Ухвала

від 18.09.2022 по справі 200/11213/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 200/11213/19

провадження № 61-8566ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області на рішення Бабушкінського районного суду місті Дніпропетровська від 22 лютого

2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1

до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області про визнання недійсним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області про визнання недійсним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати незаконним наказ від 03 липня 2019 року № 61 про її звільнення з посади завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області у зв`язку із скороченням штату працівників та поновити її на займаній посаді з 03 липня 2019 року;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 липня 2019 року по 05 березня 2021 року у розмірі 173 061,32 грн;

- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська

від 22 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ від 03 липня 2019 року № 61 «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку із скороченням штату ОСОБА_1 з посади завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області.

Поновлено ОСОБА_1 на роботу до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області на посаді завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області, з 03 липня 2019 року.

Стягнуто з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 173 061,32 грн, моральну шкоду - 20 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати їй заробітної плати за один місяць в розмірі

11 471,41 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2022 року

рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська

від 22 лютого 2022 року в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області на користь

ОСОБА_1 , змінено, зменшено цей розмір з 20 000 грн до 5 000 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області на рішення Бабушкінського районного суду місті Дніпропетровська від 22 лютого 2022 року

та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2022 року.

У касаційній скарзі Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також особа, яка подає касаційну скаргу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення «Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункти «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови

у відкритті касаційного провадження немає.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень.

Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень. Заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у правовідносинах, за яких при скороченні штату працівник, якому запропоновано нову посаду, обов`язково повинен подати декларацію на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) відповідно до законодавства, яке існувало на час можливого переведення на таку посаду.

Крім того, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, а саме зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області, чим позбавив відповідача права бути почутим судом та надати пояснення (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Крім того, у касаційній скарзі Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області порушує клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області не навів обґрунтованих доводів щодо необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 394, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Бабушкінського районного суду місті Дніпропетровська цивільну справу № 200/11213/19 за позовом ОСОБА_1

до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області про визнання недійсним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

У задоволенні клопотання Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області про зупинення виконання рішення Бабушкінського районного суду місті Дніпропетровська від 22 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк