Ухвала

від 22.09.2022 по справі 167/439/22

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/439/22

Номер провадження 2/167/257/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

за участю:

секретаря судового засідання Оніщук О. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в заліРожищенського районногосуду Волинськоїобласті заяву відповідачів про відвід судді у цивільній справі за позовом релігійної організації«Релігійна громадаАрхістратига МихаїлаПравославної ЦерквиУкраїни містаРожище Луцькогорайону Волинськоїобласті» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проусунення перешкоду правікористування нерухомиммайном шляхомвиселення

в с т а н о в и в :

15 серпня 2022 року релігійна організація «Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області» (далі Релігійна організація) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування нерухомим майном шляхом виселення.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 31 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 23 вересня 2022 року о 10 год 30 хв.

В підготовчому засіданні відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявили відвід головуючому судді Гармай І. Т. мотивуючи його тим, що ОСОБА_5 є присяжним Рожищенського районного суду Волинської області та представником позивача Релігійної організації.

Представник позивача Мохнюк М. В. в підготовчому засіданні зазначив про необґрунтованість такого відводу, покликаючись на приписи ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вказав, обставина, що ОСОБА_5 є представником Релігійної організації ним не оспорюється, однак останній був уповноважений лише на здійснення реєстраційних дій від імені позивача, повноваження представляти інтереси позивача в суді у ОСОБА_5 відсутні, відтак, на його думку, ця обставина не свідчить про упередженість суду.

Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши подану заяву про відвід судді доходить такого.

В провадженні судді Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т. перебуває цивільна справа за позовом релігійної організації «Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування нерухомим майном шляхом виселення.

Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що представниками Релігійної організації є Царик М. М. та Дулюк О. В. До повноважень представників входить: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи.

Рішенням Рожищенської районної ради Волинської області від 26 вересня 2019 року № 42/15 «Про затвердження списку присяжних Рожищенського районного суду Волинської області» затверджено список присяжних Рожищенського районного суду Волинської області.

Згідно з додатком до рішення районної ради від 26 вересня 2019 року № 42/15 до списку присяжних Рожищенського районного суду Волинської області входить, зокрема, ОСОБА_5 .

Встановлено, що ОСОБА_5 в складі головуючого судді Гармай І. Т. виконував обов`язки присяжного при розгляді цивільної справи № 158/347/22 за заявою про визнання фізичної особи недієздатною.

Статус присяжного, як і статус судді, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Згідно зст.63Закону України«Про судоустрійі статуссуддів»,присяжним єособа,яка увипадках,визначених процесуальнимзаконом,та заїї згодоювирішує справиу складісуду разоміз суддеюабо залучаєтьсядо здійсненняправосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначеніпунктами 1,2,4-6частини сьомої статті 56 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що присяжний під час здійснення правосуддя за своїм статусом прирівняний до судді.

Підстави для відводу судді визначені ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасником справи.

За правилами ч. 1, 2, 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

В пп. 66, 67 рішення ЄСПЛ "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 березня 2010 року зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справі "Фей проти Австрії").

З огляду на об`єктивний критерій безсторонності суду, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу, в рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою», «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності судів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому, і суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Отже, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що наведена в заяві підстава заявленого відводу судді не викликає сумнівів у неупередженості такої в результатах розгляду даної цивільної справи, однак, з метою виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів у стороннього спостерігача з приводу об`єктивності і неупередженості судді при вирішенні вказаного цивільного спору, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом, виходячи із положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заяву про відвід необхідно задовольнити, а справу передати в канцелярію Рожищенського районного суду Волинської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. 259, 447-453 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід головуючого у справі судді Гармай Інни Тарасівни у цивільній справі за позовом релігійної організації «Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування нерухомим майном шляхом виселення - задовольнити.

Цивільну справу № 167/439/22 передати у канцелярію Рожищенського районного суду Волинської області для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Т. Гармай