом міста Києва також задоволено вимоги позивача в частині стягнення 4 991,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір № 5 про надання правової допомоги від 15.01.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» та адвокатом Трофимовим Сергієм Олексійовичем, довіреність № 47 від 15.01.2022, Акт № ДПФ22/02/09 від 09.02.2022 приймання-передачі наданих правових послуг до Договору № 5 про надання правової допомоги від 15.01.2022 на суму 5 000,00 грн, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), рахунок-фактуру № ДПФ22/02/09 від 09.02.2022 на суму 5 000,00 грн, платіжне доручення № 576 від 10.02.2022 на суму 5 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про покладення витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4 991,00 грн на відповідача з огляду на часткове задоволення позову.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач належними та допустимими доказами довів суду порушення відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати за надані послуги.

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, не надано жодного доказу на спростування висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ДОМАЛ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/1491/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/1491/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1491/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова