Ухвала

від 01.03.2023 по справі 260/7385/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2023 року

м. Київ

справа №260/7385/21

адміністративне провадження № К/990/6343/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Волинської митниці на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №260/7385/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Авто-Стар-Плюс» до Волинської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022, частково задоволено заяву ТОВ «Авто-Стар-Плюс» та стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 також стягнуто на користь ТОВ «Авто-Стар-Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1590,00 грн.

22.02.2023 Волинська митниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначене судове рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначила пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідач вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм частин третьої та п`ятої статті 143 КАС за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

Судами встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 позов задоволено.

Позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про стягнення з Волинської митниці витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14200,00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи частково заяву ТОВ «Авто-Стар-Плюс» про стягнення витрат на правничу допомогу, виходив із встановленого факту витрат позивача на професійну правничу допомогу. Цей факт суд встановив на підставі оцінки таких доказів: договору про надання правової допомоги від 11.11.2021, рахунків №001482 від 10.12.2021, №001667 від 31.01.2022, №001932 від 22.04.2022, актів виконаних робіт №001482 від 10.12.2021, №001667 від 31.01.2022, №001932 від 22.04.2022, квитанцій про сплату коштів за послуги адвоката, детального опису робіт (послуг) від 26.04.202. Відповідно до зазначених актів правова допомога, надана адвокатом, складається з: вивчення наданих клієнтом документів, аналізу судової практики, складання позовної заяви та заяви про усунення недоліків позовної заяви; аналізу відзиву, складання та подання до суду відповіді на відзив; складання і подання до суду заяви щодо проведення підготовчого засідання без участі позивача; представництво позивача у судовому засіданні 22.04.2022; складання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Загальна вартість наданих юридичних послуг склала 14200,00 грн.

Виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн є співмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг та підлягає стягненню.

Також позивач подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про розподіл судових витрат, які він поніс при розгляді апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду.

Апеляційний суд встановив, що адвокат у суді апеляційної інстанції надав позивачу такі послуги: складання відзиву на апеляційну скаргу, заяви про розподіл судових витрат, заяви про розгляд справи без участі позивача. Факт надання вказаних послуг підтверджується рахунками № 002154, №002199, актами виконаних робіт, квитанціями про оплату послуг.

Суд апеляційної інстанції, так само врахувавши критерії, визначені частиною дев`ятою статті 139 КАС, виснував про наявність підстав для стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1590,00 грн.

Фактично доводи відповідача у касаційній скарзі стосуються оспорювання оцінки доказів судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з якою суди дійшли висновку, що, враховуючи суть спору, виконані адвокатом роботи (надані послуги), їх обсяг, складність справи, заперечення представника відповідача, є підстави для стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та 1590,00 грн відповідно.

Відповідно ж до частини першої статті 341 КАС переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи. Відтак, і незгода з оцінкою судом доказів не може бути підставою касаційного оскарження.

Верховний Суд зробив висновок щодо застосування норм статей 134, 139 КАС у правовідносинах щодо розподілу судових витрат. Так, до прикладу, у постановах від 13.02.2019 (справа №756/2114/17), від 27.06.2018 (справа №826/1216/16), від 08.05.2018 (справа №810/2823/17) від 13.02.2019 (справа №756/2114/17).

Застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 134, 139 КАС відповідає наведеним висновкам. Не суперечить таке правозастосування і висновкам Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (відповідно до цих висновків при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись пунктом 6 частини першої статті 333, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко