Постанова

від 20.09.2022 по справі 260/7385/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/7385/21 пров. № А/857/9515/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Мактовської З.М., Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року, ухвалене суддею Ващиліном Р.О. у м.Ужгороді у справі № 260/7385/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар-Плюс» до Волинської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийняття митної декларації та пропуску товару на митну територію України.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено.

04.05.2022 року позивач подав заяву про стягнення витрат на правничу професійну допомогу в сумі 14200 грн.

Вказану заяву відповідач заперечив, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково та стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар-Плюс» 3000 грн. витрат на правову допомогу.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі не відповідає складності справи та часу затраченого адвокатом на надання відповідних послуг. Внаслідок цього, суд зменшив суму витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, за надання адвокатом правничої допомоги до 3000 грн.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які визначив суд, не є співмірним затраченому часу, який був необхідний для цього та складності справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, для того, щоб визначити розмір витрат, потрібно, в першу чергу, встановити, чи особа понесла ці витрати.

Апеляційний суд встановив те, що позивач сплатив адвокату узгоджену між ними суму 14200 грн, а, отже, це дає підстави стверджувати, що позивач поніс судові витрати у зв`язку із наданням адвокатом правничої допомоги у цій справі.

Згідно із детальним описом послуг від 26.04.2022 року, адвокат надав такі послуги:

- вивчення наданих клієнтом документів, аналіз судової практики, складання позовної заяви (8,45 год.) 8450 грн.;

- складання заяви про усунення недоліків позовної заяви (0,20 год.) 200 грн..;

- аналіз відзиву, складання подання відповіді на відзив (3 год.) 3000 грн.;

- складання і подання заяви про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача (0,50 год) 500 грн.;

- участь в судовому засіданні 22.04.2022 року (1,05 год.) 1050 грн;

- складання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (1 год) 1000 грн.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що розмір витрат на правничу допомогу не відповідає обсягу робіт та часу затраченому на їх виконання.

Водночас, апеляційний суд не погоджується із позицією відповідача, що сума, яку визначив суд, як компенсацію понесених позивачем судових витрат, є неспівмірною, оскільки відповідач не навів для цього достатніх аргументів.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Крім цього, позивач просить здійснити розподіл судових витрат, які він поніс при розгляді апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду. З цього приводу апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційний суд встановив те, що у суді апеляційної інстанції при розгляді цієї апеляційної скарги позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 2490 грн.

Відповідач заперечив проти відшкодування на користь позивача цієї суми витрат на правову допомогу, оскільки ця сума є неспівмірною із обсягом наданих послуг та часом затраченим на їх подання.

Оцінка співмірності витрат на правову допомогу здійснюється за правилами описаними вище.

Апеляційний суд встановив те, що адвокат у суді апеляційної інстанції надав позивачу такі послуги:

-складання відзиву на апеляційну скаргу (1,90 год.) 1900 грн.;

-складання заяви про розподіл судових витрат (0,42 год.) 420 грн.

-складання заяви про розгляд справи без участі позивача (0,17) 170 грн.

Факт надання вказаних послуг підтверджується: рахунками № 002154, 002199, актами виконаних робіт, квитанціями про оплату.

Надаючи оцінку співмірності витрат, які поніс позивач, апеляційний суд вважає, що складання відзиву на апеляційну скаргу не відповідає складності роботи та часу затраченому на це, оскільки не вимагає об`ємної і складної правової роботи, тому розмір витрат, які необхідно відшкодувати на користь позивача, слід зменшити до 1000 грн. за цю послугу. Інші надані адвокатом послуги та виконані роботи відповідають принципу співмірності.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 1590 грн. витрат, які поніс позивач у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року в справі № 260/7385/21 залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар-Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати на правничу допомогу в сумі 1590 грн. 00 коп. (тисячу п`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді З. М. Матковська Р. М. Шавель

Постанова складена 21.09.2022 року