Рішення

від 14.03.2023 по справі 167/439/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/439/22

Провадження № 2/161/213/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Гичці М.В.,

за участю представника позивача Мохнюка М.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування нерухомим майном шляхом виселення, -

ВСТАНОВИВ :

Релігійна організація "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області", через свого керівника звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування нерухомим майном шляхом виселення.

В обгрунтування позову зазначив, що Релігійна організація "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" є постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 0724510100:01:005:0203, площею 0,5167га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення «Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій».

У період1990-1993років на території храму релігійною організацією був збудований житловий будинок для цілей проживання у ньому настоятеля, за адресою: АДРЕСА_1 .

У травні-червні 2022року відбулася зміна підпорядкування цієї організації, разом зі зміною її керівника та найменування. Раніше організація конфесійно входила до Української Православної Церкви (Московського патріархату), а наразі належить до Православної Церкви України.

Відповідач ОСОБА_2 є колишнім настоятелем храму та керівником релігійної організації, відповідач ОСОБА_1 є дружиною, а відповідач ОСОБА_3 є сином відповідачів.

Після зміни підпорядкування релігійної організації, відповідачі відмовляються звільнити приміщення житлового будинку, який знаходиться біля храму, мотивуючи це тим, що там зареєстроване їх місце проживання.

У зв`язку з наведеним, позивач просить усунути перешкоди у праві користування нерухомим майном Релігійною організацією "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" шляхом виселення відповідачів.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 31.08.2022 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

12.09.2022 на адресу Рожищенського районного суду Волинської області надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 , де він вказав, що «Свято-Михайлівська громада м. Рожище Української Православної Церкви» була незаконно ліквідована. Було створено нову релігійну організацію з статутом і за аналогічною адресою. Відбулося протиправне вилучення культової будівлі і передано у власність новій громаді. А тому вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

14.09.2022 через систему «Електронний суд» надійшла від представника позивача відповідь на відзив, в якому він зазначив, що відбулося не створення нової юридичної особи, а лише зміна назви та підпорядкування, без зміни коду ЄДРПОУ та організаційно-правової форми. А тому правовстановлюючі документи на нерухоме майно не втрачають свою чинність.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 21.10.2022 заяву представника позивача ОСОБА_4 про відвід головуючого у справі судді Сіліча І.І. у цивільній справі за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування нерухомим майном шляхом виселення задоволено. Цивільну справу №167/439/22 передано в канцелярію Рожищенського районного суду Волинської області для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст.33 ЦПК України. Здійснити повторний автоматизований розподіл даної цивільної справи не вдалося, оскільки в штатному розписі Рожищенського районного суду Волинської області на 2022 рік передбачено 4 посади судді і всі четверо суддів відведено від розгляду даної справи.

Розпорядженням Рожищенського районного суду Волинської області від 21.10.2022 №1/04-18 цивільну справу за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування нерухомим майном шляхом виселення передано для розгляду до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 31.10.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, просила відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1статті 3 ЦПКУкраїни, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних абооспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичнихосіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до копії протоколу №01 загальних зборів Релігійної організації «Свято-Михайлівська громада Української Православної Церкви» міста Рожище Луцького району Волинської області від 22.05.2022 було вирішено змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації «Свято-Михайлівська громада Української Православної Церкви» міста Рожище Луцького району Волинської області та перейти до складу Православної Церкви України під канонічне підпорядкування Управлінння Волинської єпархії православної Церкви України, змінивши при цьому назву на "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" (Том №1, а.с141-142).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно вказаної юридичної особи Релігійної організації "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області", місцезнаходження якої 45100, м. Рожище, вул. Гагаріна, буд.15, діяльність релігійних організацій, зареєстрована 27.06.2022 за реєстраційним номером №1001921070004000367 (Том №1, а.с.52).

Релігійна організація "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" діє на підставі статуту, зареєстрованого в новій редакції розпорядженням голови Волинської облдержадміністрації від 23.06.2022 №282. Пунктом 31 Цього статуту передбачено, що будівлі, споруди, предмети культу, об`єкти соціального, добродійного та господарського призначення, грошові засоби, література, інше майно, набуте парафією, створене нею за рахунок власних засобів, пожертвуване громадянами, підприємствами, закладами й організаціями, передане державною у власність, а також набуте на інших законних підставах, є власністю парафії. Згідно з п. 20 Статуту Голова Парафіяльної ради повноважно представляє релігійну громаду у фінансово-господарських та адміністративних відносинах з органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, а також у суді (Том №1, а.с.53-56).

Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №9035801Свято-Михайлівській громаді української Православної церкви виділено земельну ділянку 0,0692 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва церковної бібліотеки (Том №1, а.с.57-58).

Право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5167 га к.н. 0724510100:01:005:0203, Рожищенська міська рада передає Релігійній організації "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області", відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №306344952 від02.08.2022 (Том №1, а.с.58 зворот).

Відповідно до Указу єпископа Волинського і Ровенського від 01.05.1990 №470 священик ОСОБА_2 був призначений настоятелем Свято-Михайлівської церкви м. Рожище, Волинської області (Том №1, а.с.117).

Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки від 13.08.1990 р виготовлений на будівництво одноквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , забудовник Релігійне об`єднання Михайлівської церкви (Том №1, а.с.124-125).

За змістом частини першоїстатті 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (частина першастатті 35 Конституції України).

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зістаттею 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону).

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності. Право власності релігійних організацій охороняється законом (стаття 18Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

У даній справі, спір виник між сторонами з приводу права користування спірним приміщенням (будинком), яке належить на праві власності Релігійній організації «Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області», однак відповідачі чинять перешкоди і відмовляються добровільно звільнити приміщення будинку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.10.2022 №312143640 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить Релігійній організації "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" , код ЄДРПОУ 21753152 (Том №1, а.с.187).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (стаття 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Згідно з частиною першоюстатті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

Частиною першоюстатті 383 ЦК Українивласник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно з положеннямистатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Згідностатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини першоїстатті 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 379 ЦК Українивизначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

У Постанові Верховного Суду України, від 27 травня 2015 року, у справі № 6-92цс15 зроблено висновок, що положення ст.391ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Згідно правової позиції ВСУ, викладеної у Постанові, від 16.11.2016 року у справі № 6- 709цс16 ВСУ: відповідно до положень статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Отже, наведені вище норми цивільного законодавства України та встановлені в ході судового розгляду обставини дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

При цьому судом встановлено, що між сторонами відсутній договір щодо права та порядку користування відповідачами приміщенням.

Судом встановлено також, що відповідач ОСОБА_2 є власником іншого житлового приміщення.

Згідно з витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3200874522022 від 18.07.2022, Релігійна організація "Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області" передано земельну ділянку площею 0,5167 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, яка належить до комунальної власності (Том №1, а.с.59).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №307224521 від 12.08.2022 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 (Том №1, а.с.62-63).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта №307224783 від 12.08.2022 ОСОБА_2 належить земельна ділянка к.н.0724510100:01:005:0212, земельна ділянка к.н. 0724510100:01:005:0197, земельна ділянка к.н. 0724510100:01:005:0196 за адресою: АДРЕСА_3 та право спільної часткової власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_4 , а.с.63-65).

Відповідно до довідок з ЦНАП Рожищенської міської ради №370/06-31/02-22. №371/06-31/02-22, №369/06-31/02-22 від 30.08.2022 місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (Том№1, а.с.85-87).

Отже, в ході розгляду справи було встановлено, що хоча місце проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зареєстроване в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак вони всі користуються даним приміщенням, а ОСОБА_2 має своє власне житло, то задовольняючи позов, суд не порушить їх право на повагу до житла у розумінні ст. 8 Конвенції.

Суд встановив, що реєстрація та проживання відповідачів в квартирі, яка є приватною власністю позивача, створює перешкоди у користуванні своїм майном, що є прямим порушеннямстатті 319 Цивільного кодексу України.

Власником спірного житлового будинку позивач, договору щодо порядку користування між сторонами не має, а тому законних підстав для проживання в квартирі теж не має.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, з урахуванням чого вважає позов підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів, на підставі ст. 141 ЦПК.

На підставі викладеного, ст. ст.76-77,81,247,263-265,282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкодиу правікористування нерухомиммайном Релігійнійорганізації «Релігійнагромада АрхістратигаМихаїла ПравославноїЦеркви Україниміста РожищеЛуцького районуВолинської області» шляхом виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Релігійної організації «Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області» 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню судового збору, а саме по 827 (вісімсот двадцять сім) гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: Релігійна організація «Релігійна громада Архістратига Михаїла Православної Церкви України міста Рожище Луцького району Волинської області», адреса: 45101, Луцький район, м. Рожище, вул. Гагаріна, буд.1Б, код ЄДРПОУ 21753152.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17.03.2023

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк