Постанова

від 10.10.2007 по справі 42/758-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

42/758-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 жовтня 2007 р.                                                                                   № 42/758-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.06.2007р.

у справігосподарського суду Харківської області

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

доАкціонерного комерційного банку "Європейський", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватне підприємство "Грейн", м. Київ

простягнення 1 706 434 грн. 17 коп.

за участю представників:

позивача: Онуфрійчук В.А. за дов. від 18.09.2007р. №1830/9/10-405,

відповідача: Шестюк О.М. за дов. від 02.04.2007р. б/н,

третя особа: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2007р. у справі № 42/758-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2007р. з даної справи, у позові Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Акціонерного комерційного банку "Європейський",м. Харків про стягнення 1 706 434, 17 грн. податкового боргу, який виник в результаті непогашення відповідачем податкових векселів, відмовлено.

           Не погоджуючись з зазначеною постановою та рішенням, ДПІ у  Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що судом  неправильно застосовані норми матеріального права.

           Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

           Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу  задовольнити частково, враховуючи наступне.

 Згідно п.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б  однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

 Таким чином, у контексті зазначених положень статті 3 цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

           Виходячи з аналізу ст. 2, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

           З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі про стягнення  податкової заборгованості є орган державної податкової служби, який у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.

           Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, справа за позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної     юрисдикції (адміністративною справою).

           Таким чином спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами, а тому на правовідносини сторін у справі  поширюється дія Кодексу адміністративного судочинства України, за  правилами якого судам попередніх інстанцій і належало вирішувати цей спір.

           Натомість, в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України господарськими судами першої та апеляційної інстанцій справу розглянуто в порядку господарського судочинства із застосуванням приписів Господарського процесуального кодексу України, що після набрання чинності КАС України унеможливлює здійснення касаційної перевірки судових рішень в порядку адміністративного судочинства.

 За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду та  рішення місцевого господарського суду підлягають скасуванню на підставі   ст. 11110 ГПК України із передачею справи до окружного адміністративного суду за підвідомчістю для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

        Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

             Касаційну скаргу задовольнити частково.

        Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2007р. та рішення господарського суду Харківської області від  11.04.2007р. у справі № 42/758-06 скасувати.

           Справу направити до Харківського окружного адміністративного  суду для розгляду.

Головуючий суддя                                                                          В.С. Божок          

Судді:                                                                                       Т.Ф. Костенко    

                                                                                                  Г.П. Коробенко