Рішення

від 21.09.2022 по справі 640/36961/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 року м. Київ № 640/36961/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдекормаркет» до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в оформленні митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдекормаркет» (далі - позивач або ТОВ «Стройдекормаркет») з позовом до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА100000/2021/100038/2 від 07.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) № UA100340/2021/001095 від 07.12.2021.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/36961/21 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Викладені у відзиві відповідача доводи були заперечені позивачем у поданій до суду відповіді на відзив, у якій позивач наполягав на обґрунтованості позовних вимог.

Разом з тим, відповідачем було надано суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якій відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.08.2021 між компанією CHINA UNITED INVESTMENT GROUP LIMITED, Китай (продавець) та ТОВ «СТРОЙДЕКОРМАРКЕТ» (покупець) укладений контракт №АЕ-1508, розділом 1 «Предмет договору» якого передбачено, що за цим контрактом продавець приймає на себе зобов`язання забезпечувати покупця усіма необхідними йому видами товарів з узгодженими з ним інвойсами та в узгоджені терміни. Продавець зобов`язується поставляти товар у кількості та асортименті, передбачених у доданих до контракту інвойсах, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари або забезпечити їх прийняття та оплату зазначеними їм вантажоодержувачами. Інвойс надається продавцем протягом п`яти днів після прийнятая замовлення від покупця, що містить всі необхідні для здійснення поставки дані (кількість, асортимент, якість товарів, терміни та місце поставки та ін.).

Розділом 3 "Ціна договору" контракту № АЕ-1508 від 15.08.2021 обумовлено, що ціна за товар встановлюється в доларах США. Загальна сума контракту становить 2 000 000, 00 (два мільйона) доларів США. Ціна за товар включає в себе також експортну упаковку. Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної конкретної партії товару встановлюється сторонами і вказується в інвойсах. Ціна за товар встановлюються в доларах США і включає в себе також експортну упаковку.

У розділі 9 "Розрахунок за поставлений товар" контракту № АЕ-1508 від 15.08.2021 вказано, що оплата за поставлений здійснюється в доларах США шляхом перерахування зазначеної в інвойсі до договору суми з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. Оплата товару здійснюється протягом 180 днів з моменту поставки кожної партії товару. Сторони цього договору допускають 100% передоплату згідно з інвойсами.

Відповідно до розділу 6 "Відвантаження та транспортування товару" контракту № АЕ-1508 від 15.08.2021 продавець здійснює поставку товару на умовах СРТ-Київ, Україна передбачених правилами «ІНКОТЕРМС», якщо інші умови поставки не передбачені в інвойсі. Ціна товару може змінюватись з урахуванням об`єктивних факторів: модернізації виробництва, об`єму замовлення, об`єму та умов поставки.

Згідно з інвойсами (commercial invoice) №№ 717, 3447, 7860 від 03.10.2021 на митну територію України ввозились товари «Стельові, настінні, настільні, підлогові, вуличні світильники, запчастини, вимикачі, розетки, з`єднувачі, трекові шинопроводи", вартість яких зазначена у штуках за кожний окремий товар. Загальна вартість усіх переміщуваних товарів згідно вказаних інвойсів склала - 42 291, 39 доларів США та наведені умови поставки - СРТ Київ. Україна.

До Київської митниці декларантом подано митну декларацію (МД) № UА100340/2021 /017095 від 29.11.2021, в графі 31 "Вантажні місця та опис товару" були наведені наступні описи:

- товару №1 "1. Електричні освітлювальні прилади, які підвішуються або закріплюються на стелі, стіні, в частково розібраному вигляді, не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі: - Стельовий світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів, в асортименті - 2873шт: - Настінний світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів, в асортименті - 500шт; - Стельовий світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів, в асортименті - 9416шт: - Настінний світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів, в асортименті - 277шт; - Стельовий світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів (недорогоцінний метал з елементами пластмаси та скла), в асортименті - 10605шт; - Настінний світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів (недорогоцінний метал з елементами пластмаси), в асортименті - 90шт. Виробник: .HANGMEN MEKONG LIGHTING FACTORY. Торгівельна марка: Brille. Країна виробництва - CN.";

- товар № 2 "1. Світильники електричні, для використання зі світлодіодними лампами, що не містять радіообладнання у своєму складі, та не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, в асортименті: - Настільний світлодіодний світильник з комбінованих комбінованих матеріалів, в асортименті - 80шт; - Підлоговий світлодіодний світильник (торшер) з матеріалів, в асортименті - 1634шт; - Настільний світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів, в асортименті - 1729шт; - Підлоговий світлодіодний світильник (торшер) з комбінованих матеріалів, в асортименті - 63шт; - Настільний світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів (иедорогоцінний метал з елементами пластмаси), в асортименті - 1554шт. Виробник: JIANGMEN MELONG LIGHTING FACTORY. Торгівельна марка: Brille. Країна виробництва - CN.";

- товар № 6 "1. Світильники електричні, для використання зі світлодіодними лампами, що не містять радіообладнання у своєму складі, та не містять у своєму складі передавач і або передавачі та приймачі, в асортименті: - Вуличний світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів, в асортименті - 1 564шт; - Вуличний світлодіодний світильник з комбінованих матеріалів, в асортименті - 102шт; Виробник: JIANGMEN MELONG LIGHT ING FACTORY. Торгівельна марка: Brille. Країна виробництва - CN.".

Митна вартість товару за вказаною МД була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: товар № 1 - 24 787, 27 доларів США (671816, 82 грн.), товар № 2 - 9 730,46 доларів США (263727. 58 грн.) та товар № 6 - 3407,82 доларів CILIA (92363. 17 гр.), за курсом НБУ надень подання митної декларації 27,1033 грн. за 1 долар США)

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:

- пакувальний лист б/н від 03.10.2021;

- пакувальний лист б/н від 03.10.2021;

- пакувальний лист б/н від 03.10.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №3447 від 03.10.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №717 від 03.10.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №7860 від 03.10.2021;

- коносамент (bill of landing) G0121091350 від 04/10/2021;

- автотранспортна накладна №3447 від 26.11.2021;

- автотранспортна накладна №717 від 26.11.2021;

- автотранспортна накладна №7860 від 26.11.2021;

- декларація про походження товару №171 від 03.10.2021;

- декларація про походження товару №3447 від 03.10.2021;

- декларація про походження товару №7860 від 03.10.2021;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 9214067 від 29.11.2021;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 9214100 від 29.11.2021;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 9215570 від 29.11.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 25.09.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 25.09.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 25.09.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується від 15.08.2021 № АЕ-1508;

- посередницький зовнішньоекономічний товар (контракт) (крім позначеного кодом) №KS-2608 від 26.08.2020;

- доручення № 10 від 15.07.2021;

- звіт про зважування №РК-36832 від 26.11.2021;

- звіт про зважування №РК-368296 від 26.11.2021;

- звіт про зважування №РК-368303 від 26.11.2021;

- інвойс KS-675 від 25.09.2021;

- інвойс KS-822 від 25.09.2021;

- інвойс KS-873 від 25.09.2021;

- комерційна пропозиція б/н від 03.10.2021;

- комерційна пропозиція б/н від 03.10.2021;

- комерційна пропозиція б/н від 03.10.2021;

- пакувальний лист б/н від 25.09.2021;

- пакувальний лист б/н від 25.09.2021;

- пакувальний лист б/н від 25.09.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 516920210563795180 від 04.10.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 516920210563795181 від 04.10.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 516920210563795183 від 04.10.2021;

- митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів №UA100340.2021.017095 від 29.11.2021.

07.12.2021 Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості №UA100000/2021/100038/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 29.11.2021 №UA100340.2021.017095 скоригував, застосувавши додаткову одиницю виміру (кілограм) та визначив її наступним чином: за товар № 1 - 4,64 доларів США за 1 кг нетто, тобто 52274, 24 доларів США; за товар № 2 - 3,77 доларів США за 1 кг нетто, тобто 15 948,99 доларів США; товар № 6 - 4,64 доларів США за 1 кг нетто, тобто 7187,36 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, а саме: (1) пунктом 9.1. зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2021 № АЕ-1508 (далі - Контракт) обумовлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування зазначеної в інвойсі до договору суми з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. Пунктом 9.2. Контракту визначено, що оплата товару здійснюється протягом 180 днів з моменту поставки. Пунктом 9.5. Контракту встановлено, що сторони допускають 100% передоплату згідно з інвойсами. Інших умов та порядку оплати контрактом не визначено. Інвойси містять інформацію щодо умов оплати - передоплата, проте надані платіжні документи не відповідають оплаті згідно інвойсів наданих для митного оформлення. Декларантом надано платіжні документи в іноземній валюті на суму 1075,28 дол. США та 1064,28 дол. США, що не відповідає сумі, зазначеній у інвойсах - 14 075,28 дол. США та 15 464,28 дол. США відповідно; (2) в наданих прайс-листах виробника від 25.09.2021 не зазначений термін дії цін, умови поставки також відсутні; (3) всі надані до митного оформлення документи від виробника товару, включаючи посередницький договір № KS-2608 від 26.08.2021, не містять авторизованого підпису його представника, а тому не є належними документами, що підтверджують митну вартість товарів; (4) копії митних декларацій країни відправлення надані без урахування вимог ст. 254 МК України (без перекладу); (5) в якості додаткового документа для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано заключення про експертне дослідження від 29.11.2021 № 837/21, № 838/21, № 839/21, в яких не наведені взагалі цінові дані (про вартість ідентичних товарів даного виробника в мережі Інтернет), відсутні роздруківки цінових пропозицій азіатського ринку, не проаналізовано вплив на ціну товарів таких показників як обсяг партії, репутація на ринку, наявність оплати, якісні характеристики. В експертних довідках взагалі відсутня будь-яка цінова інформація на подібні (аналогічні) товари, є лише посилання на інтернет-ресурс сайту Alibaba.com російської платформи.

Скоригована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації митної декларації від 18.10.2021 №UA500150/2021/205433 (товар № 1 та товар № 6 - 4,64 USD/кг), митної декларації від 12.11.2021 №UA500110/2021/212081 (товар № 2 - 3,77 USD/кг).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100340/2021/001095 від 07.12.2021.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини 3 статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Згідно з частинами 1-3 статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відмовляючи позивачеві визнати митну вартість, зазначену ним у МД №UA100340.2021.017095 від 29.11.2021, відповідач, зокрема, зазначив, що інвойси містять інформацію щодо умов оплати - передоплата, проте надані платіжні документи не відповідають оплаті згідно інвойсів наданих для митного оформлення.

Оцінюючи наведені доводи відповідача суд зазначає наступне.

Згідно з умовами пункту 3.1, 3.3, 3.4 контракту № АЕ-1508 від 15.08.2021 ціна за товар встановлюється в доларах США. Ціна за товар включає в себе також експортну упаковку. Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної конкретної партії товару встановлюється сторонами і вказується в інвойсах. Ціна за товар встановлюються в доларах США і включає в себе також експортну упаковку.

Пунктом 9.2 контракту від 15.08.2021 № АЕ-1508 обумовлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування зазначеної в інвойсі до договору суми з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з пунктами 9.3, 9.4 контракту від 15.08.2021 № АЕ-1508 оплата товару здійснюється протягом 180 днів з моменту поставки.

Сторони цього договору допускають 100% передоплату згідно з інвойсами.

Як установлено з матеріалів справи, що декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті № 9214067 від 29.11.2021 на суму 1 075,28 дол. США про сплату коштів за інвойсом № 717 від 03.10.2021 на суму 14075,28 дол. США, платіжний документ в іноземній валюті № 9215570 від 29.11.2021 на суму 12 751,83 дол. США про сплату коштів за інвойсом № 3447 від 03.10.2021 на суму 12 751,83 дол. США та платіжний документ в іноземній валюті № 9214100 від 29.11.2021 на суму 1 064,28 дол. США про сплату коштів за інвойсом № 7860 від 03.10.2021 на суму 15 464,28 дол. США

З приводу покликань митного органу на те, що надані платіжні документи не підтверджують факт передоплати товару, суд зазначає, що митним органом залишено поза пункт 9.3 контракту від 15.08.2021 № АЕ-1508, яким передбачено можливість здійснення оплати за товар покупцем протягом 180 днів з моменту поставки товару. При цьому, умова означеного контракту щодо здійснення 100% передоплати згідно з інвойсами лише вказує на можливість такої передоплати, а не вказує на її обов`язковість.

Разом з цим, суд погоджується з доводами позивача про те, що наявність у вказаних інвойсах умови оплати - передоплата не свідчить про обов`язкову передоплату у повному обсязі усієї вартості товарів по інвойсах, позаяк контрактом від 15.08.2021 № АЕ-1508 не передбачена заборона щодо здійснення передоплата частинами.

Відтак, наведеним спростовуються доводи відповідача щодо наявних розбіжностей у поданих декларантом документах в частині порядку оплати товару.

Суд також звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17, згідно з яким сама по собі відсутність оплати не впливає на митну вартість з огляду на те, що фактична оплата, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати), що передбачена відповідним контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

В оскаржуваному рішення митний орган покликається на те, що в наданих прайс-листах виробника від 25.09.2021 не зазначений термін дії цін, а також відсутні умови поставки. З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.

Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо терміну дії цін, умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.12.2019 у справі № 420/2315/19.

Більше того, як свідчать матеріали справи, під час митного оформлення товару позивачем надано комерційні пропозиції б/н від 03.10.2021 безпосередньо від компанії продавця (контрагента) CHINA UNATED INVESTMENT GROUP LIMITED, в яких зазначена інформація щодо контракту №AE-1508 від 15.08.2021, продавця, країни походження товарів, умови поставки, найменування, одиниці виміру, вартість, валюта, тощо, які підтверджують визначену позивачем митну вартість товарів.

В частині зауважень митного органу щодо незабезпечення перекладу митної декларації країни відправлення, суд звертає увагу на наступне.

Частиною першою статті 254 МК визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим дана стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).

У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням ним перекладу українською мовою відповідного документу.

Що стосується покликань відповідача на неприйняття експертних досліджень від 29.11.2021 № 837/21, № 838/21, № 839/21, проведених Науково-дослідним інститутом судової експертизи та оцінки, у яких підтверджено числові значення заявленої позивачем митної вартості товару, суд зазначає, що відсутність у наведених експертних дослідженнях відомостей про цінові пропозиції ідентичних товарів виробника, на думку суду, не спростовує таких висновків, і вказане ніяким чином не впливає на заявлену митну вартість товару.

Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному дослідженні, відповідач мав право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування, однак, відповідач таке право не реалізував.

З приводу доводів відповідача про те, що надані до митного оформлення документи від виробника товару, включаючи посередницький договір № KS-2608 від 26.08.2021, не містять авторизованого підпису його представника, а тому не є належними документами, що підтверджують митну вартість товарів, суд вказує, що наведене не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 МК, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «Стройдекормаркет» митної вартості товару судом не встановлено.

Зі змісту спірного рішення відповідача № UА100000/2021/100038/2 від 07.12.2021 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ «Стройдекормаркет» - за ціною договору.

Щодо джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать та встановлено судом, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом також взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями від 18.10.2021 №UA500150/2021/205433 та від 12.11.2021 №UA500110/2021/212081, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаних митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Отже, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митних декларацій від 18.10.2021 №UA500150/2021/205433 та від 12.11.2021 №UA500110/2021/212081 є протиправним.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА100000/2021/100038/2 від 07.12.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням викладеного картка відмови Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100340/2021/001095 від 07.12.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 6425,82 грн., а тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдекормаркет» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА100000/2021/100038/2 від 07.12.2021.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) № UA100340/2021/001095 від 07.12.2021.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдекормаркет» (ідентифікаційний код 43094390) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43997555) судовий збір у розмірі 6425,82 (шість тисяч чотириста двадцять п`ять гривень вісімдесят дві копійки) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась