Ухвала

від 24.01.2023 по справі 260/7385/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2023 року

м. Київ

справа № 260/7385/21

адміністративне провадження № К/990/817/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №260/7385/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар-Плюс» до Волинської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар Плюс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та карток відмови, визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000087/2 від 19.11.2021, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002817 від 17.11.2021, №UA205140/2021/002852 від 19.11.2021, №UA205140/2021/002891 від 22.11.2021.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 частково задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар Плюс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №260/7385/21 апеляційну скаргу Волинської митниці залишено без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 в справі № 260/7385/21 залишено без змін. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар-Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати на правничу допомогу в сумі 1590,00 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Волинської митниці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №260/7385/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 31.10.2022, від 07.12.2022 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 139 КАС України щодо правомірності суду апеляційної інстанції, який не розглядав справу по суті, при перегляді додаткового рішення суду першої інстанції, вирішення питання розподілу судових витрат - витрат на правничу допомогу, у зв`язку з переглядом додаткового рішення в апеляційній інстанції.

Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Натомість контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та який правовий висновок має бути застосовано у даній справі.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, висловлення незгоди з оскаржуваною постановою, цитування норм КАС України, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Восьмим апеляційним адміністративним судом зазначено, що позивач просив здійснити розподіл судових витрат в сумі 2490 грн, які він поніс при розгляді апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду, що підтверджується рахунками №002154, №002199, актами виконаних робіт, квитанціями про оплату. Апеляційний суд дійшов висновку, що складання відзиву на апеляційну скаргу не відповідає складності роботи та часу затраченому на це, оскільки не вимагає об`ємної і складної правової роботи, тому розмір витрат, які необхідно відшкодувати на користь позивача, слід зменшити до 1000 грн. за цю послугу. Інші надані адвокатом послуги та виконані роботи відповідають принципу співмірності. Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 1590 грн. витрат, які поніс позивач у суді апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги не спростовують правильність таких висновків суду.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №260/7385/21 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва